Рішення № 103173052, 09.02.2022, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 лютого 2022 року м. Рівне №460/17331/21

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доРівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування і невиплати позивачу щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у належному розмірі та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити позивачу недоплачену щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, як особі з інвалідністю внаслідок війни, за 2021 рік у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, з урахуванням раніше виплаченої суми.

Ухвалою суду від 21.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи ухвалено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Судом встановлено, що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено зміни щодо назви юридичної особи Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації шляхом зміни найменування на Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Таким чином, з урахуванням факту зміни найменування відповідача, суд уточнює його назву, як - Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат.

Згідно з позовною заявою, вимоги грунтуються на тому, що позивач є учасником бойових дій та інвалідом війни 3-ї групи. У 2021 році він звернувся до відповідача щодо виплати разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік відповідно до статті 13 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в розмірі семи мінімальних пенсій за віком. Зазначив, що йому було нараховано та виплачено допомогу як особі з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи, відповідно до Постанови КМУ № 325 від 08.04.2021 року в розмірі 3391 грн.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА позов не визнав, у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що 05.05.2021 Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації проведено нарахування позивачу разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі, визначеному Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в редакції від 25.12.1998 (з врахуванням виплаченої йому у 2021 році відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України частки), а саме в розмірі 8992,00 гривень. Разом з тим, виплата нарахованої позивачу допомоги не може бути виконана відповідачем з незалежних від нього та поважних причин, а саме через те, що в кошторисних призначеннях на поточний рік відсутні кошти, які за своїм призначенням, передбачають вказані в рішенні виплати; зазначені виплати здійснюються за рахунок коштів державного бюджету України, формування та використання якого не входить до компетенції відповідача, а здійснюється Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України. Таким чином відповідач позбавлений можливості добровільної виплати нарахованої суми. Для стягнення зазначених коштів необхідно діяти відповідно до положень Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”. Враховуючи, що відповідачем ще до звернення позивача до суду виконано нарахування йому щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 року в розмірі, встановленому, з урахуванням проведених виплат, то відповідач просив суд задовольнити позов в частині стягнення на користь позивача спірної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, з урахуванням проведених раніше виплат, тобто в розмірі 8992,00 гривень.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є інвалідом війни 3-ї групи, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_1 від 11.01.2017.

Позивач звернувся до відповідача із заявою про нарахування та виплату разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік як учаснику бойових дій та інваліду війни 3-ї групи, у розмірі семи мінімальних пенсій за віком, з урахуванням висновків Верховного Суду від 29.09.2020 у справі №440/2722/20. Позивачем зазначено, що вказану допомогу йому було виплачено відповідно до Постанови КМУ № 325 від 08.04.2021 року в розмірі 3 391.

Позивача повідомлено, що Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації проведено нарахування спірної допомоги, проте для стягнення зазначених коштів з Центру необхідно діяти відповідно до положень Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”.

Не погодившись із правомірністю визначення відповідачем належного до виплати розміру соціальної виплати, позивач звернувся до суду з позовом.

Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд зазначає наступне.

Спеціальним законом, який регулює спірні правовідносини, є Закон України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ (далі - Закон №3551-ХІІ). Цей Закон визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них.

Статтею 13 вказаного Закону №3551-XII встановлені пільги особам з інвалідністю внаслідок війни.

Так, відповідно до частини четвертої статті 13 Закону №3551-XII (в редакції Закону України від 25 грудня 1998 року №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.

Як визначено статтею 17 вищезгаданого Закону, фінансування витрат, пов`язаних з введенням його в дію, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Підпунктом “б” підпункту 1 пункту 20 розділу II “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України (набрав чинності 01 січня 2008 року) частину четверту статті 13 Закону №3551-XII викладено у новій редакції, за змістом якої, щорічно до 5 травня особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі №1-28/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Надалі Законом України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин” (набрав чинності 01 січня 2015 року) розділ VІ “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною першою статті 17-1 Закону №3551-XII щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Кабінетом Міністрів України кожного бюджетного року приймалися відповідні постанови з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Законів України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08 квітня 2021 року №325 “Деякі питання виплати разової грошової допомоги, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і “Про жертви нацистських переслідувань”” встановлено, що разова грошова допомога до 5 травня у 2021 році виплачується в таких розмірах: особам з інвалідністю внаслідок війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 14 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, визнаним особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 4421 гривня; II групи - 3906 гривень; III групи 3391 гривня; учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1491 гривня; особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, - 4421 гривня; членам сімей загиблих і дружинам (чоловікам) померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни, дружинам (чоловікам) померлих учасників бойових дій, учасників війни та жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя особами з інвалідністю внаслідок загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге, - 966 гривень; учасникам війни та колишнім в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, яких було насильно вивезено на примусові роботи, дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 612 гривень.

Водночас, рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Конституційний Суд України вказав у вищезазначеному рішенні, що Бюджетним кодексом України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Встановлення пунктом 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що суперечить принципу верховенства права, закріпленому у статті 8 Конституції України.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення, відповідно до частини другої статті 152 Конституції України.

Відповідно до резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020, окреме положення пункту 26 розділу VI “Прикінцеві та перехідні положення” Бюджетного кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Відтак, з 27 лютого 2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII, не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

У даному випадку застосуванню підлягають положення статті 13 Закону №3551-XII в редакції Закону №367-XIV “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, частиною четвертою якої встановлено виплату разової грошової допомоги до 05 травня особам з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи у розмірі семи мінімальних пенсій за віком.

Згідно з частиною першою статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” установлено в 2021 році прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2021 року 1769 гривень.

За таких обставин, з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 розмір разової грошової допомоги до 5 травня особі з інвалідністю внаслідок війни 3-ї групи у 2021 році становить 12 383 гривень. Зважаючи на ту обставину, що відповідачем нараховоно допомогу в сумі 3391 грн, то сума недоотриманих позивачем коштів становить 8992 гривні.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідачем - Центром по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Департаменту соціального захисту населення Рівненської ОДА ще до звернення позивача до суду виконано нарахування йому недоотриманої щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 року в розмірі 8992,00 гривень. А тому відсутні підстави для повного задоволення позову, оскільки відповідачем вже проведено нарахування разової грошової допомоги до 05 травня у розмірі 8992,00 гривень.

Для стягнення зазначених коштів з Центру необхідно діяти відповідно до положень Закону України “Про гарантії держави щодо виконання судових рішень” та Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 “Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників”.

Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Отже, ефективним способом захисту порушених прав позивача є стягнення на його користь щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік у розмірі 8992,00 гривень.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

За наслідками розгляду даної справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України “Про судовий збір” як учасник бойових дій.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо виплати ОСОБА_1 в 2021 році разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі меншому, ніж передбачено частиною четвертою статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Стягнути з Рівненського обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на користь ОСОБА_1 недоотриману ним частину щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік в розмірі 8992,00 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 09 лютого 2022 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач - Рівненський обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (вул. 16 Липня, 79,м. Рівне,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 05392737)

Суддя Н.В. Друзенко