Рішення № 103164246, 12.01.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/8161/21

12 січня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просив визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо незарахування ОСОБА_1 періодів роботи в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17.02.1986 по 31.12.1998 до пенсії по інвалідності, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 24.03.2021, зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17.12.1986 по 31.12.1998 та здійснити перерахунок до пенсії по інвалідності, згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 24.03.2021.

Позов обґрунтований тим, що на думку позивача відповідач протиправно відмовив у зарахуванні періодів роботи в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17.02.1986 по 31.12.1998 до пенсії по інвалідності та здійсненні перерахунку пенсії по інвалідності, мотивуючи тим, що в трудовій книжці записи про прийняття на роботу та переведення зроблено некоректно, а в датах здійснення запису та наказу про звільнення з роботи містяться виправлення. Позивач просить врахувати, що некоректні записи зроблені не з його вини, а відмова у зарахування вказаного періоду роботи та перерахунку пенсії по інвалідності порушує його право на належний соціальний захист.

Ухвалою суду від 23.11.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи. Судове засідання у справі призначено на 14.12.2021 о 12:00 год. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при обчисленні страхового стажу позивача не враховано період роботи в "Бережанське міжгосподарське підприємство по веденню лісового господарства ДП "Бережани Агроліс", з 17.02.1986 по 31.12.1998, оскільки в трудовій книжці записи про прийняття на роботу та переведення зроблено некоректно, а в датах здійснення запису та наказу про звільнення з роботи містяться виправлення. Тому, відповідач вважає, що необхідно підтвердити вищевказаний період роботи, відображений у трудовій книжці. Відповідач вказав, що згідно акту перевірки від 05.05.2021, документи, які б підтверджували в повній мірі період роботи позивача в "Бережанське міжгосподарське підприємство по веденню лісового господарства ДП "Бережани Агроліс" за період з 17.02.1986 по 31.12.1998, на зберігання в архівний відділ Тернопільської районної державної адміністрації не надходили, наявна лише книга наказів за 1993-2004 року. Отже, відповідач вважає, що на даний час у Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 17.02.1986 по 31.12.1998 до страхового стажу. Додатково звернув увагу суду на тому, що у випадку представлення позивачем додаткових документів про стаж, період якого не враховано при обчисленні пенсійної виплати, може бути проведено перерахунок пенсії позивача.

Представник позивача подала відповідь на відзив, в якій просила задовольнити позовні вимоги повністю. Вважає дії відповідача протиправними, так як позивач не може відповідати за допущену помилку в трудовій книжці, організацією здійснено запис про прийняття на роботу та переведення некоректно та з виправленнями не по вині позивача, на сьогоднішній день дана помилка порушує законне право на здійснення перерахунку пенсії по інвалідності. Звернув увагу суду на тому, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. На думку представника позивача, враховуючи наявні у справі докази (трудова книжка, довідки), висновки відповідача про не зарахування до страхового стажу періодів роботи в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17 лютого 1986 року по 31 грудня 1998 року є безпідставними, та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 14.12.2021 розгляд справи відкладено до 12.01.2022 о 11:00 год.

Позивач та представник позивача 12.01.2022 у відкрите судове засідання не прибули, представник позивача подала до суду письмову заяву, в якій просила розгляд даної справи здійснювати без участі сторін, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у відкрите судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.

Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205 та частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Судом встановлено, що позивач отримує пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання з 29.08.2018 у відповідності до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 .

24.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії.

Головне управління листом від 16.09.2021 №5479-5573/М-02/8-1900/21 відмовило у здійсненні такого перерахунку, зазначивши про те, що відсутні правові підстави для зарахування періоду роботи позивача з 17.02.1986 по 31.12.1998 до страхового стажу. У вказаному листі відповідач зазначив, що при обчисленні страхового стажу позивача не враховано період роботи в «Бережанське міжгосподарське підприємство по веденню лісового господарства та в Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс», з 17.02.1986 по 31.12.1998, оскільки в трудовій книжці записи про прийняття на роботу та переведення зроблено некоректно, а в датах здійснення запису та наказу про звільнення з роботи містяться виправлення. Тому необхідно було підтвердити вищевказаний період роботи, відображений у трудовій книжці. Також, вказано про те, що Бережанським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Тернопільської області було повідомлено позивача про це розпискою - повідомленням від 27.05.2016 щодо надання додаткових документів, однак документів, котрі би змогли підтвердити даний період роботи, від позивача не надходило. Відділом перерахунків пенсій №2 управління пенсійного забезпечення було направлено запит від 26.03.2021 до управління контрольно - перевірочної роботи щодо проведення перевірки та підтвердження первинними документами записів трудової книжки за період роботи з 17.02.1986 по 31.12.1998. Згідно акту перевірки від 05.05.2021, документи, які би підтверджували в повній мірі період роботи позивача в «Бережанське міжгосподарське підприємство по веденню лісового господарства та в Бережанське колективне підприємство по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс», за період з 17.02.1986 по 31.12.1998, на зберігання в архівний відділ Тернопільської районної державної адміністрації не надходили. Наявна лише книга наказів за 1993-2004 роки.

Не погоджуючись із відповіддю відповідача, позивач звернувсч із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За змістом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативі незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Аналогічний порядок обчислення стажу роботи застосовується і в тому разі, якщо не встановлювався мінімум трудової участі в громадському господарстві.

За змістом положень статті 62 Закону України № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (надалі Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Період роботи позивача в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17.02.1986 по 31.12.1998 підтверджується записами в трудові книжці позивача серії НОМЕР_2 .

Разом з тим, суд проаналізував положення Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників №58 від 29.07.1993, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства Юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України (далі Інструкція № 58), та зазначає наступне.

Пунктами 2.2 - 2.3 Інструкції № 58, до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Стягнення до трудової книжки не заносяться. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.4 Інструкції №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 р., у графі 2 трудової книжки записується « 05.01.1993».

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу (пункт 2.6 Інструкції № 58).

Отже, з вище наведених норм слідує, що позивач не несе відповідальності за заповнення трудової книжки, оскільки записи у його трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем, більше того, недоліки її заповнення не є підставою вважати про відсутність трудового стажу позивача за спірний період.

Суд вважає, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Дана позиція кореспондується з позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.

ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).

Таким чином, суд вважає, що наведені відповідачем обставини щодо відмови у перерахунку пенсії є формальними та не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист.

Отже, на переконання суду, з врахуванням вимог ст. 2 КАС України, відповідач безпідставно відмовив позивачу у врахуванні до страхового стажу період роботи в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17.02.1986 по 31.12.1998. При цьому, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу період роботи в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17.02.1986 по 31.12.1998 та провести перерахунок пенсії по інвалідності з дати звернення позивача із відповідною заявою про перерахунок, тобто з 24.03.2021.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.

Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, оформлену листом від 16.09.2021 №5479-5573/М-02/8-1900/21 про відмову у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс» з 17.02.1986 по 31.12.1998.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи в Бережанському міжгосподарському підприємстві по веденню лісового господарства та Бережанському колективному підприємстві по веденню лісового господарства ДП «Бережани Агроліс», та провести перерахунок пенсії по інвалідності з 24.03.2021.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 908 (дев`ятсот вісім) грн.00 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 12 січня 2022 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ: 14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.