Ухвала суду № 103162230, 07.02.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в адміністративній справі

07 лютого 2022 р. Справа № 400/10112/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Малих О.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про закриття провадження в адміністративній справі

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , до відповідача:Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523, про:визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (далі також - відповідач), в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 21.042021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність;

- зобов`язати Прибужанівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04. 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер земельної ділянки 4822083400:08:000:0271.

Ухвалою від 27.10.2021 року суд відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача, Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, адвокат Вуїв О.В. подала до суду заяву, в якій просить закрити провадження в адміністративній справі.

В обґрунтування заяви представник відповідача зазначає, що оскаржувані позивачем порушення були виправлені відповідачем як суб`єктом владних повноважень шляхом прийняття рішення від 01.12.2021 року № 10 «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства».

До заяви про закриття провадження у справі додана заява про зменшення судових витрат на правову допомогу, в якій представник відповідача вказує, що справа не є складною, оскільки стосується визнання бездіяльності протиправною, а саме: зобов`язання повторно розглянути заяву позивача; судова практика в таких спорах є напрацьованою та не потребує додаткового вивчення адвокатом. Також у заяві зазначається, що, відповідно до договору від 12.10.2021 року, його предметом є надання послуг у цивільному процесі, при цьому не визначено предмет спору.

Представник позивача подав до суду заперечення проти заяви, вказав, що наведені відповідачем підстави відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проєкту землеустрою суперечать вимогам ч. 6 та 7 ст. 118 Земельного кодексу України.

Представник позивача також зазначив, що судові витрати позивача на правову допомогу підтверджуються копією свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю МК № 240, оригіналом договору про надання професійної правничої допомоги, квитанцією до прибуткового касового ордеру на суму 2500,00 грн. Представник позивача наполягає, що сума судових витрат є співмірною і пропорційною.

Суд розглянув заяву про закриття провадження у справі в порядку письмового провадження, оскільки справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Постановляючи цю ухвалу, суд виходить з такого:

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його заява від 21.04.2021 про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою не розглянута відповідачем. Позивач вказує, що відповідач підготував проєкт рішення від 18.06.2021 року № 31 «Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», а листом від 24.06.2021 року № 660.04.07 повідомив позивача, що 18.06.2021 року на пленарному засіданні за результатами голосування депутатів рішення за зазначеним проєктом не прийняте.

У жовтні 2021 року позивач звернувся до суду з позовною заявою.

01.12.2021 року відповідач прийняв на сесії рішення № 10 «Про відмову в наданні дозволу на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства», яким, серед іншого, відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства шляхом поділу раніше сформованої земельної ділянки кадастровий номер 4822083400:08:000:0237 в межах території Новосілківської сільської ради (Прибужанівська сільська рада) Вознесенського району Миколаївської області.

Згідно довідки Головного управління Декржгеокадастру у миколаївський області від 11.10.2021 року було змінено кадастровий номер земельної ділянки з 4822083400:08:000:0237 на 4822083400:08:000:0271.

Суд установив, що відповідач виправив порушення, яке було підставою звернення позивача до суду з позовною заявою, а саме: розглянув його заяву, прийнявши відповідне рішення.

Суд відхиляє заперечення представника позивача про те, що підстави відмови у наданні позивачу дозволу на розроблення проєкту землеустрою суперечать вимогам частин шостої, сьомої статті 118 Земельного кодексу України, оскільки спір виник не через зміст рішення відповідача за заявою позивача, а через неприйняття відповідачем жодного рішення за заявою позивача. Зокрема, в позові позивач просив зобов`язати відповідача повторно розглянути його заяву, а не надати дозвіл на розроблення проєкту землеустрою.

На підставі зазначеного, суд дійшов висновку, що відповідач усунув порушення (протиправну бездіяльність, яка полягала у нерозгляді заяви позивача). які були підставою для звернення позивача до суду.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України, суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Враховуючи викладене, суд закриває провадження у справі.

У відповідності до ч. 2 ст. 238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Отже, судовий збір у сумі 908 грн, сплачений за подання позовної заяви, може бути повернутий позивачу ухвалою суду з Державного бюджету України за його письмовою заявою.

Щодо вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 134 КАС України, Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України).

У відповідності до ч. 5 ст. 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на вищезазначені норми, суд дійшов висновку, що розмір таких витрат визначається на підставі доказів, підтверджуючих понесені стороною витрати та доказів, що підтверджують відповідність цих витрат фактично виконаній адвокатом роботі.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (Заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Аналогічна правова позиція викладена у додатковій постанові Верховного Суду від 05.09.2019 року по справі № 826/841/17.

На підтвердження понесення відповідних витрат до позовної заяви додано договір про надання професійної правничої допомоги від 12.10.2021 року без номера, квитанцію до прибуткового касового ордера від 12.10.2021 № 18, ордер на надання правничої (правової) допомоги від 12.10.2021 року серії ВЕ № 1051044, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 13.07.2018 року серії МК № 240.

Предметом договору про надання професійної правничої допомоги від 12.10.2021 року зазначено надання послуг у цивільному процесі у справі про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії; умови оплати послуг адвоката та їхня вартість не визначені. Посилань на предмет спору, який розглядається у цій справі, наданий договір не містить.

Квитанція до прибуткового касового ордера від 12.10.2021 року № 18 не дозволяє установити, кому сплачені 2 500 грн; підставою оплати зазначена «договір від 12.10.21р. (фіксована сума)».

Надані документи не підтверджують понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2500,00 грн. у цій справі, оскільки з їхнього змісту неможливо установити надання адвокатом позивачу правничої допомоги саме у справі (тобто за позовом позивача до відповідача про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача від 21.04.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 21.04.2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з кадастровим номером – 4822083400:08:000:0271.

За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 134, 238, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Заяву представника відповідача про закриття провадження у справі – задовольнити.

2. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області (вул. Одеська, 18, с. Прибужани, Вознесенський район, Миколаївська область, 56523, код ЄДРПОУ 04376245) про: визнання протиправною бездіяльності Прибужанівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_1 від 21.042021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність; зобов`язання Прибужанівську сільську раду Вознесенського району Миколаївської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.04. 2021 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер земельної ділянки 4822083400:08:000:0271 – закрити.

3. У задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн. – відмовити.

4. Ухвалу направити сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення (підписання) суддею в порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання) в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя О.В. Малих