Рішення № 103183222, 10.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2022 року Справа № 160/20275/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «САГАТ-АВТО» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3086802/38978043 від 09.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 16.08.2021 року, а також зобов`язати відповідачів зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 16.08.2021 року та вважати прийнятою днем її фактичного надходження;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3113793/38978043 від 15.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 30.08.2021 року, а також зобов`язати відповідачів зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 30.08.2021 року та вважати прийнятою днем її фактичного надходження;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.10.2021 року №57319 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також зобов`язати відповідача-1 виключити ПП «САГАТ-АВТО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що у серпні 2021 року ним подані до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкові накладні №31 від 16.08.2021 р. та № 28 від 30.08.2021 р. Проте своїми рішеннями від 09.09.2021 року №3086802/38978043 та від 15.09.2021 року №3113793/38978043 було відмовлено в реєстрації податкових накладних №31 від 16.08.2021 року та №28 від 30.08.2021 року, відповідно. Також 05.10.2021 р. Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення №57319 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Підставою такого рішення зазначено те, що ПП «САГАТ-АВТО» надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у не повному обсязі. Водночас, рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містить доказів наявності податкової інформації.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

22.11.2021 року до суду від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що платником подані до Єдиного реєстру податкових накладних на реєстрацію податкові накладні №31 від 16.08.2021 р. та № 28 від 30.08.2021 р. За результатами розгляду комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних від 30.08.2021 р. №28 та від 16.08.2021 р. №31, у зв`язку з наданням ПП «САГАТ-АВТО» не повного пакету первинних документів, а саме: податкова накладна від 30.08.2021 р. №28: відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ (договір оренди складу та акт приймання-передачі до нього, акти наданих послуг по оренді); податкова накладна від 16.08.2021 р. №31: відсутні первинні документи щодо придбання ТМЦ (договір постачання, ВН, платіжні доручення/банківська виписка), не надано регістри бухгалтерського обліку (361 рахунок), відсутній акт звірки взаєморозрахунків тощо. Крім того, 02.09.2021 за рішенням №51294 Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ПП «САГАТ-АВТО» включено до переліку ризикових, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (протокол від 02.09.2021 р. №396) та 05.10.2021 р. за рішенням №57319 Комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ТОВ «АТУМ ЕНЕРДЖІ» не виключено з переліку ризикових, як такого, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку (протокол від 05.10.2021 р. №457). З огляду на викладене, відповідач-1 просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

До суду 22.11.2021 року від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що щодо системи функціонування адміністрування ПДВ зазначено таке. СЕА ПДВ, враховуючи положення відповідних нормативно-правових актів України, функціонує в автоматичному режимі (виконуючи самостійно певний алгоритм дій з обрахунку суми, на яку платник податку може зареєструвати в ЄРПН податкову накладну чи розрахунок коригування), тобто без можливості втручання у її функціонування службових та посадових осіб ДПС для здійснення цього алгоритму дій. Система адміністрування призначена для безперервного оперативного контролю формування складової державного бюджету - ПДВ, дає можливість оперативно регулювати процес формування зобов`язань і податкового кредиту кожного з платників таким чином, щоб в цілому по країні сума відшкодування ПДВ не перевищувала суму надходжень цього податку до державного бюджету.

Щодо зобов`язання податковий орган зареєструвати зазначені вище податкові накладні, відповідач-2 зазначив наступне. Для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до пункту 12 Порядку 1246 і їх можливо зареєструвати у ЄРПН. При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена. Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого, у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та/або розрахунку коригування в ЄРПН. З огляду на викладене, відповідач-2 також просив суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Від позивача 25.11.2021 року до суду надійшла відповідь на відзиви, в якій зазначено, що при оцінці обґрунтованості оспорюваних рішень слід виходити із загальних вимог, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, а саме його обґрунтованості та вмотивованості, та з урахуванням покладеного на суб`єкта владних повноважень приписами ч.2 ст.77 КАС України обов`язку доказування правомірності свого рішення. Як вказано в позовній заяві, на пропозицію контролюючого органу позивачем було подано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо зупинених податкових накладених, до яких додано копії договорів та первинних документів, оформлених на виконання відповідних договірних відносин відповідно до вимог законодавства, на підтвердження факту реального характеру господарських операцій. Тож, надіслані підприємством на свій розсуд письмові пояснення з копіями первинних та інших документів у достатній мірі відображають зміст господарських операцій та давали можливість прийняти рішення про реєстрацію зупинених податкових накладних від 30.08.2021 р. №28 та від 16.08.2021 р. №31. При цьому здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Таким чином, не можна брати до уваги висновок податкового органу, що ненадання платником податку первинних документів - є обґрунтованою підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Крім того, ефективним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні. В даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН спірні податкові накладні, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено. Таким чином, позовні вимоги про зобов`язання ДПС України здійснити конкретні дії щодо реєстрації спірних податкових накладних, не суперечать закону і забезпечують ефективний захист прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень та гарантує остаточне вирішення спору між сторонами. Таким чином, позивач просив суд позов задовольнити повністю з викладених у ньому підстав.

Відповідачі своїм правом щодо надання заперечень на відповідь на відзиви на позовну заяву до теперішнього часу не скористалися.

В силу ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

За викладених обставин, відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві та у відповіді на відзив, позицію відповідачів, викладену у відзивах на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПП «САГАТ-АВТО» зареєстроване 14.11.2013 року, номер запису 12241020000058812. Відомості про товариство включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, видами діяльності позивача, є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний); 5.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.42 Надання послуг перевезення речей (переїзду); 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. ПП «САГАТ-АВТО» є платником податку на додану вартість, та має номер 389780404637.

03.09.2021 р. ПП «САГАТ-АВТО» відправило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №31 від 16.08.2021 р. та в цей же день отримало відповідь, що документ прийнято. Реєстрація зупинена відповідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 16.08.2021 р. №31 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не погоджуючись з таким рішення ПП «САГАТ-АВТО» було надано пояснення та надано пакет документів для розблокування податкової накладної №31 від 16 08.2021 р.

Однак, рішенням від 09.09.2021 р. №3086802/38978043 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, податковий орган зазначив у своєму рішенні, що позивачем начебто не були надані копії документів, а саме: відсутні первинні документи щодо зберігання ТМЦ (договір оренди складу та акт приймання-передачі до нього, акти наданих послуг по оренді).

Не погодившись з вищезазначеним рішенням ПП «САГАТ-АВТО» було надіслано скаргу до комісії центрального рівня за участю уповноваженої особи Мінфіну.

Однак, рішенням від 27.09.2021 р. №43377/38978043/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Причиною залишення скарги без задоволення - ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числи розрахунки-фактурі/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

10.09.2021 р. ПП «САГАТ-АВТО» відправило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №28 від 30.08.2021 р. та в цей же день отримало відповідь (квитанція від 10.09.2021 р. №9262933296), що документ прийнятий, реєстрація зупинена відповідно п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація ПН/РК від 30.08.2021 р. №28 в Єдиному, реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

ПП "САГАТ-АВТО" на виконання вимог в квитанції направило пояснення, в котрих надало запитувані документи та просило на підставі наданих документів розблокувати податкову накладну №28 від 30.08.2021 р.

Однак, рішенням №3113793/38978043 від 15.09.2021 р. було відмовлено в реєстрації накладної, як підстава було вказано: «відсутні первинні документи щодо придбання ТМЦ (договір постачання, ВН, платіжні доручення/банківська виписка), не надано регістри бухгалтерського обліку 361 рахунок, відсутній акт звірки взаєморозрахунків».

Не погодившись з рішенням №3113793/38978043 від 15.09.2021 р. ПП «САГАТ-АВТО» було подано скаргу на вищезазначене рішення до комісії центрального рівня за участі уповноваженої особи Мінфіну.

Однак, рішенням від 01.10.2021 р. №44565/38978043/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Причиною залишення скарги без задоволення - ненадання платником податку копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числи розрахунки-фактурі/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

05.10.2021 року на адресу ПП "САГАТ-АВТО" надійшло рішення №57319 про відповідність платника податку критеріям ризиковості на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Оскільки підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у не повному обсязі.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить із наступного.

Відповідно до п.201.1 ст.201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст.192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Закону України "Про електронний цифровий підпис", Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно).

За положеннями пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

За приписами пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Пунктом 5 додатку 3 Порядку № 1165 "Критерії ризиковості здійснення операцій" є перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивачем було подано на реєстрацію податкові накладні №31 від 16.08.2021 року та №28 від 30.08.2021 року.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Водночас, у Додатку №1 до Порядку №1165 встановлені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, а саме:

1.Платника податку на додану вартість зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4.Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5.Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6.Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7.Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8.У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до п.7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Згідно з п.8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

За змістом п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягам операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування:

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/роз рахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктом 25 Порядку №1165 визначено, що комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.26 Порядку №1165 Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Судом встановлено, що в квитанціях про зупинення податкових накладних від 03.09.2021 p. № 9254353281 та від 10.09.2021 р. № 9262933296 міститься лише загальне посилання контролюючого органу щодо відповідності господарської операції п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та пропозицію надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без визначення конкретного переліку документів.

При цьому, законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації, без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. Так, квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платникам податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органам рішення про реєстрацію податкової накладної.

Дотримання вимоги ясності і недвозначності щодо інформації, яка зазначена в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, є особливо важливим з огляду на специфіку податкового законодавства та наслідки недотримання платником податків вимог щодо подання неповного переліку документів.

Недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкових накладних, теж не є законним.

З огляду на викладене, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для його прийняття. У разі ж відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Зазначена правова позиція викладена у Постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 22 липня 2019 р. по справі №815/2985/18, від 10 квітня 2020 р. по справі №819/330/18.

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13 грудня 2019 року за № 1245/34216.

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Зі змісту квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних видно, що контролюючий орган вказав на те, що платник податку відповідає п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та надіслав позивачу квитанції, які містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідачем-1 у квитанціях не зазначено конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Отже, позиція податкового органу щодо ненадання платником податку копій документів, згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України, Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165, Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, є необґрунтованою, а у спірних рішеннях не наведено обґрунтувань причин відмови у реєстрації податкових накладних, складених позивачем.

При цьому невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 04.12.2018 року у справі № 821/1173/17.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкових накладних, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень “суб`єктивізує” акт державного органу і не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятих рішень.

Оскільки податковий орган у спірних рішеннях зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкових накладних, він прийняв невмотивовані рішення, оскільки їх зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішень. Прийняття негативних для платника податків рішень без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішень про відмову в реєстрації податкових накладних.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 10.04.2020 року у справі №819/330/18.

Як також зазначив позивач в своєму позові, що в рамках здійснення господарської діяльності між ПП «САГАТ-АВТО» та Державним підприємством «НОВАТОР» був укладений договір поставки №047/1194 та підписана специфікація від 04.08.2021 р. на поставку продукції - труба 89x9 ГОСТ 8732-85 ст.45 або ст.35. 05.08.2021 р. був виставлений рахунок-фактура № СА-0000240 на суму 5 236,37 грн., у т.ч. ПДВ 872,73 грн., який був відправлений разом з сертифікатом на електронну пошту ДП «НОВАТОР». Після чого, ДП "НОВАТОР", а саме 05.08.2021 p., була виписана довіреність на отримання вищевказаної продукції № 2716. 16.08.2021 р. було поставлено товар в адресу ДП "НОВАТОР" згідно з видатковою накладною №СА-0000192 від 16.08.2021 р. на суму 5 236,37 грн., у т.ч. ПДВ 872,73 грн., на підставі якої була складена податкова накладна №31 від 16.08.2021 р. Поставка товару здійснюється на умовах DDP, м.Хмельницький, вул.Тернопільська, буд.17 згідно з п.3.1. договору поставки №047/1194 від 04.08.2021 р. Оплата за реалізований товар на розрахунковий рахунок ПП "САГАТ-АВТО" не надходила (п.5 Специфікації від 04.08.2021 p.: 100% оплата впродовж 15 банківських днів з моменту отримання кожної окремої партії). Також підтвердженням отримання продукції - труба 89x9 ТОСТ 8732-85 ст.35 ДП "НОВАТОР" є підписані видаткова накладна № СА-0000192 від 16.08.2021 р. та товарно-транспортна накладна № 160821 від 16.08.2021 р. Постачальником продукції - труба 89x9 ГОСТ 8732-85 ст.35 є ТОВ НВП "МАШКОМПЛЕКТ" (код ЄДРПОУ 25522254). Згідно з інформаційної бази ДПС України «Дізнайся більше про свого бізнес -партнера», а також сайту https://youcontrol.com.ua: Станом на 03.08.2021 р. щодо платника податків ТОВ науково-виробниче підприємство "МАШКОМПЛЕКТ" наявна інформація «Перебуває на обліку в органах доходів та зборів», «Діюче свідоцтво ПДВ: 255222504667». Станом на 03.08.2021 р. платник податків не має податкового боргу. 04.08.2021 р. ПП "САГАТ-АВТО" уклало договір №04/08-2021 з ТОВ НВП "МАШКОМПЛЕКТ". На підставі вищевказаного ТОВ НВП "МАШКОМПЛЕКТ" виписало рахунок № 230 від 04.08.2021 р., який був сплачений 05.08.2021 р. 05.08.2021 р. на електронну пошту ТОВ НВП "МАШКОМПЛЕКТ" були відправлені платіжне доручення №3405 від 05.08.2021 р. та довіреність на отримання вищевказаної продукції № 75 від 05.08.2021 р. Разом з тим, підтвердженням отримання товару ПП "САГАТ-АВТО" від ТОВ НВП "МАШКОМПЛЕКТ" є також підписані видаткова накладна № 213 від 05.08.2021 р. та товарно-транспортна накладна № 213 від 05.08.2021 р. В свою чергу, ТОВ НВП "МАШКОМПЛЕКТ" виписало податкову накладну №2 від 05.08.2021 р., реєстрація в ЄРПН якої підтверджується квитанцією № 9243437823 від 25.08.2021 р. Також, в рамках здійснення господарської діяльності між ПП «САГАС-АВТО» та ДП «ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО «ПРОТОН» був укладений договір поставки №31/2021 від 18.08.2021 р. та підписана специфікація від 18.08.2021 р. Договір поставки №31/2021 від 18.08.2021 р. передбачає поставку продукції на території України та не має ніякого відношення до зовнішньоекономічної діяльності. На підставі вищевказаної специфікації та договору поставки №31/2021, а саме: 18.08.2021 р., був виставлений рахунок-фактура № СА-0000252 на суму 140 149,20 грн., у т.ч. ПДВ 23 358,20 грн. Рахунок №СА-0000252 був направлений на електронну пошту ДП "ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ПРОТОН" для отримання 50% передоплати (п.6.2.) Розрахунки за товар здійснюються покупцем на умовах: 50% - протягом 10 банківських днів, з моменту надання постачальником рахунка-фактури: 50% - протягом 10 банківських днів, після отримання товару та його перевірки. 30.08.2021 р. на розрахунковий рахунок ПП "САГАТ-АВТО" поступила 50% попередня оплата, яка підтверджується платіжним дорученням ДП "ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ПРОТОН" № 833 від 30.08.2021 р. та випискою по рахунку ПП "САГАТ-АВТО" від 30.08.2021 р., сформованою 12.09.2021 р. В свою чергу ПП "САГАТ-АВТО", на підставі отриманої передоплати від ДП "ЦЕНТРАЛЬНЕ КОНСТРУКТОРСЬКЕ БЮРО "ПРОТОН", виписало податкову накладну №28 від 30.08.2021 р.

Так, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності або з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

При цьому, в оскаржуваному рішенні від 05.10.2021 р. № 57319 відповідачем-1 не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, зокрема: відсутня позначка у колонках “у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності”.

Також, в оскаржуваному рішенні відповідачем-1, в рядку “Податкова інформація” не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п.8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

На підтвердження своїх тверджень відповідачем-1 надано податкову інформацію, яка використовувалась при прийнятті рішення про віднесення до ризикових платників. Зокрема, надано копії витягів протоколів протокол від 02.09.2021 р. №396 та від 05.10.2021 р. №457.

Суд зазначає, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, має обґрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

На теперішній час відповідачі не надали жодних доказів, які б слугували підставою для прийняття оскаржуваних рішень.

Суд, станом на момент розгляду справи, не встановив наявність у податкового органу підстав для віднесення ПП "САГАТ-АВТО" до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Суд вважає, що рішення комісії не містить мотивів та обґрунтувань віднесення позивача до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості. Крім того, незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 КАС України.

Суд вважає, що твердження фіскального органу щодо неможливості оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника є такими, що не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права, оскільки не відповідають положенням Порядку №1165.

Згідно з правовою позицією колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, сформованій та викладеній у постанові від 25.10.2019 р. по справі №0340/1834/18 (провадження № К/9901/8458/19), з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на пункт Критеріїв оцінки, а конкретно зазначати відповідний підпункт, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної.

До таких висновків дійшов й Верховний Суд, у своїй постанові від 05.01.2021 року по справі №640/11321/20.

Така вимога є цілком обґрунтованою, оскільки від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкових накладних, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних. При цьому, тільки визначивши критерій, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Аналогічні за змістом висновки неодноразово викладалась Верховним Судом при розгляді подібних спорів (зокрема у постанові від 23 жовтня 2018 року по справі №822/1817/18 та від 21 травня 2019 року по справі №0940/1240/18), що вказує про формування сталої судової практики з даного питання.

В постанові Верховного Суду у складі Колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18.07.2019 р. по справі № 1740/2004/18 (провадження № К/9901/16048/19) було зазначено, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відтак можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності, формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на Критерії ризиковості є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкових накладних, а не будь-яких на власний розсуд.

Судом встановлено, що оскаржувані рішення не відповідають критеріям чіткості та зрозумілості актів індивідуальної дії, та породжує їх неоднозначне трактування, що має наслідком неможливість реєстрації платником податку ПН/РК в ЄРПН.

З огляду на зазначене, недотримання контролюючим органом принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкових накладних та не конкретизації переліку документів у квитанціях про зупинення їх реєстрації призвело до правової невизначеності позивача, що позбавило його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створило передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення позовної вимоги щодо визнання протиправними та скасування рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3086802/38978043 від 09.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 16.08.2021 року та №3113793/38978043 від 15.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 30.08.2021 року, а також рішення від 05.10.2021 року №57319 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а також зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити ПП «САГАТ-АВТО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16.08.2021 року №31 та від 30.08.2021 року №28, складені ПП «САГАТ-АВТО» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання, варто звернути увагу на таке.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в Інформаційному листі від 24.10.2013 р. №1486/12/13-13, відповідно до пункту 201.10. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При розв`язанні спорів, пов`язаних з оскарженням неприйняття податкових накладних для їх реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, суди повинні враховувати, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні від 16.08.2021 року №31 та від 30.08.2021 року №28, складені ПП «САГАТ-АВТО» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання.

А тому щодо позовних вимог про зобов`язання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 16.08.2021 року №31 та від 30.08.2021 року №28, складені ПП «САГАТ-АВТО» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подання, суд вважає за необхідне відмовити.

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів. А тому вважає, що покладання на ДПС України обов`язку зареєструвати податкових накладних не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

В силу ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України визначено, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що дана позовна заява підлягає частковому задоволенню, з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви до суду, тому судовий збір у розмірі 3 405 грн. (6 810 грн. : 2) підлягає поверненню.

Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову, тому судовий збір у розмірі 6810 грн. підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Судом встановлено, що з метою отримання професійної правничої допомоги позивачем було укладено з адвокатом Савко В.В. договір №2110 про надання правової допомоги від 21.10.2021 р.

Згідно з актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №4 від 25.10.2021 року адвокатом виконані наступні послуги:

- складання позовної заяви про визнання протиправними та скасування рішень - 3 000 грн. – 3 год.;

- консультація 500 грн. – 0,5 год.

Відповідно до платіжного доручення №3534 від 22.10.2021 року позивачем сплачено 3500 грн. за надані послуги.

Згідно з п.3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.09 р. № 23-рп/2009 у справі № 1-23/2009, зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво тощо.

Конституційний Суд України зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції України покладає на державу відповідні обов`язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов`язки обумовлюють необхідність визначення в законах України, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги.

Частиною 5 ст.134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з постановою від 03 жовтня 2019 р. Об`єднаної палати Касаційного господарського суду по справі № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України", від 10.12.2009 у справі "Гічайдуліна і інших проти України", від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України", від 30.03.2004 справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Тобто, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

З огляду на викладене, враховуючи заперечення відповідачів щодо розміру судових витрат, а також те, що позов був задоволено частково, суд доходить до висновку, що витрати на правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. є співмірними зі складністю справи та наданих адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Враховуючи, викладене, суд доходить висновку, що сплачені позивачем витрати підлягають поверненню в розмірі 6 405 грн. (3 000 грн. – адвокатська винагорода + 3 405 грн. судовий збір).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8,9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3086802/38978043 від 09.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №31 від 16.08.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №31 від 16.08.2021 року та вважати прийнятою днем її фактичного надходження.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №3113793/38978043 від 15.09.2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №28 від 30.08.2021 року.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №28 від 30.08.2021 року та вважати прийнятою днем її фактичного надходження.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 05.10.2021 року №57319 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Приватне підприємство «САГАТ-АВТО» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У задоволенні решти позову – відмовити.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул.Сімферопольска, 17а, м.Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь Приватного підприємства «САГАТ-АВТО» (вул.Паторжинського, буд.3, кв.66, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38978043) судові витрати по справі у розмірі 3202,50 грн.

Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Приватного підприємства «САГАТ-АВТО» (вул.Паторжинського, буд.3, кв.66, м.Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 38978043) судові витрати по справі у розмірі 3 202,50 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма