Рішення № 103176098, 18.01.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2022 р. № 520/16385/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40111732), Харківського національного університету внутрішніх справ (пр. Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, 61080, код ЄДРПОУ 08571096) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 березня 2017 року по 31 серпня 2017 року та з 24 лютого 2019 року по 02 грудня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року;

- зобов`язати ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 05 березня 2017 року по 31 серпня 2017 року та з 24 лютого 2019 року по 02 грудня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року та положень постанови КМ України від 17.07.2003 №1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету внутрішніх справ щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2017 року по 23 лютого 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року;

- зобов`язати Харківський національний університет внутрішніх справ нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 вересня 2017 року по 23 лютого 2019 року, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року.

В обґрунтування позову зазначено, що у період проходження служби в поліції нарахування грошового забезпечення відповідачами здійснювалося не в повному обсязі, а саме: у період з 04 березня 2017 року по 02 грудня 2019 року не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Індексація грошового забезпечення не виплачена станом і на день подання позову.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Відповідач, Ліквідаційна комісія Департаменту захисту економіки Національної поліції України, надав до суду відзив на позов, у якому вказав, що пунктом 2 Порядку №1078 (в редакції від 24.11.2016) встановлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Зміни до Порядку №1078 в частині розповсюдження його дії і на поліцейських було внесено шляхом доповнення абзацу п`ятого пункту 2 після слова «військовослужбовців» словом «поліцейських» відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення». Зміни до постанови набрали чинності 24.10.2017. Зважаючи на це, до жовтня 2017 року включно у поліцейських, в тому числі й тих, що працюють в Департаменті, було відсутнє право на індексацію грошового забезпечення. Враховуючи зазначене, у Департаменту були відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 05 березня 2017 року по 31 серпня 2017 року. Виплата індексації грошового забезпечення з 24 лютого 2019 року по 02 грудня 2019 року ОСОБА_1 здійснювалась Департаментом у повному обсязі.

Відповідач, Харківський національний університет внутрішніх справ, надав до суду відзив на позов, у якому вказав, що ОСОБА_1 було здійснено індексацію грошового забезпечення з розрахунку базового місяця, місяця призначення посадового окладу за посадою. Посилання позивача на те, що йому необхідно здійснити індексацію грошового забезпечення виходячи з розрахунку базового місяця квітня 2016 року, тому що відповідно до інформації, розміщеної Держстатом України у квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103%, на думку відповідача, не містить жодного правового обґрунтування та є неправомірним. Адже, ІСЦ визначається наростаючим добутком кожному працівнику (в залежності від місяця призначення посадового окладу за посадою, або підвищення посадового окладу) для визначення перевищення порогу індексації. Якщо величина ІСЦ за відповідний місяць перевищує 103% грошове забезпечення підлягає індексації. Право на індексацію виникає тоді, коли ІСЦ розрахований наростаючим добутком перевищить поріг індексації в 103%. Але індексування заробітної плати у зв`язку із таким перевищенням починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому офіційно опубліковано такий індекс (п. 1-1 Порядку №1078). Відповідне право у ОСОБА_1 виникло у січні 2018 року, тому індексацію грошового забезпечення йому було виплачено у лютому 2018 році, і надалі виплачувалось наростаючим підсумком.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що у період з 05.03.2017 по 31.08.2017 позивач проходив службу в поліції на посаді оперуповноваженого УЗЕ в Харківській області ДЗЕ НПУ, а з 24.02.2019 по 02.12.2019 - на посаді оперуповноваженого УЗЕ в Луганській області ДЗЕ НПУ.

Відповідно до наказу Департаменту захисту економіки НП України №395 о/с від 27.11.2019 позивача звільнено з посади оперуповноваженого відділу протидії злочинам в бюджетній сфері управління захисту економіки в Луганській області ДЗЕ НП України за пунктом 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію».

У період з 01.09.2017 по 23.02.2019 позивач проходив службу в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Згідно витягу з наказу Департаменту захисту економіки Національної поліції України "По особовому складу" від 01.09.2017 №274 о/с, ОСОБА_1 відповідно до ст. 65 Закону України "Про національну поліцію" переведено для подальшого проходження служби до Харківського національного університету внутрішніх справ (згідно наказу ХНУВС від 29.08.2017 №427), що також підтверджується витягом з наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 25.09.2017 №313 о/с.

Відповідно до наказу Харківського національного університету внутрішніх справ від 21.02.2019 №59 о/с "По особовому складу" ОСОБА_1 відраховано з Харківського національного університету внутрішніх справ для подальшого проходження служби до Департаменту захисту економіки Національної поліції України.

30.07.2021 через «Урядовий контактний центр» позивач звернувся до відповідачів для досудового урегулювання спору та зобов`язання останніх виконати вимоги законодавства України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення.

Листом від 20.08.2021 №Д-85 ліквідаційна комісія ДЗЕ НП України повідомила позивача, що за період з 04.03.2017 по 31.08.2017 ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення. Індексація грошового забезпечення з 24.02.2019 по 02.12.2019 нараховувалась та виплачувалась.

Харківський національний університет внутрішніх справ відповідь на звернення позивача не надав.

Згідно довідки Харківського національного університету внутрішніх справ №4/662д від 16.09.2021 про грошове забезпечення ОСОБА_1 , позивачу з січня 2018 року по лютий 2019 року нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення.

З розрахункових листів ОСОБА_1 встановлено, що за період з листопада 2017 року по день звільнення зі служби індексація розраховувалась, виходячи з базового місяця листопад 2015 року.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав щодо виплати індексації не в повному обсязі, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Згідно ст. 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VІІІ.

За змістом положень частини десятої статті 62 цього Закону до гарантій професійної діяльності поліцейського віднесено право поліцейського на своєчасне і в повному обсязі отримання грошового забезпечення та інших компенсаційних виплат відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції" (далі - Постанова №988) визначено, що Національна поліція з метою організації своєї діяльності фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України інших джерел, не заборонених законом, а також забезпечує ефективне і цільове їх використання.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Закону №580-VIII грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.

Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 №1282-XII (далі - Закон №1282-ХІІ) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру: пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до ст. 4 Закону №1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції до 01.01.2016 у розмірі 101 відсоток).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 6 Закону №1282-ХІІ, порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок №1078).

Згідно з п. 1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (у редакції від 15.12.2015 в розмірі 101 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до п. 2 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом п. 4 Порядку №1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Пунктом 5 Порядку №1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Отже, на підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності, покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Посилання відповідача у відзиві на позов на відсутність фінансування для виплати індексації, суд вважає необґрунтованими, оскільки індексація заробітної плати (грошового забезпечення) є одним із способів забезпечення державних соціальних стандартів і нормативів, тому держава не може односторонньо відмовитись від взятих на себе зобов`язань, шляхом невиділення на такі цілі бюджетних асигнувань, без внесення відповідних змін до чинного законодавства щодо зміни соціальних стандартів і нормативів.

Суд відхиляє посилання відповідача, що індексація грошового забезпечення позивача повинна здійснюватися лише з моменту набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №782 від 18.10.2017, оскільки право позивача на проведення індексації грошового забезпечення прямо передбачено положеннями Закону №580-VII та Закону України №1282-ХІІ.

Більш того, в силу положень ч. 2 ст. 8 Закону України №1282-ХІІ за наявності підстав, визначених цим Законом, право населення на реалізацію зазначених гарантій не залежить від прийняття рішень відповідними органами.

Таким чином, вказані відповідачем обставини не звільняють його від обов`язку провести індексацію грошового забезпечення позивача у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку №1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (вказана норма застосовується із 01 грудня 2015 року).

Постановою Кабінету Міністрів України №141 від 28.02.2018 внесено зміни у вищевказаний пункт та викладено його в такій редакції: "виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік".

Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Суд звертає увагу, що відповідно до вимог чинного законодавства України, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, нормами Закону №1282-ХІІ та Порядку №1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Пунктом 6 Порядку №1078 безпосередньо не скасовано виплату індексації заробітної плати (грошового забезпечення) та не пов`язано індексацію з надходженням коштів до власника підприємства, установи, організації. У зазначеному Законі йдеться про фінансові ресурси бюджетів всіх рівнів.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» від 08.11.2005 р. зазначено, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення).

Судом з розрахункових листів наданих відповідачем до суду встановлено, що позивачу з березня 2017 року по 30 жовтня 2017 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та невиплачувалась.

Разом з тим з вищевказаних розрахункових листів встановлено, що з листопада 2017 року по грудень 2019 року відповідачами нараховувалась та виплачувалась індексація грошового забезпечення виходячи з базового місяця листопада 2015 року.

Відповідно до інформації, розміщеної на офіційному веб-сайті Держстату України у квітні 2016 року величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації у 103 відсотка та складала 103,5 відсотка. Оскільки індекс споживчих цін за квітень 2016 року опубліковано у травні 2016 року, то індексація грошового забезпечення повинна була б здійснюватися з червня 2016 року.

Місяцем, з якого починається виплата індексації, є червень 2016 року, оскільки цей місяць слідує за базовим після опублікування індексу споживчих цін перевищення встановленого порогу для нарахування індексації.

З огляду на допущену відповідачами пасивну поведінку у спірних правовідносинах, суд вважає протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05.03.2017 по 31.08.2017 та з 24.02.2019 по 02.12.2019, та Харківського національного університету внутрішніх справ щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.09.2017 по 23.02.2019, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року.

З огляду на те, що відповідачі не врахувала та не перевірили наявність підстав визначених Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078 для виплати позивачу індексації грошового забезпечення, належним способом захисту прав позивача є зобов`язання Головного управління Національної поліції України в Харківській нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 05.03.2017 по 31.08.2017 та з 24.02.2019 по 02.12.2019, та зобов`язання Харківського національного університету внутрішніх справ нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.09.2017 по 23.02.2019 виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року та положень постанови КМ України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.

Щодо компенсації позивачу сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 15 січня 2004 року №44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (далі Порядок № 44).

Пунктом 2 Порядку №44 встановлено, що грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв`язку з виконанням обов`язків під час проходження служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №44 виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв`язку з виконанням ними своїх обов`язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов`язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб"

Відповідно пункту 4 Порядку №44 виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.

Згідно з п. 5 Порядку №44 грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Відповідно пункту 6 Порядку №44 територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.

Верховний Суд у постанові від 22.06.2018 справа №812/1048/17 зазначив, що доводи відповідача про те, що на час виплати позивачу грошового забезпечення він втратив статус особи рядового і начальницького складу ОВС є необґрунтованими, оскільки несвоєчасна виплата грошового забезпечення (не в день звільнення та проведення розрахунку) сталася з вини самого відповідача. Також вказав, що механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, передбачає виплату такої компенсації у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб за місцем одержання грошового забезпечення одночасно з виплатою грошового забезпечення.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 справа №815/5826/16 зазначено: "Щодо позовних вимог щодо виплати позивачу в повному обсязі грошової компенсації суми податку з доходів фізичних осіб, яка буде утримана з компенсації за неотримане речове майно, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки з позивачем не проведено повного розрахунку за матеріальним забезпеченням, позовні вимоги в цій частині є передчасними".

Отже, після набрання рішенням у даній справі законної сили, або у порядку добровільного виконання на відповідача покладається безумовний обов`язок виконати рішення суду.

Поряд із цим на відповідача, як податкового агента, Законом покладено кореспондуючий обов`язок утримати відповідні суми податків та зборів із одночасною компенсацією такої суми позивачу.

У цьому контексті, право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

Тобто, у суду відсутні наразі підстави зобов`язувати відповідача здійснити на користь позивача бажану ним компенсацію, оскільки відповідний обов`язок виникає одночасно з виплатою індексації, тобто у майбутньому, отже відповідні вимоги є передчасними.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України (вул. Академіка Богомольця, буд. 10, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 40111732), Харківського національного університету внутрішніх справ (пр. Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, 61080, код ЄДРПОУ 08571096) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Ліквідаційної комісії Департаменту захисту економіки Національної поліції України щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 05 березня 2017 року по 31 серпня 2017 року та з 24 лютого 2019 року по 02 грудня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року.

Зобов`язати Ліквідаційну комісію Департаменту захисту економіки Національної поліції України нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 05 березня 2017 року по 31 серпня 2017 року та з 24 лютого 2019 року по 02 грудня 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року та положень постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету внутрішніх справ щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 вересня 2017 року по 23 лютого 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року.

Зобов`язати Харківський національний університет внутрішніх справ нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 01 вересня 2017 року по 23 лютого 2019 року, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення зі служби в поліції, виходячи з розрахунку базового місяця - квітень 2016 року, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Шляхова