Рішення № 103188630, 08.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2021 року Справа № 160/15613/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рищенко А. Ю. за участі секретаря судового засідання Дерев`янко К.П. за участі: позивача представника відповідачаПізняка В.І. Чередниченко Я.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/15613/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.20210 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Дніпропетровської обласної прокуратури (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровської обласної прокуратури (щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 вихідної допомоги при звільненні на підставі Наказу керівника Дніпропетровської обласної прокуратури № 454к від 15.04.2019;

- зобов`язати Дніпропетровську обласну прокуратуру нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні в розмірі однієї середньомісячної заробітної плати у сумі 26 651,11 грн.;

- стягнути з Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні ОСОБА_1 з 16 квітня 2019 року по день фактичного розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що наказом від 15.04.2019 №454к позивача звільнено з посади прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру», однак, при звільненні протиправно ненараховано та невиплачено передбачену статтею 44 КЗпП України вихідну допомогу при звільненні. Позивач, вважаючи, що має право на стягнення вихідної допомоги при звільненні, передбаченої статтею 44 КЗпП України, звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.09.2021 відкрито провадження у справі №160/15613/21 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження.

04.10.2021 ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи №160/15613/21 здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.10.2021.

06.10.2021 ухвалою суду задоволено клопотання ОСОБА_1 про призначення розгляду справи №160/15613/21 у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

11.10.2021 на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що юридичним фактом, що зумовив звільнення позивача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру», є рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів про притягнення прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та накладення на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Цей юридичний факт (підстава) є відмінним від тих юридичних фактів (підстав), у зв`язку з якими ст. 44 КЗпП України передбачено виплату вихідної допомоги.

25.10.2021 підготовче засідання у справі №160/15613/21 закрито; розгляд справи по суті призначено на 01.11.2021.

01.11.2021 у судовому засіданні у справі №160/15613/21 оголошено перерву до 08.11.2021 та витребувано додаткові докази у справі.

Позивач у судовому засіданні, призначеному на 08.11.2021, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 08.11.2021, проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, що міститься в матеріалах справи, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 05.07.2012 по 15.04.2019 ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Дніпропетровської області, а саме: з 05.07.2012 по 29.04.2013 прокурором прокуратури Софіївського району Дніпропетровської області; з 29.04.2013 по 23.06.2015 прокурором прокуратури Дзержинського району м. Кривого Рогу; з 23.06.2015 по 15.12.2015 прокурором прокуратури м. Кривого Рогу; з 15.12.2015 по 15.04.2019 прокурором Криворізької місцевої прокуратури №3.

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів №559дп-18 від 12.12.2018 «Про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 » притягнуто до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 та накладено на нього стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

15.04.2019 наказом прокуратури Дніпропетровської області №454к «Про застосування дисциплінарного стягнення» застосовано до прокурора Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури (п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру»)

Цим же наказом зобов`язано відділ фінансування та бухгалтерського обліку прокуратури області провести остаточний розрахунок та виплатити усі належні позивачу виплати при звільненні.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати вихідної допомоги при звільненні у розмірі середнього місячного заробітку, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.

Статтею 4 Закону № 1697-VII встановлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: 1) невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків; 2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення; 3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень; 4) порушення встановленого законом порядку подання декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру; 5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; 6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; 7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку; 8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення; 9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.

Дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів (ст. 44 Закону № 1697-VII).

Статтею 45 Закону № 1697-VII визначено, що дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Законом України «Про прокуратуру» не врегульовано питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурорів у разі застосування до них дисциплінарного стягнення.

Нормою, що регулює порядок виплати вихідної допомоги у разі звільнення, є стаття 44 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Вищезазначений перелік підстав, за яких у звільненого працівника виникає право на отримання вихідної допомоги є вичерпним.

Законом України «Про прокуратуру» та ст. 44 КЗпП України не передбачено виплату вихідної допомоги у разі звільнення прокурора на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 цього Закону.

Крім того, аналіз вищезазначених норм законодавства вказує на те, що виплата вихідної допомоги за своїм характером спрямована на захист трудових прав працівника, зокрема при його звільненні з незалежних від нього обставин.

Вихідна допомога виплачується з метою матеріальної підтримки особи, яка втрачає роботу та стабільний заробіток не за власним рішенням і настання таких подій може бути для неї неочікуваним та незапланованим.

Посилаючись на постанови Верховного Суду, в яких судом касаційної інстанції зроблено висновок про можливість застосування положень ст. 44 КЗпП України при вирішенні питання виплати вихідної допомоги при звільненні прокурору, позивачем не взято до уваги, що звільнення прокурора з посади на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону №1697-VІІ та звільнення прокурора з посади на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону №1697-VІІ не є тотожними підставами звільнення.

Таким чином, враховуючи конкретні обставини справи та підстави звільнення позивача з посади - застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення, правові підстави для застосування положень ст. 44 КЗпП України у справі №160/15613/21 відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин справи, враховуючи приписи норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов Криворізької міської ради є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.11.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко