Ухвала суду № 103153172, 20.01.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

20 січня 2022 р. Справа № 120/6465/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши клопотання про відкладення судового розгляду та заміну сторони у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницяпобутхім" до Подільської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

14.01.2022 р. через канцелярію суду надійшло клопотання про заміну відповідача Подільської митниці Держмитслужби на Вінницьку митницю як відокремлений підрозділ Державної митної служби України.

В судове засідання призначене на 20.01.2022 р. сторони не з`явились, при цьому представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду сапрви мотивоване зайнятістю представника в іншому судовому засіданні призначеному на 15.00 год. у справі №120/14574/21-а та перебуванням іншого представника митниці у відпустці.

Оцінюючи клопотання про відкладення розгляду справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення, оскільки, по-перше, засідання у цій справі призначене на 14:30 год., тоді як у іншій справи - на 15:00 год. По-друге, доказів, що представник Македонський О.В. приймає участь у судовому засіданні по справі №120/14574/21-а, - суду не надано.

Відтак, суд доходить висновку, що причини неявки в судове засідання представника відповідача є неповажними та недоведеними, відповідно, клопотання не підлягає задоволенню.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до частини дев"ятої статті 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта

Враховуючи положення процитованих норм, клопотання представника позивача та відсутність поважних причин неявки сторони відповідача, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Надаючи оцінку клопотанню про заміну сторони, суд виходить з наступного.

Держава може створювати юридичні особи публічного права (державні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом (частина друга статті 167 ЦК України).

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 ЦК України після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104 ЦК та 107 ЦК України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Аналогічна позиція викладена в постанові ВС від 14.09.2020 р. у справі № 296/443/16-ц.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі -органи виконавчої влади) та їх територіальних органів, регламентується Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2011 р. № 1074 (далі- Порядок №1074).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1074 права та обов`язки органів виконавчої влади переходять поділу органу виконавчої влади - у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; .

Орган виконавчої влади, утворений в результаті реорганізації, здійснює повноваження та виконує функції у визначених Кабінетом Міністрів України сферах компетенції з дня набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення таким органом повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється (п.12 Порядку №1074 ).

Відповідно до пункту 1 постанови КМУ "Деякі питання територіальних органів Державної митної служби" від 30.09.2020 р. №№ 895 постановлено реорганізувати територіальні органи Державної митної служби за переліком згідно з додатком шляхом їх приєднання до Державної митної служби, зокрема Подільську митницю Держмитслужби.

Наказом ДМС України №460 від 19.10.2020 р. утворено Вінницьку митницю .

Окрім того, наказом ДМС України №489 від 29.10.2020 р. затверджено положення про Вінницьку митницю, згідно якого визначено, що зоною діяльності останньої є Вінницька область.

Відповідно до наказу ДМС №472 від 30.06.2021 р. розпочато роботу Вінницької митниці.

Згідно довідки з ЄДР Вінницька митниця включена до ДМС України, як віокремлений підрозділ.

Отже, як видно до Вінницької митниці перейшли всі повноваження Подільської митниці Держмитслужби, відтак, перша є правонаступником останньої.

Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку про необхідність заміни відповідача - Подільської митниці Держмитслужби на її правонаступника - Вінницьку митницю. Відтак клопотання представника відповідача підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 52, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи відмовити.

Клопотання представника відповідача про заміну сторони задовольнити.

Замінити Подільську митницю Держмитслужби на її правонаступника - Вінницьку митницю.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна