Ухвала суду № 103151505, 17.01.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

17 січня 2022 року м. ПолтаваСправа № 440/9359/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сич С.С., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/9359/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 грудня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою у порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/9359/21 шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом тридцяти днів з дати набрання законної сили ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/9359/21.

В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що рішення суду у справі №440/9359/21 набрало законної сили, проте на час звернення до суду із заявою рішення суду не виконано, зокрема, в чистині здійснення відповідних виплат, тому заявник вважає, що наявні підстави для встановлення судового контролю за виконання судового рішення в адміністративній справі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 січня 2022 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/9359/21 призначено до розгляду у письмовому провадженні.

13 січня 2022 року до суду надійшли пояснення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, у яких представник відповідача зазначає, що на виконання рішення суду відповідачем проведено перерахунок пенсії позивачу та з 01.12.2021 здійснюється її виплата у перерахованому розмірі. Вказує, що невиплачена заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.11.2021 в сумі 113470,20 грн. обліковується в реєстрі судових рішень, Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області звернулося до Пенсійного фонду України з листом від 10.01.2022 з питання здійснення відповідних виплат.

Вирішуючи заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/9359/21, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі “Шмалько проти України”, заява № 60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі “Валерій Фуклєв проти України” від 07.06.2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі “Шмалько проти України” від 20.07.2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі “Юрій Миколайович Іванов проти України” від 15.10.2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі “Apostol v. Georgia” від 28.11.2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до ст. 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 14, 370 КАС України.

З метою забезпечення виконання судового рішення ст. 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 КАС України).

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Таким чином, законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 800/320/17, який в силу частини 5 статті 242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом першої інстанції.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 у справі №440/9359/21, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-2934 від 25 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-2934 від 25 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року відповідно до вимог статей 43 та 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ, із урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції", із врахуванням раніше виплачених сум.

ОСОБА_1 виконавчі листи по цій адміністративній справі не отримані.

12 листопада 2021 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 грудня 2019 року на підставі довідки Департаменту персоналу Міністерства внутрішніх справ України №22/6-2934 від 25 червня 2021 року про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 19 листопада 2019 року, за результатами якого складено розрахунок на доплату пенсії за пенсійною справою №1603010696 ОСОБА_1 за період з грудня 2019 року по листопад 2021 року на суму доплати 113470,20 грн., копія якого наявна у матеріалах справи.

Заборгованість Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з виплати пенсії ОСОБА_1 в розмірі 113470,20 грн. за період із грудня 2019 року по листопад 2021 року на час розгляду заяви у цій справі не виплачена, а отже, рішення суду у повному обсязі Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не виконано.

Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду з посиланням на звернення Головним управлінням до Пенсійного фонду України з питання виплати заборгованості ОСОБА_1 , оскільки таке звернення оформлено листом від 10 січня 2022 року №1600-00404-5/1184 після призначення ухвалою суду від 04 січня 2022 року до розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у цій справі та після отримання відповідачем 06 січня 2022 року копії цієї ухвали суду.

До суду також не надано жодних доказів на підтвердження доводів відповідача про те, що невиплачена заборгованість за період з 01.12.2019 по 31.11.2021 в сумі 113470,20 грн. обліковується в реєстрі судових рішень ПФУ.

Наведені вище обставини у своїй сукупності свідчать про те, що у суду є об`єктивні підстави вважати, що за відсутності заходу судового контролю рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 у справі №440/9359/21, яке набрало законної сили, залишиться невиконаним.

Водночас, суд враховує, що статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи особливості покладених обов`язків згідно з рішенням суду та можливості Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області їх виконати, враховуючи, що виплата пенсії позивачу забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом шістдесяти днів з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 у справі №440/9359/21.

Таким чином, заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/9359/21 підлягає задоволенню частково.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 243, 248, 256, 294, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 року у справі №440/9359/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області протягом шістдесяти днів з дати набрання законної сили цією ухвалою подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2021 у справі №440/9359/21.

В іншій частині заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.С. Сич