
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 січня 2022 року Справа № 160/21003/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «МГ Автомотів» до Дніпровської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з вищезазначеною позовною заявою, в якій просив:
- визнати протиправним рішення Дніпровської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA110320/2021/000004/1 від 23.02.2021 р. та скасувати його;
- визнати протиправною картку відмови Дніпровської митниці Держмитслужби в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00031 від 23.02.2021 р. та скасувати її.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що ним до митного органу були надані документи, необхідні для митного оформлення товарів з визначенням їх митної вартості за першим методом (за ціною контракту), що надійшли на митну територію України на підставі зовнішньоекономічного контракту. Однак, відповідач витребувавши у товариства додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості, прийняв рішення про коригування митної вартості товарів за другорядним методом на підставі необґрунтованих та необ`єктивних зауважень. На думку позивача, надані документи у своїй сукупності підтверджують заявлену ТОВ «МГ Автомотів» митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Позивач вважає, що відповідач мав можливість перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МКУ, і ці документи не містили дійсних розбіжностей, які б давали привід для обґрунтованого сумніву у правильності заявленої митної вартості. Таким чином, при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товарів № UA110320/2021/000004/1 від 23.02.2021 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00031 від 23.02.2021 року, як протиправні.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року було відкрито провадження по даній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
На виконання ухвали суду – 30.11.2021 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що під час митного оформлення у посадових осіб відповідача виник сумнів в заявлених відомостях декларантом, оскільки містились розбіжності і неточності в поданих документах. До митного оформлення не було подано ряд документів на підтвердження заявленої митної вартості, що в свою чергу свідчить про заявлення декларантом неповних даних, а також не всіх складових митної вартості. У цьому випадку були наявні розбіжності в числових значеннях, а також не підтверджено числові значення складових митної вартості товару. Відповідач вказує, що ТОВ «МГ Автомотів» не надано в повному обсязі документів, що підтверджують витрати на страхування, на транспортування, не надано належних платіжних документів. Враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості і ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2 ст.58 МКУ та п.6 ст.54 МКУ.
Графа 33 рішення містить причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), відмітку про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом. За таких обставин, на думку відповідача, посадові особи митниці при прийнятті спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA110320/2021/000004/1 від 23.02.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00031 від 23.02.2021 року, діяли в межах наданих повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. На підставі викладеного вище, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач своїм правом щодо надання відповіді на відзив на позовну заяву на адресу суду до теперішнього часу не скористався.
В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ТОВ «МГ Автомотів» і компанією "POLMOstrow Sp. z o.o." (Польська Республіка), яка є безпосереднім виробником товару, укладено Контракт від 01.08.2014 р. №1/2014, з подальшими змінами та доповненнями, відповідно до умов якого Постачальник (компанія "POLMOstrow Sp. z o.o.") зобов`язується передати у власність, а Покупець (позивач) прийняти і оплатити глушники, вихлопні труби та їх частини.
Судом також встановлено, що до Дніпровської митниці Держмитслужби для митного контролю та оформлення 22.02.2020 р. відповідно до зовнішньоекономічного контракту №1/2014 від 01.08.2014 р. ТОВ «МГ Автомотів» подана електронна митна декларація типу ІМ 40 ЕА (далі - МД) №UA110320/2021/001508 для митного оформлення товару: «Глушники та вихлопні труби; їх частини до легкових автомобілів не для промислового складання моторний транспортних засобів».
Відповідно до зовнішньоекономічного контракту (договору) від 01.08.2014 р. №1/2014 товар поставлявся в Україну на умовах EXW WYSOCKO WIELKIE з фактурною вартістю 22 139,5 євро.
При цьому, згідно з МД №UA110320/2021/001508 митна вартість вказаного вище товару декларантом задекларована в розмірі 757 938,69 грн.
Разом з тим, відповідно до ст.54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості за МД №UA110320/2021/001508.
З метою здійснення контролю за правильністю та
повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-
якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної
вартості, з урахуванням п.3 ст.53 МКУ, в рамках проведення консультацій з
метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта
зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові
документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Згідно з п.6 ст.53 МКУ, декларант - за власним бажанням може подати додаткові наявні у нього документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару.
Повідомлення №2 від 23.02.2021 р. до МД від 22.02.2021 р.
№UA110320/2021/001508.
Листом від 23.02.2021 р. №58 декларантом додатково надано пояснення та
додаткові документи: комерційна пропозиція від 15.02.2021 р. б/н; лист постачальника від 15.02.2021 р. б/н щодо прайс-листа; лист постачальника від 18.02.2021 р. б/н щодо навантажувальних робіт; платіжне доручення від 22.02.2021 р. №6874; акт виконаних послуг від 22.02.2021 р. №10056; акт виконаних послуг від 18.02.2021 р. по страхуванню; прибуткові накладні від 21.08.2020 р. №18668, від 21.08.2020 р. №18698; копію МД від 21.08.2020 р. №UA110320/2020/8494; банківський платіжний документ від 04.09.2020 р. №106; заявку на купівлю іноземної валюти від 04.09.2020 р. №13; копію МД від 21.08.2020 р. №UA10320/2020/8497; рахунок-фактуру від 07.08.2020 р. №FE 144/WY/2020; рахунок-фактуру від 13.08.2020 р. №FЕ 149/WY/2020; банківський платіжний документ від 14.09.2020 р. №108; заявку на купівлю іноземної валюти від 11.09.2020 р. №16; видаткову накладну №28530 від 06.07.2020 р.; видаткову накладну №38263 від 31.08.2020 р.; видаткову накладну №31306 від 20.07.2020 р.; видаткову накладну №33757 від 03.08.2020 р.; видаткову накладну №37142 від 03.08.2020 р.; лист щодо строку оплати від 16.09.2020 р. б/н; дилерський договір від 01.08.2014 р.; лист щодо офіційної дистрибуції від 12.07.2020 р.; сертифікат офіційного дилера від 01.08.2014 р.; витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців №26562577 від 23.02.2021 р.; витяг з реєстру підпр. Респ. Польща №0000001592 від 06.04.2020 р.; додаткову угоду №42 до Генерального договору добровільного страхування вантажу від 18.02.2020 р.
Листом № 58 від 23.02.2021 р. декларантом повідомлено про відсутність
можливості надати інші додаткові документи.
Митну вартість товару скориговано за інформацією, попередніх митних оформлень товару №1 з урахуванням прайс-листа виробника «POLMOstrow Sp. Z o.o.» за ЕМД від 27.01.2621 р. №UА305130/2021/001756, ЕМД від 15.02.2021 р. №UA100060/2021/272618, ЕМД від 16.09.2020 p. №UA100060/2020/391332, ЕМД від 28.10.2020 р. №UA110320/2020/010515, ЕМД від 02.10.2020 р. №UA110320/2020/009848, ЕМД від 02.10.2020 р. №UA110320/2020/009848, ввезеного у співставних вагових розмірах від безпосереднього виробника товару, на умовах поставки EXW Wysocko Wielkie (Польща), де загальна ціна поставка товару обсягом 16 631,37 кг., розрахована в залежності від артикулу, становить 33 787,22 євро + витрати на транспортування згідно з рахунком перевізника від 18.02.2021 р. №2076 – 9 020 грн. ( у перерахунку в євро за курсом станом на 23.02.2021 р. 1 євро = 33,8866 грн. – 266,18 євро) + вартість витрат на страхування вантажу відповідно до страхового полісу від 18.02.2021 р. №015153г0пп/43 – 1 117,23 грн. (у перерахунку в євро за курсом станом на 23.02.2021 року 1 євро = 33,8866 грн. – 32,97 євро) = 34 086,37 євро/16 631,37 грн. = 2,05 євро/кг.
Заявлені за ЕМД №UA110320/2021/001560 від 23.02.2021 року товари випущено у вільний обіг під гарантійні зобовязання з урахуванням положень ч.7 ст.55 МКУ.
Вважаючи ці рішення протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір суд виходить із того, що відповідно до статей 49, 50 МКУ (тут і надалі у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 МКУ, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Статтею 50 МКУ визначено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.
Згідно з частиною першою статті 51, частиною першою та другою статті 52 МКУ митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до приписів статті 57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою та другою статті 53 МКУ у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, що встановлені частиною 2 зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини третьої статті 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, такі як: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
В силу частин першої та другої статті 54 МКУ контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Пунктом 2 частини п`ятої вказаної статті 53 МКУ митному органу, з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, надано право письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митниці мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митницею та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний органне може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МКУ).
Статтею 58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.1 ст.55 МКУ рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
При цьому, згідно з нормами Митного кодексу України, митницею при прийнятті рішення про коригування митної вартості товарів повинна бути зазначена послідовність застосування методів визначення митної вартості та причини, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному декларантом.
Аналізуючи наведені норми у своїй сукупності суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
У той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації
Наявність у митниці обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною законодавець пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
При цьому, митний орган має зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Так, стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Поставка товару здійснюється згідно контракту №1/2014 від 01.08.2014 р. П.5.2 контракту із змінами у редакції доповнення №1/2014 передбачено, що вартість товару зазначається у валюті євро пісня перерахунку згідно з середнім курсом Національного Польського Банку (Narodowy Bank Polski) або згідно іншого курсу, установленого Постачальником. Наданий до митного оформлення рахунок-фактура від 18.02.2021 р. №FE 24/WY/2021 містить інформацію, що загальна вартість товару становить 22139,50 євро, що в перерахунку на польський злотий за курсом 1 євро=4,30 польських злотих складає 95 199,85. Лист представника компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.». від 18.02.2021 р. б/н, який посилається на п.5.2 доповнення від 01.08.2014 р. №1/2014 до контракту №1/2014 не містить відомостей щодо порядку формування іншого курсу перерахунку євро до злотого, зазначено, що курс встановлено «на власний розсуд та становить 1 євро = 4,3 польських злотих». Враховуючи коливання курсу валют протягом лютого 2021 року, а також дату складання рахунку 18.02.2021 р. за інформацією сайту Національного Польського Банку (Narodowy Bank Polski) у всесвітній мережі Інтернет www.nbp.pl, було встановлено, що станом на дату 17.02.2021 р., що передує даті рахунку і відповідає правилам застосування курсів валют відповідно до законодавства Польщі, курс 1 євро становить 4,4998 польських злотих. За цим курсом вартість товару на рівні 22 139,50 євро у польських злотих становить 99 623,32. За результатами опрацювання попередніх митних оформлень застосування курсу перерахунку у злоті здійснюється продавцем протягом тривалого періоду часу. Так, курс злотого на рівні 4,3 застосовано протягом останнього року. Тому саме застосування числового значення на рівні 4,3 не підтверджено документально. Враховуючи вищезазначене, числове значення перерахунку у національну валюту Польщі є підтвердженим документально лише офіційними джерелами, зокрема інформацією офіційного сайту Національного Польського Банку (Narodowy Bank Polski), і становить 1 євро - 4,4998 польських злотих.».
Надані до митного оформлення рахунок-фактура від 18.02.2021 p. № FE 24/WY/2021 (надалі - рахунок) та специфікація від 18.02.2021 р. №24 до контракту від 01.08.2014 р. № 1/2014 (надалі - специфікація) містять інформацію, в т.ч., щодо загальної вартості товару, яка становить 22 139,50 євро. Відповідно до п.1.1., п.5.3. зовнішньоекономічного контракту від 01.08.2014 р. № 1/2014 (надалі - Контракт), валютою контракту та валютою розрахунку за поставлений товар являється євро. Також у рахунку та специфікації визначено, що до сплати за поставлений товар підлягає сума 22139,50 саме у валюті євро (Razem do zaplaty: 22 139,50 EUR. Dokument wystawiony w walucie: EUR). Вартість товару у валюті польський злотий не стосується зовнішньоекономічної операції за даним Контрактом, і зазначена лише для внутрішнього статистичного використання постачальником у національній валюті.
Також у комерційних документах, які містять числові значення ціни товарів, а саме: у рахунку, специфікації, прайс-листі виробника «POLMOstrow Sp. z о.о.» від 15.02.2021 p. (відомості про які зазначено у графі 44 ЕМД (код документу - 0380, 4103 та 3014 відповідно), та які подані до митного оформлення за електронною митною декларацією від 22.02.2021 р., присвоєний митним органом №UA110320/2021/001508 (надалі - ЕМД), ціна зазначена виключно у валюті євро, що передбачено контрактом та не суперечить його змісту.
Зазначений в рахунку та у специфікації курс перерахунку валюта євро у валюту польський злотий складає 1 євро = 4,3000 польських злотих, визначений постачальником згідно з п.5.2. Контракту в редакції Доповнення від 01.08.2014 р. №1/2014 в частині «или согласно другому курсу, установленному поставщиком», встановлений компанією «POLMOstrow Sp. z о.о.» і зафіксований у рахунку та специфікації - не має доводитись або спростовуватись, оскільки є вже доведеним документально із зазначенням у відповідних комерційних документах, підписаних постачальником та завірених його печаткою.
До митного оформлення надано лист постачальника стосовно курсу валют від 18.02.2021 р. (код документу у гр.44 - 9000) з роз`ясненням стосовно курсу перерахунку валют у рахунку та у специфікації, що задокументовує факт використання курсу перерахунку валюти євро до польського злотого відповідно до умов Контракту, та спростовує суб`єктивну думку посадової особи відповідача про виключність документального підтвердження курсу валют із зазначених нею джерел.
Для наочності наводимо математичний розрахунок за курсом 1 євро = 4,3000 Польських злотих: 22139,50 євро * 4,3000 = 95199,85 польських злотих.
Отже, перерахунок вартості, яка зазначена у валюті євро в рахунку та у специфікації у валюту польський злотий за курсом 1 євро = 4,3000 польських злотих має математично вірне числове значення.
Враховуючи вищезазначене, курс польського злотого та статистична вартість товару у валюті польський злотий, що зазначена в рахунку та у специфікації, ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів за ЕМД у розумінні ч.4 ст.58 МКУ, відповідно до якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Крім того, курс валют, що зазначений у рахунку та у специфікації ніяким чином не впливає на рівень заявленої митної вартості оцінюваних товарів у розумінні ч.5 ст.58 МКУ, відповідно до якої ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.
Як наслідок, курс польського злотого та статистична вартість товару у валюті польський злотий, що вказаний у вищезазначених рахунку та специфікації, ніяким чином не впливає на базу оподаткування і суму податків і зборів, що підлягають сплаті по зазначеній ЕМД.
Перелік товарів в кількісному виразі за артикулами у прайс-листі та комерційній пропозиції "POLMOstrow Sp. z о.о." від 15.02.2021 р. відрізняється від переліку товарів, що заявлені до митного оформлення за ЕМД. Кількість одиниць позицій товару за артикулами у прайс-листі дорівнює 332, кількість одиниць позицій товару за ЕМД дорівнює 266. Вищезазначене свідчить про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист виробника "POLMOstrow Sp. z о.о." від 15.02.2021 р. (надалі - прайс-лист) стосуються не лише конкретної партії оцінюваного товару, а також підтверджує відсутність дисконту або знижок на оцінювані товари.
Наданий до митного оформлення прайс-лист від 15.02.2021 р. у розумінні ст.52 МК України має об`єктивний характер, оскільки містить достовірні відомості про вартість товарів.
Форма та зміст наданого прайс-листа визначається виключно постачальником, з урахуванням вимог, необхідних для ідентифікації товарів, а саме відомостей про: найменування товару, артикул, одиниці виміру, ціну, валюту, умови поставки, умови оплати, дату початку дії прайс-листа, печатку постачальника із зазначенням адреси та контактних даних (контактна інформація про Постачальника). Відомості, що зазначені у наданому прайс-листі, відображають фактично доступний асортимент товару на складі постачальника станом на конкретну дату складання такого прайс-листа.
Прайс-лист від 15.02.2021 р. адресовано не особисто позивачеві, а невизначеному колу осіб. При цьому немає жодного обмеження терміну дії прайс-листа та кола покупців, яким пропонуються саме зазначені умови продажу.
Викладене вище підтверджується листом постачальника "POLMOstrow Sp. z о.о." від 18.02.2021 р. стосовно змісту та форми прайс-листа виробника від 15.02.2020 р.
Щодо тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному
рішенні: «Згідно наданої митної декларації країни відправлення від 18.02.2021 р.
№20РL394010Е0195065 вартість товару у польських злотих становить 101283.00. Під час
перерахунку даної суми у євро за курсом Міністерства фінансів Польщі на лютий 2021 року, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту www.podatki.gov.pl - 1 євро=4,5237 польських злотих, становить 22 389,42 євро (на 250 євро більше вартості товару за рахунком-фактурою).».
Зазначений посадовою особою відповідача курс перерахунку валюти євро у валюту польський злотий 1 євро = 4,5237 польських злотих, згідно правил застосування курсів валют відповідно до законодавства Польщі, застосовується виключно для митних цілей, зокрема для розрахунку митної та статистичної вартості товарів, що підтверджується документально офіційним джерелом за посиланням у мережі Інтернет https://www.podatki.gov.pl/clo/kursy-walut/#kursy-dla-wartosci-celnej, та не може бути використаний для перерахунку вартості у комерційних операціях, якою фактично є зовнішньоекономічна операція купівлі-продажу товару згідно з Контрактом.
Згідно з наданою митною декларацією країни відправлення від 18.02.2021 р. №21РL394010Е0195065 статистична вартість товару на умовах поставки EXW Wysocko Wielkie (Інкотермс 2010) у польських злотих становить 101 283,00 (графа 46 митної декларації) та піддається обчисленню: до митної вартості включається вартість товарів відповідно до рахунку-фактури № FE 24/WY/2021 від 18.02.2021 р. в сумі 22 139,50 євро та витрати на транспортування до кордону Польщі, середня вартість яких згідно з наданою постачальником заяви стосовно транспортних витрат на експорт від 18.02.2021 р. складає 250,00 Євро, перераховані за курсом Міністерства фінансів Польщі на лютий 2021 року, встановленого для використання в митних цілях згідно з офіційним сайтом за посиланням у мережі Інтернет https://www.podatki.gov.p1/clo/kursy-walut/#kursy-dla-wartosci-celnej - 1 євро=4,5237 польських злотих.
В позовній заяві позивачем для наочності наведено математичний розрахунок: 22139,50 євро * курс 4,5237 = 100152,46 польських злотих; 250 євро * курс 4,5237 = 1130,93 польських злотих; 100152,46 польських злотих + 1130,93 польських злотих = 101283,39 польських злотих, що з урахуванням правил математичних округлень до цілих значень дорівнює 101283 польських злотих.
Так, вищевказана інформація підтверджена листом постачальника, що містить заяву стосовно транспортних витрат на експорт від 18.02.2021 р., яка надана «POLMOstrow Sp. z о.о.», а також поясненням, наданим листом постачальника щодо експортної декларації від 18.02.2021 р. стосовно формування статистичної вартості у графі 46 митної декларації країни відправлення від 18.02.2021 р. № 21РL394010Е0195065, що були подані декларантом до митного оформлення за ЕМД (код документів у гр. 44 - 9000) та не враховані посадовою особою відповідача.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному
рішенні: «Згідно п.2.1.1. контракту №1/2014 товар постачається на умовах EXW Wysocko Wielkie (Польща). На підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових
термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з
01.01.11 умови поставки ЕXW передбачають, що продавець вважається таким, що виконав
свої обов`язки з постачання, тоді, коли він передав товар у розпорядження покупця на
власному підприємстві або в іншому зазначеному місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі).
Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне оформлення товару для експорту. Відповідно до даних умов поставки до митної вартості включаються фактурна вартість товару, митні збори та платежі у країні експорту, витрати із завантаження, витрати на страхування, транспортні витрати до кордону України. Згідно договору про транспортування від 18.02.2021 р. №24/2021-транспортування оцінюваного вантажу покладено на ТОВ «ГПЛ». Згідно із інформацією листа Постачальника транспортних витрат на експорт від 18.02.2021 р., наданого «POLMOstrow Sp. z о.о.»., орієнтовна вартість доставки товару від місця завантаження Wysocko Wielkie до кордону становить 250,00 євро. Одночасно, виробник товару «POLMOstrow Sp. z о.о.» для підтвердження транспортних витрат від місця завантаження Wysocko Wielkie до кордону з Україною при попередніх митних оформленнях надавав листи щодо вартості транспортних витрат, згідно яких орієнтовна вартість доставки становила 400 євро (МД від 17.08.2020 р. №UA110320/2020/8309, від 30.06.2020 р. №UA110320/2020/6884). Маршрут слідування, об`єм партії, вид транспорту залишились незмінними, як і вартість перевезення українського перевізника (9 020 грн.), а вартість доставки, надана фірмою-виробником знизилася, враховуючи розбіжності, виявлені митним органом при коригуванні митної вартості попередніх партій товару. Враховуючи наданий імпортером витяг курсу валют Міністерства фінансів Польщі на лютий 2021, встановленого для використання в митних цілях згідно офіційного сайту www.podatki.gov.pl курс 1 євро становить 4,5237 польських злотих, 1 укр.гривня=0,1321 польських злотих. На підставі вищенаведеного, здійснено розрахунок вартості лише самого перевезення: 250,00*4,5237/0,1321 = 8 561,13 грн. Разом з тим, перевізником у довідці про вартість транспортних витрат від 18.02.2021 р. №34 зазначено, що вартість перевезення по території Польщі складає 9020,00 грн.».
Так, лист постачальника, що містить заяву компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» стосовно транспортних витрат на експорт від 18.02.2021 p., наданий до митного оформлення (код документу у гр.44 - 9000) з інформацією стосовно середньої кошторисної вартості транспортування на національній ділянці до польського кордону на умовах поставки EXW, яка складає 250,00 Євро.
У листі постачальника «POLMOstrow Sp. z о.о.» стосовно експортної декларації від 18.02.2021 p., наданому до митного оформлення (код документу у гр.44 - 9000) зазначено, що середня вартість транспортування застосовується лише для митних цілей з метою формування статистичної вартості товару у гр.46 «Wartosc statystystyczna» митної декларації країни відправлення від 18.02.2021 р. №21PL394010Е0195065 згідно п.2.1.33 «РОLЕ 46 - Wartosc statystystyczna» відповідно до INSTRUKCJA WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH AIS/IMPORT, ES/ECS2, NCTS2.
П.2.1.1. Контракту встановлено, що товар постачається на умовах EXW WYSOCKO WIELKIE на підставі Правил використання внутрішніх та міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010, які були прийняті Міжнародною торговою палатою та чинні з 01.01.2011 p., якщо інше не оговорено в специфікації та інвойсі або інше не узгоджено сторонами в процесі виконання контракту. Згідно з трактування обов`язків сторін за базисом поставки EXW, якщо узгоджені умови контракту відрізняються від традиційних та на продавця або покупця покладено додаткові обов`язки, це має бути оговорено в договорі купівлі-продажу або в додатковій угоді до договору купівлі-продажу.
П.5.2. Контракту в редакції Доповнення від 01.08.2014 р. №1/2014 сторони встановили, що вартість навантажувальних робіт, вартість оформлення сертифіката про походження Товару, а також вартість оформлення експортної митної декларації та інших формальностей, необхідних для експорту, включені до ціни Товару. Така додаткова умова не суперечить ні чинному законодавству, ні умовам п.2.1.1. Контракту, у якому чітко зазначено, що умовами поставки є EXW Wysocko Wielkie, якщо інше не обумовлено сторонами в процесі виконання Контракту.
П.5 ч.10 ст.58 МК України зазначено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, а саме витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
На виконання положень вищевказаної статті витрати на транспортування від місця завантаження оцінюваної партії товару на ділянці м.WYSOCKO WIELKIE (Польща) до пункту ввезення на митну територію України (п/п Ягодин) у розмірі 9 020 грн. включені до митної вартості товару. Числове значення складової митної вартості, що стосується вартості перевезення оцінюваної партії товару згідно з договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.02.2021 р. № 24/2021-Г укладеного між позивачем і ТОВ «ГПЛ», підтверджується поданими до митного оформлення за ЕМД рахунком на оплату автопослуг від 18.02.2021 р. №2076 (код документу у гр.44 - 3004), довідкою ТОВ «ГПЛ» про транспортні витрати від 18.02.2021 р. №931 (код документу у гр.44 - 3007), довідкою позивача про транспортні витрати від 18.02.2021 р. №34 (код документу у гр.44 - 3007).
Щодо тверджень відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Згідно рахунка на оплату транспортних витрат перевізника ТОВ «ГПЛ» від 18.02.2021 р. №2076, сума автопослуг у розмірі 10 137,23 грн. включає в себе транспортні витрати за маршрутом Wysocko Wielkie (Республіка Польща) - п/п Ягодин у розмірі 9 020 грн. та витрати на страхування вантажу згідно страхового сертифікату від 18.02.2021 р. №015153г0пп/43 у розмірі 1 117,23 грн на всьому маршруті слідування. Враховуючи вищезазначене, числові значення складових митної вартості, що стосуються вартості перевезення оцінюваної партії товару до польсько-українського кордону мають розбіжності.».
Між позивачем і ТОВ «ГПЛ» укладено договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 18.02.2021 р. № 24/2021-Г (далі - Договір).
18 лютого 2021 р. позивач (згідно з договором - замовник) відповідно до умов Договору подав заявку на адресу ТОВ «ГПЛ» (згідно з договором - перевізник, що підтверджується відбитком його штампу у гр.16 та у гр.23 на міжнародній товаротранспортній накладній СМR від 18.02.2021 р. А № 639031) на автоперевезення №34 - надана до митного оформлення (код документу у гр.44 ЕМД - 9000), яка є невід`ємною частиною договору.
У свою чергу між ТОВ «ГПЛ» та АТ «СК «АРКС» укладено Генеральний договір добровільного страхування вантажів від 01.06.2020 р. № 015153г0пп.
За ЕМД, відповідно до п.8 ч.2 ст.53 МК України у графі 44 митної декларації зазначено відомості про документ (код документу - 3530), а саме - страховий сертифікат від 18.02.2021 р. № 015153г0пп/43, який підтверджує факт здійснення страхування вантажу відповідно до Генерального договору добровільного страхування вантажів від 01.06.2020 р. №015153г0пп перевізником ТОВ «ГПЛ».
Відомості про вартість страхування (суму страхового платежу) зазначені у п.12 «Страховий платіж» вищезазначеного страхового сертифікату та складають 1117,23 грн.
Вартість страхування за ЕМД також підтверджується поданими до митного оформлення рахунком на оплату послуг добровільного страхування вантажу від 18.02.2021 р. №015153г0пп (код документу - 3008), платіжним дорученням від 18.02.2021 р. №9239 про оплату за добровільне страхування вантажу (код документу - 3008) згідно з рахунком від 18.02.2021 р. №015153г0пп.
В позові позивачем також зазначається, що для зручності бухгалтерського обліку у рахунку на оплату від 18.02.2021 р. № 2076, автопослуга зазначена у позиції з порядковим номером 1, включає в себе транспортні витрати за маршрутом Wysocko Wielkie (Польща) - п/п Ягодин (Україна) та складає 9 020 грн., та вартість страхування вантажу на всьому маршруті слідування згідно з страховим сертифікатом від 18.02.2021 р. №015153г0пп/43 та складає 10 137,23 грн., що загалом становить 9 020 грн. + 1 117,23 грн. = 10 137,23 грн. Позиція з порядковим номером 1 має посилання «*», з деталізацією щодо формування вартості у рядкові 3 даного рахунку на оплату.
Дана інформація підтверджується довідкою про транспортні витрати від 18.02.2021 р. №931, виданою перевізником ТОВ «ГПЛ», із зазначенням вартості перевезення від місця завантаження до митного кордону України, вартості перевезення по митній території України, та вартості страхування.
Стосовно тверджень відповідача, які зроблені у оскаржуваному Рішенні: «Додаткові витрати, покладені на продавця та зазначені у додатковій угоді №1/2014 від 01.08.2014 р. до контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р., а саме вартість-навантажувальних робіт, вартість оформлення сертифікату перевезення (походження), а також вартість оформлення митної декларації та інших формальностей необхідних для експорту включені в ціну товару. Зазначені витрати не є фіксованими ставками та змінюються залежно від асортименту партії товару, вагових, вартісних та інших факторів. Проте, складова вищезазначених витрат у вартості одиниці товару відповідно ідентичних артикулів, залишається незмінною. Зазначене підтверджено попередніми митними оформленнями ідентичних товарів та наданою комерційною пропозицією виробника від 15.02.2021 р. б/н. Відповідно до умов п.5.1 контракту №1/2014 ціни на товари формуються виходячи з діючих цін постачальника. Окрім того, даним пунктом контракту передбачено право постачальника надавати знижки. Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Примітками та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.».
Вищезазначені витрати, а саме: витрати на навантаження (навантажувальні роботи), витрати на оформлення сертифікату про походження товару, а також витрати на оформлення експортної митної декларації та витрати на інші формальності, необхідні для експорту (далі - витрати), включені до ціни товару відповідно до базису поставки EXW Wysocko Wielkie (Інкотермс 2010) згідно з положеннями п.2.1.1., п.5.2. Контракту в редакції доповнення №1/2014 від 01.08.2014 р., що також підтверджується комерційною пропозицією виробника товару від 15.02.2021 р., та прайс-листом «POLMOstrow Sp. z о.о.», Польща від 15.02.2021 р.
Так, перелік товарів в кількісному виразі за артикулами у наданому до митного оформлення прайс-листі від 15.02.2021 р. відрізняється від переліку товарів, що заявлені до митного оформлення за ЕМД. Кількість одиниць позицій товару за артикулами у прайс-листі дорівнює 332, кількість одиниць позицій товару за ЕМД дорівнює 266. Вищезазначене свідчить про те, що наданий до митного оформлення прайс-лист виробника від 15.02.2021 p. стосуються не лише конкретної партії оцінюваного товару, а також спростовує твердження посадової особи митного органу про наявність дисконту або знижок на оцінювані товари.
Наданий до митного оформлення прайс-лист виробника від 15.02.2021 р. у розумінні ст.52 МКУ має об`єктивний характер, оскільки містить достовірні відомості про вартість товарів.
Форма та зміст наданого прайс-листа визначається виключно постачальником, з урахуванням вимог, необхідних для ідентифікації товарів, а саме відомостей про: найменування товару, артикул, одиниці виміру, ціну, валюту, умови поставки, умови оплати, печатку постачальника із зазначенням адреси та контактних даних (контактна інформація про постачальника). Відомості, що зазначені у наданому прайс-листі виробника, відображають фактично доступний асортимент товару на складі постачальника станом на конкретну дату складання такого прайс-листа.
Крім того, прайс-лист виробника "POLMOstrow Sp. z о.о.", Польща від 15.02.2021 p. адресовано не особисто позивачеві, а невизначеному колу осіб.
Щодо тверджень відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «За інформацією офіційного сайту компанії ТОВ «МГ Автомотів» (https://mgautomotive.com.ua) підприємство входить до складу групи компаній ТОВ «ГПЛ». Згідно інформації сайту ТОВ «ГПЛ» (https://gpl.com.ua) та дилерського договору від 01.08.2014, що подавався при попередніх митних оформленнях, компанія ТОВ «МГ Автомотів» є офіційним дилером продукції POLMOstrow на території України. При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган повинен впевнитися, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості, під якою, відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, згода на обов`язковість якої надана Верховною Радою України, розуміється ціна, за якою такий або аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальній ході торгівлі в умовах повної конкуренції. Заявлена вартість операції приймається митним органом за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів Відповідно до частин 16-17 Митного кодексу України для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дилером чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року. Відповідно до положень статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року особи вважаються пов`язаними між собою, якщо: а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; с) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; е) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; J) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї. З урахуванням вищезазначених положень міжнародного законодавства, та положень статті 58 МКУ продавець і покупець за контрактом від 01.08.14 р. №1/2014 для цілей Митного кодексу України вважаються пов`язаними між собою. Заявлена вартість операції приймається митним органом за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларантом ТОВ «МГ Автомотів» у гр.9а декларації митної вартості №UA110320/2021/001508 від 22.02.2021 р. заявлено про відсутність взаємопов`язаності між продавцем та покупцем, що не відповідає вищезазначеним відомостям. Відповідно до частини 12 статті 58 МКУ передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятої. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну товарів. Під час розгляду обставин продажу з`ясовано, що ідентичний товар виробництва компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» (Польща) продано експортером для непов`язаних покупців за вищою ціною згідно рахунків з виробником та наданими ним прайс-листами. Відповідно до вимог частини 4 статті 58 МКУ метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Враховуючи вищезазначене, купівля-продаж, що відбулася між контрагентами відповідно до специфікації №24 до договору №1/2014, підтверджує факт впливу їх відносин на ціну контракту. Оскільки, митним органом доведено, що п.5.1 даного контракту ціни на товари формуються виходячи з діючих цін Постачальника. Окрім того, даним пунктом контракту передбачено право Постачальника надавати знижки. Отже, за таких обставин, у митного органу наявні достатні підстави вважати, що надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки недостовірності, що в свою чергу дає підстави митному органу відповідно до частини 3 статті 53 МКУ письмово вимагати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.» та «Подані додатково дилерський договір б/н від 01.08.2014 р. підтверджують факт наявності взаємопов`язаності осіб та спеціальних цін та знижок від виробника для ТОВ «МГ Автомотів». Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару. Примітками та додатковими положеннями до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі визначено, що сумісним зі статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь-які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.».
Відповідно до ч.16 ст.58 МКУ для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Відповідно до ч.17 ст.58 МКУ особи, одна з яких є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншої, як би це не називалося, вважаються пов`язаними для цілей цього Кодексу, якщо вони підпадають хоча б під один із критеріїв, визначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Згідно з ч.4 ст.15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (надалі - Угода) для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо:
а) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного;
b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу;
c) вони є роботодавцем і працівником;
d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них;
e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого;
f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою;
g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу;
h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.
На спростування критерію а) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності ТОВ «МГ Автомотів» і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» позивач в позові зазначив про те, що жоден з працівників позивача, Україна (код за ЄДРПОУ 32461061) не являється службовцем або директором компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.», Республіка Польша (NIP 6222398101). У свою чергу, жоден з працівників компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.», не являється службовцем або директором позивача. На спростування критерію b) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» повідомив про те, що позивач і компанія «POLMOstrow Sp. z о.о.» юридично не визнані партнерами по бізнесу. При цьому, чинне законодавство України не дає будь-якого визначення поняттю «партнери по бізнесу». У свою чергу, відповідно ст.118 ГК України» об`єднанням підприємств є господарська організація, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань. Об`єднання підприємств утворюються підприємствами на добровільних засадах або за рішенням органів, які відповідно до ГК України та інших законів мають право утворювати об`єднання підприємств. В об`єднання підприємств можуть входити підприємства, утворені за законодавством інших держав, а підприємства України можуть входити в об`єднання підприємств, утворені на території інших держав. Об`єднання підприємств утворюються на невизначений строк або як тимчасові об`єднання. Об`єднання підприємств є юридичною особою. Державна реєстрація об`єднання підприємств здійснюється відповідно до ст.58 ГК України. Відповідно до ст.119 ГК України залежно від порядку заснування об`єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об`єднання або як державні чи комунальні господарські об`єднання. Господарське об`єднання - об`єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об`єднали свою господарську діяльність. Господарські об`єднання діють на основі установчого договору та/або статуту, який затверджується їх засновниками. Відповідно до ст.120 ГК України господарські об`єднання утворюються як асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, інші об`єднання підприємств, передбачені законом. Позивач є окремим суб`єктом господарювання, що зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 32461061. Позивач не входить до жодного з об`єднань підприємств, що можна було б розцінити як офіційне партнерство по бізнесу, які зареєстровані у порядку, визначеному чинним законодавством України. На спростування критерію с) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» повідомив таке, що позивача не є роботодавцем або працівником компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.». У свою чергу, компанія «POLMOstrow Sp. z о.о.» не являється роботодавцем або працівником позивача. На спростування критерію (d) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» зазначив про відсутність будь-якої юридичної або фізичної особи яка безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків акцій позивача та/або компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.», що дають право голосу, або акцій обох з них. На спростування критерію е) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» вказав на те, що позивач безпосередньо або опосередковано не контролює компанію «POLMOstrow Sp. z о.о.». Компанія «POLMOstrow Sp. z о.о.» безпосередньо або опосередковано не контролює позивача. Засновником, одноосібним учасником та кінцевим бенефіціарним власником позивача є громадянин України ОСОБА_1 . Засновниками та кінцевим бенефіціарним власником компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» являються ОСОБА_2 та Szczepaniak Elzbieta. На спростування критерію f) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» зазначив, що ні позивач, ні компанія «POLMOstrow Sp. z о.о.» безпосередньо або опосередковано не контролюються третьою особою. На спростування критерію g) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» повідомив про те, що позивач і компанія «POLMOstrow Sp. z о.о.» безпосередньо або опосередковано не контролюють будь-яку третю особу. На спростування критерію h) ч.4 ст.15 Угоди відносно пов`язаності позивача і компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» вказав, що позивач і компанія «POLMOstrow Sp. z о.о.», їхні засновники, кінцеві бенефіціарні власники та керівники не є членами однієї й тієї ж самої сім`ї. Згідно з ч.5 ст.15 Угоди особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4 Угоди. Позивач також не є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.».
Лист від 12.07.2018 р. компанія «POLMOstrow Sp. z о.о.» підтверджує, що ТОВ «МГ Автомотів» є офіційним дистриб`ютором продукції Polmostrow на території України. Даний лист не говорить про одноосібність позивача у якості агента, дистриб`ютора чи концесіонера продукції компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» на території України.
Крім того, про одноосібність позивача у якості агента, дистриб`ютора чи концесіонера продукції компанії «POLMOstrow Sp. z о.о.» на території України не йдеться і у Контракті № 1/2014 від 01.08.2014 р. (з подальшими змінами та доповненнями).
Відповідно до ст.17 Угоди ніщо в цій Угоді не тлумачиться як таке, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданих для цілей митного оцінювання.
Стосовно тверджень посадової особи відповідача, які зроблені у оскаржуваному рішенні: «Банківські платіжні документи від 14.09.2020 р. №108 та від 04.09.2020 р. №106 у графі «Призначення платежу» містять посилання на контракт №1/2014 від 01.08.2014 р. Відповідно до п.7 висновків Постанови Пленуму ВАСУ від 13.03.2017 р. №2 «Про Довідку щодо Узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року» платіжне доручення без вказівки у ньому на рахунок-фактуру (інвойс), на підставі яких здійснено платіж, не є доказом, достатнім для доведення митної вартості певної поставки товару. Прибуткові накладні від 21.08.2020 р. №18668, від 21.08.2020 р. №18698 не містять посилання на рахунки-фактури, митні декларації тощо, тому не можуть бути ідентифіковані як такі, що стосуються попередніх поставок ідентичного товару.».
Так пункт 70 платіжного доручення в іноземній валюті №106 від 04.09.2020 р. містить інформацію про зовнішньоекономічний контракт, за яким було проведено платіж в сумі 24 464,36 євро. Дане платіжне доручення є підтвердженням оплати за попередню партію ідентичного товару, що постачалась по Контракту №1/2014 від 01.08.2014 р. відповідно до рахунку-фактури № FE 144/WY/2020 від 07.08.2020 р., та оформлена за ЕМД №UA110320/2020/008494 від 21.08.2020 р. Сума рахунку-фактури № FE 144/WY/2020 від 07.08.2020 р. складає 24 464,36 євро.
Пункт 70 платіжного доручення в іноземній валюті № 108 від 14.09.2020 р. містить інформацію про зовнішньоекономічний контракт, за яким було проведено платіж в сумі 20 632,61 Євро. Дане платіжне доручення є підтвердженням оплати за попередню партію ідентичного товару, що постачалась по Контракту № 1/2014 від 01.08.2014 р. відповідно до рахунку-фактури № FE 149/WY/2020 від 13.08.2020 р., та оформлена за ЕМД №UA110320/2020/008497 від 21.08.2020 р. Сума рахунку-фактури №FE 149/WY/2020 від 13.08.2020 р. складає 20 632,61 євро.
Також, відповідно до п.2.1., п.2.2., п.4.1., п.4.3. Постанови правління національного банку України № 216 від 28.07.2008 р. «Про затвердження Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів і змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України», обов`язковими реквізитами графи «Призначення платежу» повідомлення про переказ коштів є посилання на договір або документ, на виконання якого від нерезидента-платника надійшли кошти в іноземній валюті.
Згідно з ч.3 ст.335 МКУ разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, декларація митної вартості. У встановленому цим Кодексом порядку в митній декларації декларантом або уповноваженою ним особою зазначаються відомості про:
1) документи, що підтверджують повноваження особи, яка подає митну декларацію;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або інші документи, що підтверджують право володіння, користування та/або розпорядження товарами;
3) транспортні (перевізні) документи;
4) комерційні документи, наявні у особи, яка подає декларацію;
5) у разі необхідності - документи, що підтверджують дотримання заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
6) документи, що підтверджують дотримання обмежень, які виникають у зв`язку із застосуванням захисних, антидемпінгових та компенсаційних заходів (за наявності таких обмежень);
7) у випадках, передбачених цим Кодексом, - документи, що підтверджують країну походження товару;
8) у разі необхідності - документи, що підтверджують сплату та/або забезпечення сплати митних платежів;
9) у разі необхідності - документи, що підтверджують право на пільги із сплати митних платежів, на застосування повного чи часткового звільнення від сплати митних платежів відповідно до обраного митного режиму;
10) у разі необхідності - документи, що підтверджують зміну термінів сплати митних платежів;
11) у разі необхідності - документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів та обраний метод її визначення відповідно до статті 53 цього Кодексу.
Встановлено, що у спірній митній декларації зазначені всі відомості, передбачені вказаною вище нормою.
Інших порушень митного законодавства судом не встановлено.
Рішення про коригування митної вартості заповнюються посадовою особою митниці відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів (далі - Правила), затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за № 883/21195.
Згідно з п.1.3 Правил рішення заповнюється посадовою особою митного органу, що здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, в електронному вигляді за затвердженою наказом формою:
У графі 31 Код методу визначення вартості митного органу зазначається порядковий номер методу визначення митної вартості, що був застосований митним органом при визначенні митної вартості товару;
У графі 33 «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу зазначається посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.
Згідно з п.2.3 Правил рішення надсилається декларанту або уповноваженій ним особі у формі електронного документа у порядку, передбаченому Митним кодексом, для електронного декларування.
Ненадання без будь-яких пояснень товариству на його письмове прохання в ході консультацій інформації та документів (витяги з бази) щодо раніше оформлених товарів для ознайомлення та реагування, свідчать про порушення митницею одного із принципів здійснення державної митної справи - додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб (пункт 7 частини 1 статті 8 МКУ), який означає обов`язок органу доходів і зборів вжити заходів щодо забезпечення інтересів декларанта, зокрема інтересу бути обізнаним із оцінкою, даною органом доходів і зборів у справі.
Тобто, орган доходів і зборів повинен довести до відома декларанта таку свою оцінку з тим, щоб декларант міг сформувати власну правову позицію і стратегію її відстоювання у конкретній митній процедурі.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, неодноразово висловленої у постановах: від 30.01.2018 року, по справі №813/7903/14, від 18.12.2018 року, по справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 року, по справі № 815/6827/17, від 16.04.2019 року, по справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкоригована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС).
При цьому, митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.
Таким чином, факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.
Аналогічний підхід закріплено і у Методичних рекомендаціях щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС від 11.09.2015 року №689. Так, у пункті 8 розділу 2 цих Методичних рекомендацій зазначено, що у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. Тобто при відповідному спрацюванні автоматизованої системи аналізу та управління ризиками митний орган повинен насамперед здійснити перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, і лише після цього у разі виявлення підстав може витребувати у декларанта додаткові документи, що повністю співпадає з правовим висновком, висловленим Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, по справі №809/453/17 від 03.04.2018 р.
Підсумовуючи викладене, слід дійти до висновку про надання позивачем належного та достатнього пакету документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, визначеної за основним методом, а, у свою чергу, відповідачем не було підтверджено належними доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості підприємством за основним методом митним органом не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості останнім не доведена.
У свою чергу, відповідачем не надано обґрунтованих пояснень відносно безпосереднього впливу вказаних ним зауважень на числові значення митної вартості товару та її розрахунок.
По суті, вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує про наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.
Відповідно до ч.1 ст.57 МКУ визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч.2 ст.57 МКУ).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч.3 ст.57 МКУ).
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МКУ).
Відповідно до п.4 ст.57 МКУ, у разі, якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 МКУ.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст.59 та 60 МКУ. Під час консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Згідно з ч.8 ст.57 МКУ у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.58 МКУ передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); не впливають значною мірою на вартість товару; щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
Аналіз положень ч.3 ст.53, ч.ч.1, 2 та 5 ст.54, ст.58 МКУ дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст.58 МКУ.
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов`язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності мають стосуватися лише числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
Як видно із оскаржуваних рішень, підставою для їх прийняття є результат опрацювання поданих декларантом документів, в ході якого встановлено, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
В силу частини 3, 4 статті 53 МКУ право органу доходів і зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно з ч.2 ст.53 МКУ, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбаченіст.53 МКУ. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, сам факт подання декларантом не всіх додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Разом з тим, митний орган, встановивши вищевказані розбіжності, жодним чином не обґрунтовує, яким чином зазначені розбіжності, позбавляють митний орган можливості перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.
Як було зазначено вище, позивачем надано необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити такі складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
У свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Такий висновок, зокрема, узгоджується з правовою позицією, викладеній Верховним Судом України в постанові від 31.03.2015 року у справі № 21-127а15, який має враховуватись при застосуванні норм права у подібних правовідносинах відповідно до підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. У цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
У цьому випадку вказаних обставин митницею не наведено.
Застосована правова позиція відповідає правовому висновку, висловленому Верховним Судом у постанові від 08.02.2019 року у справі № 825/648/17.
Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Факт наявності у автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.
Викладена правова позиція відповідає правовому висновку Верховного Суду, наведеному у постанові від 07.08.2018 року у справі №815/3400/17.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява №63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст.9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
За таких обставин, суд приходить до висновку що при винесені рішення про коригування митної вартості товарів №UA110320/2021/000004/1 від 23.02.2021 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00031 від 23.02.2021 року відповідач діяв не в порядку та не у спосіб, передбачені чинним законодавством, з викладених вище підстав, що є підставою для задоволення позову повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 4 540 грн. підлягає поверненню позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110320/2021/000004/1 від 23.02.2021 року, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.
Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA110320/2021/00031 від 23.02.2021 року, прийняте Дніпровською митницею Держмитслужби.
Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської митниці (49000, м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, 22, код ЄДРПОУ ВП 43971371) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “МГ Автомотів” (вул.Зінківська, 14, м.Полтава, 36009, код ЄДРПОУ 32461061) судові витрати по справі у розмірі 4 540 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.
Суддя К.С. Кучма
Судове рішення № 103183223, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 10.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/21003/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: