Рішення № 103162323, 08.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2022 р. Справа № 400/6072/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт», вул. Морехідна, 1 В/3, м. Миколаїв, 54010, до відповідача:Міністерства юстиції України, вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте», пров. Василя Жуковського, 15, корпус 3, офіс 1, м. Київ, 03022, про:визнання протиправним та скасування наказу від 17.06.2021 № 2087/7; зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт» (далі також – позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі також – відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року № 2087/7 «Про відмову у задоволенні скарги», винесений на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 року за результатами розгляду скарги ТОВ Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.04.2021 року № 15306-33-21;

- зобов`язати Міністерство юстиції України розглянути по суті скаргу ТОВ Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.04.2021 року № 15306-33-21 згідно Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступними доводами.

17.06.2021 року Міністерством юстиції України на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 видано наказ «Про відмову у задоволенні скарги» № 2087/7 (далі – оскаржуваний наказ), яким відмовлено у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року на рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагара Г.И. від 15.03.2021 року індексний номер: 57086913.

Позивач вважає, що оскаржуваний наказ винесено на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 року, який не відповідає Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1128 від 25.12.2015 року, та Положенню про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №71/5 від 09.01.2020 року, оскільки його складено при розгляді скарги ТОВ Фірма «Аріс-Контракт», яка не була розглянута по суті, а також не наведено правових обґрунтувань стосовно відмови у її задоволенні.

Позивач зазначає, що державним реєстратором Брагарем Г.И. були вчинені реєстраційні дії (рішення від 15.03.2021 року № 57086913). Вказаним рішенням державним реєстратором зареєстровано іпотеку на нежитлову будівлю (літ. А-4 загальною площею 1747,9 кв.м., літ. В-2 загальною площею 488,3 кв.м., літ. Д, Д(1) загальною площею 166,8 кв.м., літ. Е-2 загальною площею 295,0 кв.м., літ. Ж-2 загальною площею 650,5 кв.м., літ. З загальною площею 137,4 кв.м.) за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1в/3.

Позивач вважає, що державним реєстратором Брагарем Г.И. були порушені вимоги чинного законодавства під час вчинення реєстраційних дій (рішення від 15.03.2021 року № 57086913), зокрема, з грубим порушенням вимог ч. 3 ст. 10, ч. 1, 4 ст. 18, ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

А саме, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» подання зави про державну реєстрацію прав неналежною особою є безумовною підставою для відмови у державній реєстрації прав. Тому беручи до уваги, що заява подана Акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» замість іпотекодержателя, яким згідно з ДРРП вказано ТОВ «Фінансова компанія «Мотус Анте», то державний реєстратор повинен був відмовити у державній реєстрації прав.

Крім того, позивач вважає, що його скарга не була розглянута по суті. Висновок центральної Колегії за результатами розгляду скарги ТОВ Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 є такими, що викривляють факти та містять протирічливі висловлювання, прийнято як з неправильним застосуванням норм законодавства, так і процесуальними порушеннями. Зокрема, цей висновок не містить обставин, які мають значення для розгляду скарги, та неналежно мотивований, а відтак є таким, що не відповідає п.9 Положення.

Таким чином, на думку позивача, наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року № 2087/7 «Про відмову у задоволенні скарги», винесено на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 за результатами розгляду скарги ТОВ «Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.04.2021 № 15306-33-21, який складено з порушенням законодавства у сфері державної реєстрації, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою від 03.08.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 06.08.2021 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте».

21.10.2021 року відповідач надав відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідач вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Так, відповідач стверджує, що відповідно до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1952-1V державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (п. 1 ч. 1 ст. 27 Закону), судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону).

Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили (п. 1 ч. 2 ст. 27 Закону), договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката (п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону).

Відповідач зазначає, що для реєстрації іпотеки заявником було подано державному реєстратору нотаріально посвідчений іпотечний договір, договори щодо внесення змін до вказаного іпотечного договору, а також судове рішення, яким було встановлено, що іпотека перейшла на 7 об`єктів нерухомого майна, що утворились в результаті поділу первісного об`єкта іпотеки. При цьому, необхідно відзначити, що в резолютивній частині постанови Південно-західного апеляційного господарського суду, у справі стосовно оспорюваного майна, прямо та недвозначно вказано, що об`єкти нерухомого майна за адресами м. Миколаїв вул. Морехідна 1 в/3 та 1в/6, власником яких є ТОВ «Аріс-Контракт» - є частинами предмету іпотеки.

Таким чином, в державного реєстратора були всі підстави для прийняття рішення про державну реєстрацію іпотеки на об`єкт нерухомого майна за адресою м. Миколаїв вул. Морехідна 1 в/3.

Процедура розгляду скарг в сфері державної реєстрації встановлена Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (далі – Порядок № 1128).

Відповідно до п. 10 Порядку № 1128 для розгляду скарги у сфері державної реєстрації колегіально Мін`юст чи відповідний територіальний орган запрошує скаржника, державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації, територіальний орган Мін`юсту, рішення, дія або бездіяльність яких оскаржується, а також інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі у сфері державної реєстрації або встановлених відповідно до відомостей реєстрів.

ТОВ «Мотус Анте» набуло статусу іпотекодержателя лише в наступному – на підставі договору про відступлення прав вимоги № ВПВ-1203 серія та номер 264, виданого 12.03.2021 року – відповідний запис про відступлення прав іпотеки від АТ «ПУМБ» до ТОВ «Мотус Анте» було внесено до реєстру 18.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою М.Г.

Таким чином, заява про реєстрацію іпотеки була подана належним суб`єктом.

Таким чином, аргументи ТОВ «Аріс-Контракт» стосовно неможливості обтяження іпотекою належного йому майна фактично є незгодою з постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 року у справі № 12/204/09. Проте вказана постанова набула законної сили, є чинною та підлягає виконанню.

Відповідно до сторінок 7-10 розширеного витягу державний реєстратор допустив технічну помилку під час внесення записів до реєстру, вказавши іпотекодержателем ТОВ «Мотус Анте», в наступному 17.03.2021 року державний реєстратор виправив допущену технічну помилку, видаливши відомості про ТОВ «Мотус Анте» як іпотекодержателя та вказавши іпотекодержателем АТ «Перший Український Міжнародний Банк».

ТОВ «Мотус Анте» набуло статусу іпотекодержателя лише в наступному - на підставі договору про відступлення прав вимоги № ВПВ-1203 серія та номер 264, виданого 12.03.2021 року – відповідний запис про відступлення прав іпотеки від АТ «ПУМБ» до ТОВ «Мотус Анте» було внесено до реєстру 18.03.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Перцовою М.Г.

Таким чином, заява про реєстрацію іпотеки була подана належним суб`єктом.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 15.03.2021 року державним реєстратором Брагарем Г.И. прийнято рішення №57086913.

Вказаним рішенням державним реєстратором зареєстровано іпотеку на нежитлову будівлю (літ. А-4 загальною площею 1747,9 кв.м., літ. В-2 загальною площею 488,3 кв.м., літ. Д, Д(1) загальною площею 166,8 кв.м., літ. Е-2 загальною площею 295,0 кв.м., літ. Ж-2 загальною площею 650,5 кв.м., літ. З загальною площею 137,4 кв.м.) за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вулиця Морехідна, будинок 1в/3.

Таке рішення прийнято державним реєстратором Брагарем Г.И. на підставі заяви Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» та наданих заявником документів, які вказано підставою для державної реєстрації, а саме:

- договір іпотеки, серія та номер: 746, виданий 28.08.2007 року, видавник: Літвінчук А.А. приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу;

- рішення суду, серія та номер: 12/204/09, виданий 01.12.2020 року, видавник: Південно- західний апеляційний господарський суд м Одеса;

- договір про внесення змін до договору іпотеки, серія та номер: 2343, виданий 10.04.2008 року, видавник: Літвінчук А.А. приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу;

- договір про внесення змін до договору Іпотеки, серія та номер: 1256, виданий 08.02.2008 року, видавник: Літвінчук А.А. приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу.

На підставі наявних у матеріалах справи документів судом встановлено, що позивач є власником нежитлових приміщень (літ. А-4 загальною площею 1747,9 кв.м., літ. В-2 загальною площею 488,3 кв.м., літ. Д Д(1) загальною площею 166,8 кв.м., літ. Е-2 загальною площею 295,0 кв.м., літ. Ж-2 загальною площею 650,5 кв.м., літ. З загальною площею 137,4 кв.м.) за адресою: АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 06.11.2012 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради.

Позивач вважає рішення державного реєстратора незаконним, оскільки воно прийнято на підстави судового рішення, резолютивна частина якого не передбачала виникнення іпотеки на нежитлову будівлю, а також договору іпотеки, стороною якого він не був. Крім того, у скарзі зазначено, що заяву про державну реєстрацію іпотеки подано неналежною особою.

Не погоджуючись із цим рішенням позивачем подано скаргу на реєстраційні дії, проведені державним реєстратором до Міністерства юстиції України від 19.04.2021 року.

Відповідно до оспорюваного наказу від 17.06.2021 року № 2087/7 вирішено відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року, оскільки рішення від 15.03.2021 року № 57086913 прийнято державним реєстратором Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагарем Геннадієм Йосиповичем відповідно до законодавства.

Підставою для винесення оспорюваного наказу Міністерства юстиції України став Висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції (далі – Колегія) від 10.06.2021 року.

Згідно із вказаним висновком Колегія рекомендує: «відмовити у задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року, оскільки рішення від 15.03.2021 року № 57086913 прийнято державним реєстратором Виконавчого комітету Первомайської міської ради Миколаївської області Брагарем Геннадієм Йосиповичем відповідно до законодавства».

Відповідно до висновків Колегії викладені Мотиви рішення у стислому викладенні:

1. На підставі оскаржуваного рішення державним реєстратором Брагарем Г.И. зареєстровано іпотеку на нежитлову будівлю, що належить на праві власності скаржнику;

2. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, оскільки воно прийнято на підстави судового рішення, резолютивна частина якого не передбачала виникнення іпотеки на нежитлову будівлю, а також договору іпотеки, стороною якого він не був;

3. Крім того, у скарзі зазначено, що заяву про державну реєстрацію іпотеки подано неналежною особою;

4. Колегією встановлено, що державним реєстратором Брагарем Г.И. належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановлених чинним законодавством, оскільки їх комплектність, зміст та форма відповідали вимогам законодавства у сфері державної реєстрації прав. Крім того, судовим рішенням, поданими для державної реєстрації іпотеки, передбачено, що нежитлова будівля визнається предметом договору іпотеки;

5. Таким чином, оскаржуване рішення є таким, що прийнято відповідно до законодавства;

6. Отже, скарга задоволенню не підлягає.

Також у висновку містяться мотиви рішення у розгорнутому викладенні:

1. У скарзі зазначено, що скаржник є власником нежитлової будівлі на підставі свідоцтва про право власності від 06.11.2012 року серії НОМЕР_1 . виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним, оскільки воно прийнято на підстави судового рішення, резолютивна частина якого не передбачала виникнення іпотеки на нежитлову будівлю, а також договору іпотеки, стороною якого він не був. Крім того, у скарзі зазначено, що заяву про державну реєстрацію іпотеки подано неналежною особою.

2. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) державним реєстратором Брагарем Г.И. на підставі оскаржуваного рішення внесено запис про іпотеку № 40986168 на нежитлову будівлю на підставі таких документів: договору іпотеки від 28.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук Антоніною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за № 746 (далі - Договір іпотеки); договору про внесення змін до Договору іпотеки від 08.02.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук Антоніною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за № 1256; договору про внесення змін до Договору іпотеки від 10.04.2008, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук Антоніною Анатоліївною, зареєстрованого в реєстрі за № 2343; кредитного договору від 23.07.2007 року № 7.3-70; постанови Південно-Західного апеляційного господарського суду від 01.12.2020 року у справі № 12/204/09 (далі – рішення суду).

3. Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

4. Відповідно до частини другої статті 27 Закону державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі: судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили; рішення державного виконавця, приватного виконавця щодо обтяження речових прав на нерухоме майно; визначеного законодавством документа, на якому нотаріусом вчинено напис про накладення заборони щодо відчуження нерухомого майна; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; договору, укладеного в порядку, визначеному законом, яким встановлюється обтяження речових прав на нерухоме майно, чи його дубліката; закону, яким встановлено заборону користування та/або розпорядження нерухомим майном; інших актів органів державної влади та посадових осіб згідно із законом.

5. Договір іпотеки, поданий для проведення державної реєстрації іпотеки, був укладений між Закритим акціонерним товариством «Перший Український Міжнародний Банк» (Іпотекодержатель) та Приватним підприємством «Орион-Нива» (Іпотекодавець). Предметом зазначеного договору була нежитлова будівля, розташована за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, буд. 1а.

6. Рішенням суду, поданим для проведення державної реєстрації іпотеки, встановлено, що нежитлова будівля, яка була предметом договору іпотеки, у подальшому була відчужена та поділена на 7 нових об`єктів нерухомого майна. У мотивувальній частині постанови міститься посилання на експертний висновок від 03.06.2019 року № 03/19, виданий Приватним підприємством «Консалтиногова група «Агро-експерт», відповідно до якого 7 новоутворених об`єктів нерухомого майна, в тому числі нежитлова будівля, що належить на праві власності скаржнику, є складовими частинами предмету іпотеки. Таким чином, суд дійшов висновку, що нежитлова будівля, належна скаржнику на праві власності, є предметом Договору іпотеки, а скаржник є іпотекодавцем внаслідок сингулярного правонаступництва.

7. Отже, рішенням суду, поданим для державної реєстрації іпотеки, нежитлова будівля, що належить скаржнику на праві власності, визнавалася предметом іпотеки, а скаржник – іпотекодавцем.

8. Стосовно доводів скаржника щодо подання заяви про державну реєстрацію іпотеки неналежною особою слід зазначити наступне. Скаржник дійшов помилкового висновку, що заяву про державну реєстрацію іпотеки подано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте», яке не було іпотекодержателем нежитлової будівлі. Однак Колегією встановлено, що відповідно до даних Державного реєстру прав заяву про державну реєстрацію іпотеки подано представником Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», яке було іпотекодержателем нежитлової будівлі.

9. Статтею 18 Закону передбачено порядок державної реєстрації прав, зокрема, прийняття і перевірку документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрацію заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

10. Колегією встановлено, що державним реєстратором Брагарем Г.Й. відповідно до вимог частини третьої статті 10, статті 18, частини другої статті 27 Закону належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

11. Враховуючи викладене, Колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Брагарем Г.Й. відповідно до норм чинного законодавства у сфері державної реєстрації прав.

12. За результатами розгляду скарги колегіально Мін`юст приймає рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законом (пункт 14 Порядку розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128).

13. Відповідно до пункту 10 частини восьмої статті 37 Закону Міністерство юстиції України відмовляє у задоволенні скарги, якщо державним реєстратором прийнято таке рішення відповідно до законодавства.

14. Враховуючи викладене, у задоволенні скарги слід відмовити, оскільки оскаржуване рішення прийнято державним реєстратором Брагарем Г.И. відповідно до законодавства.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, забезпечення визнання та захисту державою таких прав регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»:

1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;

2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;

4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;

5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;

6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката;

7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;

8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;

9) судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;

11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;

12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об`єкта нерухомого майна релігійній організації;

13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об`єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;

13-1) договору, яким встановлюється довірча власність на нерухоме майно, та акта приймання-передачі нерухомого майна, яке є об`єктом довірчої власності;

13-2) актів приймання-передачі нерухомого майна неплатоспроможного банку перехідному банку, що створюється відповідно до статті 42 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" ;

14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Статтею 24 цього Закону передбачені підстави для відмови в державній реєстрації прав:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;

13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).

На підставі частини 3 статті 10 цього Закону державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення іпотеки заявником може бути іпотекодержатель або особа, в інтересах якої встановлено, змінено або припинено іпотеку.

У статті 24 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» наведено перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав. Зокрема, у пункті 5 частини 1 цієї статті зазначено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов`язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Процедура здійснення Мін`юстом розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації визначається Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1128 від 25.12.2015 року (як зазначалось рані – Порядок № 1128), та Положенням про Колегії з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №71/5 від 09.01.2020 року (далі – Положення).

Відповідно до п. 9 Порядку № 1128 під час розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін`юст встановлює наявність обставин, якими обґрунтовано скаргу, та інших обставин, які мають значення для її об`єктивного розгляду, зокрема шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у разі необхідності витребовує документи. Відповідно до п. 10 Порядку члени Колегії здійснюють розгляд скарг неупереджено та об`єктивно.

Відповідно до п.9 Положення за результатом розгляду скарги Колегія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.

Висновок Колегії має містити:

- дату та місце проведення засідання Колегії;

- перелік членів Колегії, які брали участь у засіданні, на якому прийнято рішення за результатом розгляду скарги;

- реквізити та суть скарги;

- рекомендації щодо задоволення (відмови у задоволенні) скарги;

- мотиви рішення Колегії у стислому викладенні;

- мотиви рішення Колегії у розгорнутому викладенні, зокрема відомості про наявність (відсутність) обставин, які мають значення для розгляду скарги, та відомості про наявність (відсутність) порушень закону у рішеннях, діях або бездіяльності державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін`юсту, що оскаржуються;

- результати голосування («за», «проти», «утримався») членів Колегії.

Оскільки за даними Державного реєстру речових прав іпотекодержателем вказано ТОВ «Фінансова компанія «Мотус Анте», що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, вбачається, що заявником до державного реєстратора для прийняття оскаржуваного рішення мало бути вказане товариство.

Проте, в порушення вищезазначених норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державним реєстратором Брагарем Г.И. 15.03.2021 року заява прийнята не від іпотекодержателя, а від іншої неналежної особи – Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк».

Тому суд приходить до висновку, що державним реєстратором порушено вимоги статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» так як не відмовлено неналежному заявнику у державній реєстрації прав.

В цьому аспекті суд також звертає увагу на пояснення відповідача викладені у відзиві, зокрема, стосовно того, що відповідно до сторінок 7-10 розширеного витягу державний реєстратор допустив технічну помилку під час внесення записів до реєстру, вказавши іпотекодержателем ТОВ «Мотус Анте», в наступному 17.03.2021 державний реєстратор виправив допущену технічну помилку, видаливши відомості про ТОВ «Мотус Анте», як іпотекодержателя та вказавши іпотекодержателем АТ «Перший Український Міжнародний Банк». Таким чином, відповідач сам підтверджує факт допущення порушення з боку державного реєстратора. До того ж, суд звертає увагу на договір про відступлення прав вимоги № ВПВ-1203 серія та номер 264, виданого 12.03.2021 року на підставі якого ТОВ «Мотус Анте» набуло статусу іпотекодержателя. Тобто станом на дату державної реєстрації прав (15.03.2021 року), заявник (АТ «ПУМБ») був обізнаний, що ним було відступлено право вимоги іпотеки, тому суд звертає увагу на можливі недобросовісні дії осіб, які мають відношення до об`єкту іпотеки. Здебільшого у матеріалах справи наявний лист Офісу Генерального прокурора про наявність кримінального провадження в якому фігурує означений договір про відступлення права вимоги.

Стосовно висновку центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 10.06.2021 року суд виходить з наступного.

Колегією встановлено, що скаржник дійшов помилкового висновку, що заяву про державну реєстрацію іпотеки подано представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте», яке не було іпотекодержателем нежитлової будівлі. Однак Колегією встановлено, що відповідно до даних Державного реєстру прав заяву про державну реєстрацію іпотеки подано представником Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», яке було іпотекодержателем нежитлової будівлі.

На підставі наявних у матеріалах справи документів, а саме Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкту нерухомого майна, згідно з якою станом на дату прийняття державним реєстратором оскаржуваного рішення (15.03.2021 року) іпотекодержателем нежитлової будівлі було вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте», що відповідає і договору про відступлення прав вимоги № ВПВ-1203 серія та номер 264, виданого 12.03.2021, тому суд виходить з того, що Колегія прийшла помилкового висновку стосовно іпотекодержателя на дату державної реєстрації права іпотеки.

Крім того, у висновку Колегії зазначено, що статтею 18 Закону передбачено порядок державної реєстрації прав, зокрема, прийняття і перевірку документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрацію заяви; встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень.

Колегією встановлено, що державним реєстратором Брагарем Г.Й. відповідно до вимог частини третьої статті 10, статті 18, частини другої статті 27 Закону належним чином було перевірено документи, які подавались для державної реєстрації прав, на відповідність вимогам, встановленим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Виходячи зі змісту п. 3 ч.1 ст. 2, ст.ст. 10, 18, 24, 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в частині подання документів для проведення державної реєстрації іпотекодержателем та підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав, суд вказує на те, що державний реєстратор повинен був відмовити неналежному заявнику у проведенні державної реєстрації. Тому, виходячи зі змісту Порядку № 1128 та Положення, а також змісту наявних у матеріалах справи документів, якими спростовуються доводи Колегії, суд погоджується з доводами позивача, що висновок Колегії не відповідає вимогам п. 9, 10 Порядку № 1128 та п. 9 Положення, скарга ТОВ Фірма «Аріс-Контракт» не розглянута Колегією по суті, а висновки Колегії є такими, що викривляють факти та містять протирічливі висловлювання.

Згідно з правовим висновком викладеним у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі №805/4508/16-а «...На етапі розгляду скарги по суті комісія з питань розгляду скарг здійснює перевірку оскаржуваного рішення державного реєстратора, обґрунтованість та правомірність прийнятих ним рішень та вчинених дій, тобто розглядає, порушені у скарзі питання...».

Отже, висновок центральної Колегії з результатами розгляду скарги ТОВ Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року прийнято як з неправильним застосування норм законодавства, так і з процесуальними порушеннями.

Щодо інших аргументів сторін суд виходить з того, що вищеописані обставини є достатніми для винесення судового рішення, адже обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент викладений сторонами, обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. /Аналогічний висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.12.2021 року у справі № 11-164сап21/.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що підставою для видачі оспорюваного наказу був висновок центральної колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів міністерства юстиції від 10.06.2021 року, який прийнято з порушенням нормативних актів, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за звернення до суду з даним позовом сплачено судовий збір у сумі 4540,00 грн.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду юридичною адміністративного позову немайнового характеру встановлено судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року становить 2270,00 грн.

Позивач просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року № 2087/7 «Про відмову у задоволенні скарги», винесений за результатами розгляду скарги ТОВ Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року та зобов`язати відповідача розглянути по суті скаргу ТОВ Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року. Отже, позовні вимоги щодо зобов`язання вчинити певні дії є похідними вимогами від скасування наказу, що є фактично однією вимогою.

Отже, судовий збір у даному випадку дорівнює 2270,00 грн.

За таких обставин позивачем надміру сплачено 2270,00 грн. судового збору.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2270,00 грн. А надміру сплачені кошти у сумі 2270,00 грн. будуть повернуті позивачу як надміру сплачені, після звернення з відповідним клопотанням.

Керуючись ст.ст. 2, 19, 77, 90, 139, 241 – 246, 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт» (вул. Морехідна, 1 В/3, м. Миколаїв, 54010, код ЄДРПОУ 31042920) до Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622), за участю третьої особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мотус Анте» (пров. Василя Жуковського, 15, корпус 3, офіс 1, м. Київ, 03022, код ЄДРПОУ 40952794) – задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 17.06.2021 року № 2087/7 «Про відмову у задоволенні скарги», винесений на підставі висновку центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції від 10.06.2021 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт» від 19.04.2021 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.04.2021 року № 15306-33-21.

3. Зобов`язати Міністерство юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) розглянути по суті скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт» (вул. Морехідна, 1 В/3, м. Миколаїв, 54010, код ЄДРПОУ 31042920) від 19.04.2021 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.04.2021 року № 15306-33-21 згідно Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Архітектора Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Аріс-Контракт» (вул. Морехідна, 1 В/3, м. Миколаїв, 54010, код ЄДРПОУ 31042920) судові витрати у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08.02.2022 року.

Суддя О.В. Малих