Рішення № 103162490, 05.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 січня 2022 року м. ПолтаваСправа №440/16157/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 20.04.2021 №916320149873, викладене у листі №4772-3786/П-02/8-1600/21 від 21.05.2021 про відмову у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з розрахунку 90% від суми місячної заробітної плати на підставі довідки прокуратури Полтавської області №21-220 вих.21 від 18.03.2021 без обмеження граничного розміру, починаючи з 15.04.2021.

- виплату різниці суми між нарахованою після перерахунку та фактично отриманою пенсією здійснити одномоментно-разово та однією сумою, без застосування постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено "Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Під час розгляду справи суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач; ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, а також призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Аргументи учасників справи

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що він з 14.05.2014 отримує пенсію за вислугою років на підставі Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80% від чинної на той час заробітної плати на посаді Миргородського міжрайонного прокурора. У зв`язку з підвищенням розміру заробітної плати працівників обласної прокуратури Полтавська обласна прокуратура видала довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії позивача №21-220 вих.21 від 18.03.2021. Відповідач відмовив у проведенні перерахунку пенсії позивача, зазначивши, що ОСОБА_1 отримує пенсію у розмірі 60% від суми відповідної заробітної плати та з обмеженням її розміру десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Також позивач вказував, що відповідач при проведенні перерахунку пенсії на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури протиправно зменшив розмір відсоткового значення пенсії з 80% до 60% від суми місячної заробітної плати та обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому останній стверджував, що Управління Пенсійного фонду правомірно нараховує виплачує пенсію позивачу на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури у розмірі 60% від суми відповідної заробітної плати та обмежив її розмір десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з огляду на те, що згідно Закону № 1697-VII, а також положеннями Закону України від 08 липня 2011 року №3668-VІ, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" - не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Положення вказаного закону неконституційними не визнавалися, а тому він підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Щодо зменшення відсоткового значення розміру пенсії позивача відповідач вказує, що Законом України від 27 березня 2014 року №1166-VII "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" внесено зміни до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (далі - Закон №1789-ХІІ), якими змінено відсоткове значення розміру пенсії з 80 до 70 відсотків, а Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIIІ "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" змінено відсоткове значення розміру пенсії з 70 до 60 відсотків. Тому безпідставними є посилання позивача на необхідність здійснення перерахунку пенсії, виходячи з розміру 80% від суми місячної заробітної плати. Просив відмовити в задоволенні позову.

Справа розглянута у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

Обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_1 з 29.04.2014 року отримував пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" у розмірі 80 % від суми його заробітку, що не заперечується сторонами у справі та підтверджується протоколом №912 від 14.05.2014.

18.03.2021 прокуратурою Полтавської області складено довідку №21-220 вих.21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, на ім`я ОСОБА_1 про те, що відповідно до рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 за №7-р(ІІ)2019 та постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №657 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати праці працівникам прокуратури", розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, станом на 15.03.2021 за відповідною посадою прокурор міжрайонної прокуратури становить: посадовий оклад – 48 000,00 грн, надбавка за вислугу років (30%) – 14 400,00 грн, матеріальні допомоги (для оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань (1/12) – 10 400,00 грн, а всього – 72 800 грн.

15.04.2021 позивач подав до ГУ ПФУ України в Полтавській області заяву встановленого зразка про перерахунок пенсії.

23.04.2021 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області зі заявою про перерахунок пенсії за вислугою років, у якій просив перерахувати та виплатити пенсію за вислугою років відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

21.05.2021 відповідачем листом №4773-3786/П-02/8-1600/21 повідомлено позивача про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно зі заявою від 15.04.2021 на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021: у зв`язку з тим, що відповідно до чинної частини 2 статті 86 Закону України "Про прокуратуру" пенсія призначається в розмірі 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. На підставі поданої заяви від 15.04.2021 внесені дані про заробітну плату на (72800 грн) на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021. Розмір пенсії не змінився і становить 4777,35 грн.

Позивач, вважаючи рішення ГУ ПФУ в Полтавській області щодо відмови у перерахунку пенсії за вислугою років на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021, викладене у листі №4772-3786/П-02/8-1600/21 від 21.05.2021, протиправним, звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

Норми права, які підлягають застосуванню

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

За змістом частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначалися Законом України “Про прокуратуру” від 05.11.1991 №1789-ХІІ (далі - Закон №1789-ХІІ).

Згідно з статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).

До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 №3668-VI (далі - Закон №3668-VI), унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №3668-VI з 01.10.2011 стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.

14.10.2014 ухвалено новий Закон України “Про прокуратуру” №1697-VІІ (далі - Закон №1697-VІІ).

Частина двадцята статті 86 Закону №1697-VІІ (в первинній редакції) мала такий текст: “Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки”.

Отже, первісна редакція частини двадцятої статті 86 Закону №1697-VІІ та частина сімнадцята (з 01.10.2011 - вісімнадцята) статті 50-1 Закону №1789-ХІІ містили аналогічні за змістом положення щодо підстав та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених працівникам прокуратури.

Розділ XII “Прикінцеві положення” Закону №1697-VІІ щодо набрання ним чинності (в розрізі конкретних статей закону) неодноразово змінювався, переважна більшість статей (у т.ч. стаття 86) цього Закону набрали чинності з 15 липня 2015 року. Водночас з 15.07.2015 втратив чинність Закон №1789-XII (крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п`ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII “Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України” (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:

- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону України “Про прокуратуру” №1789-ХІІ (діяла до 15.07.2015) викладено в такій редакції: “Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”;

- частину двадцяту статті 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року “Про прокуратуру” №1697-VІІ (набрала чинності 15.07.2015) викладено у такій редакції: “20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України”.

Таким чином, починаючи з 01.01.2015 жоден закон не визначав умов (підстав) та порядку перерахунку пенсій за вислугу років, призначених на підставі Закону України "Про прокуратуру", адже законодавець делегував повноваження щодо встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури Кабінету Міністрів України.

Однак, Кабінетом Міністрів України не прийнято жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури.

Проте, рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 №7-р(ІІ)/2019 (надалі - Рішення № 7-р(ІІ)/2019) положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічна за змістом норма міститься у статті 91 Закону України від 13.07.2017 №2136-VIII "Про Конституційний Суд України".

Суд враховує, що у пункті 2 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 визначено, що положення частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За змістом частини першої статті 97 Закону України "Про Конституційний Суд України" суд у рішенні, висновку може встановити порядок і строки їх виконання.

Так, Конституційний Суд України у пункті 3 резолютивної частини Рішення №7-р(ІІ)/2019 установив такий порядок його виконання:

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

частина двадцята статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року №1697-VIІ підлягає застосуванню в первинній редакції:

"20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки".

Висновки щодо правозастосування

Предметом спору у даній справі є дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивача на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021 про розмір заробітної плати та щодо обмеження пенсії максимальним розміром й застосування відсоткового розміру 60% грошового забезпечення.

Надана позивачем пенсійному органу довідка прокуратури Полтавської області від 03.03.2020 №18-261вих.20 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 за посадою прокурора міжрайонної прокуратури, складена на бланку органу прокуратури, містить обов`язкові реквізити (дату та вихідний номер), підписана посадовими особами, підпис яких скріплений гербовою печаткою.

Отже, відповідна довідка є належним та достатнім доказом розміру заробітної плати працівника прокуратури за аналогічною посадою та саме на її підставі має бути проведений перерахунок пенсії позивача.

Враховуючи, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, внесені зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90, а потім 80 і згодом 60 процентів від суми місячного (чинного) заробітку, а також положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, отже при перерахунку пенсії прокурорів має застосовуватись норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Наведена позиція щодо послідовності застосування норм закону, якими визначається відсоток, з якого обчислюється пенсія, збігається з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні від 4 лютого 2019 року, яке набрало законної сили 16 жовтня 2019 року, у зразковій справі №240/5401/18, в якій йдеться про зменшення відсоткового значення грошового забезпечення при перерахунку пенсії військовослужбовців.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Верховний Суд України у постанові від 6 жовтня 2015 року у справі №127/11720/14-а та Верховний Суд у постанові від 8 червня 2021 року у справі №263/15245/16-а висловили позицію щодо зміни розміру відсотків пенсії колишнім працівникам прокуратури при її перерахунку. Вказана позиція зводиться до того, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватись норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а внесені зміни до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ на момент звернення позивача зі заявою про перерахунок пенсії щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.

Подібна правова позиція за схожих обставин також була застосована Верховним Судом у постановах від 3 травня 2018 року у справа № 308/11498/16-а, від 22 червня 2018 року у справі №635/6663/16-а, від 19 червня 2018 року у справі №725/1352/16-а) та від 29 червня 2020 року у справі № 490/5366/16-а.

Отже, пенсія позивача підлягає перерахунку, виходячи із відсоткового значення станом на час призначення позивачу пенсії, а саме: у розмірі 80% грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії позивача зі застосуванням розміру пенсії 60% грошового забезпечення є протиправним.

Відповідну частину позовних вимог належить задовольнити частково.

Вимога позивача про проведення перерахунку пенсії з розрахунку 90% грошового забезпечення не підтверджена матеріалами пенсійної справи та задоволенню не підлягає.

Щодо правомірності обмеження пенсії за вислугу років позивача максимальним розміром, що становить десять прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, суд зазначає наступне.

Згідно абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31.12.2017, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10 740 гривень.

Вказану норму введено Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" №911-VIII від 24.12.2015, пунктом другим Прикінцевих положень якого передбачено, що визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються починаючи з 01.01.2016.

Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 по справі № 360/1428/17 зазначив, що дія положень Закону №911-VIII щодо значення максимального граничного розміру пенсії (обмеження) застосовуються до пенсій, які призначаються, починаючи з 01.01.2016 (п. 2 Прикінцевих положень цього Закону).

Разом з тим, дана норма стосується призначення пенсій, а не їх перерахунку.

Застереження у пункті 2 "Прикінцевих положень Закону від 24.12.2015 №911-VIII, що обмеження виплати максимального розміру пенсії застосовуються з 1 січня 2016 року, означає, що пенсії, які призначені до 1 січня 2016 року та перевищують встановлений максимум, не можуть бути зменшені. Проте, їх перерахунок має відбуватися у відповідності до правил, передбачених абзацом 2 пунктом 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 №3668-VI.

Згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому абзац 2 пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положення" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону від 08.07.2011 №3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо).

Пункт 2 розділу II Закону від 08.07.2011 №3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 01 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, висловлену у рішенні від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України та 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень абзаців третього, четвертого пункту 13 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та офіційного тлумачення положення частини третьої статті 11 Закону України "Про статус суддів" (справа про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання) Конституційний Суд України вказав, що зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру, в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.

Тлумачення пункту 2 "Прикінцевих та перехідних положень" Закону від 08.07.2011 №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом від 08.07.2011 №3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

При цьому норми пункту 2 розділу II "Прикінцевих та перехідних положень" Закону від 08.07.2011 № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту "обмеження максимального розміру пенсії" за колом осіб в момент набуття чинності Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону від 08.07.2011 № 3668-VI).

Норми статті 2 Закону від 08.07.2011 №3668-VI кореспондуються з положеннями абзацу 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону від 14.10.2014 №1697-VII.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону від 08.07.2011 №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону від 08.07.2011 №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону від 08.07.2011 № 3668-VI та абзацом 6 частини п`ятнадцятої статті 86 Закону від 14.10.2014 №1697-VII неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування відповідачем.

До таких висновків дійшов Верховний Суд, наприклад, у постанові від 10.09.2021 у справі №580/5238/20, в постанові від 24.06.2020 у справі №580/234/19 та від 10.09.2021 у справі №580/5238/20.

Суд зобов"язаний врахувати висновки Верховного Суду у аналогічних справах і не має підстав від них відступити. Відповідно суд не має змоги задовольнити позовні вимоги в частині обмеження виплати пенсії.

Відтак, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності та аналізуючи наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову частково.

Як вже зазначалось судом, 15.04.2021 позивач звернувся до відповідача зі заявою про перерахунок пенсії на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021 про розмір заробітної плати станом на 15.03.2021.

Отже, з 01.04.2021 року наявні підстави для перерахунку пенсії позивачу.

Визначаючись зі способом захисту порушених прав, суд вважає, що належним та повним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2021 перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021 про розмір заробітної плати станом на 15.03.2021 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 виходячи з розрахунку 80 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021 про розмір заробітної плати станом на 15.03.2021, з урахуванням проведених виплат.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача здійснити доплату невиплачених сум перерахованої пенсії невідкладно та однією сумою, суд зазначає наступне.

Станом на момент вирішення даної справи по суті перерахунок пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Полтавській області не здійснено, а рішення суду, яким встановлено протиправність дій останнього щодо не здійснення такого перерахунку, не набрало законної сили.

Задоволення позову в цій частині буде свідчити про вирішення спору, який ще відсутній, тобто на майбутнє, що суперечить засадам адміністративного судочинства та його принципам, а отже, зазначена позовна вимога є передчасною.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, за приписами частини 8 цієї статті, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

У відповідності до зазначеної норми суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення всіх судових витрат на відповідача.

Враховуючи те, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн і суд дійшов висновку про задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФУ в Полтавській області на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у проведенні з 01.04.2021 перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021 про розмір заробітної плати станом на 15.03.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2021 виходячи з розрахунку 80 відсотків від суми місячної заробітної плати на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури №21-220 вих.21 від 18.03.2021 про розмір заробітної плати станом на 15.03.2021, з урахуванням проведених виплат.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.С. Шевяков