Рішення № 103153255, 26.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2022 р. Справа № 120/15628/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сала П.І.,

за участю

секретаря судового засідання Панасюк В.В.,

представника позивача Гурби М.В.,

представника відповідача Білобородової В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження з повіомленням (викликом) сторін адміністративну справу

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування фінансової санкції,

ВСТАНОВИВ:

12.11.2021 до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови № 11 від 03.11.2021 про застосування фінансової санкції в розмірі 3400,00 грн за порушення санітарного законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.10.2021 посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області було проведено моніторингове обстеження розважального центру "F.A.Z.A", розташованого за адресою: площа Гагаріна, 2, місто Вінниця. За результатами обстеження складено протокол про порушення санітарних норм № 009/1 від 26.10.2021, відповідно до якого виявлено порушення пунктів "є", "ж" ч. 2 ст. 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", а саме: під час обслуговування відвідувачів один працівник знаходився без одягнутої захисної маски та один працівник в масці, яка не покривала ніс, частина відвідувачів (супроводжуючі особи старші 18 років) перебували без одягнутих масок.

На підставі зазначеного протоколу відповідач прийняв постанову № 11 від 03.11.2021 про застосування до позивачки фінансової санкції в розмірі 3400,00 грн.

Позивачка вважає протиправним вказане рішення та зазначає, що воно неправомірно винесене щодо неї, тоді як розважальний заклад "F.A.Z.A" здійснює свою діяльність через фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 , що підтверджується документально, в тому числі інформацією, розміщеною у куточку споживача.

Крім того, позивачка заперечує наявність складу правопорушення, за яке її було притягнуто до відповідальності, та звертає увагу на те, що у працівниці була приспущена маска, оскільки в той момент вона безпосередньо не надавала послуг споживачам. Щодо іншої особи, яка нібито була у масці, яка не покривала ніс, то ця особа взагалі не працює в розважальному центрі, а була відвідувачем.

Також позивачка зазначає, що при вході в розважальний центр та всередині розміщені попереджувальні інформаційні плакати про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту органів дихання. У випадку ж виявлення відвідувачів без маски, працівники центру вживають відповідних заходів реагування. Водночас відповідач застосував до позивачки фінансову санкцію за перебування у приміщенні закладу відвідувачів без маски, але при цьому жодним чином не перевірив того факту, чи були вони попереджені про необхідність одягнути маску та чи було реагування на таку їх поведінку зі сторони працівників закладу.

Ухвалою суду від 17.11.2021 відкрито провадження у справі за вказаним позовом та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

06.12.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Відповідач зазначає, що у протоколі про порушення санітарних норм від 26.10.2021 № 009/1 зафіксовано, що 26.10.2021 о 17 год 50 хв в розважальному закладі "F.A.Z.A" під час обслуговування відвідувачів один працівник знаходився без одягнутої захисної маски та один працівник в масці, яка не покривала ніс. Крім того, частина відвідувачів (осіб, які супроводжували дітей) перебували без одягнутих масок. Відповідальність за такі порушення передбачена п. "є" та п. "ж" ч. 2 ст. 46 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення", а отже фінансова санкція була застосована до позивачки правомірно.

Відповідач вказує на те, що в момент проведення моніторингового обстеження працівниця надавала послуги та навіть не одразу відреагувала на зауваження інспекторів про необхідність одягнути маску. Інша працівниця під час обслуговування клієнтів закладу була в масці, але маска не покривала ніс, що також вважається порушенням санітарних правил. Як зазначає відповідач, наведене підтверджується матеріалами відеофіксації.

Щодо відвідувачів, які перебували без маски, то позивачку притягнуто до відповідальності не за відсутність попередження, а за відсутність реагування на перебування цих осіб без засобів індивідуального захисту (усне зауваження про необхідність одягнути маску, припинення обслуговування).

Крім того, відповідач заперечує доводи позивачки про те, що вона не здійснює підприємницьку діяльність в розважальному центрі "F.A.Z.A", та наголошує, що позивачка сама назвалася як співвласниця закладу і будь-яких заперечень щодо цього ані в протоколі, ані під час розгляду справи не висловлювала. Також згідно з відомостями з ЄДРПОУ позивача зареєстрована фізичною особою-підприємцем за основним видом діяльності "організування інших видів відпочинку та розваг".

Ухвалою суду від 06.01.2022 подальший розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Суд дійшов висновку, що з урахуванням обсягу та характеру доказів у справі, а також способу їх дослідження існує необхідність заслуховування усних пояснень учасників справи з приводу наведених ними обставин в заявах по суті справи. Судове засідання призначено на 26.01.2022.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав та надав пояснення, які відповідають змісту позовної заяви.

Представниця відповідача в судовому засіданні позов заперечила з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення сторін, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, зокрема дослідженні в судовому засіданні матеріали відеофіксації правопорушення, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню з огляду на таке.

Суспільні відносини, які виникають у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя регулює Закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" (далі – Закон № 4004-XII).

Цим Законом також визначаються відповідні права і обов`язки державних органів, підприємств, установ, організацій та громадян, встановлюється порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби і здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду в Україні.

Розділ VI Закону № 4004-XII передбачає відповідальність за порушення санітарного законодавства.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 46 вказаного Закону до підприємств, підприємців, установ, організацій, які порушили санітарне законодавство, застосовуються такі фінансові санкції:

є) за допуск особи у громадські будинки, споруди, де здійснюється обслуговування населення, та громадський транспорт у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, без попередження, донесеного в будь-якій формі та в будь-який спосіб, про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіратор або захисну маску, що закриває ніс та рот, у тому числі виготовлені самостійно, та/або за відсутність реагування на перебування в таких місцях осіб без вдягнутих засобів індивідуального захисту (усне зауваження про необхідність одягнути засіб індивідуального захисту, припинення обслуговування, виклик представника Національної поліції з повідомленням про адміністративне правопорушення) юридична особа, фізична особа-підприємець сплачують штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

ж) за обслуговування споживачів у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, працівниками суб`єктів господарювання та/або безпосередньо фізичною особою-підприємцем без вдягнутих засобів індивідуального захисту органів дихання, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, юридична особа, фізична особа-підприємець сплачують штраф у розмірі від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 47 Закону № 4004-XII визначено, що постанови про накладення штрафу та застосування фінансової санкції за порушення санітарного законодавства виносяться на підставі протоколу про порушення санітарних норм, оформленого у встановленому порядку, і є обов`язковими для виконання.

Такі постанови можуть видавати, зокрема, посадові особи територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, – за порушення, передбачені пунктами "є", "ж" частини другої статті 46 цього Закону.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 46 цього Закону, та виконання постанов у цих справах провадиться в порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що передбачена пунктами "є", "ж" частини другої статті 46 Закону № 4004-XII санкція у вигляді штрафу застосовується до фізичної особи-підприємця та інших суб`єктів господарювання, які надають послуги споживачам (здійснюються обслуговування громадян) з порушенням вимог санітарного законодавства.

Отже, визначальним в межах розгляду цієї справи суд вважає встановлення тієї обставини, чи є позивачка суб`єктом господарювання, який надавав споживачам послуги (обслуговував громадян) у розважальному центрі "F.A.Z.A" під час проведення відповідачем моніторингового обстеження. Тобто чи є позивачка в даному випадку належним суб`єктом відповідальності у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що з метою розміщення розважального центру між ПрАТ "Вінницький універмаг" з одного боку (Наймодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з іншого (Наймач) 01.10.2021 укладено Договір № ВУ-0000088 найму частини приміщення капітальної споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Строк найму обчислюється з дня підписання сторонами Договору та Акта приймання-передачі і закінчується 31.08.2024.

Акт приймання-передачі частини приміщення до Договору найму № ВУ-0000088 від 01.10.2021 підписаний сторонами 01.10.2021.

Отже, на час проведення перевірки зазначений договір був чинним.

Крім того, згідно із свідоцтвом на торговельну марку № НОМЕР_1 від 03.03.2021, виданим Державним інститутом "Український інститут інтелектуальної власності", власником знаку (зображення) для товарів і послуг "F.A.Z.A" є ОСОБА_2 .

Також відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 10.04.2018 зареєстрований як фізична особа-підприємець за КВЕД 93.29 "Організування інших видів відпочинку та розваг", а з 10.04.2018 перебуває на обліку в органах ДПС як платник єдиного податку 3 групи (витяг з Реєстру платників єдиного податку № 1802283405599 від 11.10.2018).

Щонайголовніше у куточку споживача, розміщеному в розважальному центрі "F.A.Z.A", міститься інформація про фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 як про суб`єкта господарювання, який надає споживачам послуги у цьому закладі.

Отже, сукупність належних, допустимих і достовірних доказів свідчить про те, що саме підприємцеь ОСОБА_2 є тим суб`єктом господарювання, який під час проведення моніторингового обстеження 26.10.2021 здійснював обслуговування громадян (надання послуг споживачам) у розважальному центрі "F.A.Z.A".

Відтак саме зазначена особа вважається тим суб`єктом господарювання, який може нести відповідальність за порушення, передбачені пунктами "є", "ж" частини другої статті 46 Закону № 4004-XII, допущені у цьому закладі.

Натомість відповідач, не здійснивши перевірки вказаного питання та не встановивши належного суб`єкта відповідальності у спірних правовідносинах, неправомірно застосував фінансові санкції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

При вирішенні справи суд відхиляє доводи відповідача про те, що саме позивачка здійснювала підприємницьку діяльність в розважальному центрі "F.A.Z.A", оскільки самостійно відрекомендувалася як співвласниця закладу та брала участь під час розгляду справи про порушення санітарного законодавства.

По-перше, відповідні висловлювання позивачки хоча й дійсно зафіксовані на матеріалах відеофіксації події, однак доказового значення не мають зважаючи на те, що в силу приписів ч. 2 ст. 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Звідси випливає, що один лише факт того, що позивачка назвала себе співвласницею розважального центру сам по собі не підтверджує даної обставин, а підлягає перевірці та доведенню іншими належними і допустимими доказами, яких під час розгляду справи не здобуто.

По-друге, позивачка є дружиною ОСОБА_2 , що підтвердив у судовому засіданні представник позивачки, і цим, імовірно, й пояснюються висловлювання позивачки про те, що вона є співвласником відповідного майна. Але визначальним у даному випадку є не те хто саме є власником (співвласником) розважального центру "F.A.Z.A", а те, який саме суб`єкт господарювання (фізична особа-підприємець) надає у ньому послуги споживачам (здійснює обслуговування громадян).

По-третє, незалежно від усних пояснень та поведінки позивачки, зокрема її участі у розгляді справи про притягнення до відповідальності, відповідач як суб`єкт владних повноважень, контролюючий орган та орган державної влади, посадові особи якого уповноважені накладати штрафи та застосовувати фінансові санкції за порушення у сфері забезпечення санітарного благополуччя населення, був зобов`язаний встановити належного суб`єкта відповідальності за порушення санітарного законодавства, в тому числі з огляду на положення ч. 2 ст. 61 Конституції України, якими закріплено індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Втім, як встановлено судом, відповідач зазначених вище обставин не перевірив, протокол про порушення санітарних норм склав щодо особи без з`ясування її правового статусу у спірних правовідносинах та прийняв постанову про застосування фінансових санкції до суб`єкта господарювання за відсутності належних доказів, які б підтверджували надання таким суб`єктом послуг споживачам у розважальному центрі "F.A.Z.A".

При цьому суд враховує, що під час проведення моніторингового обстеження посадові особи Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області навіть не перевірили інформацію щодо підприємця-надавача послуг з куточка споживача, незважаючи на те, що дана інформація була розміщена на інформаційному стенді, що візуально прослідковується з матеріалів відеофіксації.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що згідно з відомостями з ЄДРПОУ позивачка зареєстрована підприємцем за основним видом діяльності "організування інших видів відпочинку та розваг".

Суд вважає, що цим підтверджується факт реєстрації позивачки як фізичної особи-підприємця, але жодним чином не підтверджується факт здійснення нею відповідної підприємницької діяльності у розважальному центрі "F.A.Z.A". А оскільки інших переконливих доказів на підтвердження цього факту відповідач не надав, суд виходить з того, що суб`єкт владних повноважень під час розгляду справи не виконав свого процесуального обов`язку доказування.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що в межах спірної ситуації відповідач притягнув до юридичної відповідальності неналежного суб`єкта. Відтак оскаржувана постанова № 11 від 03.11.2021 визнається протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

При цьому суд не вдається до оцінки інших доводів та аргументів сторін, в тому числі щодо наявності порушень, передбачених пунктами "є", "ж" частини другої статті 46 Закону № 4004-XII, оскільки наведені вище мотиви безпосередньо вказують на неправомірність прийнятого відповідачем рішення та дають самостійні підстави для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Частиною першою статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу приписів ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши доводи сторін та оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення, суд приходить до переконання, що оскаржувана постанова про притягнення позивачки до відповідальності за порушення санітарного законодавства є протиправною і у зв`язку з цим позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 908,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області № 11 від 03 листопада 2021 року про застосування фінансової санкції в розмірі 3400,00 грн за порушення санітарного законодавства.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 );

2) відповідач: Головне управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 40310643, місцезнаходження: вул. Максимовича, 19, м. Вінниця, 21036).

Повне судове рішення складено 31.01.2022.

Суддя Сало Павло Ігорович