Рішення № 103166202, 24.01.2022, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/11642/21

РІШЕННЯ

іменем України

24 січня 2022 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Петричковича А.І., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватне підприємство «Славутський бетонно-розчинний завод» до Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач електронним зв`язком звернувся до суду з адміністративним позовом від 08.09.2021, в якому просить визнати протиправним та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 300216 від 14 липня 2021 року.

В обгрунтування позову зазначає, що згідно актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №293284 від 14.07.2021 встановлено, що водій ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу з БРЗ, Талон №4802 від 14.07.2021 з м. Славута в смт. Гриців, з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь 26,470 тон - 65, без оформлення дозволу, що дає право на рух автомобільними дорогами України, ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушень, відповідальність за які передбачена ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», зокрема ч.1 абзац 16 - перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм, понад 20% при перевезені вантажу без відповідного дозволу. 25.08.2021 в.о. начальника Придністровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №300216, якою постановлено стягнути з позивача штраф у розмірі 34000 грн. Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною, оскільки позивач не є ні автомобільним перевізником, ні водієм транспортного засобу. Зазначає, що є власником транспортного засобу Камаз, д.н.з. НОМЕР_1 , який переданий в користування для Приватного підприємства «Славутський бетонно-розчинний завод» згідно договору позички транспортного засобу від 26 квітня 2018 року. Відтак, оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу могла стосуватись користувача транспортного засобу або водія.

Відповідно до ухвали від 11.10.2021, суд відкрив спрощене провадження без повідомлення учасників справи, залучив до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне підприємство «Славутський бетонно-розчинний завод», та витребував докази.

Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідачем не надано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами з урахуванням ст. 126 КАС України, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України.

З`ясувавши обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог та оцінивши докази, суд прийшов до таких висновків, враховуючи наступне.

Між позивачем (позичкодавець) та Приватне підприємство «Славутський бетонно-розчинний завод» (користувач) 26.04.2018 укладено договір позички транспортного засобу, згідно з п. 1 якого, позичкодавець передає, а користувач приймає в тимчасове безоплатне користування КАМАЗ, модель 65201 8ДА, тип спеціальний вантажний бетонозмішувач-С, 2006 року випуску, котрий має реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Славутського районного нотаріального округу Хмельницької області Якимчук І.П. (арк. спр. 25-27).

14.07.2021 о 11:00 посадовими особами Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 , та за результатами якої складено Акт №293284 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 14.07.2021 (далі - Акт від 14.07.2021). В Акті від 14.07.2021 зазначено, що під час перевірки виявлено порушення: водій здійснював перевезення вантажу з БРЗ смт. Гриців, Талон №4802 від 14.07.2021 з м. Славута в смт. Гриців, з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь 26,470т. - 65,3 без оформлення дозволу що дає право на рух автомобільними дорогами України. Ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" ч. 1 абз. 16 перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу (арк. спр. 19).

Постановою управління Укртрансбезпеки у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу №300216 від 25.08.2021 до СПД ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000,00 грн. Вказано про допущення перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу відповідальність за яке передбачена абзацом 16 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" (арк. спр. 17).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (далі - Закон №2344-III).

У відповідності до вимог ч. 1 та 4 ст. 48 Закону Закон №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 49 Закону №2344-III визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

За порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац 16 частини 1 статті 60 Закону №2344-III).

Згідно пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі Правила № 30), рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил № 30).

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства слідує, що участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові параметри яких перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, зокрема, навантаження на вісі транспортного засобу, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів, а при перевезенні вантажу без відповідного дозволу настає адміністративно-господарська відповідальність, яка залежить від відсоткового перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм.

При цьому, статтею 1 Закону №2344-III визначено поняття автомобільного перевізника та водія. Так, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

Тобто, визначальним для такої відповідальності є те, що автомобільним перевізником не дотримано зазначених вище вимог законодавства. Адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників.

Суд встановив, що автомобіль, який перевірявся, перебував у користуванні іншої юридичної особи - Приватного підприємства «Славутський бетонно-розчинний завод» на підставі договору позички транспортного засобу укладеного 26.04.2018.

Таким чином, позивач в спірних правовідносинах не є автомобільним перевізником у розумінні положень Закону №2344-III і не може нести відповідальність, передбачену абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону №2344-III.

Тобто, позивач довів, що ним не вчинено порушення законодавства про автомобільний транспорт, за яке його притягнуто до відповідальності.

Крім цього, суд враховує, що згідно з п. 25 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), справа про порушення розглядається в органі, державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Пунктом 26 Порядку №1567 встановлено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі (п. 27 Порядку № 1567).

З аналізу даних правових норм слідує, що на орган державного контролю покладено обов`язок повідомити уповноважену особу суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення одним із способів: під розписку або рекомендованим листом із повідомленням. Справа розглядається за участю уповноваженої особи суб`єкта господарювання за виключенням випадку коли уповноважена особа, яка належним чином повідомлена про дату і час розгляду справи, не з`явилася.

Суд зазначає, що Порядком № 1567 не передбачена можливість розгляду справи про порушення без участі суб`єкта господарювання у разі відсутності інформації щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

Копією поштового конверта, в якому відповідач надіслав ОСОБА_1 повідомлення про час і місце розгляду справи, а саме 25.08.2021 о 10:00 год, стверджено, що позивач отримав його 02.09.2021, тобто у відповідача на момент розгляду справи була відсутня інформація щодо вручення суб`єкту господарювання повідомлення про розгляд справи.

Тобто, Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, маючи реальну можливість перевірити факт вручення даного листа ОСОБА_1 не переконалось у дійсності вручення листа та безпідставно розглянуло справу без участі позивача та прийняло оскаржувану постанову.

Суд вважає, що позбавлення заінтересованої особи можливості взяти участь у розгляді скарги, яка стосується його безпосередньо, є істотним порушенням процедури розгляду скарги, яке ставить під сумнів безсторонність (неупередженість), повноту перевірки та обґрунтованість рішення.

З врахуванням наведеного, прийнята відповідачем постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №300216 від 25.08.2021 є протиправною та підлягає скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що позивач довів позовні вимоги, а суб`єкт владних повноважень не довів правомірності прийняття оскаржуваної постанови, що підтверджено доказами, перевіреними в суді, тому позов задовольняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено 908,00 грн судового збору за подання позовної заяви із майновими вимогами, тому такі витрати слід присудити на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки №300216 від 25.08.2021 про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 908,00 (дев`ятсот вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Придністровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 24 січня 2022 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Придністровське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки (вул. Соборна, 75, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 39816845) Третя особа:Приватне підприємство «Славутський бетонно-розчинний завод» (Хмельницька область, м. Славута, вул. Військова, буд. 21Е , код ЄДРПОУ - 40356740)

Головуючий суддя А.І. Петричкович