Рішення № 103182943, 29.11.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2021 року Справа № 160/17257/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу №160/17257/21 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа: Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (49070, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 40867332) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23.09.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа: Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській призначити та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як такому, що має на день звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України 25 років 09 місяців 06 днів вислуги, з 01 серпня 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

З 15.05.2003 року по 26.10.2004 року позивач проходив службу в Збройних Силах України та з 05.06.2009 року по 31.07.2021 року в Державній кримінально-виконавчій службі України. Наказом начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 30.07.2021 року №99 о/с-21 позивача звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом за власним бажанням відповідно до ч. 5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію». Вислуга років позивача на день звільнення складає в календарному обчисленні – 13 років 07 місяців 09 днів, у пільговому – 25 років 09 місяців 06 днів. Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років від 13.08.2021 року №9656. Відповідач листом №0400-010311-8/113256 від 26.08.2021 року повідомив Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки календарна вислуга років позивача складає 13 років 07 місяців 09 днів. Роз`яснення щодо відмови в призначенні пенсії, аналогічного змісту відповідач надав позивачу в листі від 01.09.2021 року №0400-010311-8/116072 «Про надання інформації».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 року у справі №160/17257/21 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі.

09.11.2021 року відповідачем надано до суду відзив на позовну заяву в якому заперечував проти позову та зазначив, що позивач проходив службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби України на різних посадах та 30.07.2021 року був звільнений зі служби за власним бажанням. Станом на день звільнення вислуга років позивача складає у календарному обчисленні – 13 років 07 місяців 09 днів, у пільговому – 25 років 09 місяців 06 днів. Відповідно до п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Враховуючи відсутність у позивача на момент звільнення 25 календарних років і більше вислуги, відповідач вважає відмову в призначенні позивачу пенсії за п. «а» ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» законною.

08.11.2021 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив в якій просить відхилити відзив відповідача як необґрунтований та задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а відступив від правових висновків, на які посилався відповідач у своєму відзиві, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19.09.2018 року у справі №725/1959/17, від 27.03.2018 року у справі №295/6301/17.

Від Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції письмові пояснення до суду не надійшли.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 15.05.2003 року по 26.10.2004 року позивач проходив службу в Збройних Силах України та з 05.06.2009 року по 31.07.2021 року в Державній кримінально-виконавчій службі України.

Наказом начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 30.07.2021 року №99 о/с-21 позивача звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з посади молодшого інспектора 1 категорії відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом за власним бажанням відповідно до ч. 5 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та п.7 ч. 1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію», з 31 липня 2021 року.

Відповідно до витягу з наказу начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 30.07.2021 року №99 о/с-21 вислуга років позивача на день звільнення складає в календарному обчисленні – 13 років 07 місяців 09 днів, у пільговому – 25 років 09 місяців 06 днів.

Південно-східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було направлено подання про призначення позивачу пенсії за вислугу років від 13.08.2021 року №9656.

Відповідач листом №0400-010311-8/113256 від 26.08.2021 року повідомив Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме відсутність на день звільнення вислуги 25 календарних років і більше.

Роз`яснення щодо відмови в призначенні пенсії, аналогічного змісту відповідач надав позивачу в листі від 01.09.2021 року №0400-010311-8/116072 «Про надання інформації».

Вважаючи дії відповідача протиправними позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Пунктом «б» ч. 1 ст. 1-2 Закону № 2262 передбачено, що право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог ч. 5 ст. 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби), особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Положеннями ч. ч. 1, 3, 4 ст. 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших законів України.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.

Згідно ст. 10 Закону № 2262 призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у ст. 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

Пунктом 1 Порядку № 3-1 передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом № 2262, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

Відповідно до п. 14 Порядку № 3-1 орган, що призначає пенсії, розглядає питання про призначення пенсії або про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою.

Згідно п. 17 Порядку № 3-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви з необхідними для призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії документами орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, переведення з одного виду пенсії на інший та відновлення раніше призначеної пенсії або про відмову в призначенні, переведенні з одного виду пенсії на інший та відновленні раніше призначеної пенсії.

Аналіз викладених положень чинного законодавства дає підстави для висновку, що отримавши від відповідного органу заяву про призначення пенсії за вислугу років разом з пакетом документів, що підтверджує відомості про особу та її стаж, орган, що призначає пенсію, зобов`язаний перевірити правильність оформлення та наявність усіх обов`язкових документів, необхідних для призначення пенсії.

Встановивши, що заявником подані усі необхідні документи, що оформлені відповідно до вимог Порядку № 3-1, орган, який призначає пенсію, зобов`язаний розглянути їх по суті та не пізніше десяти днів з дня їх надходження прийняти рішення щодо призначення пенсії за вислугу років або відмову у призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, пакет документів для призначення пенсії ОСОБА_1 від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції 13.08.2021 року було направлено до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області.

Відповідач листом №0400-010311-8/113256 від 26.08.2021 року повідомив Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про відсутність підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ч. 1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а саме відсутність на день звільнення вислуги 25 календарних років і більше. Роз`яснення аналогічного змісту відповідачем було надано позивачу в листі від 01.09.2021 року №0400-010311-8/116072.

Надаючи правову оцінку твердженням відповідача про відсутність у позивача вислуги років, що дає право на призначення пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262, суд зазначає наступне.

Пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону № 2262 передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д», «ж» ст. 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у ч. 3 ст. 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 01.10.2020 по та після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних роки і більше.

Відповідно до ст. 17-1 Закону № 2262 порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (далі - Порядок № 393), пп. «г» п. 3 якого передбачено, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абз. 1 п. 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за сорок днів - особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони.

Отже, особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи, які проходили службу в установах, перелік яких наведено у пп. «г» п. 3 Порядку № 393, вислуга років для цілей призначення пенсії відповідно до ст. 12 Закону № 2262 визначається на пільгових умовах - один місяць служби за сорок днів.

Таким чином посилання відповідача на необхідність врахування виключно календарної вислуги років не ґрунтується на вимогах закону.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 27.06.2018 у справі № 750/9775/16-а.

Верховний Суд у вказаній постанові зазначив, що аналіз норм Закону № 2262 у взаємозв`язку з нормами Порядку № 393 дає підстави для висновку, що визначальною підставою у питанні можливості пільгового обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років, є наявність законодавчого регулювання, яке передбачає включення зазначеного періоду (строку) до стажу роботи працівників певної категорії для реалізації цими особами права на призначення різних видів пенсій, чи інших соціальних виплат. Основним актом, на підставі якого здійснюється таке регулювання є, зокрема, Закон № 2262.

Можливість пільгового обчислення періоду проходження військової служби є похідною від визначальної підстави і має пов`язуватися не з категорією працівників, що реалізують право на пенсію за вислугу років, а зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті проходження військової служби в певний, визначений у законодавчому порядку період часу. Така можливість передбачена постановою № 393.

З урахуванням викладеного Верховний Суд у вказаному рішенні зазначив, що до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

Суд також звертає увагу, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України 06.07.1999 № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.

Дана правова позиція також підтримана в постанові Верховного Суду по справі №805/3923/18-а від 03 березня 2021 року.

Отже, пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно з пунктом «а» ч. 1 ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Як вбачається з витягу наказу начальника відділу охорони Української психіатричної лікарні з суворим наглядом від 30.07.2021 року №99 о/с-21 вислуга років позивача на день звільнення складає в календарному обчисленні – 13 років 07 місяців 09 днів, у пільговому – 25 років 09 місяців 06 днів.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що у позивача є підстави для призначення пенсії за вислугу років як особі, яка проходила службу в органах Державної кримінально-виконавчої служби.

Аналогічна правова позиція міститься в постанова Верховного Суду по справі №480/4241/18 від 14.04.2021 року, який метою забезпечення єдності та сталості судової практики Верховний Суд в складі Судової палати Касаційного адміністративного суду відступає від висновків щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від від 22.11.2018р. у справі №161/4876/17, від 15.08.2019р. у справі №281/459/17, від 27.03.2020р. у справі №569/727/17 та інших, у яких Верховний Суд дійшов висновку про неможливість пільгового обчислення вислуги років та невідповідності в цій частині Порядку №393 Закону №2262-ХІІ.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позовні вимоги про зобов`язання призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугою років з 01.08.2021 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанція № ПН 2226590 від 23.09.2021 р., суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427), третя особа: Південно-східне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції (49070, м. Дніпро, вул. Короленка, буд. 4, код ЄДРПОУ 40867332) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як такому, що має на день звільнення з Державної кримінально-виконавчої служби України 25 років 09 місяців 06 днів вислуги, з 01 серпня 2021 року.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко