Рішення № 103160178, 01.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/8745/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕВІС” до Волинської митниці Державної митної служби України про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕВІС” звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350888, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, 44350) про коригування митної вартості товару № UA205050/2021/000012/2 від 08.06.2021 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43350888, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, 44350) в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2021/00392.

Позивач зазначає, що під час митного оформлення товару відповідачу було подано всі необхідні документи, які відповідають вимогам частини другої статті 53 МКУ, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення та картка відмови , на його думку, є протиправним та підлягають скасуванню.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, що прийняття оскаржуваних рішень здійснено на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Митним кодексом України (а.с. 55-59).

Представником позивача подано відповідь на відзив ( а.с.103-104).

Ухвалою суду від 14.12.2021 постановлено замінити первісного відповідача – Волинську митницю Держмитслужби (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350, код ЄДРПОУ 43350888) її процесуальними правонаступником – Волинською митницею Державної митної служби України (код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 43958385, вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350) ( а.с.94-95).

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

30 травня 2021 року між ТОВ «ДЕВІС» (покупець) та ROMANO SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOCICA (Польща) ( продавець) укладено контракт № 30-05-2021, згідно умов якого позивачем придбано кран самохідний вживаний, марка РРМ АТТ 400/3, номер шасі НОМЕР_1 , рік виготовлення 2002 р., вагою 24000 кг.

Відповідно до п. 1.3 Контракту, Кран не функціональний, в неробочому стані і без гарантії.

Згідно п. 2.2 контракту загальна вартість товару становить 8 000,00 ЕUR (вісім тисяч євро).

Пунктом .4.2 контрактувстановлено, що транспортування товару відбувається за рахунок Покупця.

Пунктом 4.3. Контракту передбачено, що місце передачі Товару Покупцю, згідно з правилами INCOTERMS 2010 - DАР - Україна, м. Кропивницький.

Страхування вантажу не здійснювалось ( а.с.12-13).

З метою митного оформлення товару декларантом ТОВ “Девіс” 02.06.2021 подано до Волинської митниці Держмитслужби митну декларацію №UА205050/2021/034621 (а.с.35), у якій задекларовано товар за ціною контракту ( 1 метод) у сумі 8 000,00 ЕUR ( гр. 42 митної декларації).

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості декларантом разом з декларацією форми №UА205050/2021/034621 подано до Волинської митниці Держмитслужби: рахуноку-фактури (інвойс) від 30.05.2021 року №1004/05/2021; автотранспортну накладну від 30.05.2021 року №0060328; декларацію про походження товару від 30.05.2021 року №1004/05/2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 30.05.2021 року №30-05-2021; доповнення до зовнішньоекономічного договору № 1 від 30.05.2021 року ( а.с.12-15,69-73).

Під час здійснення митного контролю посадовими особами Волинської митниці Держмитслужби виявлено, що в згідно п.4.3 контракту від 30.05.2021 року №30-05-2021 та рахунок-фактурі від 30.05.2021 року №1004/05/2021 умови поставки вказано DАР Кропивницький. Проте відповідно до п.4.2 контракту вказано, що транспортування товару відбувається за рахунок покупця. За умовами DАР INCOTERMS 2010 в обов`язки продавця входить експортне митне оформлення, навантаження, перевезення, вивантаження. Витрати на транспортування є однією з складових митної вартості (п.10.5 ст.58 МКУ).

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також з наявними розбіжностями в товаросупровідних документах, декларанту запропоновано у 10-ти денний термін надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно п.3 ст.53 МКУ, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість якихвизначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - та інші документи, що підтверджують митну вартість імпортованого товару за бажанням декларанта ( а.с.79-82).

Декларантом подано до митного оформлення заяву від 07.06.2021 №б/н про відсутність додаткових документів для підтвердження рівня митної вартості ( а.с.78).

Рішенням про коригування митної вартості товарів UA205050/2021/000012/2 від 08.06.2021 Волинською митницею Держмитслужби визначено митну вартість товару згідно зі ст.64 МК України за резервним методом у розмірі 49 875 грн. відповідно до цінової інформації МД від 11.12.2020 № UA100030/2020/143215 (а.с.61-62).

Карткою відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2021/00392 відмовлено у митному оформленні (випуску) товару за митною декларацією №UА205050/2021/034621 від 02.06.2021 задля приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 МД у відповідність до рішення про визначення митної вартості UA205050/2021/000012/2 від 08.06.2021 (а.с.67).

Не погоджуючись з правомірністю здійснення відповідачем коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Частиною 1 статті 246 Митного кодексу України визначено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування – з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Зі змісту ст.49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на положення ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

На підставі ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод – за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 2 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно з ч.2 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом – за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

На підставі ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, – банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, – страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.5 ст.54 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що право митного органу щодо витребування від декларанта додаткових документів виникає у випадку встановлення ним обставин, які свідчать наявність розбіжностей у документах підтверджуючих митну вартість товарів, перелік яких визначено ч.2 ст.53 Митного кодексу України, а також ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Як встановлено судом, митним органом виявлено відсутність поданих декларантом у документах відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та розбіжності у поданих документах.

З огляду на зміст ч.10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ “Девіс” імпортувало товар на умовах поставки INCOTERMS 2010 - DАР - Україна, м. Кропивницький. Тобто за вказаними правилом (INCOTERMS 2010 - DАР), транспортування відбувається за рахунок Продавця.

Однак, у п. 4.2. Контракту зазначено : «Транспортування Товару відбувається за рахунок Покупця», а тому такі витрати підлягають включенню до митної вартості товарів відповідно до ч.10 ст.58 Митного кодексу України.

Зі змісту п.12 та 45 митної декларації №UА205050/2021/034621 від 02.06.2021 встановлено, що до складу митної вартості товару у сумі 268 268,00 грн. ТОВ “Девіс” включено ціну товару – 8 000 євро (268 268,00 грн.) без зазначення витрат на транспортування товару (а.с.63).

Суд критично ставиться до посилання представника позивача, що транспортування вказаного крану, відповідно до Додаткової угоди №2 від 31.05.2021 р. до Контракту №30-05-2021 від 30.05.2021 р. ( а.с.16), відбувається за рахунок продавця, оскільки до суду не надано доказів подання вказаної додаткової угоди до контролюючого органу при митному оформленні товару.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позивач не надав відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, митну вартість визначено за резервним методом, згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби ( МД №100030/2020/143215 від 11.12.2020 року - 49875 Євро, МВ 1) ( а.с.83-84).

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товару № UА 205050/2021/000012/2 від 08.06.2021, міститься достатня інформація щодо числового значення скоригованої митницею митної вартості товару, а саме на підставі цінової інформації ЄАІС України відповідно до митної декларації яка була взята за основу для визначення митної вартості товару та вказана у рішенні.

На підставі зазначеного, судом встановлено, що під час визначення митної вартості товарів заявлених позивачем у митній декларації №UА205050/2021/034621 від 02.06.2021 відповідачем правомірно встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни товару.

Відповідачем було запропоновано позивачу надати додаткову інформацію, документи для підтвердження митної вартості, однак, позивачем не було надано усіх необхідних та достовірних документів, з яких можна було б підтвердити митну вартість.

З вказаних підстав, суд вважає обґрунтованим прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2021/000012/2 від 08.06.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2021/00392.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що митний орган довів правомірність вчинених дій та прийнятих рішень, а доводи позивача не знайшли свого доказового підтвердження, а тому заявлений позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідачі не понесли вказаних витрат, суд не вирішує питання про їх стягнення.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю “ДЕВІС” (вул. Сергія Сенчєва (Повітрянофлотська),2А, м. Кропивницький, 25014, код ЄДРПОУ 30514069) до Волинської митниці Держмитслужби (вул. Призалізнична, буд. 13, с. Римачі, Любомльський район, Волинська область, 44350,, код ЄДРПОУ відокремленого підрозділу 43958385) про визнання протиправною та скасування рішення та картки відмови, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. Сагун