Ухвала суду № 103154468, 07.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

07 лютого 2022 р. Справа № 120/1396/22-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Віятик Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про корегування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про корегування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Частиною першою статті 171 КАС України передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, встановлено ставку судового збору в розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" з 01.01.2022 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2481 грн.

Як встановлено з матеріалів позовної заяви, представник позивача просить суд:

- визнати протиправною і скасувати рішення про корегування митної вартості № UA 400000/2021/000023/2 від 17.11.2021 року (майнова вимога);

- визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA 400040/2021/000387 від 17.11.2021 року (не майнова вимога)

Разом з тим, представник позивача зазначає, що дані позовні вимоги пов`язані між собою і не є окремими позовними вимогами, а відтак позивачем сплачена вірна сума судового збору.

Щодо позовної вимоги (майнова вимога) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості то суд зважає на те, що окремі рішення, прийняті суб`єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для зміни майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно і вимоги до суду щодо оскарження такого рішення спрямовані на захист порушеного права в публічно-правових відносинах саме з метою збереження належного особі майна. Оскільки безпосереднім наслідком прийняття рішення про коригування митної вартості товару є зміна складу майна позивача, вимоги про скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень, є майновими.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 22.01.2019 у справі № 804/1760/16, від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16. Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 16.03.2020 у справі № 1.380.2019.001962, при оскарженні рішення про коригування митної вартості товарів ціною позову у розумінні п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону від 08.07.2011 № 3674-VI є різниця митних платежів, що підлягали сплаті із врахуванням митної вартості, розрахованої декларантом, та митної вартості, розрахованої митним органом в оскаржуваному рішенні.

Оскільки одна із заявлених позовних вимог має майновий характер, позивач зобов`язаний сплатити судовий збір в розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду з цією майновою вимогою становить 2481 грн., сплата якого підтверджується квитанцією доданою до матеріалів позовної заяви.

Щодо іншої позовних вимоги про визнання протиправними і скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то суд зважає, що вимоги в цій частині є не інакше як вимогами немайнового характеру.

Така ж правова позиція підтверджена у постановах Верховного Суду від 26.03.2019 у справі № 820/3356/16, від 18.06.2020 у справі № 820/3942/16, від 11.06.2020 у справі № 480/3507/19, а тому судовий збір за такі дві вимоги (оскаржується два рішення) підлягає сплаті за ставками, виходячи з розміру 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну окрему вимогу.

Також слід наголосити, що така позовна вимога про визнання протиправною та скасування картки відмови є окремою позовною вимогою немайнового характеру, та не являється похідною від основної - скасування рішення про коригування митної вартості товарів, що в свою чергу підтверджується правовою позицією Верховного Суду із даного питання.

Рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є різними за своїм видом рішеннями суб`єкта владних повноважень, які несуть різні правові наслідки для платника (позивача), а тому позовні вимоги про їх оскарження мають оплачуватися судових збором окремо, за кожну таку вимогу.

Отже, оскаржуючи рішення немайнового характеру - картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від № UA 400040/2021/000387 від 17.11.2021 року позивач має сплатити судовий збір виходячи з розміру 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну оскаржувану картку відмови, що становить 2481 грн.

Таким чином, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за пред`явлені позовні вимоги (як майнового, так і немайнового характеру) становить 4962 грн.

Позивач же сплатив судовий збір в сумі 2481 грн. Відповідно, недоплата становить 2481грн.

Таким чином, позивачу слід усунути виявлені судом недоліки шляхом надання суду доказів доплати судового збору в сумі 2481 грн.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Керуючись статтею 161, 169, 248, 256 КАС України, –

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Авімек" до Хмельницької митниці про визнання протиправними та скасування рішення про корегування митної вартості та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 7-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом:

- надання доказів доплати судового збору в 2481 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він.обл./м. Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП) рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;

3. Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Віятик Наталія Володимирівна