Ухвала суду № 103160177, 09.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

09 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/966/22

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького (25022, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 41, код ЄДРПОУ 40131214)

про визнання протиправними та скасування акту та припису, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького, в якому просить визнати протиправними та скасувати акт №8 та припис №5 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, складені 21.01.2022 року головним спеціалістом відділу інспекційної роботи та дозвільних процедур Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Міської ради міста Кропивницького Євдокимовою А.А.

Частиною 2 статті 171 КАС України передбачено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За визначенням, наведеним у пункті 19 частини 1 статті 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Частиною 1 статті 21 КАС України передбачено, що позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.

Воднораз, згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України порушення правил об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу) є підставою для повернення позовної заяви позивачу.

Позивачка у своєму позові об`єднала дві позовні вимоги та просить суд визнати протиправними та скасувати акт №8 від 21.01.2022 року, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання нею вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, та припис №5 від 21.01.2022 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Між тим, за правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20.03.2019 року (справа №810/5854/14), акт перевірки не є правовим документом, який установлює відповідальність для позивача, та відповідно не є актом індивідуальної дії у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України. Дії службової особи щодо складання такого акта та включення до нього певних висновків не породжують обов`язкових юридичних наслідків, що не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для позивача. Отже, оскаржувані позивачем дії інспектора та акт перевірки на момент звернення з цим позовом до суду не порушують прав, свобод або інтересів позивача, що на підставі наведених вище положень частини 1 статті 5 КАС України унеможливлює розгляд таких вимог у порядку адміністративного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 КАС суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.03.2018 року (справа №800/559/17), від 03.04.2018 року (справа №9901/152/18), від 30.05.2018 року (справа №9901/497/18), від 30.01.2019 року (справа № 803/3/18) зазначила, що "спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства" слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Оскільки у позовній заяві ОСОБА_1 порушено правило об`єднання позовних вимог, а саме разом з вимогою щодо оскарження припису №5 від 21.01.2022 року, яка підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, заявлено вимогу про визнання протиправним та скасування акту №8 від 21.01.2022 року, який не може оскаржуватися до адміністративного суду як рішення суб`єкта владних повноважень, тому ця позовна заява має бути повернута позивачці на підставі пункту 6 частини 4 статті 169 КАС України.

Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 повернути.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї документами.

Копію позовної заяви залишити у суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш