Рішення № 103160248, 04.02.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/8338/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Качанок О.М. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за позовом представника позивача Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

20 грудня 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі - відповідач) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 14 липня 2021 року ОСОБА_1 звернувся з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Управлінням Пенсійного фонду України з 22.04.2021 позивачу була призначена пенсія за віком на пільгових умовах, але як стало відомо останньому, до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах було зараховано тільки 10 років та не зараховано до пільгового стажу період з 05.07.1990 по 22.04.1992, а саме час його перебування на військовій службі. Тобто, не було зараховано до пільгового стажу роботи 1 рік 9 місяців 18 днів, що вплинуло на розмір пенсії позивача.

З цього приводу позивач у листопаді 2021 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області, де він перебуває на обліку, з заявою про перерахунок пенсії з часу призначення, з урахуванням всього стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У відповіді Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області зазначило, що довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.07.2021, виданою ДП «Первомайськвугілля» підтверджено факт пільгової роботи ОСОБА_1 на шахті «Радуга» в якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею тільки за періоди з 19.06.1990 по 21.06.1990 та з 23.06.1990 по 24.06.1990. Також відповідач у своїй відповіді вказав, що для визначення правових підстав зарахування до пільгового стажу на підземних роботах періоду проходження строкової військової служби з 05.07.1990 року по 22.04.1992 року ОСОБА_1 необхідно додатково надати довідку про відволікання від роботи за червень 1990 року з зазначенням причини відволікань та інформації про оплату праці за період відволікань; копію особового рахунку по нарахуванню заробітної плати за червень 1990 року та довідку про розшифрування кодів видів оплати.

Позивач вважає такі діє відповідача протиправними, зокрема, зазначає, що той факт, що підприємством у довідці № 1087 від 29.07.2021, день його звільнення не віднесений до пільгового стажу роботи, не може бути підставою для незарахування до його пільгового стажу періоду проходження військової служби.

Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 , до його пільгового стажу підземної роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», періоду військової служби з 05.07.1990 по 22.04.1992, та у перерахунку пенсії з урахуванням цього стажу;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганської області зарахувати ОСОБА_1 до його пільгового стажу підземної роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоду з 05.07.1990 по 22.04.1992, коли він перебував на військовій службі та здійснити перерахунок пенсії з 22.04.2021, тобто з дня її призначення з урахуванням цього стажу, та виплатити різницю в пенсії, яка склалася з 22.04.2021.

13 січня 2022 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (а. с. 41-44), в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування своєї позиції зазначив таке.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 від 29.05.1989 позивач працював на шахті «Радуга» в/о «Первомайськвугілля» на посаді гірничого майстра дільниці вентиляції і техніки безпеки з 19.06.1990.

Позивача звільнено з роботи 25.06.1990 за наказом від 25.06.1990 № 120к згідно пункту 3 статті 36 КЗпП УРСР у зв`язку з призовом на військову службу.

Довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 29.07.2021 № 1087, виданою ДП «Первомайськвугілля», підтверджено факт пільгової роботи ОСОБА_1 на шахті «Радуга» в якості гірничого майстра з повним робочим днем під землею дільниці вентиляції і техніки безпеки та зараховано до пільгового стажу роботи періоди з 19.06.1990 по 21.06.1990 та з 23.06.1990 по 24.06.1990.

Не зараховано до пільгового стажу роботи періоди з 22.06.1990 по 22.06.1990 та з 25.06.1990 по 25.06.1990, оскільки підприємством не підтверджено факт пільгової роботи у зв`язку з відсутністю виходів та не зазначено причини відволікань від роботи.

10.12.2021 для визначення правових підстав зарахування до пільгового стажу на підземних роботах періоду проходження строкової військової служби з 05.07.1990 по 22.04.1992 листом управління від 10.12.2021 було рекомендовано позивачу додатково надати:

- довідку про відволікання від роботи за червень 1990 року із зазначенням причин відволікань (прогул, знаходження у відпустці без збереження заробітної плати, виконання держобов`язку, тощо) та інформації про оплату праці за періоди відволікань;

- завірену копію особового рахунку по нарахуванню заробітної плати за червень 1990 року та довідку про розшифрування кодів видів оплати. Вказаною можливістю позивач не скористався.

На підставі викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 24 грудня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін) (а. с. 35, 36).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 14.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії за віком (а. с. 46).

Пенсію позивачу призначено з 22.04.2021, що підтверджується письмовими поясненнями позивача у позовній заяві та визнається відповідачем згідно його пояснень у відзиві на позовну заяву.

У листопаді 2021 року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про перерахунок пенсії позивача з часу призначення йому пенсії, з врахуванням до його стажу, всього стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у тому числі з урахуванням до цього стажу військової служби (а. с. 9).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 10.12.2021 № 4843-4982/П-02/8-1200/21 повідомлено, що до пільгового стажу роботи позивача не зараховано періоди з 22.06.1990 по 22.06.1990 та з 25.06.1990 по 25.06.1990, оскільки підприємством не підтверджено факт пільгової роботи у зв`язку з відсутністю виходів та не зазначено причини відволікань від роботи. Для визначення правових підстав зарахування до пільгового стажу на підземних роботах періоду проходження строкової військової служби з 05.07.1990 по 22.04.1992 необхідно надати: довідку про відволікання від роботи за червень 1990 року із зазначенням причин відволікань (прогул, знаходження у відпустці без збереження заробітної плати, виконання держобов`язку, тощо, та інформації про оплату праці за періоди відволікань, завірену копію особового рахунку по нарахуванню заробітної плати за червень 1990 року та довідку про розшифрування кодів видів оплати (а. с. 19, 20).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Питання щодо зарахування громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби, часу проходження військової служби врегульовано, зокрема, Законами України «Про військовий обов`язок і військову службу» та «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Так, відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Також абзацом другим частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, час проходження строкової військової служби зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа, зокрема, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 05 грудня 2019 року у справі № 513/1195/16-а та від 01.03.2021 у справі № 127/1762/17.

Порядок застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731.

Пунктом 3 вказаного Порядку визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Підрозділом 1 «Підземні роботи» Розділу І «Гірничі роботи» Списку № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах із шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173, визначено, що правом на пільгову пенсію користуються всі робітники, інженерно-технічні робітники і службовці, зайняті повний робочий день на підземних роботах по видобутку вугілля, […] на будівництві шахт, рудників та інших підземних споруд, а також всі робітники, зайняті повний робочий день під землею з обслуговування вищезазначених робітників та службовців.

Статтею 62 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 20 Порядку № 637, у тих випадках, коли і в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Дослідженням записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 (а. с. 12-17) встановлено, що позивач у період з 19.06.1990 по 25.06.1990 працював гірничим майстром дільниці вентиляції і техніки безпеки на шахті «Радуга» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля».

Пільговий характер посади, яку позивач займав на шахті «Радуга» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля», також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 1087 від 29.07.2021 відповідно до якої, позивач у період з 19.06.1990 по 25.06.1990 працював на шахті «Радуга» виробничого об`єднання «Первомайськвугілля» за професією, посадою майстер гірничий з повним робочим днем під землею, що передбачена Списком № 1 на підставі постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173 (а. с. 21).

При цьому, як вбачається з записів трудової книжки - 25.06.1990 позивача було звільнено з вищезазначеного підприємства на підставі п. 3 ст. 36 КЗпП УРСР (у зв`язку з призовом на військову службу).

Тобто, позивач на момент призову на строкову військову службу займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Строкову військову службу позивач проходив у період з 05.07.1990 по 22.04.1992, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та копією військового квитка серії НОМЕР_2 (а. с. 12-18).

Таким чином, у відповідності до положень статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час проходження позивачем строкової військової служби у період з 05.07.1990 по 22.04.1992 повинен бути зарахований до його пільгового стажу.

Щодо посилань відповідача на те, що час проходження позивачем строкової військової не зараховано до пільгового стажу роботи, оскільки позивачем не підтверджено факт пільгової роботи за 22.06.1990 та 25.06.1990 у зв`язку з відсутністю виходів та не зазначенням причин відволікань від роботи у вказані дати, суд зазначає таке.

Аналізуючи положення абзацу другого частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» суд зазначає, що єдиною умовою для зарахування часу проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах є праця особи за професією або зайняття посади, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах на момент призову такої особи на строкову військову службу.

Жодних інших вимог для зарахування часу проходження строкової військової служби, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зокрема, щодо безпосереднього виходу на роботу, спусків в шахту, тощо, станом на день звільнення з роботи, у зв`язку з призовом на службу, законодавством не визначено, а тому вимога відповідача щодо надання позивачем додаткових документів для підтвердження пільгової роботи позивача за 19.06.1990 та 25.06.1990 є неправомірною.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був врахувати інформацію, наявну у трудовій книжці та у довідці № 1087 від 29.07.2021 щодо того, що позивач станом на момент призову його на строкову військову службу займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Щодо обраного позивачем способу захисту, суд зазначає таке.

Стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року у справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто, бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.

Судом встановлено, що відповідачем у даному випадку допущена протиправна бездіяльність. Проте, позивач в прохальній частині позовної заяви просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у зарахуванні до його пільгового стажу спірних періодів роботи та у перерахунку пенсії.

Згідно частини другої статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права, та у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним (ефективним).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З метою ефективного захисту прав позивача, про захист яких він просить, суд на підставі частини другої статті 9 КАС України вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, самостійно обравши спосіб захисту, який відповідає об`єкту порушеного права у спірних правовідносинах, а саме визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не зарахування позивачу до його пільгового стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії по Списку № 1 часу проходження ним строкової військової служби з 05.07.1990 по 22.04.1992 та зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача на підземних роботах що дає право на призначення пенсії по Списку № 1 вказаний період військової служби, та здійснити перерахунок пенсії з урахуванням збільшеного пільгового стажу роботи.

Щодо вимог позивача про здійснення перерахунку пенсії з дня її призначення - 22.04.2021, суд вважає їх необґрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при прийманні документів працівник сервісного центру повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.

Тобто, у разі неналежного оформлення або відсутності документів для підтвердження певних періодів трудового стажу при призначенні пенсії, особа, яка звернулась із заявою про призначення пенсії, має право протягом трьох місяців з дня звернення надати до органу, що призначає пенсію, відповідні документи.

Як вже зазначалось вище, позивач звернувся із заявою про призначення пенсії 14.07.2021.

При цьому, з заявою про перерахунок пенсії, до якої було надано довідку № 1087 від 29.07.2021, якою підтверджується пільговий стаж роботи позивача на шахті «Радуга» в/о «Первомайськвугілля» у період з 19.06.1990 по 25.06.1990, позивач звернувся у листопаді 2021 року, тобто поза межами тримісячного строку з моменту подання заяви про призначення пенсії.

З огляду на вищенаведене суд зазначає, що перерахунок пенсії позивача має проводитись з моменту звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії. При цьому підлягають застосуванню норми абзацу першого частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV, а також статті 84 Закону № 1788-XII щодо строків перерахунку призначеної пенсії.

Вимога про виплату різниці в пенсії, яка склалася з 22.04.2021, також є необгрунтованою, оскільки перерахунок пенсії має здійснюватись з моменту звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, а не з 22.04.2021 (моменту призначення пенсії).

Отже, виходячи з системного аналізу вимог чинного законодавства та встановлених обставин справи, суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем при пред`явленні позову був сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2373844236.1 від 11.12.2021 (а. с. 5).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 454,00 грн., пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 32, 77, 78, 139, 241-246, 250, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов представника позивача Солодкого Володимира Івановича в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії по Списку № 1, часу проходження ним строкової військової служби з 05.07.1990 по 22.04.1992.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (ідентифікаційний код: 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) зарахувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до пільгового стажу на підземних роботах, що дає право на призначення пенсії по Списку № 1, часу проходження ним строкової військової служби з 05.07.1990 по 22.04.1992, та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням збільшеного пільгового стажу роботи з моменту подання ним заяви про перерахунок пенсії.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 04 лютого 2022 року.

Суддя О.М. Качанок