Рішення № 103156893, 21.01.2022, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 січня 2022 року Справа № 280/11221/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Артоуз О.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник позивача адвокат Рижов Михайло Григорович (вул. Перемоги, 129, оф. 105, м. Запоріжжя, 69005) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005 м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, ЄДРПОУ 40108688) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області в частині відмови у здійснені перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та розміру середньоденного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням індексації, протиправною, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та розміру середньоденного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням індексації, зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при його звільнені, з урахуванням індексації та з урахуванням вже виплаченої ОСОБА_1 , 10.11.2021, одноразової грошової допомоги в розмірі 75620,97 грн. та стягнути з Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.08.2021 по 10.11.2021, середньоденний розмір якого розрахувати з урахуванням індексації.

Ухвалою суду від 22.11.2021 відкрито спрощене позовне провадження, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 26.08.2021 наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 19.08.2021 №379о/с позивача було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням. Посилається на те, що відповідно до статті 102 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 №580-VIII та пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 №393 відповідач був зобов`язаний в день звільнення, тобто 26.08.2021, виплатити позивачу всі суми, що належать йому, в тому числі одноразову грошову допомогу в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Вказує, що позивач звертався до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з вимогою щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, проте отримав письмову відповідь, відповідно до якої позивачу було відмовлено у своєчасній виплаті зазначеної одноразової грошової допомоги на підставі пункту 8 Порядку №260, відповідно до якого одноразова грошова допомога при звільнені виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органу поліції, та запропоновано зачекати її виплату до моменту надходження на розрахунковий рахунок Головного управління Національної поліції в Запорізькій області фінансування. Також зазначає, що позивач звертався до відповідача з вимогою здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та середньоденного розміру грошового забезпечення, з урахуванням індексації, однак йому було відмовлено на підставі підпункту 3 пункту 3 розділу І Порядку №260 та пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів від 11.11.2015 №988. Вважає такі дії відповідача протиправними та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

До суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 15.12.2021 за вх.№74314, в якому зазначає, що виплата грошового забезпечення поліцейським здійснюється відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII, Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», «Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання», затвердженого наказом Міністерство внутрішніх справ України №260 від 06.04.2016 (далі - Порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за №669/28799. Посилається на те, що відповідно до пункту 3 Розділу І Порядку грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. У свою чергу, цим Порядком №260 визначено виплати, які віднесено до додаткових видів грошового забезпечення: надбавки: за стаж служби в поліції, за специфічні умови проходження служби в поліції, за безперервний стаж на шифрувальній роботі, за службу в умовах режимних обмежень, за почесне звання «заслужений»; доплати за науковий ступінь, за службу в нічний час (не має постійного характеру). У зв`язку із цим вказує, що враховуючи положення норм спеціального законодавства, яким регулюється порядок виплати грошового забезпечення поліцейським, індексація - не є складовою його частиною, індексації, в порядку, визначеному законодавством, підлягає грошове забезпечення поліцейського, в цілому. Також зазначає, що згідно з положеннями абзацу 5 пункту 2 Порядку №1078 та статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, та відповідно до Порядку №260, саме одноразова грошова допомога при звільненні зі служби в поліції є разовою виплатою та також з цих підстав не підлягає індексації. Крім цього зауважує, що індексація грошового забезпечення поліцейських проводиться з 01.11.2017, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 №782 «Про внесення зміни до пункту 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення». До зазначеної дати проведення індексації грошового забезпечення поліцейських вказаним пунктом Порядку №1078 не передбачалося. Виплата одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України згідно з черговістю їх звільнення. Враховуючи вищенаведене, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

21.12.2021 представником позивача подано відповідь на відзив (вх. №75948), відповідно до якої надано додаткові пояснення щодо предмету спору, просить доводи відповідача, надані у відзиві на позовну заяву, визнати необґрунтованими та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини четвертої статті 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Позивач, майор поліції ОСОБА_1 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області та займав посаду старшого інспектора відділу моніторингу Запорізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

26.08.2021 наказом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 19 серпня 2021 року №379о/с ОСОБА_1 було звільнено зі служби в поліції за власним бажанням, на підставі пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію України» від 02.07.2015 №580-VIII.

Відповідно до вищезазначеного наказу, станом на день звільнення позивача, стаж служби в поліції становить 25 років 00 місяців 11 днів; вислуга років на пільгових умовах - 01 рік 00 місяців 00 днів; вислуга років для призначення пенсії - 26 років 00 місяців 11 днів; стаж служби в поліції для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції - 25 років 00 місяців 11 днів. Також, цим наказом від 19.08.2021 №379о/с встановлено щомісячну премію за серпень 2021 року: з 01 серпня до 15 серпня 2021 року у розмірі 28,393%; з 16 серпня до 26 серпня 2021 року у розмірі 25,503%.

22.09.2021 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про нарахування одноразової грошової допомоги на момент його звільнення зі служби, в якій також просив повідомити про її суму, надати довідку про розмір місячного грошового забезпечення, на підставі якого було проведено розрахунок суми одноразової грошової допомоги (з вказанням його складових) та виплатити одноразову грошову допомогу, а у разі неможливості виплатити, повідомити про її причини та строк.

Листом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області від 01.10.2021 №Г-270/04/12-2021 позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги з посиланням на те, що при звільненні йому було нараховано одноразову грошову допомогу в розмірі 25% місячного грошового забезпечення за 25 повних років календарної служби у сумі 76772,56 грн. та повідомлено позивача, що відповідно до пункту 8 розділу VI Порядку №260 одноразова грошова допомога при звільнені виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, а в разі надходження коштів пізніше цього терміну - протягом п`яти робочих днів після їх надходження в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання органу поліції. У відповіді на звернення відповідач зазначив, що виплата одноразової грошової допомоги поліцейським здійснюється за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України згідно з черговістю їх звільнення та буде нарахована позивачу після надходження на розрахунковий рахунок Головного управління Національної поліції в Запорізькій області фінансування. Крім цього, відповідачем була надана довідка про розмір грошового забезпечення позивача для обчислення одноразової грошової допомоги.

Згідно з довідкою від 01.10.2021 №Г-270/04/12-2021, грошове забезпечення для обчислення одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 складало: посадовий оклад - 2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням - 2000,00 грн.; надбавка за стаж служби в поліції (50%) - 2250,00 грн.; надбавка за специфічні умови служби в поліції (45%) - 3037,50 грн.; премія (25,503%) - 2496,11 грн. Усього 12283,61 грн.

Розмір одноразової грошової допомоги склав: 12283,61 грн. х 25 р. = 76772,56 грн.

В наданій довідці Головного управління Національної поліції в Запорізькій області зазначено, що грошове забезпечення обчислено без урахування індексації, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 її не віднесено до переліку складових грошового забезпечення.

Також, 22.09.2021 ОСОБА_1 звертався до відповідача із заявою про надання довідки про грошове забезпечення та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, індексації) і премії за 2015-2021 роки, та надання довідки про середньоденний заробіток на час звільнення.

01.10.2021 листом Головного управління Національної поліції в Запорізькій області №Г-268/04/12-202 відповідач надав на звернення позивача запитувані документи.

26.10.2021 представник позивача ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області з адвокатським запитом про здійснення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 , з урахуванням індексації та її виплати, й також про здійснення перерахунку середньоденного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням індексації.

Однак, у відповідь на адвокатський запит, листом від 01.11.2021 №2156/05/12-2021 відповідач повідомив, що відповідно до пункту 6 розділу VI Порядку №260 нарахування одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення, ураховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, процентну надбавку за стаж служби в поліції, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, установлені наказами на день звільнення. При цьому зазначив, що індексацію не віднесено до переліку складових грошового забезпечення, і, як наслідок, на її суми не здійснюється нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. У зв`язку із цим, законних підстав для врахування сум індексації при обчисленні одноразової грошової допомоги при звільненні та середньоденного грошового забезпечення немає.

Відповідно до виписки з карткового рахунку позивача, одноразова грошова допомога була виплачена відповідачем 10.11.2021 в розмірі 75620,97 грн., без урахування індексації.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо несвоєчасного здійснення розрахунку, відмови у включенні індексації у грошовому забезпеченні та виплати одноразової грошової допомоги, без урахування індексації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Приписами статті 4 Кодексу законів про працю України передбачено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Правовідносини, пов`язані з проходженням публічної служби в органах внутрішніх справ, звільненням із неї визначені та урегульовані спеціальним законодавством, зокрема, Законом України «Про Національну поліцію».

Стаття 102 Закону України «Про Національну поліцію» визначає, що пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби за власним бажанням, через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, які мають вислугу 10 років і більше виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Виплата зазначеної в частинах першій та другій цієї статті одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною поліцією, Службою судової охорони, Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України, центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах цивільного захисту, транспорту, виконання кримінальних покарань, пожежної і техногенної безпеки, єдину державну податкову політику, іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених на їх утримання.

Поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, співробітникам Служби судової охорони, звільненим зі служби безпосередньо з посад, займаних в органах державної влади, органах місцевого самоврядування або у сформованих ними органах, на підприємствах, в установах, організаціях і у вищих навчальних закладах із залишенням на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, виплата одноразової грошової допомоги з підстав, передбачених частинами першою та другою цієї статті, здійснюється за рахунок коштів органів, у яких вони працювали.

Порядок призначення та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні поліцейським визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей», приписи пунктів 10 та 14 якої містять аналогічні за змістом норми права.

Відповідно до пункту 23 Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 №260, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року за №669/28799 (далі - Порядок №260) поліцейським, які звільняються зі служби в поліції та в установленому порядку мають право на отримання одноразової грошової допомоги при звільненні, нарахування такої допомоги здійснюється з розрахунку місячного грошового забезпечення з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, що мають постійний характер, та премій, установлених на день звільнення.

Днем звільнення зі служби в поліції вважається день видання наказу про звільнення або дата, зазначена в наказі про звільнення. День звільнення вважається останнім днем служби.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 10.11.2021 позивачу була виплачена одноразова грошова допомога у розмірі 75620,97 грн.

Суд зазначає, що виплата поліцейським, які звільняються зі служби за власним бажанням, одноразової грошової допомоги при звільненні передбачена статтею 102 Закону України «Про Національну поліцію», статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17 липня 1992 №393.

Зазначені законодавчі акти визначають, що така допомога виплачується особам, які «звільняються» зі служби. Отже, допомога при звільненні має бути виплачена не пізніше дня звільнення зі служби.

Суд відмічає, що непоширення норм Кодексу законів про працю України на рядовий і начальницький склад органів внутрішніх справ/поліції стосується саме порядку та умов визначення норм оплати праці (грошового забезпечення) та порядку вирішення спорів щодо оплати праці.

Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу (зокрема, одноразової грошової допомоги при звільненні) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.

У той же час такі питання врегульовані Кодексом законів про працю України.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Враховуючи те, що спеціальним законодавством, яке регулює оплату праці поліцейських, не встановлена дата проведення остаточного розрахунку зі звільненими працівниками та відповідальність роботодавця за невиплату або несвоєчасну виплату працівнику всіх належних сум, суд дійшов висновку про можливість застосування до спірних правовідносин норм статті 116 та 117 Кодексу законів про працю України як таких, що є загальними та поширюються на правовідносини, які виникають під час звільнення зі служби в поліції.

Таким чином, всі суми, належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення та закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі ж невиконання такого обов`язку наступає передбачена статтею 117 Кодексу законів про працю України відповідальність.

Отже, непроведення з вини відповідача виплати одноразової грошової допомоги у день звільнення є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу законів про працю України, тобто виплати середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 29.01.2020 в справі №440/4332/18, від 13.02.2020 в справі №809/698/16, від 06.03.2020 в справі №1240/2162/18, від 27.04.2020 в справі №812/639/18, від 22.05.2020 в справі №320/1263/19 та інших і Суд не знаходить підстав для відступу від неї під час розгляду цієї справи.

Суд вважає помилковим твердження відповідача про те, що відповідно до норм пункту 8 розділу VІ Наказу №260, одноразова грошова допомога при звільненні виплачується не пізніше двох місяців з дня звільнення із служби, оскільки норми Кодексу законів про працю України, якими встановлено обов`язок повного розрахунку при звільненні, мають вищу юридичну силу, ніж Наказ МВС.

Що стосується вимог перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням індексації, слід зазначити про таке.

Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).

Статтею 9 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України «Про індексацію грошових доходів населення».

Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 цього Закону передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Суд виходить з того, що індексація має спеціальний статус виплати з боку держави у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід`ємною складовою частиною сум, для розрахунку оплати праці колишнім поліцейським.

Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення поліцейських для розрахунку оплати праці, що забезпечує дотримання прав осіб, звільнених зі служби, як складової конституційного права на соціальний захист.

Подібна правова позиція застосована у постановах Верховного Суду від 03.04.2019 у справі №638/9697/17, від 15.04.2019 у справі №522/9659/16-а та від 30.09.2019 у справі №751/4349/16-а.

При цьому, суд вважає такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про безпосереднє стягнення коштів з відповідача, оскільки відповідачем розрахунок грошового забезпечення з урахуванням індексації не проводився. В свою чергу, стягненню підлягають лише ті кошти, які є нарахованими, проте у встановлені строки не виплачені.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення взаємопов`язаних позовних вимог шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та розміру середньоденного розміру грошового забезпечення позивача, з урахуванням індексації та зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та розміру середньоденного розміру грошового забезпечення, з урахуванням індексації, та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою сумою у розмірі 75620,97 грн.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Щодо клопотання позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн., суд зазначає наступне.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу;

Відповідно до підпункту 1-5 до статті 134 КАС України:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

3. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

4. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

5. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З метою розподілу судових витрат позивач повинен подати до суду детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Таким чином, матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об`ємів робіт, їх кількості та видів.

В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано договір про надання правничої допомоги №б/н від 25.10.2021, укладений між позивачем та адвокатом Рижовим Михайлом Григоровичем, предметом якого є надання правничої допомоги, попередній розрахунок суми судових витрат від 11.11.2021, акт приймання-передачі наданих послуг від 11.11.2021, квитанцію від 11.11.2021 на суму 2000,00 грн.

Відповідно до наданого акту адвокатом проведена робота, а саме підготовка та подання позовної заяви, кількість витраченого часу - 2 години, вартість наданої послуги 2000 гривень 00 копійок.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Згідно з висновком Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії», відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. «Суд висловлює сумнів щодо існування об`єктивної необхідності здійснення деяких витрат, зазначених у цих рахунках-фактурах». Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Данілов проти України», заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 2000,00 грн. є завищеними у порівняні з обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням часу, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), а також приймаючи до уваги, що вказана справа є типовою та незначної складності тому розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу у співмірності до наданих послуг становить 1000,00 грн.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник позивача адвокат Рижов Михайло Григорович (вул. Перемоги, 129, оф. 105, м. Запоріжжя, 69005) до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (69005 м. Запоріжжя, вул. Матросова, буд. 29, ЄДРПОУ 40108688) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо нездійснення перерахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та розміру середньоденного розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням індексації.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні та розміру середньоденного розміру грошового забезпечення, з урахуванням індексації, та виплатити різницю між нарахованою та фактично виплаченою сумою у розмірі 75620,97 грн.

В іншій частині позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на судовий збір у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок) та витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 31.01.2022.

Суддя О.О. Артоуз