Рішення № 103143403, 27.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

27 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/7408/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

23 листопада 2021 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду через «Електронний суд» надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо не зарахування до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1969 по 15.06.1973, з 19.06.1973 по 26.04.1974 та з 13.04.1974 по 05.05.1977, відповідно до ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці";

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 періоди з 01.09.1969 по 15.06.1973, з 19.06.1973 по 26.04.1974 та з 13.04.1974 по 05.05.1977;

- зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Луганській області переглянути розмір пенсії ОСОБА_1 з урахуванням ст. 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" з 03.10.2017.

В обґрунтування позову зазначено, що при нарахуванні пільгового стажу для оформлення пенсії, на думку позивача, не враховані наступні періоди: з 01.09.1969 по 15.06.1973 - навчання у ПТУ 3 роки 9 місяців 15 днів, з 19.06.1973 по 26.04.1974 - 10 місяців 8 днів - робота електрослюсарем підземним в ШПУ "Ровеньковське" після навчання, з 13.05.1974 по 05.05.1977 - військова служба строкова 2 роки 11 місяців 23 дні.

Так, статтею 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про загальний військовий обов`язок і військову службу», передбачено, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач вважає, що додатково необхідно зарахувати за кожний рік роботи позивача на підземних роботах провідних професій по 3 місяці за рік – 2 роки 6 місяців, оскільки згідно з вимогами пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі. Таким чином до пільгового стажу не зараховано 11 років 01 місяць 16 днів.

17.07.2021 позивач відправив через портал ПФУ скаргу, в якій просив відповідача зробити перерахунок пенсії. 13.08.2021 через портал відповідач надав відповідь, в якій зазначено, що період з 01.09.1969 по 15.06.1973 (навчання в ГПТУ № 33, спеціальність «електрослюсар з обслуговування дільничного та стаціонарного обладнання та засобів автоматизації» з 19.06.1973 по 26.04.1974 (ШПУ «Ровеньковское», на посаді електрослюсар підземний та з 13.04.1974 по 05.05.1977 (військова служба) зараховано як страховий стаж на загальних підставах. Пільгова довідка за вищезазначений період до управління не надавалась, тому зарахувати до пільгового стажу зазначені періоди підстав немає. Позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною, тому звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

20.12.2021 представником відповідача за вхідним реєстраційним номером 45350/2021 на адресу суду було надано відзив на позовну заяву (а.с. 29-32), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог в повному обсязі з таких підстав. Позивач звернувся на вебпортал за вхідним № ВЕБ-12001-Ф-С-21-063281, зареєстроване за №3107/Н-1200-21, з питання пенсійного забезпечення, звернення розглянуто, та 13.08.2021 надано відповідь. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону при загальному стажі роботи 50 років 10 місяців 26 днів, в тому числі стаж на підземних роботах - 10 років 3 місяці 3 дні. Стаж, зазначений у зверненні, а саме: з 01.09.1969 по 15.06.1973 (навчання в ГПТУ № 33, спеціальність-електрослюсар по обслуговуванню дільничного та стац.обладнання та засобів автоматизації, так у дипломі), з 19.06.1973 по 26.04.1974 (ШПУ «Ровеньковское», на посаді «электрослесарь подземный» (мовою оригіналу) та з 13.04.1974 по 05.05.1977 (військова служба) зараховано як страховий стаж на загальних підставах. Пільгова довідка за вищезазначений період до управління не надавалась.

Абзацом 1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (зі змінами) (далі - Порядок № 22-1) встановлено, що заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії- додаток 1 до Порядку № 22-1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр). Також заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Пунктом 2.23 розділу II Порядку № 22-1 встановлено, що при поданні особою заяви (про призначення пенсії, про перерахунок пенсії, про поновлення виплати раніше призначеної пенсії, про переведення з одного виду пенсії на інший) в паперовій формі - документи можуть бути подані як в оригіналах, так і в копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію (абз. 1 п. 2.23). Виключенням є документи про стаж, вік та заробітну плату, які подаються виключно в оригіналах (абз. 2 п. 2.23).

У пункті 4.1 Порядку № 22-1 зазначено, що заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію. Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу, тобто сервісний центр, який прийняв заяву, наприклад про призначення пенсії, та додані до неї документи, завантажує відповідні сканкопії до «ІКІС ПФУ підсистеми «Звернення», після чого завантажений пакет документів розподіляється (направляється) до структурного підрозділу ПФУ іншої адміністративно-територіальної одиниці (області, району, міста) для подальшого його опрацювання.

Таким чином, суворе дотримання визначених Порядком № 22-1 норм щодо звернення за призначенням пенсії обумовлено, у першу чергу, неможливістю «підвантаження» до «ІКІС ПФУ підсистеми «Звернення» аби-якої заяви, листа, звернення тощо, адже сама заява про призначення пенсії, а точніше її електронна форма, заповнюється спеціалістом сервісного центру у присутності заявника/його представника, тобто в «ІКІС ПФУ підсистеми «Звернення» навіть суто технічно неможливо «підмінити» заяву, власноручно написану особою, яка звертається, на заяву, що заповнюється в електронному вигляді (та має виключно електронну форму) у відповідній підсистемі. На підставі вищевикладеного в управління відсутні будь-які правові підстави та технічна можливість для зарахування до пільгового стажу спірних періодів.

Відповідач зазначає, що оскільки позивач не звернувся за призначенням пенсії у визначений спеціальним законодавством України спосіб, управління не мало змоги надати оцінку поданим документам, а відтак спеціальний пільговий стаж позивача управлінням не обраховувався та не визначалось право на перерахунок пенсії (чи його відсутність).

На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Отже, спірними питаннями для сторін є саме наявність правових підстав для прийняття відповідачем рішення про перерахунок пенсії на підставі електронного звернення позивача; для зарахування до пільгового стажу позивача спірних періодів його навчання, роботи та військової служби; достатність цього стажу для призначення пенсії з урахуванням вимог статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", а також достатність документів пенсійної справи позивача для прийняття такого рішення на момент звернення з заявою про призначення пенсії (оскільки позивач не надавав нових документів на підтвердження пільгового стажу до електронного звернення, зазначивши, що всі вони надані при зверненні з заявою про призначення пенсії).

Ухвалою суду від 26.11.2021 позовну заяву залишено без руху (а.с. 21).

Ухвалою суду від 03.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду після усунення недоліків та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін (а.с. 25-26).

23.12.2021 судове засідання відкладено (а.с. 48).

Дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (а.с. 5 зв.бік-8).

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримує пенсію за віком відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що визнають сторони.

Трудова книжка ОСОБА_1 від 19.06.1973 містить такі записи за спірні періоди роботи позивача (арк.спр.12-18):

- з 01.09.1969 по 15.06.1973 – навчання в ГПТУ № 33;

- з 19.06.1973 по 26.04.1974 – працював електрослюсарем підземним на шахті «Ровеньковское»;

- з 13.05.1974 по 04.05.1977 – служба в Радянській армії.

До матеріалів справи сторони не надали копій військового квитка, а також диплома позивача на підтвердження відомостей трудової книжки щодо факту навчання та військової служби.

17.07.2021 позивач звернувся до відповідача з електронним зверненням через вебпортал Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № ВЕБ-12001-Ф-С-21-063281, в якому просив зробити перерахунок, зарахувавши до пільгового стажу періоди роботи з 01.09.1969 по 15.06.1973 (навчання в ГПТУ № 33, спеціальність-електрослюсар по обслуговуванню дільничного та стац.обладнання та засобів автоматизації, так у дипломі), з 19.06.1973 по 26.04.1974 (ШПУ «Ровеньковское», на посаді електрослюсаря підземного та з 13.04.1974 по 05.05.1977 (військова служба) (а.с. 9).

У відповідь на це звернення, листом від 13.08.2021 № 3160-3107/Н-02/8-1200/21 відповідач повідомив позивача, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до вимог ст.114 Закону 1057 при загальному стажі роботи 50 років 10 місяців 26 днів, в тому числі стаж на підземних роботах - 10 років 3 місяця 3 дня. Стаж, зазначений у зверненні, а саме: з 01.09.1969 по 15.06.1973 - навчання в ГПТУ № 33, з 19.06.1973 по 26.04.1974 - ШПУ «Ровеньковское», на посаді електрослюсар підземний» та з 13.04.1974 по 04.05.1977 - служби в Радянській армії зараховано як страховий стаж на загальних підставах. Пільгова довідка за вищезазначений період до управління не надавалась (а.с. 10-11).

В самому листі відповідач не зазначив законодавчі підстави необхідності підтвердження трудового стажу уточнюючими довідками (наприклад, через відсутність певних записів в трудовій книжці).

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

Частиною другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, який спрямовано на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв`язанні соціально-побутових проблем шахтарів, є саме Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 345-VII (далі Закон України № 345-VII).

Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (стаття 1 Закон України № 345-VII).

Положеннями статті 8 Закону України № 345-VII передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Статтею 62 Закону передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 63 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі по тексту Порядок).

Пунктом 1 Порядку передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Підпунктом 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці 1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України Про пенсійне забезпечення.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

Згідно з статтею 100 Закону України Про пенсійне забезпечення особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1. Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846, до заяви про призначення пенсії, серед іншого, додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.

Отже, додаткові документи для підтвердження стажу роботи вимагаються лише у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 01.12.2005 за № 1451/11731, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що були чинними на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Таким чином, з викладених законодавчих норм вбачається, що правовою підставою для виникнення в особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є набуття нею відповідного стажу при виконанні робіт, передбачених Списком № 1.

При цьому, за правилами застосування Списку № 1, визначеними у наведених вище правових нормах, якщо пільгова робота виконувалася до 31.12.1991, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173; якщо виконання пільгової роботи продовжувалося після 01.01.1992 або розпочато після цієї дати, але не більше як до 11.03.1994, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10; якщо пільгова робота продовжувалася після 11.03.1994 р. або розпочата після цієї дати, але не більше як до 16.01.2003, то застосовується Список № 1, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162.

Порядок ведення трудових книжок встановлений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі -Інструкція № 58).

Відповідно до пункту 1.1 вказаної Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Згідно з пунктом 2.2. Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.

Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до абзацу 8 пункту 2.14 Інструкції № 58 переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, які прийняття на роботу.

Разом із тим, суд зазначає, що згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 58 питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права. Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, суд вважає необхідним зазначати, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання у первинних документах печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка, не може бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 провадження №К/9901/1298/17.

Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у період з 19.06.1973 по 26.04.1974 він працював на ШПУ «Ровеньковское» на посаді електрослюсаря підземного, його трудова книжка містить достатню інформацію для зарахування цього періоду роботи до пільгового стажу за Списком № 1.

Щодо незарахування до пільгового стажу позивача навчання з 01.09.1969 по 15.06.1973 в ГПТУ № 33, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що абзацом 1 частини першої статті 38 Закону України від 10.02.1998 № 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» передбачено, що час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Аналогічна, за змістом, вимога міститься і у абзаці 1 пункту 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240, час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, зарахування періоду навчання до пільгового стажу у повній мірі залежить від того, чи була особа працевлаштована протягом трьох місяців після закінчення навчання на роботу за набутою професією, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників.

Судом встановлено, що в період з 01.09.1969 по 15.06.1973 позивач навчався у ГПТУ № 33, а 19.06.1973 позивача було прийнято на роботу на шахті «Ровеньковское» на посаду електрослюсарем підземним.

Отже, позивач працевлаштувався в той же місяць після закінчення навчання на роботу, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, тому позивач має право на зарахування періоду навчання в ГПТУ № 33 до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Щодо позовних вимог про зарахування до пільгового стажу позивача періоду його служби в Радянській армії з 13.04.1974 по 05.05.1977 суд дійшов такого висновку.

Згідно з абзацом 2 частини 1 статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України "Про пенсійне забезпечення" або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Час проходження строкової військової служби, який зараховується до пільгового стажу, не повинен перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Аналогічні положення викладені в частині 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ, згідно з якою військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Із записів трудової книжки позивача судом встановлено, що позивач з 13.04.1974 по 04.05.1977 проходив службу у лавах Радянської армії та на момент призову на строкову військову службу займав посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, 26.04.1974 позивача було звільнено з займаної посади у зв`язку з його призовом на строкову службу до Радянської армії.

Отже, період проходження строкової військової служби з 13.04.1974 по 04.05.1977 підлягає зарахуванню до спеціального стажу роботи.

Що стосується питання дотримання відповідачем законодавчо визначеної процедури розгляду електронного звернення позивач про перерахунок пенсії, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до пункту 1.1. Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії- додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.

Днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви (п. 1.9).

Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Підпунктами 1,2,4,5 пункту 2.1 розділу II "Документи, необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший" Порядку № 22-1 встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема: документ, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), або свідоцтво про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду (система надання послуг в електронній формі) (далі-вебпортал) - сукупність програмно-технічних засобів, що забезпечують оперативне приймання, обробку, зберігання та передачу інформації (даних) під час надання послуг громадянам, застрахованим особам та страхувальникам, а також надання установам банків та організаціям, що здійснюють виплату та доставку пенсій, інформації в електронній формі з дотриманням адресності та заходів щодо захисту відповідних видів інформації (даних);

електронна пенсійна справа - сукупність інформації, яка обробляється на базі централізованих інформаційних технологій у формі електронних даних для забезпечення призначення/перерахунку та виплати пенсій, формується та ведеться відповідно до вимогЗаконів України "Про електронні документи та електронний документообіг","Про електронні довірчі послуги" та "Про захист персональних даних", включаючи обов`язкову інформацію про паспортні дані пенсіонера та його місце проживання; копії документів, на підставі яких призначено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання, допомогу на поховання тощо) та проводиться її виплата; іншу інформацію, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати з часу її призначення до закриття пенсійної справи.

Оскільки заява про перерахунок пенсії була подана позивачем через веб портал в електронному вигляді, то на спірні правовідносини розповсюджується дія саме вказаного Положення.

Відповідно до вимог абзацу першого пункту 1 розділу ІV Положення надання органами Пенсійного фонду послуг в електронній формі здійснюється з використанням технологій віддаленого доступу (вебтехнологій) та автоматизованої передачі і обробки інформації і включає, в тому числі, й подання користувачем електронних послуг через вебпортал з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID заяв, передбачених абзацом другим пункту 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, та заяви про підтвердження стажу роботи відповідно до Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105, разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Отже, звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії в електронному вигляді через вебпортал з відповідними документами відповідає вказаним вимогам Положення.

При цьому, як зазначено у п.2.23 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»» при поданні особою заяви в паперовій формі документи можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію. Документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах. До заяви, поданої в електронній формі через вебпортал, додаються скановані копії оригіналів документів. На створені електронні копії заявник накладає кваліфікований електронний підпис.

Згідно з пунктом 4.3 розділу ІV "Приймання, оформлення і розгляд документів" Порядку № 22-1) вбачається, що створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.

Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Отже, відповідач мав розглянути звернення позивача з заявою про призначення пенсії, що подана через вебпортал, та прийняти рішення за результатом такого звернення про перерахунок пенсії або про відмову в перерахунку пенсії та повідомити про прийняте рішення заявника відповідно до вказаних вимог законодавства.

Судом встановлено, що 17.07.2021 позивач через вебпортал Пенсійного фонду України подав звернення № ВЕБ-12001-Ф-С-21-063281 про перерахунок пенсії (а.с. 9).

Однак, відмовив позивачу у перерахунку пенсії листом Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 13.08.2021 № 3160-3107/Н-02/8-1200/21 (а.с.10-11).

Сторони визнають ту обставину, що рішення про відмову в перерахунку пенсії за результатом розгляду електронного звернення не приймалося відповідачем.

Оскільки відповідач не приймав такого рішення і лише листом повідомив позивача про необхідність дотримання відповідного порядку звернення, суд дійшов висновку про те, що відповідач не розглянув заяву про перерахунок пенсії, що подана позивачем, відповідно до визначеної законодавством процедури, що звісно призвело до порушення прав позивача. Тому належним способом захисту порушеного права буде саме визнання протиправною такої бездіяльності відповідача та зобов`язання розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, що подана 17.07.2021 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням встановлених судом обставин порушення відповідачем самої процедури розгляду заяви позивача, позовна вимога в частині зобов`язання відповідача здійснення перерахунок та переглянути розмір пенсії є передчасною, тому в задоволенні її слід відмовити.

Виходячи з меж та підстав заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірності своїх дій, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, з обранням іншого способу захисту порушеного права позивача відповідно до вимог п. 10 ч.2 ст.245 КАС України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд дійшов таких висновків.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в сумі 908 грн (арк.спр.4).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною восьмою статті 139 КАС України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи, що основний розмір позовних вимог задоволено, судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстраціїя: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо неприйняття рішення на підставі звернення на вебпортал ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 17.07.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути звернення ОСОБА_1 від 17.07.2021 на вебпортал №ВЕБ-12001-Ф-С-21-063281, зареєстроване за №3107/Н-1200-21, про перерахунок пенсії із прийняттям рішення відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 01 лютого 2022 року.

Суддя В.С. Шембелян