Рішення № 103173986, 08.02.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/9557/21

08 лютого 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в особі відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) від 29 листопада 2021 року за № 1900-0205-8/35473 щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - період навчання на курсах по підготовці механіків рефрижераторного поїзда (секції) у Львівській дорожній технічній школі з 17 грудня 1985 по 23 червня 1986 року; період роботи механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад в депо Тернопіль Львівської залізниці з 25 червня 1986 року по 15 січня 1999 року; період роботи механіком рефрижераторного зчепу у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 03 січня 2014 року по 02 квітня 2014 року; період роботи механіком рефрижераторної секції у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 12 серпня 2014 року по 18 вересня 2014 р., період роботи механіком рефрижераторної секції у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 16 грудня 2014 року по 25 березня 2015 року, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 , пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 19 листопада 2021 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 19.11.2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській із заявою про призначення йому пенсії за вислугу років відповідно до п. "а" ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" так як його загальний трудовий стаж становить 26 років 7 місяців 1 день станом на 29.11.202, з них 13 років 8 мсяців 13 днів - працював механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад. Ці дані підтверджуються записами в його трудовій книжці та архівними довідками, договорами, свідоцтвом про проходження курсів.

Однак, листом від 29 листопада 2021 року за № 1900-0205-8/35473 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відмовило позивачу в призначені вказаної пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", посилаючись на те, що позивачу не зараховано необхідний пільговий стаж, оскільки відповідно до довідки від 18.11.2021 року за № 1457 він працював механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад, а дана посада не відповідає списку професій і посад.

Ухвалою від 23.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що згідно з наданими документами, страховий стаж позивача становить 26 років 07 місяців 1 день. Вказав, що стаж за вислугу років не зараховано, оскільки відповідно до уточнюючої довідки від 18.11.2021 №1457, позивач працював механіком рефрижераторного поїзда резерва рефрижераторних бригад, що не відповідає Списку професій і посад № №583 від 12 жовтня 1992 року. Також, просить врахувати, що в уточнюючій довідці відсутні відомості про характер виконаних робіт, зокрема, які, безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті. Вказав, що Головне управління не бере до уваги стаж роботи позивача за вислугу років, оскільки зазначена в уточнюючій довідці №1457 від 18.11.2021 посада не відповідає списку професій і посад, а також в уточнюючій довідці відсутні відомості про характер виконаних робіт, зокрема, які, безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті.

Частиною п`ятою cт.262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Оскільки клопотань, у розумінні вказаної статті, до суду не надходило, розгляд даної справи здійснюється за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивач 19.11.2021 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років, відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Однак, листом Відділу обслуговування громадян №2 (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України від 29.11.2021 №1900-0205-8/35473 позивача повідомлено про те, що пільговий стаж не зараховано. Відповідно до уточнюючої довідки від 18.11.2021 №1457, заявник працював механіком рефрижераторного поїзда резерва рефрижераторних бригад, що не відповідає списку професій і посад. В уточнюючій довідці відсутні відомості про характер виконаних робіт, зокрема, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті. У вказаній відмові зазначено, що пенсійний вік визначений пунктом "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" становить 55 років, необхідний страховий стаж становить 26 років 6 місяців, а страховий стаж позивача становить 26 років 7 місяців 1 день.

Не погоджуючись з такою відмовою, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 № 137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.

Отже, право особи на отримання пенсії як складова частина права на соціальний захист є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з пунктами 17-18 Порядку №637 за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливість їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі. За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

З наведеного слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються додаткові докази, зазначені у пункті 3 Порядку №637, а за відсутності документів про наявний стаж або відсутності архівних даних, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, пов`язаних з заявником спільною роботою.

Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що посилання відповідача на неможливість включення до пільгового стажу спірних періодів праці позивача в зв`язку з відсутністю уточнюючих довідок є безпідставними, оскільки наявний трудовий стаж позивача, повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 23 вересня 2021 року № 227/4273/16-а, зазначивши, що "(…) уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці".

Періоди роботи позивача, зокрема, період навчання на курсах по підготовці механіків рефрижераторного поїзда (секції) у Львівській дорожній технічній школі з 17 грудня 1985 по 23 червня 1986 року; механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад в депо Тернопіль Львівської залізниці з 25 червня 1986 року по 15 січня 1999 року; механіком рефрижераторного зчепу у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 03 січня 2014 року по 02 квітня 2014 року; механіком рефрижераторної секції у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 12 серпня 2014 року по 18 вересня 2014 року, механіком рефрижераторної секції у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 16 грудня 2014 року по 25 березня 2015 року, підтверджуються відомостями з трудової книжки позивача серії НОМЕР_1

Стаж позивача також підтверджуються архівними довідками №ДНАА-Г-18/679, №ДНАА-Г-18/683, № ДНАА-Г-18/681 та № ДНАА-Г-18/682 від 05.11.2021, виданих ВСП «Тернопільська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Львівська залізниця», довідкою №1457 від 18.11.2021, договорами №8 від 3.01.2014 року, №142 від 12.08.2014 року та №218 від 16.12.2014 року, записами у трудовій книжці серії НОМЕР_2 та трудовій книжці колгоспника №2169, а також свідоцтвом № 20 про проходження курсів за спеціальністю механік рефрижераторних секцій.

Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги відомості про застраховану особу, видані Пенсійним фондом України за 1998-2021 роки, відомості з державного реєстру фізичних осіб та довідкою відділу соціального забезпечення від 6.12.2021 року.

Так, відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим і третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п`ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року № 583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення" затверджено Список професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років.

Згідно зазначеного Списку правом на пенсію за вислугу років користуються, зокрема:

слюсарі по ремонту рухомого складу магістральних залізниць, зайняті на пунктах технічного (технічного і комерційного) обслуговування вагонів станцій позакласних, 1 та 2 класу; механіки рефрижераторних поїздів (секцій).

Згідно з пунктом 3 роз`яснення Міністерства соціального забезпечення України від 18.11.1992 року № 25 "Про деякі питання призначення пенсій на пільгових умовах та пенсій за вислугу років", відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають зазначені в ній категорії працівників згідно з затвердженими Кабінетом Міністрів України переліками і списками. Якщо в ці переліки і списки включені професії та посади під загальною назвою, то правом на пенсію за вислугу років користуються працівники всіх найменувань по цих професіях та посадах, тобто старші, головні, провідні, а також помічники.

Отже, суд вважає, що посада "механіка рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад» та механіка рефрижераторної секції" відноситься до професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах

Крім цього, згідно з пунктом "д" частини третьої статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців (абзац 1 частини першої статті 38 Закону України "Про професійно-технічну освіту").

Аналіз вказаної норми дає підстави до висновку, що час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, в тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, за наявністю двох підстав. Перше - у випадку, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу не перевищує 3 місяців. Друге - особа зарахована на роботу за набутою професією.

В ході розгляд справи судом встановлено, що 17 грудня 1985 року, позивача було прийнято слюсарем по ремонту рухомого складу 3- го розряду та направлено на 6-ти місячні курси по підготовці механіків рефрижераторного поїзда у Львівську дорожню технічну школу відповідно до наказу №1482 від 17 грудня 1985 року та 17 грудня 1985 року прийнято в групу підготовки механіків рефрижераторних секцій згідно з наказом № 208 від 19.12.1985 року.

23 червня 1986 року позивача направлено в розпорядження рефрижераторного депо станції Тернопіль після закінчення курсу навчання (наказ № 93 від 18.06.1986 року) та 25.06.1986 року прийнято механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад після закінчення Львівської дорожньої технічної школи згідно з наказом № 1154 від 25.06.1986 року,

Таким чином, суд вважає, що позивач працевлаштувався за спеціальністю після закінчення навчання через два дні, отже відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та має право на включення періоду навчання до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач має достатній спеціальний стаж понад 26 років 6 місяців для призначення пенсії за вислугу років та приходить до висновку про зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня досягнення ним пенсійного віку - з 19 листопада 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в особі відділу обслуговування громадян № 2 (сервісний центр) щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оформлене листом від 29 листопада 2021 року за № 1900-0205-8/35473

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення": період навчання на курсах по підготовці механіків рефрижераторного поїзда (секції) у Львівській дорожній технічній школі з 17 грудня 1985 року по 23 червня 1986 року; період роботи механіком рефрижераторного поїзда резерву рефрижераторних бригад в депо Тернопіль Львівської залізниці з 25 червня 1986 року по 15 січня 1999 року; період роботи механіком рефрижераторного зчепу у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 03 січня 2014 року по 02 квітня 2014 року; період роботи механіком рефрижераторної секції у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 12 серпня 2014 року по 18 вересня 2014 року, період роботи механіком рефрижераторної секції у ТзОВ «Аргус Універсал—К» з 16 грудня 2014 року по 25 березня 2015 року

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення із заявою про призначення пенсії, а саме з 19 листопада 2021 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 08 лютого 2022 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: с.Бурдяківці, Чортківський район, Тернопільська область,48715 РНОКПП НОМЕР_3 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.