Рішення № 103150176, 31.01.2022, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2022 р. № 400/8927/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020,

про:визнання протиправним та скасування рішення від 16.07.21 р. № 143250009973,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаїській області №143250009973 від 16.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком;

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправно відмовлено позивачу в зарахуванні до страхового стажу період роботи у закордонному відрядженні з 12.11.1984 по 06.12.1988 та період з 09.12.1988 по 19.04.1990 у зв`язку з відсутністю необхідних документів підтверджуючих вказаний стаж роботи.

Ухвалою суду від 06.10.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач в строк, встановлений ухвалою про відкриття провадження у справі від 06.10.2021 року відзиву на позовну заяву не надав. Відповідно до положень ч. 4. ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до вимог ч. 6 ст. 162 КАС України

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Позивач ОСОБА_1 12.04.2021 звернувся до відповідача з заявою про роз`яснення

пенсійного законодавства щодо можливості призначення пенсії з віком по досягненню 60 років.

Відповідач надав відповідь на заяву позивача та вказав що останній матиме право за пенсію по досягненню 60 років з 24.07.2021, оскільки його страховий стаж більш 28 років та складає 29 років 1 місяць та 22 дні.

Врахувавши зазначену відповідь ПФУ в Миколаївській області позивач 09.07.2021 року звернувся з заявою про призначення пенсії за віком починаючи з 24 липня 2021 року – дня досягнення заявником 60 років.

До заяви про призначення пенсії були надані трудова книжка позивача та оригінал довідки від 23 квітня 1990 року № 08-02 за підписом начальника відділу кадрів, завіреної мокрою печаткою Всесоюзного виробничого об`єднання «Закордон нефтегазбуд», підпорядкованого Міннефтагазбуд СРСР, про перебування ОСОБА_1 за кордоном на Кубі за контрактом № 52403 у період з 09 грудня 1988 року по 19 квітня 1990 року.

27.07.2021року відповідач надав відповідь та повідомив, що рішенням№143250009973 йому відмовлено у призначені пенсії у зв`язку з відсутністю необхідних документів підтверджуючих стаж у період з 12 листопада 1984 року по 06 грудня 1988 року та у період з 09 грудня 1988 року по 19 квітня 1990 року, відтак стаж заявника становить 23 роки 2 місяці 20 днів, що менше за необхідний - 28 років.

Відповідач зазначив, що період з 12 листопада 1984 року по 06 грудня 1988 року не враховано до страхового стажу з тих підстав, що запис трудової книжки заявника про його звільнення з Всесоюзного виробничого об`єднання «Закордоннефтегазбуд» (далі - В ВО «Закордоннефтегазбуд») не завірений підписом посадової особи, як це вимагає Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20 червня 1974 року (далі - Постанова Держкомпраці СРСР № 162).

Період закордонного відрядження до Республіки Куба з 09 грудня 1988 року по 19 квітня 1990 року не враховано до страхового стажу з тих підстав, що заявником не надано довідки міністерства (відомства) яка є підставою закордонного відрядження.

Період з 12 листопада 1984 року по 06 грудня 1988 року не враховано до страхового стажу з тих підстав, що запис трудової книжки заявника про його звільнення з Всесоюзного виробничого об`єднання «Закордоннефтегазбуд» (далі - В ВО «Закордоннефтегазбуд») не завірений підписом посадової особи, як це вимагає Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20 червня 1974 року (далі - Постанова Держкомпраці СРСР № 162)

Позивач не погоджуючись з вказанним рішенням відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг, врегульовано Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).

Відповідно до статті 9 Закону № 1058 в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 4 вказаної статті Закону №1058 передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пунктом 16 Прикінцевих положень Закону №1058 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Відповідно до статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 48 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової знижки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі па підприємстві, в установі, організації.

При цьому, частиною 1 статті 56 Закону №1788 передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162, та яка була чинна на момент заповнення трудової книжки позивача за спірні періоди, було передбачено, що при звільненні робітника чи службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

Як вбачається з матеріалів справи ГУ ПФУ в Миколаївській області не було

зараховано стаж роботи позивача за період закордонного відрядження до Республіки Куба з 09 грудня 1988 року по 19 квітня 1990 року не враховано до страхового стажу з тих підстав, що заявником не надано довідки міністерства (відомства) яка є підставою закордонного відрядження. За період з 12 листопада 1984 року по 06 грудня 1988 року не враховано до страхового стажу з тих підстав, що запис трудової книжки заявника про його звільнення з Всесоюзного виробничого об`єднання «Закордоннефтегазбуд» не завірений підписом посадової особи, як це вимагає Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР № 162 від 20 червня 1974 року (далі - Постанова Держкомпраці СРСР № 162)

Суд зазначає, що з записів трудової книжки № 12-15 вбачається, що 12 листопада 1984 року позивач був прийнятий на посаду слюсаря V розряду до ВВО «Закордоннефтегазбуд», а 06 грудня 1984 року звільнений з вказаної посади в зв`язку з виїздом у закордонне відрядження, де знаходився у період з 09 грудня 1988 року по 19 квітня 1990 року та був звільнений з підприємства наказом по підприємству № 125-к від 11 червня 1990 року.

Запис трудової книжки № 15 про звільнення з ВВО «Закордоннефтегазбуд» завірений підписом старшого інженера відділу кадрів та мокрою печаткою підприємства.

Отже, з фактичних обставин справи вбачається, що трудова книжка містить запис про безперервну роботуна одному підприємстві - ВВО «Закордоннефтегазбуд» з 12 листопада 1984 року по 11 червня 1990 року, а запис про звільнення позивача з ВВО «Закордоннефтегазбуд» повністю відповідає вимогам діючого законодавства.

Крім того, факт закордонного відрядження позивача до Республіки Куба підтверджений записом трудової книжки та додатково довідкою від 23 квітня 1990 року № 08-02 за підписом начальника відділу кадрів, завіреної мокрою печаткою ВВО «Закордоннефтегазбуд», яке було підпорядковане Міннефтагазбуд СРСР.

Будь-яких обґрунтувань, з посиланням на норми законодавства, щодо невідповідності записів трудової книжки та вказаної довідки діючим вимогам оскаржуване рішення не містить.

У постанові №677/277/17 від 06 лютого 2018 року Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію стосовно того, що власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що наданими доказами підтверджено період перебування ОСОБА_1 у закордонному відрядженні, а тому даний стаж має бути зарахований до загального трудового стажу останнього.

Частина 2 ст. 9 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У даному випадку, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у всесоюзному виробничому об`єднанні "Закордоннефтегазбуд" з 12.11.1984 по 06.12.1988 року та період перебування у закордонному відрядженні у Республіці Куба з 09.12.1988 по 19.04.1990 року.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 13844159) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаїській області №143250009973 від 16.07.2021 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

3.Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) період роботи у всесоюзному виробничому об`єднанні "Закордоннефтегазбуд" з 12.11.1984 по 06.12.1988 року та період перебування у закордонному відрядженні у Республіці Куба з 09.12.1988 по 19.04.1990 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник