Рішення № 103184844, 17.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Справа № 160/19452/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення № 047050013190 від 19.05.2021 року та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2021р. ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним рішення відповідача № 047050013190 від 19.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи: з 23.09.2005 року по 15.11.2006 року вивантажувачем гарячого агломерату в агломераційного цеху ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 16.11.2006 року по 10.01.2014 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного виробництва ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 09.07.2019 року по 30.04.2021 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування коксового цеху ПАТ «Южкокс»;

- зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 14.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 із зарахуванням до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 періодів роботи з 23.09.2005 року по 15.11.2006 року вивантажувачем гарячого агломерату в агломераційного цеху ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 16.11.2006 року по 10.01.2014 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного виробництва ПАТ «Дніпровський, металургійний комбінат»; з 09.07.2019 року по 30.04.2021 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування коксового цеху ПАТ «Южкокс» та призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах;

- стягнути з відповідача на користь позивача збитки у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 11850, 00 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14.05.2021р. він звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, до якої надав всі необхідні документи для підтвердження стажу роботи за Списком №1, проте, відповідачем було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №047050013190 від 19.05.2021р. у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №1 та зазначено про те, що до пільгового стажу роботи за списком №2 не зараховано період з 23.09.2005 по 15.11.2006 у якості вивантажувача гарячого агломерату, оскільки згідно переліку професій Постанови КМУ №36 від 16.01.2006 передбачено професію вивантажувача гарячого агломерату та обкотишів; період роботи з 09.07.2019р. по 30.04.2021р., так як відсутня довідка про реорганізацію ПАО «ЕВРАЗ Баглейкокс» в Приватне акціонерне товариство «Южкокс»; періоди роботи з 16.11.2006р. по 15.09.2013р. та з 16.09.2013р. по 10.01.2014р. до проведення перевірки достовірності даних пільгових довідок від 14.08.2020р. №023-3215, 023-3217 та від 01.10.2020р. №164/350, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, особа сукупно працювала у Комунальному закладі «Кам`янський фаховий музичний коледж» на загальних умовах; до пільгового стажу зараховано періоди роботи за виключенням сумісництва. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, так як не зарахований пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 підтверджується уточнюючими довідками роботодавців; при зверненні до відповідача із заявою про призначення пенсії, позивачем були надані всі належні та допустимі докази наявного стажу роботи для призначення пільгової пенсії за Списком №1; відповідно до своїх повноважень пенсійний орган повинен був зробити відповідні запити до компетентних органів та самостійно отримати інформацію щодо реорганізації ПАО «ЕВРАЗ Баглейкокс» в ПрАТ «Южкокс»; пільговими довідками підтверджено зайнятість позивача повний робочий день на роботах за Списком №1 у період з 16.11.2006р. по 10.01.2014р. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на рішення Європейського Суду з прав людини та постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 25.10.2021р. було відкрито провадження у даній справі, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та, зокрема, зобов`язано відповідача надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.95).

21.12.2021р. засобами поштового зв`язку, на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача надійшов письмовий відзив на позов, у якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що до пільгового стажу позивача за Списком №1 не зараховано період з 23.09.2005 по 15.11.2006 у якості вивантажувача гарячого агломерату, оскільки згідно переліку професій Постанови КМУ №36 від 16.01.2006 передбачено професію вивантажувача гарячого агломерату та обкотишів; період роботи з 09.07.2019р. по 30.04.2021р., так як відсутня довідка про реорганізацію ПАО «ЕВРАЗ Баглейкокс» в Приватне акціонерне товариство «Южкокс»; періоди роботи з 16.11.2006р. по 15.09.2013р. та з 16.09.2013р. по 10.01.2014р. до проведення перевірки достовірності даних пільгових довідок від 14.08.2020р. №023-3215, 023-3217 та від 01.10.2020р. №164/350, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, особа сукупно працювала у Комунальному закладі «Кам`янський фаховий музичний коледж» на загальних умовах; оскаржуване рішення № 047050013190 від 19.05.2021 року було прийнято відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а тому позовні вимоги про його скасування, заявлені саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, є безпідставними, а позовні вимоги про зобов`язання останнього вчинити певні дії є передчасними; сума витрат на правничу допомогу, заявлена позивачем до стягнення, є неспіврозмірною зі складністю справи, а тому такі вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають (а.с.98-100).

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із перебуванням судді Конєвої С.О. з 20.12.2021р. по 31.12.2021р. включно та з 04.01.2022р. по 14.01.2022р. включно у щорічній відпустці, рішення у даній адміністративній справі приймається 17.01.2022р.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наданих суду документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

14.05.2021р. ОСОБА_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, до якої позивачем були додані, зокрема, трудова книжка та п`ять довідок, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, що підтверджується копіями відповідної заяв та розписки-повідомлення, наявними у справі (а.с.102).

Рішенням про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №047050013190 від 19.05.2021р. пенсійний орган відмовив позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 у зв`язку із відсутністю необхідного стажу роботи за Списком №1 та зазначено про те, що до пільгового стажу роботи за списком №2 не зараховано період з 23.09.2005 по 15.11.2006 у якості вивантажувача гарячого агломерату, оскільки згідно переліку професій Постанови КМУ №36 від 16.01.2006 передбачено професію вивантажувача гарячого агломерату та обкотишів; період роботи з 09.07.2019р. по 30.04.2021р., так як відсутня довідка про реорганізацію ПАО «ЕВРАЗ Баглейкокс» в Приватне акціонерне товариство «Южкокс»; періоди роботи з 16.11.2006р. по 15.09.2013р. та з 16.09.2013р. по 10.01.2014р. до проведення перевірки достовірності даних пільгових довідок від 14.08.2020р. №023-3215, 023-3217 та від 01.10.2020р. №164/350, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, особа сукупно працювала у Комунальному закладі «Кам`янський фаховий музичний коледж» на загальних умовах; до пільгового стажу зараховано періоди роботи за виключенням сумісництва (а.с.85-86).

Вищенаведене оспорюване рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №047050013190 від 19.05.2021р. є предметом розгляду у цій справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (далі – Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи

Пунктом 3 "Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах", затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України за № 383 від 18.11.2005р., передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

При цьому, згідно п.2 Наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383 “Про затвердження порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах”, під повним робочим днем слід вважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу.

Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що чоловіки мають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону №1058 після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах, передбачених Списком №1, та за умови повного робочого дня на відповідних роботах, але не менше 80% робочого часу, при цьому, за відсутності у трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсії на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював з 23.09.2005 року по 15.11.2006 року вивантажувачем гарячого агломерату в агломераційного цеху ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 16.11.2006 року по 10.01.2014 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного виробництва ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 09.07.2019 року по 30.04.2021 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування коксового цеху ПАТ «Южкокс», що підтверджується копією трудової книжки позивача, копіями уточнюючих довідок про підтвердження пільгового стажу роботи позивача від 14.08.2020р., від 30.04.2020р. та наказами про атестацію робочих місць, наявними в матеріалах справи (а.с.21-32,35-52,56-70,74-82).

Вказані періоди не було зараховано відповідачем до пільгового стажу по Списком №1 при вирішенні питання щодо призначення позивачеві пенсії за віком на пільгових умовах, з тих підстав, що у період з 23.09.2005 по 15.11.2006 позивач працював у якості вивантажувача гарячого агломерату, тоді як згідно переліку професій Постанови КМУ №36 від 16.01.2006 передбачено професію вивантажувача гарячого агломерату та обкотишів; за період роботи позивача з 09.07.2019р. по 30.04.2021р. відсутня довідка про реорганізацію ПАО «ЕВРАЗ Баглейкокс» в Приватне акціонерне товариство «Южкокс»; періоди роботи з 16.11.2006р. по 15.09.2013р. та з 16.09.2013р. по 10.01.2014р. неможливо зарахувати до проведення перевірки достовірності даних пільгових довідок від 14.08.2020р. №023-3215, 023-3217 та від 01.10.2020р. №164/350, виданих ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», оскільки згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку, особа сукупно працювала у Комунальному закладі «Кам`янський фаховий музичний коледж» на загальних умовах, що підтверджується копією рішення № 047050013190 від 19.05.2021 року, наявною у справі (а.с.85-86).

Разом з тим, зі змісту копії довідки ПрАТ «Дніпровський металургійний комбінат» №023-3216 від 14.08.2020р. та переліку робочих місць, виробництв, робіт, професій та посад, працівникам яких підтверджено право на пільгове забезпечення по Списку №1 (Додаток до постанови №1269 від 25.12.2001р.), вбачається, що посада вивантажувача гарячого агломерату, яку займав позивач у період з 23.09.2005 по 15.11.2006, атестована за Списком №1 (а.с.30,35-37).

Також, зі змісту копій довідок ПрАТ «Дніпровський металургійний комбінат» №023-3215, №023-3217 від 14.08.2020р., які підтверджують роботу позивача на пільгових умовах за Списком №1 у період з 16.11.2006р. по 10.01.2014р., та постанов про атестацію робочих місць на наведеному підприємстві вбачається, що вони містять всю інформацію необхідну для врахування спірних періодів роботи позивача до його пільгового стажу за Списком №1 та наведені довідки відповідають вимогам п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (а.с.31-32,38-51).

Щодо не зарахування періоду роботи позивача з 09.07.2019р. по 30.04.2021р. через відсутність довідки про реорганізацію ПАО «ЕВРАЗ Баглейкокс» в Приватне акціонерне товариство «Южкокс», слід зазначити наступне.

Статтею 44 Закону №1058 визначено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до п.3.3 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі – Порядок №22-1) передбачено, що орган, що призначає пенсію надає допомогу особам, що звертаються за призначенням пенсії, щодо одержання відсутніх документів для призначення пенсії.

У відповідності до п.4.2 Порядку №22-1 визначено, що орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Тобто, пенсійний орган, відповідно до своїх повноважень, мав надати позивачеві допомогу у витребуванні необхідної йому довідки про реорганізацію ПАО «ЕВРАЗ Баглейкокс» в Приватне акціонерне товариство «Южкокс».

Аналізуючи вищенаведені норми законодавства та надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що за умови надання позивачем до пенсійного органу всіх вищенаведених документів, які підтверджують пільговий стаж роботи позивача за Списком №1 у періоди з 23.09.2005 року по 15.11.2006 року, з 16.11.2006 року по 10.01.2014 року, з 09.07.2019 року по 30.04.2021 року, а також і з урахуванням повноважень пенсійного органу щодо надання допомоги особам у одержанні відсутніх для призначення пенсії документів, відповідачем безпідставно та необґрунтовано не були зараховані до пільгового стажу роботи за Списком №1 наведені періоди роботи позивача та прийнято рішення про відмову у призначенні позивачеві пенсії по Списку №1.

Отже, не зарахувавши спірні періоди роботи позивача до Списку №1 при призначенні останньому пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем не вчинено дій у межах наданих йому законом повноважень, та не обґрунтовано і не наведено мотивів такої відмови з урахуванням норм вищевикладеного законодавства.

Також, щодо необхідності обґрунтування пенсійним органом мотивів, з яких він приходить до висновку про не зарахування стажу особам до пільгового зазначено і у постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

Згідно ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проте, відповідачем не було надано суду жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність прийняття пенсійним органом рішення №047050013190 від 19.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням норм вищенаведеного законодавства, обставин встановлених судом та з урахуванням правової позиції Верховного Суду, яка наведена вище та не спростована відповідачем жодними доказами.

Судом відхиляються посилання відповідача у відзиві на позов на те, що оскаржуване рішення № 047050013190 від 19.05.2021 року було прийнято відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, а тому позовні вимоги про його скасування, заявлені саме до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, є безпідставними, а позовні вимоги про зобов`язання останнього вчинити певні дії є передчасними, оскільки відповідних доказів на підтвердження зазначеного відповідачем до відзиву не додано, а матеріалами справи таких доказів не містять.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність прийняття пенсійним органом рішення №047050013190 від 19.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, суд приходить до висновку, що пенсійний орган, прийнявши оспорюване рішення, діяв не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, не обґрунтовано та без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач, прийнявши оспорюване рішення №047050013190 від 19.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, порушив права позивача на належне пенсійне забезпечення, які підлягають судовому захисту шляхом визнання такого рішення протиправним та його скасування, виходячи з повноважень адміністративного суду, встановлених ст.ст. 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, слід зобов`язати відповідача зарахувати позивачеві до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи: з 23.09.2005 року по 15.11.2006 року вивантажувачем гарячого агломерату в агломераційного цеху ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 16.11.2006 року по 10.01.2014 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного виробництва ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 09.07.2019 року по 30.04.2021 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування коксового цеху ПАТ «Южкокс», та повторно розглянути заяву позивача від 14.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, враховуючи те, що судом встановлено протиправність рішення №047050013190 від 19.05.2021 року про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, направлені на усунення порушеного права позивача виходячи із наданих повноважень адміністративного суду, встановлених ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за приписами ст.245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову, суд може прийняти постанову про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Окрім того, і за приписами ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права та відповідати наявним обставинам.

Також слід зазначити, що за приписами ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Так, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі “Чуйкіна проти України” констатував: “ 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює “право на суд”, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів ( див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі “Голдер проти Сполученого Королівства” (Golder v. The United Kingdom),п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати “вирішення” спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі – провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.

Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, що належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача зарахувати позивачеві до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи: з 23.09.2005 року по 15.11.2006 року вивантажувачем гарячого агломерату в агломераційного цеху ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 16.11.2006 року по 10.01.2014 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного виробництва ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 09.07.2019 року по 30.04.2021 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування коксового цеху ПАТ «Южкокс», та повторно розглянути заяву позивача від 14.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, що є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Разом з тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги позивача в частині зобов`язання відповідача призначити позивачеві пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями спонукати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, у такому випадку, суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням правової оцінки суду, наведеної у такому судовому рішенні, з урахуванням повноважень адміністративного суду, визначених ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, Конституційний Суд України в своєму рішенні від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Загальною декларацією прав людини 1948 року передбачено, що кожна людина має право на ефективне поновлення в правах компетентними національними судами у випадках порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом (стаття 8). Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

На цій підставі адміністративні суди, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статтею 2 КАС України критеріям, не втручаються у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Окрім того, при прийнятті даного рішення, судом враховується і те, що у даному випадку, саме наявність у позивача необхідного пільгового стажу за Списком №1, передбаченого ст.114 Закону №1058, є підставою для призначення останньому пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому, за нормами Закону №1058 повноваження щодо обчислення стажу, зокрема і пільгового, є виключною компетенцію пенсійних органів, а тому адміністративний суд не наділений повноваження підміняти пенсійний орган та самостійно обчислювати пільговий стаж позивача для призначення пенсії, а, відповідно, без проведення розрахунку такого стажу і зобов`язувати призначати пенсії.

Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача на користь позивача збитків у вигляді витрат на юридичні послуги у розмірі 11850, 00 грн., то у цій частині, з урахуванням наданих позивачем доказів на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню лише у сумі 5000,00 грн., виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи - ч.3 ст.132 наведеного Кодексу.

За приписами ч.3, ч.4 та ч.5 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути спів мірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значення справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом для справи.

Так, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивачем надано копії договору про надання юридичних послуг №К-964 від 28.08.2021р. та актів про надання юридичних послуг від 31.08.2021р. із визначенням детального розрахунку вартості таких послуг (а.с.88-90).

Понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 11850,00 грн. підтверджується копіями фіскальних чеків від 28.08.2021р. та від 31.08.2021р. (а.с.88 зворот).

Проаналізувавши вищенаведені норми процесуального законодавства, умови договору про надання юридичних послуг та зміст наданих послуг згідно актів про надання юридичних послуг від 31.08.2021р. із визначенням детального розрахунку вартості таких послуг, суд приходить до висновку, що дійсний витрачений час на надання правової допомоги, виходячи із складності справи, категорія якої не є складною, позов є немайнового характеру, обсягу наданих послуг та виконаних адвокатом робіт, та з урахуванням пояснень відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у яких відповідач просить відмовити у задоволенні заяви позивача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, слід зменшити розмір витрат на правничу допомогу, яка підлягає розподілу між сторонами, та стягнути з бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. з урахуванням вимог ч.5, ч.6, ч.7 ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на юридичні послуги, з урахуванням співмірності та зменшення судом розміру таких витрат за клопотанням відповідача, підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000,00грн.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по сплаті судового збору, суд виходить із того, що відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь позивача судові витрати позивача по сплаті судового збору понесені позивачем пропорційно задоволеним позовним вимогам згідно квитанції №35043488 від 18.10.2021р. у розмірі 605,33 грн., виходячи із розрахунку: (908,00 грн. *3)/2 (а.с.16,94).

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення пенсійного органу №047050013190 від 19.05.2021 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) зарахувати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, періоди роботи: з 23.09.2005 року по 15.11.2006 року вивантажувачем гарячого агломерату в агломераційного цеху ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 16.11.2006 року по 10.01.2014 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування агломераційного виробництва ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат»; з 09.07.2019 року по 30.04.2021 року електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування коксового цеху ПАТ «Южкокс», та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14.05.2021 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) – судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн. 33 коп. (шістсот п`ять грн. 33 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 коп).

У задоволенні позовних вимог позивача в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 витрат на юридичні послуги у розмірі 6850, 00 грн. - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва