Рішення № 103157256, 02.02.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 лютого 2022 року Справа № 280/9729/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі голови комісії з припинення Остапчука Василя Васильовича (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 32; адреса для листування та фактичне місцезнаходження: 87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 08592158); третя особа 1: Головне управління Національної поліції в Донецькій області (87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058), третя особа 2: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 68, код ЄДРПОУ 37967785) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі голови комісії з припинення Остапчука Василя Васильовича (далі – відповідач), треті особи: Головне управління Національної поліції в Донецькій області, Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, відповідно до якої позивач просить суд

визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області по внесенню до дублікату трудової книжки НОМЕР_2 лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-246081), запису за № 2: «31.07.2014 «Звільнений з органів внутрішніх справ України», на підставі наказу ГУМВС України від 31.07.2014 № 301о/с», замість запису за № 2 : «16.09.2021 «Звільнений з органів внутрішніх справ України у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М- 246081), на підставі наказу ГУМВС України від 31.07.2014 № 301о/с»;

зобов`язати Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області внести запис до трудової книжки за № 2: «16.09.2021 «Звільнений з органів внутрішніх справ України у запас (із постановкою на військовий облік) за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М-246081), на підставі наказу ГУМВС України від 31.07.2014 № 301о/с» з останнього дня роботи та дня видачі йому трудової книжки, тобто з 16 вересня 2021 року;

стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 та виплатити працівникові його середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 273569 грн.64 коп.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що в період з 21.06.2013 по 2014 року ОСОБА_1 проходив службу на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Ворошиловського районного відділу Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області. У зв`язку із захопленням незаконними збройними формуваннями адміністративної будівлі Ворошиловського районного відділу Донецького міського управління Головного управління МВС України в 2014 році, був змушений звернутися з заявою про звільнення із служби в ОВС за власним бажанням, про що написав рапорт на звільнення з органів внутрішніх справ за власним бажанням, оскільки, давав присягу на вірність Україні. Позивач передав рапорт до канцелярії районного відділу, здав службове посвідчення, жетон з особистим номером начальницького (офіцерського) складу міліції та в зв`язку з бурхливими подіями був змушений виїхати за межі захопленої незаконними збройними формуваннями так званої «ДНР», проте позивачу не було вручено трудової книжки з записом про його звільнення в ній та не виконано його прохання про звільнення за власним бажанням згідно рапорту. З метою отримання трудової книжки позивач неодноразово звертався з заявою про отримання трудової книжки та наказу про звільнення за власним бажанням. 10.02.2021 відповідач направив лист позивачу, в якому зазначив щодо несвоєчасної видачі трудової книжки та запропонував позивачу самостійно купити трудову книжку та звернутися до відповідача. Позивач отримав довідку з Донецького державного університету внутрішніх справ від 11.08.2021 та звернувся з заявою до відповідача про внесення записів до трудової книжки та проведення розрахунку по заробітній платі. Відповідач запросив позивача за адресою: АДРЕСА_2 та вніс записи до дублікату трудової книжки, яку заповнено 16.09.2021, про період навчання та трудової діяльності минулими датами, згідно наказу про звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ 31.07.2014. Позивач ознайомився з наказом про звільнення лише 16.09.2021, про що поставив відповідну відмітку на самому наказі про його звільнення, а також поставив підпис про отримання трудової книжки в книзі обліку руху трудових книжок та вкладишів до них. Весь цей час роботодавець з моменту звільнення працівника з 31.07.2014 не звертався до працівника з приводу отримання ним трудової книжки чи її дублікату, ознайомлення з причиною звільнення та наказом про таке звільнення та утримував трудову книжку чи її дублікат, який відповідач повинен був завести та видати Позивачу ще 31.07.2014 року, а в разі відсутності працівника на роботі направити повідомлення про необхідність отримання трудової книжки. Тому, вважає протиправними дії відповідача щодо своєчасної видачі трудової книжки в день його звільнення, саме 31.07.2014 і заповнення та внесення запису до дублікату трудової книжки, лише 16.09.2021, що є грубим порушенням вимог ст. 47 Кодексу законів про працю України. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою судді від 18.10.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 16.11.2021.

16.11.2021 позивачем подано до суду уточнений адміністративний позов, відповідно до якого позивач просить суд:

визнати протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області по внесенню до дублікату трудової книжки АХ запису №2 «31.07.2014 звільнений з органів внутрішніх справ України» на підставі наказу ГУМВС України від 31.07.2014 №301о/с» та визнати запис недійсним;

зобов`язати ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області внести новий запис замість недійсного до трудової книжки, а саме за №2 «16.09.2021 звільнений з органів внутрішніх справ України у запас (з постановкою на військовий облік)/ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М 246081), на підставі нового наказу ГУМВС України з останнього дня роботи та дня видачі йому трудової книжки, тобто з 16.09.2021;

стягнути з Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 та виплати працівникові його середній заробіток за весь час вимушеного прогулу в сумі 273569,64 грн. в рахуванням виплат податків та зборів.

Протокольною ухвалою суду від 16.11.2021 підготовче засідання відкладено на 14.12.2021.

22.11.2021 на адресу суду третьою особою Головним управлінням Національної поліції в Донецькій області надано відзив (вх. №68323), відповідно до якого зазначає, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ у Ворошиловському РВ ГУМВС України в Донецькій області. Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 28.07.2014 № 1396 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОВС Донецького, Макіївського МУ ВК та ПС УКЗ ГУМВС в області, Єнакіївського, Торезького, Харцизького МВ, відділу швидкого реагування «Сокіл» УБОЗ СБСМ «Грифон», ЛВ в аеропорту Донецьк ГУМВС області та покарання винних", звільнено слідчого слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку СВ Ворошиловського РВ Донецького МУ лейтенанта міліції ОСОБА_1 із займаної посади за особисту недисциплінованість, порушення вимог статті 10 Закону України «Про міліцію», статей 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, пунктів 1.2 2.2, 4.1 Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, затвердженим наказом МВС України № 155-2012, що виразилось у відмові прибути у важкий для країни час до міста Маріуполя за усним наказом керівництва ГУМВС в області для подальшого проходження служби ОВС Маріупольського оперативного округу. Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 31.07.2014 № 301о/с на підставі наказу ГУМВС України в Донецькій області від 28.07.2014 № 1396, позивача звільнено з органів внутрішніх справ згідно з пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни). Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2012 року № 1137. Підставою звільнення позивача із займаної посади слугувало невиконання ним усного наказу начальника ГУМВС України в Донецькій області щодо прибуття до місця тимчасової дислокації для подальшого проходження служби в органах внутрішніх справ. 04 липня 2014 року на офіційному веб-сайті МВС України (mvs.gov.ua) було розміщено звернення Міністерства внутрішніх справ України до особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ Донеччини та Луганщини, відповідно до якого всі працівники органів та підрозділів внутрішніх справ ГУМВС України у Донецькій області були зобов`язані прибути до міста Маріуполь Донецької області. Зазначений наказ був обумовлений неможливістю подальшого виконання своїх обов`язків працівниками міліції, у тому числі і Ворошиливського РУ ГУМВС України в Донецькій області та підлеглих його підрозділів на тимчасово окупованій території. У зв`язку з актуальністю подій ГУ МВС в Донецькій області інформувало про необхідність усьому особовому складу прибути для реєстрації до місця дислокації м .Маріуполя, до 07 липня 2014 року. У разі неможливості прибуття до визначеного місця дислокації особовому складу необхідно звертатися до найближчих територіальних органів внутрішніх справ прилеглих областей для вирішення питання щодо подальшого проходження служби. Ця інформація була оприлюднена в різних друкованих виданнях та Інтернет ресурсах. Виконуючи усний наказ керівництва, працівники Ворошиливського РУ ГУМВС прибули до м. Маріуполя для подальшого проходження служби. Позивача серед цих осіб не було, у подальшому до виконання службових обов`язків він не приступав. Відповідно до листа начальника ВЗГ ГУМВС в Донецькій області Шиман .О. 08.07.2014 та 14.07.2014 ГУ МВС на офіційному відомчому сайті оприлюднило повідомлення про зміну місця дислокації апарату ГУМВС, а також нові адреси та телефони міліції. За твердженням позивача він не був повідомлений про час та місце явки, між тим, відповідач критично відноситься до наведених тверджень позивача виходячи з такого. Позивач не здійснював жодних спроб отримати будь-яку інформацію (в тому числі з загальнодоступних джерел) щодо вжитих ГУ МВС у Донецькій області заходів з передислокації особового складу. Крім того, протягом тривалого часу позивач не повідомляв про своє місцезнаходження та не спробував отримати вказівки щодо своїх подальших дій. Враховуючи, що інформація про нове місцезнаходження ГУ МВС у Донецькій області, а також вказівки для працівників міліції, які залишилися на непідконтрольній території, широко висвітлювалася як у друкованих, так і Інтернет - виданнях (в тому числі, на офіційному сайті МВС України), відповідач вважає, що з боку позивача мало місце свідоме нехтування своїм обов`язками як міліціонера. Позивач не робив будь-яких активних дій, задля отримання трудової книжки, та наказу про звільнення. Крім того, не надано доказів того, що позивач протягом більше ніж шести років висловлював будь-яке занепокоєння порушенням його прав у зв`язку з неотриманням трудової книжки та наказу про звільнення, оскільки він не ініціював жодного провадження ані в порядку реалізації права на звернення, ані в адміністративному або судовому порядку. У задоволенні позову просить відмовити.

25.11.2021 представником позивача надано до суду відповідь на відзив (вх. №69493), відповідно до якого просить не враховувати твердження викладені у відзиві на позовну заяву, які не обґрунтовані належними доказами.

02.12.2021 на адресу суду представником Головного управління МВС України в Донецькій області надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначає, що посилання позивача на те, що ГУМВС України в Донецькій направило лист в якому зазначило та підтвердило свої протиправні дії щодо несвоєчасної видачі трудової книжки, не відповідає дійсності, адже відповідно до листа-відповіді від 10.02.2021 Головним управління зазначено, що відповідачем уважно розгляну заяву позивача від 01.02.2021 щодо отримання витягу з наказу в частині звільнення та трудової книжки та повідомлено про те. що через суспільно-політичну ситуацію, що склалась в регіоні та у зв`язку з із захопленням незаконними збройними Формуваннями так званою ДНР адміністративної будівлі ГУМВС України в Донецькій області особова справа позивача залишилась на непідконтрольній українській владі території у зв`язку із чим, видати оригінал трудової книжки не є можливим, та роз`яснено позивачу порядок видачі дублікату трудової книжки. Пунктом 5.6 «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», затверджене наказом Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29.07.1993 визначено, що дублікат трудової книжки може бути виданий за новим місцем роботи у зв`язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівник внаслідок надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник. Дублікат видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі. Зазначає, що в силу обставин, які склались, а саме захоплення незаконними збройними формуваннями Донецького міського управління, в якому знаходилась особова справа позивача, а в ній і трудова книжка позивача, ГУМВС України в Донецькій області не мало жодної можливості надати позивачу трудову книжку та повідомити про звільнення, оскільки навіть адреси перебування чи телефонного зв`язку з позивачем не було. Позивач звернувся до Головного управління у 2021 року та з проханням видати дублікат трудової книжки, що в свою чергу на закону вимогу позивача відповідачем і було зроблено. У задоволенні позову просить відмовити.

09.12.2021 представником Головного управління Національної поліції в Донецькій області надано заперечення на відповідь на відзив ОСОБА_1 .

Крім того, представником Головного управління Національної поліції в Донецькій області заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропущенням позивачем строку на звернення до суду з даним позовом.

14.12.2021 представником позивача на відповідь на відзив на позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 14.12.2021 підготовче засідання відкладено на 11.01.2022.

Протокольною ухвалою суду від 11.01.2022 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 27.01.2022.

11.01.2022 Головного управління МВС України в Донецькій області подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

27.01.2022 представником позивача також подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 27.01.2022 закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті в порядку письмового провадження.

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Вважаючи бездіяльність Військової частини А 1978 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду із позовом на захист свого порушеного права.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Позивач ОСОБА_1 з 11.08.2009 по 31.07.2014 проходив службу в органах внутрішніх справ, у період з 2013 по2 014 рік проходив службу на посаді слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку слідчого відділу Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області.

Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 28.07.2014 № 1396 "Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ОВС Донецького, Макіївського МУ ВК та ПС УКЗ ГУМВС в області, Єнакіївського, Торезького, Харцизького МВ, відділу швидкого реагування «Сокіл» УБОЗ СБСМ «Грифон», ЛВ в аеропорту Донецьк ГУМВС області та покарання винних", до слідчого слідчого відділення розслідування злочинів лінії карного розшуку СВ Ворошиловського РВ Донецького МУ лейтенанта міліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в міліції.

Наказом ГУМВС України в Донецькій області від 31.07.2014 № 301 о/с реалізовано дисциплінарний наказ ГУМВС України в Донецькій області від 28.07.2014 № 1396 та позивача звільнено з органів внутрішніх справ згідно з пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1991 року № 114.

Позивач зазначає, що 05.08.2014, 22.07.2015 звертався до Донецького міського управління Головного управління МВС України за поштовою адресою: м. Донецьк, вул. Челюскінців, 53, із заявами щодо видання трудової книжки та наказу про звільнення.

Проте відповіді на вказані звернення не надійшло.

01.02.2021 позивач звернувся до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС в Донецькій області із заявою щодо отримання витягу з наказу в частині його звільнення та трудової книжки.

Листом від 10.02.2021 Головне управління МВС України в Донецькій області надано відповідь на звернення позивача, відповідно до якого повідомлено, зокрема, що з питань отримання дублікату трудової книжки та проведення повного розрахунку заявнику необхідно прибути особисто до ліквідаційної комісії (при собі мати службове посвідчення, чистий бланк трудової книжки та жетон з особистим номером начальницького (офіцерського) складу міліції). Також додано до листа витяг з наказу ГУМВС України в Донецькій області від 31.07.2014 №301 о/с.

23.04.2020, 14.05.2020, 28.05.2020 представником позивача адвокатом Лишенко С.С. направлено адвокатські запити до Ліквідаційної комісії Головного управління МВС в Донецькій області, Головного управління Національної поліції в Донецькій області Донецького юридичного інституту МВС України щодо надання наказів чи витягів про прийняття на роботу та звільнення з роботи (служби).

25.08.2021 позивач звернувся до голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та Головного управління Національної поліції в Донецькій області із заявою про внесення записів до трудової книжки та проведення розрахунку по заробітній платі.

Листом від 15.09.2021 Головне управління МВС України в Донецькій області надано відповідь на звернення позивача, відповідно до якого повідомлено, зокрема, що з питань отримання дублікату трудової книжки та проведення повного розрахунку заявнику необхідно прибути особисто до ліквідаційної комісії (при собі мати службове посвідчення, чистий бланк трудової книжки та жетон з особистим номером начальницького (офіцерського) складу міліції).

20.09.2021 представником позивача адвокатом Лишенко С.С. направлено адвокатський запит до Голови ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області адвокатський запит, відповідно до якого зазначає, що дублікат трудової книжки заповнено роботодавцем 16.09.2021 та внесені записи до нього згідно наказів, але ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ 31.07.2021. Весь цей час роботодавець не звертався до працівника з приводу отримання ним трудової книжки чи її дублікату, ознайомлення з причиною звільнення та наказом про таке звільнення. У зв`язку з викладеним у запиті просить повідомити та надати інформацію щодо матеріалів службового розслідування по звільненню ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ

Не погоджуючись з записом №2 в наданому дублікаті трудової книжки позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи спір по суті суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до Закону України від 25.03.92 р. N 2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" військовослужбовці - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних Сил України та інших військових формувань.

При цьому згідно зі статтею 2 вищезазначеного Закону України військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни.

Стаття 3 Кодексу законів про працю України визначає, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Військовослужбовці не перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а проходять службу.

Порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов`язки регулюється Законом України від 20 грудня 1990 року № 565-XII "Про міліцію", в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі - Дисциплінарний статут) та Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).

Спільним Наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення №58 від 29.07.1993 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників, яка зареєстрована у Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за № 110 (далі - Інструкція).

Разом із тим, відповідно до нормативно-правових актів МВС України ведення та видача трудових книжок військовослужбовцям не передбачені.

Згідно із пп. «а» п. 2.19 Інструкції до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби.

Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, студентів вищих та учнів професійно-технічних навчальних закладів, які проходять стажування на підприємстві, в установі, організації. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після прийняття на роботу. Студентам вищих та учням професійно-технічних навчальних закладів трудова книжка оформляється не пізніше п`яти днів після початку проходження стажування. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №301 від 27 квітня 1993 року «Про трудові книжки працівників» (далі Постанова №301), при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше.

Трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях, у представництвах іноземних суб`єктів господарювання, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку. Трудові книжки працівників, які працюють в міжнародних організаціях, представництвах міжнародних організацій в Україні, іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах, у виконавців (юридичних осіб - нерезидентів) проектів міжнародної технічної допомоги, можуть зберігатися і вестися на підставі цивільно-правового договору з юридичними особами - резидентами, які вносять відомості до трудових книжок відповідно до довідок, виданих зазначеними міжнародними організаціями, представництвами міжнародних організацій в Україні, іноземними дипломатичними представництвами та консульськими установами, виконавцями (юридичними особами - нерезидентами) проектів міжнародної технічної допомоги (п.3 Постанови №301).

Відповідно до п.4 Постанови №301, відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального у населення України від 29.07.1993 №58 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція), відповідно до якої трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню (п.1.1).

При влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку (п.1.3 Інструкції).

Відповідно до п.5.1 Інструкції, особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов`язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.

Згідно з п.5.2 Інструкції, дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).

Якщо працівник до влаштування на це підприємство вже працював, то при заповненні дубліката трудової книжки в розділ "Відомості про роботу" у графу 3 спочатку вноситься запис про загальний стаж його роботи до влаштування на це підприємство, який підтверджується документами. Загальний стаж роботи записується сумарно, тобто зазначається загальна кількість років, місяців, днів роботи без уточнення, на якому підприємстві, в які періоди часу і на яких посадах працював у минулому власник трудової книжки. Після цього загальний стаж, підтверджений належно оформленими документами, записується по окремих періодах роботи в такому порядку: у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу; у графі 3 пишеться найменування підприємства, де працював працівник, а також цех (відділ) і посада (робота), на яку було прийнято працівника. Запис у дублікаті трудової книжки відомостей про роботу за сумісництвом та за суміщенням професій провадиться за бажанням працівника. Якщо з поданих документів видно, що працівник переводився на іншу постійну роботу на тому ж самому підприємстві, то про це робиться відповідний запис. Після цього у графі 2 записується дата звільнення, а у графі 3 - причина звільнення, якщо у поданому працівником документі є такі дані. У тому разі, коли документи не містять повністю зазначених вище даних про роботу у минулому, в дублікат трудової книжки вносяться тільки ті дані, що є у документах. У графі 4 зазначаються найменування, дата і номер документа, на підставі якого проведено відповідні записи у дублікаті. Документи, що підтверджують стаж роботи, повертаються їх власнику. Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний сприяти працівникові в одержанні документів, які підтверджують стаж його роботи, що передував влаштуванню на це підприємство (п.5.3 Інструкції).

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до Книги обліку руху трудових книжок та вкладишів до них Головного управління МВС України в Донецькій області, розпочатої 02.09.2014, 16.09.2021 видано трудову книжку НОМЕР_2 від 16.09.2021 (дублікат).

Відповідно до наданої копії трудової книжки НОМЕР_2 (дублікат) судом встановлено, що вказана трудова книжка має заповнення граф: «Прізвище» - ОСОБА_2 ; «Ім`я» - ОСОБА_3 ; «дата народження» ІНФОРМАЦІЯ_1 ; «дата заповнення» - 16 вересня 2021 року; «Підпис особи, відповідальної за видачу трудової книжки» - підпис, Печатка. В розділі «Відомості про роботу» містяться такі записи:

«ГУМВС України в Донецькій області

11.08.2009 - прийнятий на службу в органи внутрішніх справ – наказ ДЮІ ДУВС ім.. Е.О. Дедоренка від 06.08.2009 №110о/с

31.07.2014 – звільнений з органів внутрішніх справ – наказ ГУМВС України в Д/о від 31.07.2014 №301о/с».

Позивач зазначає, що оскільки трудову книжку йому видано 16.09.2021 та він ознайомився з наказом про звільнення від 16.09.2021, відтак датою звільнення повинна бути дата 16.09.2021, а не 31.07.2014.

З цього приводу суд зазначає наступне.

З приводу ознайомлення з наказом 16.09.2021 суд не приймає такі доводи, оскільки вказаний наказ про звільнення був направлений на адресу позивача листами від 21.09.2020, від 10.02.2021, від 15.09.2021, що були отримані позивачем.

З приводу видачі трудової книжки (дублікату) 16.09.2021 суд зазначає наступне.

Підставою для звільнення позивача зі служби став наказ №301 о/с від 31.07.2014.

Позивач не погодився з вищезазначеними наказами та оскаржив їх у серпні 2020 року шляхом подання адміністративного позову до Запорізького окружного адміністративного суду (справа № 280/4042/201 в якому просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області №301 о/с від 31 липня 2014 року в частині звільнення лейтенанта міліції позивача з органів внутрішніх справ у запас (із постановкою на військовий облік) за п.п. "є" п. 64 (за порушення дисципліни); 2) зобов`язати відповідача поновити позивача на аналогічній посаді лейтенанта міліції в Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з 01.08.2014 та зарахувати відповідний період з 01.08.2014 до дня винесення судового рішення у трудовий стаж роботи; 3) стягнути з Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Донецькій області на користь позивача грошове забезпечення за час вимушеного прогулу в сумі 217784 гривень 64 копійки. 10 серпня 2020 року ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду - позовну заяву повернуто позивачеві.

22 грудня 2020 року Третім апеляційним адміністративним судом апеляційну скаргу позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2020 року у справі № №280/4042/20 - залишено без задоволення.

10 березня 2021 року Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду - відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача.

Відтак підстави для звільнення є чинними та не скасованими, відтак внесення іншої дати звільнення є необґрунтованим.

Крім того, суд звертає увагу, що будь-які об`єктивні причини, які завадили позивачу звернутися до ГУМВС України в Донецькій області одразу після отримання відомостей про звільнення, позивачем не наведено.

Суд звертає увагу, що 04 липня 2014 року на офіційному веб-сайті МВС України (mvs.gov.ua) було розміщено звернення Міністерства внутрішніх справ України до особового складу органів і підрозділів внутрішніх справ Донеччини та Луганщини, відповідно до якого всі працівники органів та підрозділів внутрішніх справ ГУМВС України у Донецькій області були зобов`язані прибути до міста Маріуполь Донецької області. Зазначений наказ був обумовлений неможливістю подальшого виконання своїх обов`язків працівниками міліції, у тому числі і Ворошиливського РУ ГУМВС України в Донецькій області та підлеглих його підрозділів на тимчасово окупованій території. У зв`язку з актуальністю подій ГУ МВС в Донецькій області інформувало про необхідність усьому особовому складу прибути для реєстрації до місця дислокації м .Маріуполя, до 07 липня 2014 року. У разі неможливості прибуття до визначеного місця дислокації особовому складу необхідно звертатися до найближчих територіальних органів внутрішніх справ прилеглих областей для вирішення питання щодо подальшого проходження служби.

Виконуючи усний наказ керівництва, працівники Ворошиливського РУ ГУМВС прибули до м. Маріуполя для подальшого проходження служби. Позивача серед цих осіб не було, у подальшому до виконання службових обов`язків він не приступав.

Відповідно до листа начальника ВЗГ ГУМВС в Донецькій області Шиман Н.О. 08.07.2014 та 14.07.2014 ГУ МВС на офіційному відомчому сайті оприлюднило повідомлення про зміну місця дислокації апарату ГУМВС, а також нові адреси та телефони міліції.

Крім того, у зв`язку з актуальністю подій стосовно передислокації ГУМВС України в Донецькій області, інформація про це, окрім офіційного сайту МВС України, була опублікована також у різних друкованих виданнях та Інтернет ресурсах, зокрема: КорреспонденТ.net, Uapress.info, Dialog.ua, iPress.ua, Газета "День", Зеркало недели, Комсомольская правда в Украине.

Крім того, протягом тривалого часу, а саме у період з липня 2014 до 2020 року позивач не повідомляв про своє місцезнаходження, не спробував отримати вказівки щодо своїх подальших дій та не виявляв бажання проходити службу в органах внутрішніх справ та у поліції.

Щодо посилання позивача про ненадання відповіді на його звернення в 2014 та 2015 роках до відповідача, суд зазначає наступне.

Так, позивачем не заперечується, що вказані заяви направлено до м. Донецька.

З даного питання суд звертає увагу, що з 27 листопада 2014 року ДП «Укрпошта» зупинено приймання і доставку поштових відправлень на територіях Донецької та Луганської областей, які не контролюються українською владою. Вказане рішення прийнято на виконання Указу Президента від 14.11.2014 №875/2014 про введення в дію рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо стабілізації соціально-економічної ситуації в Донецькій та Луганській областях», а також розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 №1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження». У Донецькій області пересилання пошти не здійснюватиметься до/з міст обласного значення: Донецьк; Докучаєвськ; Горлівка; Єнакієве (крім м. Вуглегірськ); Жданівка; Кіровське; Макіївка; Сніжне; Торез; Харцизьк (у т.ч. Зугрес); Шахтарськ; Ясинувата та населених пунктів, підпорядкованих цим міським радам, а також до/з населених пунктів у Амвросіївському; Новоазовський (села Піонерське; Приморське; Комінтернове; Водяне; Заїченко; Широкине; Бердянське; Павлопіль; Пищевик; Черненко; Лебединське; Сопине); Старобешівському та Шахтарському районах.

При цьому, Укрпоштою на офіційному сайті повідомлено, що у разі необхідності відправлення пошти споживачам, які проживають у зазначених районах, надсилати пошту можна до поштових відділень, що функціонують на підконтрольних українській владі територіях. Відправити листа або посилку можна «до запитання», вказавши після найменування адресата назву населеного пункту (що контролюється українською владою), району, області, а також найменування об`єкта поштового зв`язку місця призначення та поштовий індекс. Також відправник повинен обов`язково поінформувати адресата про надходження відправлення на його ім`я та погодити з ним об`єкт поштового зв`язку місця призначення.

Таким чином, листування в м. Донецьк не здійснювалося у даний період. При цьому позивачем не вчинено дій щодо повідолмення адресата про направлення йому такого листа до м. Донецьк.

Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області по внесенню до дублікату трудової книжки АХ запису №2 «31.07.2014 звільнений з органів внутрішніх справ України» на підставі наказу ГУМВС України від 31.07.2014 №301о/с» та визнати запис недійсним; зобов`язання ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області внести новий запис замість недійсного до трудової книжки, а саме за №2 «16.09.2021 звільнений з органів внутрішніх справ України у запас (з постановкою на військовий облік)/ за пунктом 64 «є» (за порушення дисципліни) лейтенанта міліції ОСОБА_1 (М 246081), на підставі нового наказу ГУМВС України з останнього дня роботи та дня видачі йому трудової книжки, тобто з 16.09.2021 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача середнього заробітку суд зазначає.

Відповідно до частини п`ятої статті 235 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Вимушений прогул - це час, протягом якого працівник з вини власника або уповноваженого ним органу був позбавлений змоги працювати. Вимушений прогул працівника має місце при незаконній відмові у прийнятті його на роботу або при несвоєчасному укладенні трудового договору, незаконному відстороненні від роботи, незаконному звільненні або незаконному переведенні на іншу роботу, затримці видачі трудової книжки, неправильному формулюванні в трудовій книжці причини звільнення, якщо воно перешкоджало працевлаштуванню його.

Тобто, необхідною умовою для застосування цієї законодавчої норми є наявність вини роботодавця у затримці видачі трудової книжки.

Відповідно до п. 5.6. Інструкції, у зв`язку з відсутністю доступу до трудової книжки працівника внаслідок з надзвичайної ситуації, передбаченої Кодексом цивільного захисту України, або проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, дублікат трудової книжки може бути виданий за новим місцем роботи.

Дублікат в такому випадку видається на підставі заяви працівника та отриманої ним у письмовому вигляді інформації зі штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації про виникнення надзвичайної ситуації або Антитерористичного центру при Службі безпеки України про проведення антитерористичної операції на території, де працював працівник, що надається в довільній формі.

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов`язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.

Відповідно до статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо.

Відповідно до Науково-правового висновку щодо унеможливлення виконання обов`язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин не переробної сили) від 24 липня 2017 року за № 2370/2/21-10.2 терористична загроза та загроза територіальної цілісності України, у тому числі територій міст: Донецьк, Горлівка, Єнакієве, Харцизьк, Ясинувата Ясинуватського району Донецької області, що супроводжується актами тероризму, для подолання яких направлене проведення в Донецькій та Луганській областях антитерористичної операції у 2014 році та станом на поточну дату заходи її проведення тривають є надзвичайними, непередбачуваними та невідворотними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання обов`язків сторонами, передбачених умовами трудового договору (контракту), законодавчими та іншими нормативними актами

Таким чином, судом не встановлено вини відповідача щодо не видачі трудової книжки, відтак вимоги в цій частині є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ст. 90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору в порядку ст. 139 КАС України, судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області в особі голови комісії з припинення Остапчука Василя Васильовича (юридична адреса: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, 32; адреса для листування та фактичне місцезнаходження: 87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 08592158); третя особа 1: Головне управління Національної поліції в Донецькій області (87517, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058), третя особа 2: Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, 68, код ЄДРПОУ 37967785) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення

Рішення у повному обсязі складено та підписано 02.02.2022.

Суддя О.О. Артоуз