Рішення № 103152367, 20.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/11443/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Сич С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Садошенко А.П.,

представник позивача – Янко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

24 вересня 2021 року ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області), у якій просить визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ Російської Федерації та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ Російської Федерації та провести перерахунок пенсії з дня звернення за перерахунком, а саме 31 березня 2021 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області з проханням зарахувати період роботи в Полтавському ліспромгоспі м. Братськ Російської Федерації та перерахувати розмір пенсії, однак, у зарахуванні періоду роботи до трудового стажу та перерахунку пенсії йому було відмовлено, оскільки в трудовій книжці відсутні дати видачі документів, на підставі яких внесені відомості про прийняття та звільнення з роботи, а згідно довідки № А-869 від 05.02.2021, виданої відділом адміністрації муніципальної освіти м. Братськ Іркутської області Російської Федерації, документи з особового складу Полтавського ліспромгоспу з 1985 по 1989 роки на зберігання до архіву не надходили. Позивач вказує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а підтвердження трудового стажу іншими документами можливе лише у випадку відсутності трудової книжки або відсутності в ній записів. Тому, посилаючись на те, що відповідачу надано необхідні документи, що підтверджують перебування на відповідних посадах, та трудову книжку з необхідними записами, позивач вважає, що відповідачем безпідставно не враховано період його роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ Російської Федерації та відмовлено у перерахунку пенсії.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази та встановлено строк для їх надання до суду.

18 жовтня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, який зареєстрований канцелярією суду 19 жовтня 2021 року за вх. №64164/21 /а.с. 45-46/, у якому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” з 13.01.2021. Аналіз трудової книжки позивача від 19.03.1981 НОМЕР_1 свідчить про те, що в записах про період роботи в Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11.11.1985 по 21.03.1989 відсутні дати видачі документів, на підставі яких внесені відомості про прийняття та звільнення з роботи. В довідці від 05.02.2021 №А-869, виданій архівним відділом адміністрації муніципальної освіти м. Братськ Іркутської області Російської Федерації, зазначено, що документи з особового складу Полтавського ліспромгоспу з 1985 по 1989 року на зберігання до архіву не надходили. Враховуючи наведене, відповідач вважає вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2021 року вирішено перейти до розгляду адміністративної справи №440/11443/21 у спрощеному провадженні в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено по даній справі судове засідання на 14:30 26 листопада 2021 року, витребувано докази від відповідача та встановлено строк для їх надання до суду.

Ухвалами суду від 26 листопада 2021 року витребувано докази від відповідача та на підставі частини 2 статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено перерву у судовому засіданні.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 29 жовтня 2021 року проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог. У судове засідання 20 січня 2022 року представник відповідача не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив.

Пунктом 1 частини 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на викладене вище, суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

18.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком та відповідним пакетом документів /а.с. 101-143/.

Рішенням Карлівського об`єднаного управління ПФУ від 26.01.2021 №164350002175 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 13.01.2021. Враховано страховий стаж 30 років 6 місяців 26 днів /а.с. 48-49/.

Слід зазначити, що до страхового стажу позивача було зараховано період роботи на посаді у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11 листопада 1985 року по 01 квітня 1986 року, що підтверджено наявним у матеріалах справи розрахунком страхового стажу позивача /а.с. 146-148/.

09.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати, донарахувати навчання та період роботи в Полтавському лісопромгоспі м. Братська Іркутської області, згідно доданих довідок /а.с. 159-162/. До цієї заяви позивачем, серед іншого, було додано архівну довідку №А-869 від 05.02.2021 /а.с. 162/.

Рішенням Карлівського об`єднаного управління ГУ ПФУ в Полтавській області від 11.03.2021 №164350002175 ОСОБА_1 перераховано пенсію за віком з 13.01.2021, страховий стаж 32 роки 7 місяців 25 днів /а.с. 164-165/.

При цьому, відповідачем при здійсненні перерахунку пенсії до страхового стажу позивача не зараховано період роботи на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року, у тому числі, і період роботи на посаді у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11 листопада 1985 року по 01 квітня 1986 року, що при призначенні пенсії позивачу раніше був зарахований пенсійним органом до страхового стажу позивача, що підтверджено розрахунком стажу позивача /а.с. 166-167, 146-148/.

ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою від 31.03.2021 /а.с. 30/, у якій просив повідомити, по якій причині згідно заяви від 09.03.2021 №418, в якій було вказано врахувати стаж із 11.11.1985 по 21.03.1989 робота в Полтавському лісопромгоспі м. Братська, цей період не було враховано.

Листом ГУ ПФУ в Полтавській області від 26.04.2021 №3675-2974/Ш-02/8-1600/21 /а.с. 71-72/ позивача повідомлено, що аналіз трудової книжки позивача від 19.03.1981 НОМЕР_1 свідчить про те, що в записі про період роботи в Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11.11.1985 по 21.03.1989 відсутні дати видачі документів, на підставі яких внесені відомості на прийняття та звільнення з роботи. У довідці від 05.02.2021 №А-869, виданій архівним відділом адміністрації муніципальної освіти м. Братськ Іркутської області Російської Федерації, зазначено, що документи з особового складу Полтавського ліспромгоспу з 1985 по 1989 року на зберігання до архіву не надходили. За таких умов, розглянути питання врахування до страхового стажу при обчисленні пенсії періоду роботи з 11.11.1985 по 21.03.1989 можливо після надання уточнюючої довідки або в судовому порядку.

Не погодившись з відмовою відповідача у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року та у здійсненні перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно з преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями, надалі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частинами 1, 2, 3 статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина 4 статті 24 Закону № 1058-IV).

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 № 1788-XII (надалі - Закон № 1788-XII).

Частиною 1 статті 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений (надалі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Таким чином, страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що у трудовій книжці ОСОБА_1 чітко вказано, що 11.11.1985 ОСОБА_1 прийнятий водієм лісовозного автомобіля в Полтавський ліспромгосп м. Братськ (наказ №52/п від 1985), 01.04.1986 ОСОБА_1 переведений вулканізаторником 5 розряду (наказ №28/п від 1986), 01.10.1986 позивач переведений водієм лісовозного автомобіля та 21.03.1989 ОСОБА_1 звільнений за ст. 31 КЗпП (власне бажання) (наказ №7п від 1989).

Отже, період роботи ОСОБА_1 з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ підтверджений записами у трудовій книжці позивача за № 10, № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 /а.с. 12-13, 120-121/.

Відповідачем не надано до суду доказів на спростування факту роботи ОСОБА_1 з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ.

Щодо недоліків у записах трудової книжки за №10-13 в частині не зазначення дати та місяця прийняття наказів про призначення, переведення та звільнення з посад, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20 липня 1974 року №162, заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого терміну з дня прийому на роботу.

До трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: нагородження орденами і медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи в роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження і заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку і статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою записи про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Отже, обов`язок щодо заповнення трудової книжки покладався на адміністрацію підприємства, а не на працівника.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію, викладену, зокрема, у постановах від 28 лютого 2018 року у справі № 428/7863/17 та від 16 квітня 2020 року у справі №159/4315/16-а про те, що певні недоліки в заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії. Відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи організації, і не може мати негативні наслідки для особи, яка звернулася за пенсією.

Однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. ГУ ПФУ в Полтавській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

У довідці від 05.02.2021 №А-869, виданій архівним відділом адміністрації муніципальної освіти м. Братськ Іркутської області Російської Федерації, зазначено, що документи по особовому складу за 1985-1989 роки по Полтавського ліспромгоспу на зберігання до архівного відділу адміністрації м. Братськ не надходили, їх місцезнаходження невідоме /а.с. 162/.

Однак, право на пенсійне забезпечення особи не повинно безумовно залежати від дій чи бездіяльності осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних та сама по собі не здача облікових книг в архівний відділ не є беззаперечним доказом відсутності у позивача страхового стажу у зазначені періоди.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 19.12.2019 у справі №307/541/17.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

ЄСПЛ також наголошує на особливій важливості принципу "належного урядування", зокрема, у справі "Лелас проти Хорватії" (заява № 55555/08) - держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу" (пункт 74).

Таким чином, суд вважає, що така обставина як не зазначення у трудовій книжці дати та місяця видачі документів, на підставі яких внесені відомості про прийняття, переведення та звільнення з роботи, є формальною та не може бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації її права на соціальний захист, а дії чи бездіяльність осіб, які зобов`язані вести облік трудового стажу працівників і відповідно забезпечувати зберігання цих даних та сама по собі не здача облікових книг в архівний відділ не є беззаперечним доказом відсутності у позивача страхового стажу у зазначений період роботи на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ.

Зважаючи на встановлені обставини справи та наведені вище норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ, вчинені не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законодавством України, та без урахування всіх обставин, що мають значення для вчинення таких дій.

Частиною 1 статті 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (надалі - Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 1.9 Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.

Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, припиненням перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отриманням пенсії за місцем фактичного проживання, продовженням виплати пенсії за довіреністю, виплатою частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплатою пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведенням виплати пенсії за новим місцем проживання, у зв`язку із працевлаштуванням (звільненням), початком (припиненням) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Згідно з пунктом 2.7 Порядку №22-1 до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2-4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Як встановлено судом, 18.01.2021 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком та відповідним пакетом документів /а.с. 101-143/ та рішенням Карлівського об`єднаного управління ПФУ від 26.01.2021 №164350002175 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 13.01.2021 /а.с. 48-49/.

09.03.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій просив перерахувати, донарахувати навчання та період роботи в Полтавському лісопромгоспі м. Братська Іркутської області, згідно доданих довідок /а.с. 159-162/. До цієї заяви позивачем, серед іншого, було додано архівну довідку №А-869 від 05.02.2021 /а.с. 162/.

Заява ОСОБА_1 від 31.03.2021 /а.с. 30/, за змістом якої позивач просив повідомити, по якій причині згідно заяви від 09.03.2021 №418 не був зарахований стаж роботи позивача з 11.11.1985 по 21.03.1989 в Полтавському лісопромгоспі м. Братська, за своєю суттю не є заявою про перерахунок пенсії.

Отже, оскільки позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії до пенсійного органу 09.03.2021, тобто менш як через три місяці після дати призначення йому пенсії за віком, позивач має право на перерахунок пенсії, починаючи з 13 січня 2021 року (з дати призначення пенсії) з урахуванням збільшеного страхового стажу внаслідок зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Підсумовуючи викладене вище, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України з метою ефективного захисту порушеного права позивача вийти за межі позовних вимог, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 13 січня 2021 року, з урахуванням збільшеного страхового стажу внаслідок зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 обґрунтований та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2264924772.1 від 14.09.2021 /а.с. 35/ та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету /а.с. 38/.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 6-10, 139, 241-245, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області щодо відмови у зарахуванні ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Полтавській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи з 13 січня 2021 року, з урахуванням збільшеного страхового стажу внаслідок зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 11 листопада 1985 року по 21 березня 1989 року на посадах у Полтавському ліспромгоспі м. Братськ.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 25 січня 2022 року.

Суддя С.С. Сич