
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/8876/21
21 січня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Баб`юка П.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними щодо відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності та зобов`язання повторно розглянути заяву позивача,
ВСТАНОВИВ:
До Тернопільського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Тернопільського зонального відділу Військової служби правопорядку, в якому просив:
визнати протиправними дії Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку щодо відмови у призначенні та виплаті ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Тернопільському зональному відділі військової служби правопорядку, одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності на підставі того, що часткова втрата працездатності позивача пов`язана із проходженням військової служби, а не як така, що “отримана під час виконання обов`язків військової служби”;
зобов`язати Тернопільський зональний відділ військової служби правопорядку прийняти та розглянути повторну заяву ОСОБА_1 , який проходить військову службу у Тернопільському зональному відділі військової служби правопорядку, про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності із доданими до такої заяви документами.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 21.10.2021 Тернопільським обласним центром медико-соціальної експертизи було видано позивачу довідку про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА № 046667, згідно з якою ступінь втрати професійної працездатності позивача у відсотках становить 25%: 15% - захворювання пов`язане з проходженням військової служби, 10% - травма пов`язана з проходженням військової служби.
У зв`язку із наведеним позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності. Відповідач у відповідь надав письмову відповідь №1/3588 від 28.10.2021, в якій виклав рішення про відмову в призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у зв`язку із відсутністю для цього підстав.
У даній відповіді відповідач мотивує прийняте рішення тим, що згідно п. 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975, одноразова грошова допомога виплачується у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності при умові, що захворювання військовослужбовцем отримане під час виконання ним обов`язків військової служби. Поряд із тим, згідно з висновком Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи (довідка серії 12 ААА № 046667) ступінь втрати професійної працездатності позивача становить 25%: 15% - захворювання пов`язане з проходженням військової служби та 10% - травма пов`язана із проходженням військової служби. Тобто ступінь втрати професійної працездатності пов`язано із проходженням військової служби, а не як таке, що “отримане під час виконання обов`язків військової служби”. Крім того, п. 11 Порядку встановлює вичерпний обов`язковий перелік документів, які надаються військовослужбовцем для призначення/виплати одноразової грошової допомоги. При цьому позивачем до заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги було надано лише довідку обласного центру МСЕК.
Позивач не погоджується з таким рішенням, вважає його протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою від 13.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача 05.01.2022 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечив проти позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що доказами, наданими позивачем, підтверджується захворювання «так, пов`язані з проходженням військової служби», однак за п. 7 ч. 1 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та п. 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 підставою для отримання позивачем одноразової грошової допомоги є втрата працездатності в результаті захворювання «під час виконання обов`язків військової служби». Відповідач наполягає на відсутності правових підстав для нарахування та виплати позивачу одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності внаслідок захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби. Відповідач звернув увагу суду на те, що нормативно-правовими актами не передбачено обов`язку здійснювати роз`яснення щодо переліку документів, надання яких є необхідним. Натомість, Порядком від 25.12.2013 №975 покладено обов`язок надання всіх документів на військовослужбовця, який звертається із заявою про виплату страхової суми.
Ухвалою від 21.01.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) є громадянином України, про що свідчить паспорт, виданий Староміським РВ УМВС України в Тернопільській області 17.03.1999 (аркуш справи 9).
Позивач старший - сержант військової служби за контрактом проходить військову службу у Тернопільському зональному відділі військової служби правопорядку. Згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 від 22 червня 2015 року, виданим УМВС України в Тернопільській області, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій (аркуш справи 10).
Відповідно до довідки МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА №046667 дата огляду – 16.06.2021, позивачу з 16.06.2021 встановлено ступінь втрати особою професійної працездатності у відсотках - 25 %, з них: 15% - захворювання, пов`язане із проходженням військової служби; 10% - травма, пов`язана з проходженням військової служби (аркуш справи 15).
Згідно з свідоцтвом про хворобу №1591 захворювання позивача, так, пов`язане з проходженням військової служби травма позивача так, пов`язана з проходженням військової служби.
У подальшому позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності.
У відповідь на вказане звернення відповідач листом №1/3588 від 28 жовтня 2021 року відмовив у призначенні та виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності у зв`язку із відсутністю для цього підстав. Відповідач мотивував прийняте рішення тим, що згідно з п. 7 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975, одноразова грошова допомога виплачується у разі часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності при умові, що захворювання військовослужбовцем отримане під час виконання ним обов`язків військової служби. Поряд із тим, що відповідно до висновку Тернопільського обласного центру медико-соціальної експертизи (довідка серії 12 ААА № 046667) ступінь втрати професійної працездатності пов`язано із проходженням військової служби, а не як таке, що «отримане під час виконання обов`язків військової служби». Також, відповідач зазначив, що п. 11 Порядку встановлює вичерпний обов`язковий перелік документів, які надаються військовослужбовцем для призначення/виплати одноразової грошової допомоги. При цьому позивачем до заяви про призначення та виплату одноразової грошової допомоги було надано лиш довідку обласного центру МСЕК.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до частини першої, другої статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частиною четвертою статті 24 Закону № 2232-XII військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Частиною першою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Згідно частини другої статті 16-2 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Відповідно до частини третьої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ встановлення інвалідності або визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам здійснюється в індивідуальному порядку державними закладами охорони здоров`я відповідно до законодавства.
Згідно з частиною шостою статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується Міністерством оборони України, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, а також органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами.
За правилами частини дев`ятої статті 16-3 Закону № 2011-ХІІ порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).
Згідно з абзацом четвертим пункту 3 Порядку №975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 7 пункту 6 Порядку №975 передбачено, що у разі часткової втрати працездатності без установлення інвалідності одноразова грошова допомога виплачується залежно від ступеня втрати працездатності, який установлюється медико-соціальною експертною комісією, у розмірі, що визначається у відсотках від:
- 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання ним обов`язків військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій з військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби;
- 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовослужбовцю строкової військової служби, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, а також особі, звільненій із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов`язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
- 50-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено ступінь втрати працездатності, - військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, який отримав поранення (контузію, травму або каліцтво), захворювання під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов`язків служби у військовому резерві.
Пунктом 11 Порядку № 975 визначено, що військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:
- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
- завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв`язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв`язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов`язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно з пунктом 12 Порядку №975 призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов`язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов`язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до пункту 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов`язково додаються документи, зазначені в пунктах 10 та 11 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження всіх зазначених документів приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують уточнення чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявника з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Разом з цим, перелік документів, необхідних для призначення одноразової грошової допомоги визначений також пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 р. №530, встановлено, що у разі часткової втрати працездатності внаслідок поранення, травми, контузії, каліцтва, захворювання (без установлення групи інвалідності) подаються такі документи:
висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який отримав поранення, контузію, травму, каліцтво, захворювання (додаток 11);
заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12);
копія довідки МСЕК про встановлення відсотка та причинного зв`язку втрати працездатності;
копії довідки ВЛК, свідоцтва про хворобу, витягу з протоколу засідання ВЛК щодо встановлення причинного зв`язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);
у разі втрати працездатності внаслідок отриманої травми (поранення, контузії, каліцтва) - копія документа про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), зокрема про те, що травма (поранення, контузія, каліцтво) не пов`язана з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, а саме копія довідки про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або копія акта про нещасний випадок (архівної довідки про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)), або інші документи про причини та обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), зазначені в абзаці першому пункту 21.8 глави 21 розділу II Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800;
копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім`я, по батькові та місце реєстрації;
копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою).
Виходячи із системного аналізу вказаних положень чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що саме на Міністерство оборони України, як на головного розпорядника коштів, покладено обов`язок щодо виплати одноразової грошової допомоги, також у разі встановлення їм відповідного відсотку непрацездатності.
Тобто, рішення про виплату одноразової грошової допомоги чи рішення про відмову у виплаті одноразової грошової допомоги приймає лише Розпорядник бюджетних коштів, а виплату коштів, у зв`язку з прийняттям рішення про можливу виплату одноразової грошової допомоги здійснює уповноважений орган.
Для отримання одноразової грошової допомоги позивач повинен звернутися до уповноваженого органу із заявою встановленого зразка з визначеним переліком документів. При цьому законом регламентовано чіткий перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, повинен подати уповноваженому органу.
Поряд із цим, керівник уповноваженого органу, подаючи розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, зобов`язаний додати документи, зазначені в пунктах 10 та 11 Порядку №975.
Водночас, судом встановлено, що позивач, звертаючись із заявою про оформлення документів на виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, не надав повного переліку документів, визначеного у пункті 11 Порядку № 975. Натомість, додав лише довідку МСЕК про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12ААА №046667.
Отже, відповідач, як уповноважений орган фактично був позбавлений можливості на виконання вимог пунктів 10 та 11 Порядку №975 надіслати розпоряднику бюджетних коштів висновок із необхідними документами для прийняття відповідного рішення.
З врахуванням викладеного, для реалізації свого права на отримання одноразової грошової допомоги позивач має подати заяву з відповідним вичерпним обов`язковим пакетом документів до належного суб`єкта звернення.
Також слід зазначити, що позивач звертався до відповідача із заявою про призначення і виплату допомоги, до якої повинен був долучити повний перелік документів, а не з інформаційним запитом які саме документи слід йому надати. Крім цього, такий перелік документів є загальнодоступним, вичерпним та чітко визначеним законодавством.
Отже, у суду відсутні підстави для визнання порушення відповідачем вимог законодавства в даному випадку, так як позивач визначених законом документів не подав.
Щодо висновку про можливість безпосередньо позивача отримати таку допомогу суд зазначає, що такий висновок може бути прийнятий лише на підставі повного переліку документів та дослідження всіх обставин справи.
Натомість, попередня думка відповідача заначена ним у листі від 28.10.2021 №1/3588 є лише висловленою позицією відповідача та не може вважатись рішенням (висновком) про відмову у виплаті допомоги. Крім цього, як зазначено судом раніше, рішення про виплату (відмову у виплаті) приймає інший суб`єкт владних повноважень.
За приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на відмову у задоволенні позовних вимог судові витрати присудженню у відповідності до положень статті 139 КАС України не підлягають.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 );
відповідач:
- Тернопільський зональний відділ Військової служби правопорядку (місцезнаходження: вул. Дубовецька, 1, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ: 07815417).
Головуючий суддя Баб`юк П.М.
Судове рішення № 103164579, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 21.01.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/8876/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: