Рішення № 103183210, 17.01.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2022 року Справа № 160/9545/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення заробітної плати,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якій позивач просить:

- зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.01.2018 (включно);

- зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 19.05.2016 по 31.10.2017 (включно);

- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000 грн. 00 коп. (чотири тисячі гривень, 00 коп.).

В обґрунтування позову позивач посилається на протиправну бездіяльність відповідача, який усупереч вимогам частини 5 статті 94 Закону України від 02.07.2015 №580 «Про Національну поліцію», частини 1 статті 2 Закону України від 03.07.1991 №1282 «Про індексацію грошових доходів населення» та статей 18, 19 Закону України від 05.10.2000 №2017 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» не провів індексацію грошового забезпечення. Крім того зазначає, що відповідач також не здійснив нарахування та виплату грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 19.05.2016 по 31.01.2018.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.06.2021 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачеві у спірний період додаткові види грошового забезпечення виплачені у межах встановлених граничних розмірів, що виключало можливість здійснення позивачеві доплати за службу в нічний час за спірний період. Крім того, зазначив що у визначений позивачем період на нього не розповсюджувалися вимоги Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, так як, відповідні зміни, що були внесені до даного Порядку набули чинності лише 24.10.2017.

Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивач прийнятий на службу до Департаменту патрульної поліції лише 07.09.2016, а тому у позивача відсутнє право на доплату за роботу в нічний час за період з 19.05.2016 по 07.09.2016.

Враховуючи викладене, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.11.2021 витребувано від сторін відповідні докази у справі та зупинено провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 провадження у справі поновлено.

Дослідивши матеріали справи та відповідні докази, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що позивач з 07.09.2016 проходить службу на посаді старшого інспектора-чергового відділу чергової служби Департаменту патрульної поліції (наказ від 16.09.2016 №229 о/с «По особовому складу»).

Відповідач у листі від 13.05.2021 «Про надання інформації» зазначив, що підстави для нарахування доплати за службу в нічний час за період з 07.09.2016 по 31.01.2018 відсутні. Тобто, дані обставини не є спірними.

Крім того, відповідач також не проводив індексацію грошового забезпечення позивача до жовтня 2017 року включно, аргументуючи тим, що саме з цього моменту набули чинності зміни внесені до Порядку №1078.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом порушеного права до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам. суд виходить з наступного.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Виходячи з положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Постанови №988, визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», Постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 260 (в редакції, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин), грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №260 (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годинна ставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні.

Службою в нічний час вважається виконання поліцейськими службових обов`язків у період з 22.00 до 06.00.

Поліцейським, які несуть службу в нічний час, надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва для відпочинку і харчування не включається в службовий час.

Поліцейським добового наряду під час чергування почергово надаються перерви для вживання їжі та короткочасного відпочинку. Загальна тривалість такої перерви становить 4 години (2 години вдень і 2 години вночі) та не включається в службовий час.

Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції.

Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов.

Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин є цілком обґрунтованими вимоги позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та сплатити позивачеві грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 07.09.2016 по 31.01.2018 включно.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.07.2020 у справі № 2140/1763/18, в якій зазначено, що наявність підтверджень про залучення особи до служби в нічний час є достатньою підставою для нарахування та виплати такій особі доплати за службу в нічний час.

В той же час не підлягають задоволенню вимоги позивача про доплату за роботу в нічний час та індексацію за період з 19.05.2016 по 07.09.2016, оскільки доказів того, що в даний період позивач проходив службу в Департаменті патрульної поліції останнім не надано.

Щодо позовних вимог про виплату індексації, суд зазначає, що правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282 «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282).

Згідно зі статтею 1 Закону №1282 індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частинами 1, 5 статті 2 Закону №1282 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону №1282 передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»(далі - Закон №2017) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов`язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Відповідно до пункту 3 Порядку №260 до складу грошового забезпечення поліцейського входять: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); премії; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078).

Згідно із пунктом 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру:

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782, яка набрала чинності 24.10.2017, внесено зміну до пункту 2 Порядку № 1078, доповнивши абзац 5 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських».

Згідно з пунктом 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету;

Аналізуючи правові норми Закону №2017 та Закону №1282 індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. При цьому відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації, у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, Конституційний Суд України у рішенні від 15.10.2013 №9-рп/2013 вказав, що індексація заробітної плати, як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Додатково суд наголошує, що, згідно зі статтями 18, 19 Закону №2017, індексація є відповідною соціальною гарантією, оскільки це є виплата, що спрямована на забезпечення достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати.

Таким чином, враховуючи, що частиною 5 статті 94 Закону №580 на момент виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що грошове забезпечення поліцейських підлягає індексації, а також зважаючи, що відповідачем такий обов`язок як роботодавцем не виконаний, є обґрунтованими вимоги позивача щодо зобов`язання відповідача провести індексацію його грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 31.10.2017.

Доводи відповідача щодо відсутності правових підстав для нарахування спірної індексації до 24.10.2017, тобто до внесення змін до Порядку №1078, судом до уваги не приймається, оскільки Закон №580 має вищу юридичну силу ніж Порядок №1078.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 4000,00грн., суд зазначає наступне.

Статтею 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

За змістом частини 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню у судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

На підтвердження надання правової допомоги, до матеріалів справи долучено договір від 01.04.2021 №01/04/2021/167, свідоцтво на право на заняття адвокатською діяльністю, ордер та Акт здачі-приймання правової допомоги.

Так, п.1 Акту визначено, що протягом періоду з 01.04.2021 по 31.05.2021 адвокатом надано наступні послуги:

- складання і направлення адвокатських запитів, збір інформації та документів, надання консультації (1000,00 грн.);

- формування правової позиції, підготовка стратегії та узгодження її з клієнтом, складання, оформлення (формування доказової бази, систематизація, групування доказів, додатків до позовної заяви, роздруківка, посвідчення копії документів, забезпечення підписання) та подання позовної заяви (3000,00 грн.).

Загальна вартість правової допомоги становить 4000,00 грн.

Проаналізувавши надані докази, суд вважає, що такі послуги як «роздруківка, посвідчення копії документів, забезпечення підписання» адвокатом позивачу не надавались, оскільки позовну заяву сформовано та подано в системі «Електронний суд», що унеможливлює надання таких послуг адвокатом.

Крім того, суд звертає увагу на акт, в якому зазначено, що такі послуги надано адвокатом в період з 01.04.2021 по 31.05.2021. Проте, подання позовної заяви відбулось 14.06.2021 поза межами даного періоду, а тому в даний період такі послуги надано позивачу не було.

Оскільки адвокатом не надано до суду розрахунку вартості робіт в розрізі кожної послуги окремо, суд позбавлений можливості на власний розсуд здійснювати вирування вартості таких послуг, а тому позовні вимоги в даній частині задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про стягнення заробітної плати - задовольнити частково.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 доплату за службу в нічний час за період з 07.09.2016 по 31.01.2018.

Зобов`язати Департамент патрульної поліції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 07.09.2016 по 31.10.2017 включно.

В решті позовних вимог – відмовити.

Розподіл судових витрат - не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Маковська