Рішення № 103153175, 03.02.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 лютого 2022 р. Справа № 120/18516/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Альчук М.П.., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, звернулися в суд з адміністративним позовом до Соболівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, про визнання протиправними та скасування рішень.

Позовні вимоги обгрунтованні протиправністю прийнятих рішень сільською радою, якими надано дозволи на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність та якими затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність іншим особам.

Відповідно до ухвали про відкриття провадження від 23.12.2021 року розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для надання відзиву.

Ухвалою від 24.12.2021 року задоволено заяву позивачів про забезпечення адміністративного позову, якою заборонено відповідачу та державним реєстраторам вчиняти дії, що стосуються предмета спору, до набрання законної сили рішенням у справі.

Представником Соболівської сільської ради надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог.

Акцентує увагу на тому, що на розгляді Сьомого апеляційного адміністративного суду знаходиться апеляційна скарга на рішення Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/8967/21-а, яким задоволено позов позивачів та зобов`язано відповідача надати останнім дозволи на виготовлення проектів землеустрою. Отже, позивачі надали не достовірну інформацію щодо набрання законної сили даного рішення, з підстав чого просить відмовити у задоволенні даного адміністративного позову.

Управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області також надано відзив на адміністративний позов, яким заперечує щодо заявлених позовних вимог та просить відмовити у його задоволенні.

Обґрунтовуючи відзив, представник зазначає, що кадастрові реєстратори головного управління не здійснювали державну реєстрацію земельних ділянок, розташованих на території Теплицького району Вінницької області, на підставі документації із землеустрою, які підлягали принципу екстериторіальності в державній реєстрації земельних ділянок. А тому, посилання позивачів на те, що управлінням протиправно здійснено реєстрацію земельних ділянок є такими, що не відповідає дійсності.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачі 19.05.2021 року звернулись до Соболівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га для кожного окремо, на території Соболівської сільської ради (за межами населеного пункту).

За результатом розгляду клопотань позивачів, сільською радою надано відповідь № 355 від 23.07.2021 року у якій повідомлено, що на 9 сесії 8 скликання від 09.06.2021 року розглянуто проекти рішень щодо заяв "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею по 2 га на території Соболівської сільської ради" ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . При цьому, на 9 сесії 8 скликання від 09.06.2021 року розглянуто проекти рішень щодо клопотань учасників бойових дій "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Соболівської сільської ради".

При поставленні на голосування проектів рішень щодо заяв позивачів рішення не були прийняті.

Не погоджуючись з тим, що сільською радою при прийнятті рішення щодо надання дозволів на виготовлення проектів землеустрою протиправно надано перевагу у виділенні бажаних земельних ділянок іншим особам, позивачі оскаржили такі рішення до суду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі № 120/8967/21-а адміністративний позов позивачів задоволено шляхом визнання протиправними рішень 9 сесії 8 скликання Соболівської сільської ради від 09.06.2021 року викладених у протоколі № 9 стосовно відмови останнім у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства. Одночасно зобов`язано Соболівську сільську раду прийняти рішення та надати дозволи ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства площею по 2 га на території Соболівської сільської ради.

Відповідно до наявних матеріалів справи, рішення суду набрало законної сили 22.11.2021 року.

В подальшому, представником позивачів виявлено, що на зазначених позивачами у викопіюваннях земельних ділянках в Державному земельному кадастрі України реєструються земельні ділянки за кадастровими номерами: 0523786400:06:002:0482; 0523786400:06:002:0484; 0523786400:06:002:0483; 0523786400:06:002:0485; 0523786400:06:002:0486; 0523786400:06:002:0488.

Зазначенні земельні ділянки сформовані та зареєстровані 24.11.2021 року, 29.11.2021 року, 30.11.2021 року на підставі розроблених проектів землеустрою Центральною регіональною філією ДП "УкрДАГП" та ДП "Вінницький науково-дослідний інститут землеустрою".

Здійснюючи моніторинг офіційного веб-сайту Соболівської сільської ради позивачами виявлено, що рішеннями 18 сесії 8 скликання Соболівської сільської ради за № № 679, 680, 681, 682, 683 від 08.12.2021 року ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 затверджено проекти землеустрою на бажані для позивачів земельні ділянки.

Після відкриття провадження у цій справі, 23.12.2021 року Соболівська сільська рада звернулась до Сьомого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 20.10.2021 року у справі № 120/8967/21-а. Тому дане рішення наразі оскаржується в Сьомому апеляційному адміністративному суді.

Отже, на переконання позивачів, відповідач протиправно порушує їх законне право на отримання земельних ділянок у власність, що і стало підставою для звернення з цим адміністративним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Частина 2 ст. 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частинами 1, 2 ст. 59 цього Закону передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Питання регулювання земельних відносин відповідно до закону вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону).

Частиною 7 ст. 118 Земельного кодексу України наведено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: а) надати дозвіл; б) надати мотивовану відмову у наданні дозволу.

При цьому повноваження органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є дискреційними.

Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 року у справі № 823/59/17 сформулював такий правовий висновок: "…повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким".

Тобто, Соболівська сільська рада не наділена повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву позивачів або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви або ж рішення про відмову в її задоволенні.

За умови відповідності клопотань позивачів та доданих до них документів вимогам законодавства відповідач зобов`язаний прийняти рішення про задоволення клопотання. Підставою для відмови у задоволенні клопотання позивачів можуть бути лише визначені законом обставини.

Так, судом встановлено, що за результатами звернення позивачів Соболівська сільська рада винесла питання про надання дозволів на розробку проектів землеустрою на розгляд 9 сесії 8 скликання, що відбулося 09.06.2021 року, разом з іншими питаннями про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо цієї ж земельної ділянки іншим громадянам, а саме учасникам бойових дій.

При цьому, під час голосування за вказані проекти рішень депутати віддали перевагу в наданні земельних ділянок саме учасникам бойових дій. Відповідно проекти рішень щодо заяв позивачів були проголосованні "проти", у зв`язку з чим рішення по них не прийнято.

Таким чином, неприйняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не може підміняти рішення про відмову у наданні такого дозволу, оскільки ст. 118 ЗК України зобов`язує уповноважений орган у рішенні про відмову у наданні зацікавленій особі дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність викладати мотиви відмови (невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам прийнятих відповідно до цих законів нормативно-правових актів; невідповідність місця розташування об`єкта вимогам генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку).

Отже, відповідачем відповідно до ст. 118 ЗК України з підстав відсутності вмотивованого рішення про відмову у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою за результатом розгляду клопотань позивачів свідчить, що суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність.

Більше того ч. 7 ст. 118 ЗК України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу).

Тому Соболівська сільська рада не мала законних прав щодо не прийняття вмотивованого рішення за результатами розгляду клопотань позивачів.

Саме до такого висновку дійшов суд приймаючи рішення від 20.10.2021 року у справі № 120/8967/21-а.

Однак, суд вважає за належне наголосити, що вказане рішення жодним чином не впливає на питання реалізації прав інших осіб на набуття права на землю іншими громадянами.

Як зазначено в постанові Верховного Суду від 05.03.2019 року у справі № 360/2334/17, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у користування. Крім того, законодавством не визначено такого стану земельної ділянки, як її перебування у стані "відведення" та не передбачає відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою у зв`язку із наданням такого дозволу іншій особі.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 22.07.2021 року у справі № 320/1177/19 також вказано про те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою має на меті лише формування земельної ділянки як окремого об`єкта. При цьому не суттєво, за чиїм замовленням такий проект буде розроблено. Закон не виключає ситуації, коли проекти одночасно розробляються різними замовниками. Стаття 118 ЗК України встановлює вичерпний перелік таких підстав, серед яких відсутня така підстав, як визначення першочерговості у наданні такого дозволу на розробку проекту землеустрою іншій особі на ту ж саму земельну ділянку.

Аналіз статей 116, 118 ЗК України вказує на те, що місцева рада не має права визначати пріоритетність того чи іншого заявника на стадії надання дозволу на розробку проекту землеустрою на одну й ту ж саму земельну ділянку. У даному випадку, надання такого дозволу вказує про відсутність обтяжень щодо бажаної земельної ділянки і ще не означає позитивного рішення місцевої ради про передачу у власність цієї земельної ділянки після виготовлення проекту землеустрою.

Таким чином, суд резюмує, що надання відповідачем дозволу на розроблення проекту землеустрою іншим особам не позбавляє позивачів права на отримання позитивного рішення під час розгляду їх клопотань.

Разом з тим, Верховний Суд звертає увагу на те, що питання можливості надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки та правових наслідків надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (користування) кільком особам щодо однієї і тієї ж самої земельної ділянки було предметом розгляду Великої Палати Верховного Суду у постанові від 29.09.2020 року у справі № 688/2908/16-ц.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зазначила, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки означає дозвіл власника земельної ділянки здійснити певні дії на землі власника, аби мати змогу в подальшому точно визначити предмет оренди. Отже, цей дозвіл наділяє заінтересовану особу повноваженням ідентифікувати на землі власника земельну ділянку, яку ця особа бажає отримати в оренду в майбутньому.

У постанові від 17.10.2018 року у справі № 380/624/16-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

При цьому обов`язок діяти добросовісно поширюється на обидві сторони.

Тому, може кваліфікуватися як недобросовісна поведінка власника земельної ділянки (в особі органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування), коли він необґрунтовано зволікає з наданням дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, не повідомляє чи несвоєчасно повідомляє про відмову у наданні дозволу або не наводить вичерпні мотиви такої відмови, надає дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, завідомо знаючи про перешкоди у наданні земельної ділянки в оренду, необґрунтовано зволікає з розглядом проекту землеустрою щодо відведення, безпідставно відмовляє у його затвердженні і у той же час надає дозвіл на розробку проекту землеустрою та затверджує цей проект щодо іншої особи.

У зв`язку з цим, суд звертає увагу на обставини у даній справі, а саме надання переваги в наданні бажаних для позивачів земельних ділянок на користь учасників бойових дій.

Відповідно до п. 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасники бойових дій мають право на першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва. В той же час, спірні земельні ділянки відносяться до земель сільськогосподарського призначення і надавалися таким особам із цільовим призначенням - (01.03) для ведення особистого селянського господарства. Тобто наявність в таких осіб статусу учасника бойових дій в цьому випадку не впливає на пріоритетність при вирішенні питання про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Отже, розцінюючи мотиви Соболівської сільської ради при прийнятті рішень про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою та визначення принципу приорітетності одних фізичних осіб перед іншими у наданні ділянок, а саме учасників бойових дій перед позивачами, в даному випадку чітко прослідковується недобросовісність поведінки зі сторони сільської ради.

Однак, констатована недобросовісність поведінки сільської ради при вирішенні даного спору не впливає на процедуру набуття прав на земельні ділянки іншими особами, за відсутності відповідних застережень у національному законодавстві.

Більше того, у вирішенні даної спірної ситуації, суд не може надавати перевагу або ж визначати пріоритетність прав того чи іншого заявника на одну й ту ж саму земельну ділянку.

З підстав чого, суд прийшов до переконання, що у задоволенні даного адміністративного позову слід відмовити.

У зв`язку з цим, не підлягають задоволенню похідні вимоги зобов`язального характеру.

За приписами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами 1, 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України сплачений при зверненні до суду судовий збір позивачам не присуджується.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Альчук Максим Петрович