Рішення № 10319031, 26.01.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 308

РІШЕННЯ

Іменем України

26.01.2010Справа №2-22/9476-2008 За позовом – ТОВ «Сінтоп», м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62

до відповідача – Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Рансевича Віктора Дмитровича, м. Сімферополь, вул. 1-ої Кінної Армії, 111, кв. 36; м. Сімферополь, вул. Альпіністів, 72

про стягнення матеріального збитку в сумі 19361,35 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Головченко І.М., представник, дов від 27 серпня 2009 року

від відповідача – Рябенький А.С., представник, дов від 04 січня 2010 року

від третьої особи - Рансевич В.Д., паспорт

Обставини справи:

Позивач - ТОВ «Сінтоп» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, просить суд стягнути з відповідача суму спричинених збитків у розмірі 19361,35 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що внаслідок ДТП, за участю автотранспортного засобу, яким керував працівник відповідача, були пошкоджені в’їзні ворота позивача, вартість спричинених пошкоджень яким склала 15150,00 грн. Крім того, позивачем були понесені певні витрати на охорону території внаслідок виходу з ладу в’їзних воріт, розмір таких витрат склав на момент подання позову 4211,35 грн.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24 вересня 2008 року позовну заяву прийнято до розгляду суддею Господарського суду АР Крим Альошиною С.М., порушено провадження по справі.

За резолюцією В.О. Голови Господарського суду АР Крим Чумаченко С.А. від 02 жовтня 2008 року, у зв’язку з переходом судді Господарського суду АР Крим Альошиной С.М. на посаду судді Господарського суду м. Севастополя, справу № 2-28/9476-2008 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07 жовтня 2008 року справу № 2-28/9476-2008 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/9476-2008, справу призначено до розгляду.

11 грудня 2008 року до суду надійшла заява позивача про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму причиненої шкоди в розмірі 32326,62 грн.

Вказана заява позивача прийнята судом до розгляду.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22 січня 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено громадянина Рансевича Віктора Дмитровича.

24 лютого 2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24 лютого 2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі .

11 червня 2009 року до суду надійшли пояснення позивача на відзив відповідача, відповідно до яких позивачем підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 06 липня 2009 року по справі призначено проведення судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено Кримському науково – дослідному інституту судових експертиз, провадження по справі зупинено.

02 вересня 2009 року до суду надійшло повідомлення від Кримського науково – дослідного інституту судових експертиз про неможливість проведення даного виду судової експертизи у зв’язку з відсутністю відповідних фахівців.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02 вересня 2009 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 24 вересня 2009 року по справі призначено проведення судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено ТОВ «Укравтотехекспертиза», провадження по справі зупинено.

10 листопада 2009 року до суду надійшов висновок судового експерта № 31-0953 від 29 жовтня 2009 року.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11 листопада 2009 року провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду.

14 січня 2010 року до суду надійшла заява позивача про уточнення та збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача суму спричиненого позивачу збитку у розмірі 78898,24 грн., утому числі: сума фактичних збитків – 19878,48 грн., вартість проведеної експертизи, сплаченої позивачем – 1500,00 грн., витрати на оплату охоронних послуг – 57519,76 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні 14 січня 2010 року було оголошено перерву до 26 січня 2010 року до 14 години 00 хвилин, про що сторони повідомлені під розпис в бланку перерви в судовому засіданні.

26 січня 2010 року розгляд справи продовжено за участю представників сторін.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, надані докази, заслухавши пояснення сторін, суд –

встановив:

Водій КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя Ренсевіч В.Д. 04 серпня 2008 року у 06 годині 23 хвилини, керуючи транспортним засобом ГАЗ-3307 КО 4В державний № 13414 КО, виїжджаючи з території ТОВ «Сінтоп» по вул. Севастопольська, 62 в м. Сімферополі, не справився з управлінням транспортного засобу, допустив зіткнення транспортного засобу з в'їзними воротами (вертикально підйомні секційні гаражні ворота з електричним приводом 540-541), що привело до пошкодження п'яти секцій вертикально підйомних секційних гаражних воріт.

Вина Ренсевіча В.Д. у скоєнні дорожньо-транспортної події підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія КР № 202389 від 12 серпня 2008 року, протоколом огляду місця ДТП, схемою місця події, протоколом огляду секційних гаражних воріт, протоколом огляду транспорту та постановою Центрального районного суду м. Сімферополя у адміністративній справі №3-12338/08 від 28 серпня 2008 року про притягнення Ренсевіча В.Д. до адміністративної відповідальності.

Матеріалами адміністративної справи № 3-12338/08 встановлено, що Ренсевіч В.Д. визнаний винним в здійсненні правопорушень, передбачених ст. ст. 124 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та до Рансевіча В.Д. застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в сумі 170,00 грн.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи №3-12338/08 та довідки Відділення ДАІ м. Сімферополя встановлено, що власником транспортного засобу ГАЗ-3307 КО 4В державний № 13414 КО є КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя, отже, позивач зауважує, що майнову шкоду зобов'язано відшкодувати вказане підприємство.

Так, при поданні позову, позивачем був здійснений розрахунок шкоди, заподіяної відповідачем, відповідно до якого фактичний розмір збитків склав 15150,00 грн., відповідно до рахунку № 20 від 04 серпня 2008 року та специфікацією до даного рахунку.

Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.

Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як вказувалось раніше, ухвалою Господарського суду АР Крим від 24 вересня 2009 року по справі призначено проведення судової товарознавчої експертизи, проведення якої доручено ТОВ «Укравтотехекспертиза», провадження по справі зупинено.

10 листопада 2009 року до суду надійшов висновок судового експерта № 31-0953 від 29 жовтня 2009 року.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обгрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Так, ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Висновок судового експерта № 31-0953 від 29 жовтня 2009 року відповідно до ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, прийнятий судом до розгляду.

Згідно висновку судового експерта № 31-0953 від 29 жовтня 2009 року, після проведення судової експертизи, експерт дійшов наступних висновків.

Вартість в’їзних вертикально – підйомних секційних гаражних воріт з електричним приводом, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, на момент ДТП з урахуванням фізичного зносу, склала 31142,64 грн.

Вартість в’їзних вертикально – підйомних секційних гаражних воріт з електричним приводом, розташованих за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, після пошкодження, спричиненого внаслідок ДТП, яка відбулась 04 серпня 2008 року, склала 19513,83 грн.

Проведення відновлювальних робіт для приведення в’їзних, вертикально – підйомних секційних гаражних воріт з електричним приводом у робочій стан можливо з заміною пошкоджених елементів конструкції.

Вартість відновлювальних робіт для приведення в’їзних, вертикально – підйомних секційних гаражних воріт з електричним приводом у робочій стан, на момент складення висновку 29 жовтня 2009 року – складає: вартість пошкоджених та вимагаючи заміни комплектуючих – 18236,44 грн., вартість робіт з демонтажу пошкоджених елементів, виготовленню, монтажу та здачі до експлуатації – 1551,04 грн., всього – 19878,48 грн.

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Тотожні положення зафіксовані статтею 20 Господарського кодексу України, за якою кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Таким чином, на думку суду, обґрунтованою до стягнення є сума збитків, заподіяних відповідачем позивачу у розмірі 19878,48 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати позивача на охорону об’єкту у зв’язку з пошкодженням в’їзних воріт у розмірі 57519,76 грн.

Але, суд вважає вказану вимогу необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.

Позивач вказує, що у зв’язку з тим, що на підприємстві відсутні ворота, позивач вимушений був виставити цілодобову охорону з 04 серпня 2008 року на місце воріт в кількості 5 чоловік, яка більше півтора років, по одній людині стоїть замість воріт.

Так. згідно розрахунку, здійсненого позивачем, витрати позивача на охорону з 04 серпня 2008 року до моменту вирішення даного спору складають 57519,76 грн., що, на думку позивача, є збитками позивача і які зобов'язано відшкодувати КП ЖЕО Центрального району м. Сімферополя.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем, під час розгляду даної справи не було надано суду доказів того, що позивач скористався послугами охорони саме у зв’язку з пошкодженням в’їзних воріт, за умови відсутності користування послугами охорони у своїй господарській діяльності.

Таким чином, позивачем не доведено суду того, що понесені позивачем витрати на сплату послуг охорони, є збитками, які заподіяні саме відповідачем.

Отже, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 19878,48 грн. В задоволенні вимоги про стягнення з відповідача 57519,76 грн. витрат позивача на сплату послуги охорони суд вважає за необхідне відмовити.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 1500,00 грн. вартості проведеної по даній справі судової товарознавчої експертизи.

Так, ТОВ «Укравтотехекспертиза» позивачу був виставлений рахунок № 167-31/09-Ч від 29 жовтня 2009 року, на суму 1500,00 грн., т. 2 а.с. 8.

Позивачем вартість судової експертизи була сплачена у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, т. 2 а.с. 9.

Так, ст. 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, визначаються господарським судом.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита, інформаційно-технічного забезпечення та витрати по сплаті вартості судової експертизи судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 30 січня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13, рахунок № 260032584730516 в КРУ ЗАТ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 05480536) на користь ТОВ «Сінтоп» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, рахунок № 26006001311014 в «ОТП Банк» м. Сімферополь, МФО 384005, ЄДРПОУ 30936755) 19878,48 грн. заподіяних збитків.

3.          Стягнути з Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13, рахунок № 260032584730516 в КРУ ЗАТ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 05480536) на користь ТОВ «Сінтоп» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, рахунок № 26006001311014 в «ОТП Банк» м. Сімферополь, МФО 384005, ЄДРПОУ 30936755) 198,78 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13, рахунок № 260032584730516 в КРУ ЗАТ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 05480536) на користь ТОВ «Сінтоп» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, рахунок № 26006001311014 в «ОТП Банк» м. Сімферополь, МФО 384005, ЄДРПОУ 30936755) 1,18 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Стягнути з Комунального підприємства ЖЕО Центрального району м. Сімферополя (м. Сімферополь, вул. Кримських партизан, 13, рахунок № 260032584730516 в КРУ ЗАТ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ЄДРПОУ 05480536) на користь ТОВ «Сінтоп» (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 62, рахунок № 26006001311014 в «ОТП Банк» м. Сімферополь, МФО 384005, ЄДРПОУ 30936755) 377,93 грн. витрат на проведення судової експертизи.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

7.          В задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 57519,76 грн. витрат позивача на сплату послуги охорони - відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.