Рішення № 103143305, 31.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

31 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6101/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 24 лютого 2021 року № Ф-1067-55,

ВСТАНОВИВ:

22.10.2021 до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління ДПС у Луганській області (далі – відповідач), в якому позивач просить визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у Луганській області про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 24 лютого 2021 року № Ф-1067-55 на суму 37788,74 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що з 28.08.2008 він був зареєстрований фізичною особою-підприємцем. Позивач отримав лист № 6251/04-10 від 22.08.2019 від Старобільського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому зазначено про необхідність сплатити борг в сумі 21030,90 грн.

Окрім цього, позивач отримав лист від Новоайдарського районного відділу ДВС ГТУЮ у Луганській області від 21.11.2019 № 6771 про виклик до державного виконавця, постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 60543301 від 21.11.2019, постанову про стягнення виконавчого збору. Підставою для відкриття виконавчого провадження зазначена вимога № Ф-1067-55У від 09.08.2019.

06.04.2021 позивач звернувся до ГУ ДПС у Луганській області з заявою про надання письмових пояснень про утворену заборгованість.

ГУ ДПС у Луганській області 06.05.2021 надало відповідь №3741/6/12-32-13-06-08 на заяву ОСОБА_1 від 06.04.2021, в якій зазначило, що відповідно до Реєстру самозайнятих осіб станом на 21.04.2021 ОСОБА_1 знаходиться на обліку як фізична особа- підприємець з 02.03.2004. Також згідно з даними Реєстру ОСОБА_1 була подана ф. № 5-ОПП, яка 12.08.2009 зареєстрована за № 84312 та оброблена ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська (1234). Інформація щодо припинення підприємницької діяльності в Реєстрі відсутня. Платнику були нараховані ЄСВ за 2017 рік в сумі 8448 грн, за 2018 рік в сумі 9828,72 грн, за 2019 рік в сумі 11016,72 грн, за 2020 рік в сумі 8495,30 грн. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_1 станом на поточну дату зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та є платником податків за основним місцем обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області (1223 - Новоайдарська ДПІ) на загальній системі оподаткування з 01.01.2017, згідно з Законом № 2464 автоматично проведено нарахування єдиного соціального внеску передбачені ІТС «Податковий Блок» у сумі 37788,74 грн. У зв`язку з цим була сформована та направлена вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1067-55 від 24.02.2021.

01.07.2021 за заявою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням підприємницьку діяльність ОСОБА_1 було припинено, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 2003710060001002375.

Позивач вважає, що вимога ГУ ДПС у Луганські області № Ф-1067-55 була направлена з порушенням визначених законодавством строків, а тому є незаконною, оскільки ГУ ДПС у Луганській області було порушено строк обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску. Проте, контролюючим органом вимога про сплату боргу (недоїмки) на адресу позивача не направлялась тривалий час, а заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за цей час значно зростала. Вказане свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду.

Ухвалою суду від 27.10.2021 позов було залишено без руху для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 19.11.2021 продовжено строк для усунення недоліків.

У встановлений судом строк позивачем недоліки було усунуто.

Ухвалою суду від 06.12.2021 відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

28.12.2021 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він заперечував проти позову з таких підстав.

ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.03.2004 Щастинською районною державною адміністрацією Луганської області. Як платник податків та єдиного соціального внеску ОСОБА_1 обліковується в Новоайдарській ДПІ Головного управління ДПС у Луганській області. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 знаходився на загальній системі оподаткування.

З 01.07.2021 ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 6 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно Реєстру самозайнятих осіб (далі - Реєстр) станом на дату оскарженої вимоги ОСОБА_1 знаходиться на обліку як фізична особа - підприємець.

Також згідно Реєстру ОСОБА_1 була подана ф. № 5-ОПП, яка 12.08.2009 зареєстрована за № 84312 та оброблена ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська (1234).

Інформація щодо припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в Реєстрі на дату формування оскарженої вимоги була відсутня.

Керуючись нормами діючого законодавства, ОСОБА_1 в автоматичному режимі були нараховані наступні суми єдиного соціального внеску згідно ІКП по коду платежу 71040000 (Єдиний соціальний внесок для фізичних осіб - підприємців):

- у 2017 році розмір обов`язкового мінімального страхового внеску на місяць складав 704,00 грн (22% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2017 - 3200,00 грн). Відбулося нарахування ЄСВ 09.02.2018 у сумі 8448,00 грн в ITC «Податковий Блок» за 2017 рік;

- у 2018 році розмір обов`язкового мінімального страхового внеску на місяць складав 819,06 грн (22% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2018 - 3723,00 грн). Відбулось нарахування ЄСВ у сумі 9828,72 грн, а саме: 19.04.2018 у сумі 2457,18 грн за І квартал 2018 року; 19.07.2018 у сумі 2457,18 грн за II квартал 2018 року; 09.10.2018 у сумі 2457,18 грн за III квартал 2018 року; 21.01.2019 у сумі 2457,18 грн за IV квартал 2018 року;

- у 2019 році розмір обов`язкового мінімального страхового внеску на місяць складав 918,06 грн (22% від мінімальної заробітної плати, встановленої на 01.01.2019 - 4173,00 грн). Відбулось нарахування ЄСВ у сумі 11016,72 грн, а саме: 19.04.2019 у сумі 2754,18 грн за І квартал 2019 року; 19.07.2019 у сумі 2754,18 грн за II квартал 2019 року; 21.10.2019 у сумі 2754,18 грн за III квартал 2019 року; 20.01.2020 у сумі 2754,18 грн за IV квартал 2019 року;

- у 2020 році з січня по серпень розмір обов`язкового мінімального страхового внеску на місяць складав 1039,06 грн, а з вересня 2020 року склав 1100 грн. Відбулось нарахування ЄСВ у сумі 8495,30 грн, а саме: 21.04.2020 у сумі 2078,12 грн за січень-лютий 2020 року; 20.07.2020 у сумі 1039,06 грн за червень 2020 року; 19.10.2020 у сумі 3178,12 грн за III квартал 2020 року; 19.01.2021 у сумі 2200,00 грн за жовтень-листопад 2020 року.

ОСОБА_1 станом на дату формування оскарженої вимоги був зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця та був платником податків за основним місцем обліку в Головному управлінні ДГІС у Луганській області (1223 - Новоайдарська ДПІ) на загальній системі оподаткування з 01.01.2017, згідно вимог норм Закону № 2464 автоматично проведені нарахування єдиного соціального внеску, передбачені ITC «Податковий Блок» у сумі 37788,74 грн.

Враховуючи вищевикладене, слідує, що твердження позивача про те, що Головним управлінням ДПС у Луганській області були порушені строки обчислення єдиного внеску позивачу, є необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсності. Станом на 19.01.2021 ОСОБА_1 допустив заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 37788,74 грн (код класифікації доходів бюджету 71040000 - єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність), що підтверджується даними картки особового рахунку платника єдиного внеску.

ГУ ДПС у Луганській області на підставі даних картки особового рахунку платника було сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 24.02.2021 № Ф-1067-55, яку направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу відповідача згідно даних Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме: АДРЕСА_1 .

Згідно відмітки в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення оскаржену вимогу ОСОБА_1 отримав особисто 15.04.2021.

Позивач оскаржив вимогу від 24.02.2021 № Ф-1067-55 в судовому порядку лише 20.10.2021, тобто з порушенням законодавчо встановленого 10-денного строку для її оскарження, також строку, встановленого статтею 122 КАС України.

Позивачем не було надано будь-яких об`єктивних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (арк. спр. 48-51).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , 02.03.2004 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебував на обліку в Головному управлінні ДПС у Луганській області, Новоайдарська ДПІ (Новоайдарський район), 01.07.2021 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням (арк. спр. 7-8, 65-66).

24.02.2021 Головним управління ДПС у Луганській області сформовано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-1067-55 на загальну суму заборгованості 37788,74 грн (недоїмка) (арк. спр. 9).

Як слідує з розрахунку боргу, сума боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в розмірі 37788,44 грн складається з несплачених сум єдиного соціального внеску для фізичних осіб-підприємців за період з 2017 року по листопад 2020 року (арк. спр. 53).

Згідно з інтегрованою карткою платника станом на 31.01.2021 за позивачем рахується борг в сумі 37788,74 грн (арк. спр. 54-57).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених позовних вимог, оцінюючи обґрунтованість доводів сторін, суд виходить з такого.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» № 2464 (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною другою статті 6 Закону № 2464-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Статтею 9 Закону № 2464-VI встановлено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування або на єдиний рахунок, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина п`ята); єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку або на єдиний рахунок (частина сьома); платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (частина восьма); єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина дванадцята).

Згідно з частиною першою статті 25 Закону № 2464-VI рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

З вищевикладеного слідує, що за загальними правилами податковий орган у разі наявності недоїмки у платника єдиного внеску надсилає такому платнику вимогу про сплату боргу.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що за позивачем обліковується борг з єдиного внеску в сумі 37788,74 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ГУ ДПС порушено строк обчислення боргу по сплаті єдиного соціального внеску, який мав бути зроблений в кінці календарного місяця (кварталу) у разі існування недоїмки зі сплати єдиного внеску, що, на думку позивача, свідчить про порушення податковим органом процедури, яка передує прийняттю вимоги про сплату боргу (недоїмки).

Вказані доводи позивача суд вважає хибними з огляду на таке.

Відповідно до частини шістнадцятої статті 25 Закону № 2464-VI строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 р. за № 508/2695, податкові органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;

платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається):

платникам, зазначеним у пункті 1 статті 4 Закону, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Отже, чинним законодавством передбачено, що вимога про сплату боргу (недоїмки), зокрема, фізичним особам-підприємцям, направляється (вручається) протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, в якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску.

Проте, суд зазначає, що порушення щодо строку направлення такої вимоги не може бути підставою для скасування по суті правильної вимоги.

Існування боргу зі сплати єдиного внеску в означеній сумі підтверджено матеріалами справи.

Інших доводів щодо протиправності спірної вимоги позивачем у позовній заяві не наведено.

Щодо посилань відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом суд дійшов такого.

Згідно з положеннями статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з податковим органом шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Відповідач, обґрунтовуючи свої доводи щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, зазначає, що спірну вимогу позивач отримав 15.04.2021, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (арк. спр. 58).

Оглядом зазначеного рекомендовано повідомлення № 9270334205800 не можливо встановити, який саме документ було надіслано позивачеві. Відтак, доводи відповідача про те, що спірну вимогу було вручено позивачеві 15.04.2021, не підтверджуються належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем дотримано строк звернення з позовом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що спірна вимога Головного управління ДПС у Луганській області є правомірною та не підлягає скасуванню, а отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на зазначене, у зв`язку з тим, що суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати зі сплати судового збору позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Луганській області (місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд. 72, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, код ЄДРПОУ 44082150) про визнання протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску від 24 лютого 2021 року № Ф-1067-55 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.О. Свергун