Ухвала суду № 103184868, 19.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 січня 2022 року Справа № 215/6068/21 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши у м. Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Криворізької міської ради, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 20.07.21 р. вх. С-1896-П, яка виявилася у відмові вирішувати питання місцевого значення в межах ст. 1,3,22,46,92 Конституції України та встановити наявність у неї компетенції (повноважень) прийняття рішення для належного реагування до правового порядку наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 29 липня 1993 р. № 58 Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, п.1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників;

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 20.07.21 р. вх. С-1896-П, яка виявилася у порушенні управлінської функції для врегулювання питань надання адміністративних послуг до ст.19,140,144 Конституції України та зобов`язати прийняти рішення в розумінні п. 19 ч.1 ст. 4 КАСУ;

- визнати протиправною бездіяльність Криворізької міської ради у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 20.07.21 р. вх. С-1896-П, яка виявилася у відмові вирішувати питання місцевого значення в межах ст. 19,21,48,140 Конституції України, ст. 1 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії” та встановити наявність у нього компетенції (повноважень) прийняти рішення для належного реагування і забезпечення для мене рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму, не нижче 2379 грн. до правового порядку ст. 144 Конституції України.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 215/6068/21.

Ухвалою Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.09.2021 року адміністративну справу № 215/6068/21 передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 жовтня 2021 року справу № 215/6068/21 передано на розгляд судді Боженко Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2021 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за звернення до суду із позовом немайнового характеру відмовлено, позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали виконати вимоги, що в ній викладені та усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:

- позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог, передбачених статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням у новій редакції позовної заяви уточненого змісту позовних вимог та приведення їх у відповідність до статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України;

- примірників позовної заяви у новій редакції у відповідності до кількості учасників справ;

- належним чином завірену заяву від 20.07.2021 року, яка б містила дату її отримання уповноваженою особою Криворізької міської ради (докази) для суду та відповідача;

- обґрунтованого клопотання про звільнення або відстрочення сплати позивачем судового збору із наданням належних та достатніх доказів на підтвердження відповідних доводів доказів (довідка податкового органу про суми виплачених доходів та утриманих податків, також інші докази на підтвердження скрутного матеріального стану: довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, документів про нарахування субсидій, документів про надання соціальної допомоги тощо) або документу про сплату судового збору за подання адміністративного позову із позовними вимогами немайнового характеру у відповідності до Закону України "Про судовий збір" у розмірі 908,00 грн. або в іншому розмірі у випадку зміни розміру позовних вимог у відповідності до положень Закону України "Про судовий збір".

12 січня 2022 року засобами поштового зв`язку до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відкриття провадження після усунення недоліків, в якій позивач просить суд: дату отримання заяви від 20.07.21 вх.С-1896-П витребувати у відповідача в умовах пандемії та вважати непотрібним подавати новий позов, звільнити від сплати судового збору у зв`язку з доходами 2154,25 грн., які менше рівня прожиткового мінімуму 2270,00 грн., із захистом соціальних прав на державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії ст.ст.46, 48 Конституції України.

До заяви позивач надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, в яких зазначено, що ОСОБА_1 , рнокпп з Державного реєстру 2321414554, за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року отримував доходи з таких джерел:

- за 1 квартал 2020 року нараховано суму доходу у розмірі 101,19 грн. (державна та соціальна матеріальна допомога);

- за 2 квартал 2020 року нараховано суму доходу у розмірі 101,19 грн. (державна та соціальна матеріальна допомога);

- за 3 квартал 2020 року нараховано суму доходу у розмірі 104,25 грн. (соціальні виплати з відповідних бюджетів);

- за 4 квартал 2020 року нараховано суму доходу у розмірі 24017,37 грн. (соціальні виплати з відповідних бюджетів).

Також довідку № 2286 від 04.03.2021 року, в якій зазначено, що ОСОБА_1 отримав компенсацію по догляду за інвалідом І групи ОСОБА_2 в період з січня 2020 р. по грудень 2020 року в загальному розмірі 410,88 грн. Зворотній бік довідки містить відомості щодо отримання з січня 2020 року по грудень 2020 року - 23913,12 грн., всього 24324,00 грн.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення його від сплати судового збору, а також, дослідивши письмові докази, подані до заяви, суд дійшов висновку про відсутність підстав щодо її задоволення, з огляду на наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовано ст.133 КАС України, яка кореспондується з приписами частин 1, 2 ст.8 Закону №3674-VІ.

Так, за ст.8 Закону №3674-VІ, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зазначений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Щодо посилання у заяві про звільнення від сплати судового збору, позивач зауважує, що його середньомісячний дохід складає 2154,25 грн., який менше рівня прожиткового мінімуму 2270,00 грн.

Судом встановлено, що підтверджується наданими позивачем відомостями з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, що ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), за період з 1 кварталу 2020 року по 4 квартал 2020 року отримав дохід у загальному розмірі 24324,00 грн.

Таким чином, річний дохід позивача - фізичної особи за попередній календарний рік складає 24324,00 грн., відповідно 5 відсотків розміру річного доходу позивача складає - 1216,20 грн., судовий збір складає 908,00 грн., що не перевищує 5% розміру річного доходу ОСОБА_1 , тому з огляду на викладене, суд вважає, що позивач не відноситься до осіб, які звільнені від сплати судового збору, тому повинен сплачувати судовий збір.

Судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R(81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, враховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані із судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до статей 132, 133 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України № 3674-VІ, а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

Приписами статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Стаття 133 КАС України передбачає можливість зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк.

Однак, з урахуванням наведених норм права, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника, тобто фізичної або юридичної особи (довідка про доходи, про заробітну плату, пенсію, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, податкова декларація про доходи, тощо).

Суд зазначає, що неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан особи перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку, розмірі і в строки покладається на цю особу.

Відповідно до п.1 ч.1, ч.2 ст.8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, згідно з ч.1 ст.77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Разом з тим, позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за подання ним позовної заяви у встановленому законом порядку, а саме, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оскільки обставини, які зазначив позивач, відповідно до вказаних статей Закону України “Про судовий збір”, не є умовою для звільнення від сплати судового збору, а сам позивач не надає доказів наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, суд не вбачає правових підстав для звільнення його від сплати судового збору, виходячи з наданих ним доказів.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у звільненні від сплати судового збору не позбавляє особу права повторного звернення із таким клопотанням із обов`язковим наданням необхідних доказів.

Крім того, ст.133 КАС України передбачено право, а не обов`язок суду щодо відстрочення, розстрочення, зменшення розміру судового збору або звільнення від сплати судового збору. Сплата ж судового збору за подання позовної заяви до суду, в силу положень ст.161 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з позовом.

Оскільки позивачем не надано суду належних та допустимих письмових доказів в обґрунтування обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені у заяві не можуть бути визнані поважними, у зв`язку із чим заява задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція щодо відмови ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору наведена в ухвалах Верховного Суду: від 27.01.2020 року справа №215/4776/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87205012), від 27.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170887), від 27.01.2020 року справа №215/2630/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/87170877), від 02.01.2020 року справа №215/3308/18 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86754852), від 27.12.2019 року справа №212/1558/19 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/86717736), від 27.12.2019 року справа №215/3553/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/84134173), які в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України, мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що станом на 19.02.2022 року вимоги ухвали суду від 25.10.2021 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем не виконані у визначений спосіб та строк.

Пунктом 1 ч.4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем вимоги ухвали суду від 25.10.2021 року про залишення позовної заяви без руху, станом на 19.02.2022 року не виконано, тому, дана позовна заява з копіями доданих до неї документів, підлягає поверненню позивачу.

Суд зауважує, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (ч.8 ст.169 КАС України).

У зв`язку з перебуванням судді Боженко Н.В. у відпустці, ухвала постановлена в перший робочий день судді – 19 січня 2022 року.

Керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 171, 243, 256, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору – відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Криворізької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Копію ухвали про повернення позовної заяви, разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до ч.8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання ухвали у відповідності до вимог ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п. 15.5 п. 15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко