Рішення № 103141951, 10.01.2022, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3178/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26.08.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.06.2020 щодо відмови ОСОБА_1 у призначені пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону «України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року 1788- XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року 213-УІІІ, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні 1-р/2020;

- зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області призначити ОСОБА_1 , з 06 травня 2020 року пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 згідно з п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року 1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року 213-VІІІ, з урахуванням висновків Конституційного Суду України, викладених у прийнятому 23.01.2020 року рішенні 1- р/2020.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач 05.06.2020 звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах і надала усі необхідні документи.

Рішенням відповідача від 15.06.2020 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

При цьому, згідно з рішенням про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 вказано, що положення Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року 1788- ХІІ застосовувалися в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугою років до 01.01.2018 року. Але Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо підвищення пенсій” від 03 жовтня 2017 року 2148-УІІІ(далі Закон 2148), до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-ІV було внесено розділ XIV-1 “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян”, (стаття 114 та стаття 115), який і визначає принципи, засади і механізми призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком 1 та за Списком 2. Тому з 01.01.2018 виключно Законом України 1058 визначається умови набуття права та порядок визначення розміру пенсійних виплат та пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком.

З посиланням на норми Закону України “Про пенсійне забезпечення” позивач вважає, що відповідач внаслідок порушень зазначених вимог Закону позбавив її права на пенсію, що стало підставою для подання даної позовної заяви.

Ухвалою суду від 31.08.2020 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін (а.с. 30-31).

29.09.2020 судове засідання не відбулося з підстав, зазначених у довідці (а.с. 59).

26.10.2020 судове засідання не відбулося з підстав, зазначених у довідці (а.с. 66).

Ухвалою суду від 24.11.2020 зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Верховного Суду у зразковій справі 360/3611/20 ( Пз/9901/32/20) (а.с. 77-78).

Ухвалою суду від 16.12.2021 поновлено провадження у справі (а.с. 96).

Ухвалою суду від 16.12.2021 вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання; замінено відповідача - управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (а.с. 97-98).

Ухвалою суду від 05.01.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 101).

23.09.2020 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.36-38), відповідно до якого він просить відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав.

05.06.2020 позивач звернулась до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

ОСОБА_1 на час звернення за призначенням пенсії за розрахунком управління має страховий стаж роботи 25 років 5 місяців 4 дні, в тому числі на пільгових умовах за списком 2 згідно з п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - 13 років 3 дні.

До страхового стажу позивача управлінням зараховані періоди:

з 17.10.1988 по 01.06.1999, з 02.06.2003 по 24.09.2005 та з 05.10.2010 по 27.10.2010 відповідно до записів трудової книжки та індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5).

До страхового та пільгового стажу за списком 2 управлінням зараховано періоди роботи позивача з 02.06.1999 по 01.06.2003 та з 29.10.2010 по 31.12.2019 на шахті «Гірська» ДП «Первомайсмьквугілля» згідно довідок 174/1-174/2 від 08.05.2020, 62/1-62/2, 62/3, 62/4 від 26.05.2020, виданих ДП «Первомайськвугілля» за виключенням відпусток без збереження заробітної плати, участі в АТО, відсутності атестації робочого місця, тобто тих періодів роботи, протягом яких позивач не перебувала повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах та індивідуальних відомостей про застраховану особу (ОК-5).

Відповідачем зазначено, що через недосягнення ОСОБА_1 на дату звернення за призначенням пенсії встановленого пенсійного віку - 55 років, управлінням Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 15.06.2020 було прийняте рішення «Про відмову в призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно з п. 2 ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

Також відповідачем зазначено, що на дату звернення до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 не набула права на призначення пенсії на пільгових умовах згідно з п. 2 ч 2. ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», бо не досягла пенсійного віку, тому рішення управління, на думку сторони відповідача, від 15.06.2020 про відмову в призначенні їй такої пенсії - цілком правомірне, а право на пенсію позивач матиме тільки з 06.05.2025.

На підставі вищенаведеного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 (а.с.8-10).

05 червня 2020 року позивач звернулась до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком, додавши до неї відповідний пакет документів (а.с.44).

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.06.2020 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” через недосягнення пенсійного віку, а саме 54 років (а.с.25-26).

Таким чином, на дату звернення за призначенням пенсії позивачу виповнився 50 років.

Трудова книжка ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 27.11.1989 містить такі записи щодо періоду роботи на шахті «Гірська» ДП «Первомайськвугілля»:

запис 7 – 01.06.1999 – прийнята машиністом конвеєрів (наказ 18/к від 01.06.1999);

запис 8 – 25.07.1999 по результатам атестації робочих місць професія машиніст конвеєрів має право на пенсію за віком на пільгових умовах по сп. 2 роз. ІІ п «а» (наказ 56 від 25.07.1999);

запис 9 – 01.01.2001 – машиніст установок збагачення та брекетування (наказ 3 від 04.01.2001);

запис 10 – 01.06.2003 – звільнена по п. 3 ст. 38 КЗпП України у зв`язку з невиплатою заробітної плати (наказ 20/к від 01.06.2003);

запис 13 – 28.10.2010 – прийнята машиністом конвеєрів (наказ 39/к від 28.10.2010);

за результатами атестації робочих місць професія машиніст конвеєрів має право на пенсію по списку 2 (наказ 47 від 27.12.2007);

запис 16 – 22.11.2012 – відповідно атестації робочих місцьмашиніст конвеєра дає право для перехода на пенсчію за спиком 2 (наказ 1136 від 22.11.2012);

запис 17 – 14.11.2017 – згідно атестації робочих місць професія машиніст конвеєра дає право для переходу на пенсію за списком 2 (наказ 873 від 14.11.2017),

запис про звільнення в трудовій книжці позивача на дату звернення за призначенням пенсії був відсутній (а.с. 11-14).

Всі зазначені записи завірені печатками підприємства та підписами відповідальних осіб, містять всі необхідні реквізити наказів про прийняття та звільнення з посади позивача, а також про атестацію її робочого місця у спірний період.

За відомостями ОК-5 позивач продовжила працювати у відокремленому підрозділі шахта «Гірське» ДП «Первомайськвугілля» та за неї роботодавцем сплачувалися страхові внески по 30.04.2020 (а.с. 52-54).

Відповідно до довідок, наданих позивачем до заяви про призначення пенсії 174/1-174/2 від 08.05.2020, 62/1-62/2, 62/3, 62/4 від 26.05.2020, виданих ДП «Первомайськвугілля», позивач продовжила працювати у відокремленому підрозділі шахта «Гірське» ДП «Первомайськвугілля» на посаді машиніст конвеєра, що передбачено Списком 2. В зазначених довідках також є записи про атестацію робочих місць (а.с. 49-51).

Отже, сторонами у справі не заперечується той факт, що на день призначення пенсії вік позивача становив 50 років, зарахований пенсійним органом загальний страховий стаж роботи позивача складав - 25 років 5 місяців 4 дні, в тому числі на пільгових умовах за списком 2 згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” 13 років 3 дні.

Таким чином спірними питанням для сторін є саме: норма якого пенсійного закону має визначати пенсійний вік позивача, а також наявність підстав для призначення пільгової пенсії за віком позивачу.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, керується такими вимогами чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Загальні умови, порядок нарахування та розмір пенсій визначаються, зокрема, Законом України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 1788-XII та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 1058-IV.

Законом 2148-VIII від 03.10.2017 Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” доповнено розділом XIV-І “Пенсійне забезпечення окремих категорій громадян”.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 цього Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До цих змін порядок призначення пенсій на пільгових умовах визначався ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”. Так, пункт “б” статті 13 цього закону в редакції, чинній до 01.04.2015 передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком 2 виробництв, робіт, професій, посаді показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

За приписами статті 12 Закону 1788-XII право на пенсію за віком мають чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

Натомість згідно з пунктом “б” статті 13 Закону 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом 213-VІІІ, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком ? 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Законом 213-VІІІ, який набрав чинності з 1 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений пунктом “б” статті 13 Закону 1788-ХІІ вік набуття права на пенсію на пільгових умовах, зокрема, жінкам з 50 років до 55 років.

Відповідно до пункту 1 резолютивної частини Рішення Коснтитуційного Суду України 1-р/2020 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону 1788-XII зі змінами, внесеними Законом 213-VIII (пункт 1 рішення).

Згідно з пунктом 3 резолютивної частини зазначеного Рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону 1788-XII в редакції до внесення змін Законом 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, у тому числі жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Таким чином, Рішенням 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону 1788-ХІІ, у зв`язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом 213-VIII.

У зв`язку із цим на час виникнення спірних правовідносин Закон 1788-ХІІз урахуванням Рішення 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, для жінок після досягнення 50 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні КСУ).

Отже, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону 1788-ХІІ з урахуванням Рішення 1-р/2020 з одного боку, та Законом 1058-ІV- з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 50 років, тоді як другий - у 55 років.

Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу “якості закону”, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі “Щокін проти України”).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі 520/15025/16-а (провадження 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким за умов існування неоднозначного, множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який є найбільш сприятливим для особи., а саме: норми Закону 1788-ХІІ з урахуванням Рішення Коснтитуційного Суду України 1-р/2020, а не Закону 1058-ІV.

Таким чином, за нявності достатньої кількості стажу як страхового так і пільгового (при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах), позивач має право на призначення пільгової пенсії саме по досягненню 50 років за вказаними висновками Великої Палати Верховного Суду.

Як встановлено судом, станом на 05 червня 2020 року (дата звернення з заявою про призначення пенсії за віком) позивачу виповнилося 50 років, при розгляді заяви визначено страховий стаж 25 років 5 місяців 4 дні, стаж за Списком 2, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, визначений 13 років 03 дні, отже вона мала право на призначення пільгової пенсії згідно з пунктом “б” статті 13 Закону 1788-XII в редакції, чинній до внесення змін Законом 213-VІІІ.

Тому відмова управління Пенсійного фонду України в призначенні позивачу (яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 50 років, мала страховий стаж роботи понад 20 років, у тому числі пільговий стаж за списком 2 – понад 10 років) пенсії на пільгових умовах за віком з посиланням недосягнення нею 55-річного пенсійного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону 1058-ІV, є протиправною.

Велика палата Верховного суду в межах зразкової справи 360/3611/20 дійшла висновку про те, що в даному випадку підлягають застосуванню саме норми Закону 1788-ХІІ з урахуванням Рішення 1-р/2020, положення яких є найбільш сприятливими для особи, а не Закону 1058-ІV. При ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи (частина 3статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зазначене вище свідчить про протиправність рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.06.2020 про відмову позивачу у призначенні пенсії з підстав недосягнення нею 55 річного віку, визначеного пунктом 2 частини другої статті 114 Закону 1058-ІV, з огляду на що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування вказаного рішення належать до задоволення.

Отже, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах за списком 2 на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” є обґрунтованими та мають бути задоволені судом.

За встановлених судом обставин належним способом захисту порушеного права буде саме зобов`язання відповідача призначити позивачу на пільгових умовах за списком 2 на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, за заявою про призначення пенсії від 05.06.2020.

Відповідно до частин першої, третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн, який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.06.2020 «Про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком згідно п.2 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 ».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області призначити ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком 2 на підставі пункту “б” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02 березня 2015 року 213-VІІІ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення”, за заявою про призначення пенсії від 05.06.2020.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 коп).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 12 січня 2022 року.

Суддя В.С. Шембелян