Рішення № 103141943, 06.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 грудня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2869/21

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шембелян В.С.,

за участю секретаря судового засідання Пономарьової О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними та незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 як судді у відставці на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі 360/3088/20 у розмірі 50% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді;

- зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі починаючи з 19.02.2020 здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі 360/3088/20 у розмірі 58% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично сплачених сум.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що з червня 2017 року позивач як суддя у відставці перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Попаснянському районі та щомісяця отримує довічне грошове утримання.

Так, 19 червня 2017 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання, надавши при цьому передбачений чинним законодавством України перелік документів, в тому числі й розрахунок стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Але, відповідачем самостійно зменшено розмір суддівського стажу позивача та призначено йому щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 80% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 по справі 812/162/18 був підтверджений стаж роботи позивача на посаді судді у розмірі більше за 24 роки станом на час його відставки, що дало йому право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди.

11 березня 2020 року, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 2-р/2020, позивач звернувся до посадових осіб УПФУ із заявою про здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до ст. 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 та на підставі довідки 521/20-вих від 28.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Але отримав відмову.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі 360/3088/20 було зобов`язано УПФУ в Попаснянському районі здійснити перерахунок щомісячного довічного утримання позивача на підставі довідки 521/20-вих від 28.02.2020, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці починаючи з 19 лютого 2020 року.

Натомість, починаючи з грудня 2021 року на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі 360/3088/20 позивач став отримувати довічне грошове утримання, розмір якого складає не 58%, а лише 50% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

17.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання відповідних роз`яснень щодо правомірності здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі 360/3088/20 у розмірі 50% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

30.03.2021 відповідачем була надана відповідь, за змістом якої пенсійний орган вважає правомірними свої дії щодо здійснення перерахунку на підставі рішення суду від 22.09.2020 у справі 360/3088/20 у розмірі 50% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

З урахуванням зазначеного позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою від 07.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання (арк. спр. 15-16).

Ухвалою суду від 06.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (арк.спр.36).

Ухвалою суду від 14.07.2021 зупинено провадження у справі та замінено відповідача Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області (арк.спр.40-41).

Ухвалою суду від 06.12.2021 поновлено провадження у справі (арк.спр. 50).

Від Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області 18.06.2021 надійшов відзив на позовну заяву (арк. спр. 19-21), в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, зазначивши, що з 17.06.2017 ОСОБА_1 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у розмірі 80 % суддівської винагороди при загальному стажі роботи 24 роки 6 місяців 19 днів, в тому числі стаж на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 16 років 6 місяців 17 днів.

На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 по справі 812/162/18 позивачу було проведено розрахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 червня 2017 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді періоду навчання курсантом Курганського вищого військово - політичного авіаційного училища з 01.08.1988 по 30.06.1992, а саме 3 роки 10 місяців 29 днів, та здійснено перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19 червня 2017 року з 80% до 88% суддівської винагороди. До його стажу роботи на посаді судді зараховані такі періоди: навчання ОСОБА_1 в Курганському Вищому військово-політичному авіаційному училищі з 01.08.1988 по 30.06.1992 (03 роки 11 місяців), навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (половина строку - 02 роки 04 міс. 27 днів), робота на посаді начальника Попаснянського районного управління Юстиції Луганської області - 1 рік 08 місяців 06 днів, робота на посаді судді Попаснянського районного суду 16 років 06 місяців 17 днів (усього стаж роботи станом на 16.06.2017 склав 24 роки 06 місяців 19 днів).

11.03.2020 позивач звернувся до управління з заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів » від 02.06.2016 1402-УІІІ (далі - Закон 1402) та надав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці від 28.02.2020 521/20-вих. видану Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області.

Рішенням відповідача від 05.05.2020 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі вказаної довідки.

На виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі 360/3088/20 відповідачем здійснено ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 28.02.2020 521/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020.

При проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі 360/3088/20 Управлінням додержано вимоги статті 142 Закону 1402, тобто розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці становить 50 відсотків суддівської винагороди, враховуючи стаж роботи позивача безпосередньо на посаді судді 16 років 6 місяців 17 днів.

При цьому, відповідачем зазначено, що зарахування до стажу на посаді судді періоду навчання у Курганському вищому військово-політичному авіаційному училищі з 01.08.1988 по 30.06.1992 (03 роки 11 місяців), періоду навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (половина строку навчання - 02 роки 04 міс. 27 днів), а також періоду роботи начальником Попаснянського районного управління юстиції Луганської області не передбачено вимогами ст. 137 Закон 1402 в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції.

17.02.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання роз`яснень щодо правомірності здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 по справі 360/3088/20 у розмірі 50% від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді.

30.03.2020 відповідачем була надана відповідь щодо правомірності дій управління щодо здійснення перерахунку на підставі рішення суду від 22.09.2020 у справі 360/3088/20.

Таким чином, відповідач вважає вимоги позивача безпідставними, такими, що не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини, що склалися між сторонами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (арк. спр. 4), РНОКПП НОМЕР_2 , що підтверджується довідкою про присвоєння ідентифікаційного номера (арк. спр. 4 зв.), має статус судді у відставці відповідно до посвідчення НОМЕР_3 (арк. спр. 7).

28.02.2020 Територіальним управління Державної судової адміністрації України в Луганській області видано позивачеві довідку 521 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно з якою станом на 18 лютого 2020 року його суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 94590,00 грн, в тому числі: посадовий оклад 63060,00 грн, доплата за вислугу років (50%) 31530,00 грн (арк. спр. 27).

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі 812/162/18 визнано неправомірними дії пенсійного органу щодо не зарахування до стажу роботи на посаді судді періоду навчання курсантом Курганського вищого військово-політичного авіаційного училища з 01.08.1988 по 30.06.1992 (03 роки 10 місяців 29 днів), зобов`язано відповідача провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.06.2017 із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді вказаного періоду, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% суддівської винагороди, здійснити перерахунок та виплатити заборгованість (арк. спр. 51-54).

В самому рішенні судом встановлено, що загальний стаж позивача як судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці складає 24 роки 06 місяців 19 днів, до якого належать періоди, зазначені в розрахунку стажу судді, а саме:

- 03 роки 10 місяців 29 днів - навчання ОСОБА_1 в Курганському Вищому військово-політичному авіаційному училищі;

- 02 роки 04 місяців 27 днів - половина строку навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого;

- 1 рік 08 місяців 06 днів - робота на посаді начальника Попаснянського районного управління Юстиції Луганської області;

- 16 років 06 місяців 17 днів - робота на посаді судді Попаснянського районного суду.

Інші періоди, крім періоду навчання у військовому училищі, який відповідач зрахував лише до загального стажу, а не до стажу роботи судді, не були спірними для сторін.

11.03.2020 позивач звернулася до УПФУ в Попаснянському районі Луганської області з заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі довідки від 28.02.2020 521 (арк. спр. 26).

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 05.05.2020 ОСОБА_1 було відмовлено в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у зв`язку з тим, що після 18.02.2020 підвищення суддівської винагороди відповідно до статті 142 Закону 1402, яке б було підставою для перерахунку, не здійснювалося, тому підстав для перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці немає (арк. спр. 28).

Не погодившись з таким рішенням, позивач звернулася до суду з відповідним позовом.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в справі 360/3088/20 визнано протиправним та скасувано рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 05.05.2020 б/н про відмову в перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 . Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області від 28.02.2020 521/20-вих про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 19.02.2020 (арк. спр. 55-59).

Згідно з протоколом про перерахунок пенсії від 31.10.2020 12295 йому перераховане довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 50% від суддівської винагороди працюючого судді (арк. спр. 25).

На звернення позивача від 01.03.2021, листом від 30 березня 2021 року 1229-0102-8/2462 повідомлено позивача, що управлінням здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача, починаючи з 19 лютого 2020 року (арк. спр. 12-13).

Відповідно до розрахунку Попаснянського районного суду Луганської області стажу роботи судді ОСОБА_1 , що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, визначено, що позивач у період:

з 01.08.1988 по 30.06.1992 був курсантом Курганського Вищого військово-політичного авіаційного училища 03 років 10 місяців 29 днів,

з 01.09.1992 по 25.06.1997 навчався в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (половинна строку навчання) 02 роки 04 місяці 27 днів,

з 24.03.1999 по 20.11.2000 працював начальником Попаснянського районного управління юстиції Луганської області 01 рік 07 місяців 27 днів,

з 30.11.2000 по 14.06.2017 працював суддею Папаснянського районного суду Луганської області 16 років 06 місяців 17 днів.

Усього стаж роботи на посаді судді станом на 16.06.2017 року становить 24 роки 06 місяців 10 днів (ар.спр.8).

Трудова книжка позивача серії НОМЕР_4 від 05.02.1995 містить наступні записи щодо періодів його роботи в сфері права:

01.09.1992 – 25.06.1997 - навчався у Національній юридичній академії України ім. Я.Мудрого;

01.08.1997 – 23.03.1999 - працював стажистом судді Попаснянського районного суду;

24.03.1999 – 29.11.2000 – працював на посаді начальника Попаснянського районного управління юстиції;

30.11.2000 переведений на посаду судді Попаснянського районного суду Луганської області;

16.06.2017 – відрахований з Попаснянського районного суду Луганської області у зв`язку із поданням заяви про відставку (а.с.5-6).

Отже спірним питанням цієї справи є саме правомірність дій відповідача щодо зменшення позивачу відсоткового значення розміру довічного грошового утримання судді у відставці від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, за наслідками здійсненого на виконання рішення суду в справі 360/3088/20 перерахунку, а саме з 88% до 50%, а також спірним є розмір стажу роботи позивача на посаді судді та наявність правових підстав для зарахування до такого стажу певних періодів його навчання та роботи.

Таким чином, для правильного вирішення цього спору необхідно з`ясувати, чи підлягають застосуванню до спірних правовідносин норми частини третьої статті 142 Закону України від 02.06.2016 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» стосовно обчислення розміру спірного довічного грошового утримання у відсотках з включенням до стажу роботи на посаді судді певних періодів роботи позивача, навчання у військовому училищі та половини строку навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.

У силу статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Відповідно до вимог ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року в справі 360/3088/20 встановлено, що з 19.02.2020, наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України Рішення від 18.02.2020 у справі 2-р/2020, у позивача виникло право (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону 1402-VІІІ.

Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року 1402-VIII.

Відповідно до частини третьої статті 142 Закону 1402-VIII (в редакціїї, чинній станом на 19.02.2020) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Частинами четвертою та п`ятою статті 142 Закону 1402-VIII передбачено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.

У контексті вказаного питання, суд вважає за необхідне зазначити позицію Верховного Суду, висловлену у постанові від 07.06.2021 у справі 420/4001/20, про те, що однаковий підхід до визначення порядку розрахунку розміру щомісячного довічного грошового утримання судді, який вийшов у відставку відповідно до Закону 1402-VIII, та судді, який вийшов у відставку раніше, відповідає принципу рівності та заборони дискримінації, передбаченого Конституцією України (частина друга статті 24 Конституції України), Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (стаття 14) та Кодексом адміністративного судочинства України (пункт 7 частини другої статті 2).

Верховний Суд в постанові від 15 листопада 2021 року у справі 580/6051/20 (адміністративне провадження К/9901/22374/21) зазначив, що різний підхід до обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці зумовить неоднакове визначення розміру довічного грошового утримання суддів, що вийшли у відставку відповідно до Закону 2453-VI, та тих, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону 1402-VIII. Вказане призведе до дискримінації останніх та суперечитиме положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів.

Отже, усі без винятку судді, незалежно від того, чи вийшли вони у відставку відповідно до Закону 2453-VI, або вийшли чи вийдуть у відставку відповідно до Закону 1402-VIII, мають однакові за змістом та обсягом, єдині конституційно-правовий статус і гарантії незалежності, рівні правові можливості, у тому числі, щодо реалізації ними права на відставку та отримання довічного грошового утримання у належному розмірі, зокрема, із збільшенням розміру щомісячного довічного грошового утримання на два відсотки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років, як це встановлено частиною третьою статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин.

Вказана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», викладеними у постанові від 08.11.2021 у справі 580/492/21, правовідносини у якій є аналогічними до тих, які виникли у справі, яка розглядається.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, що є однією з вимог до законності та обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, оскільки, як встановлено рішенням суду в справі 360/3088/20, у позивача станом на 19.02.2020 виникло право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до Закону 1402-VІІІ (згідно з ч.3 ст.142 в редакції станом на 19.02.2020), тому до спірних правовідносин для обчислення стажу судді, який враховується для розрахунку відсоткового значення довічного грошового утримання позивача, слід також застосовувати вимоги Закону 1402-VІІІ в чинній станом на 19.02.2020 редакції.

Такий висновок відповідає зазначеним вище правовим позиціям Верховного Суду про те, що підхід до обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, що вийшли у відставку відповідно до Закону 2453-VI, та тих, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону 1402-VIII, має бути рівним.

Вказаний висновок свідчить про те, що з 19.02.2020 на позивача також розповсюджується дія норми ч.2 ст.137 Закону 1402-VІІІ, відповідно до якої до стажу роботи на посаді судді (крім стажу роботи суддею - ч.1 ст. 137) також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.

Жодна норма чинного законодавства не містить обмежень для застосування вимог ч.2 ст.137 Закону 1402-VІІІ, тому такі вимоги мають бути застосовані (шляхом зарахування відповідного стажу) також і для обчислення відсоткового розміру довічного грошового утримання суддів у відставці (під час перерахунку з 19.02.2020), що є справедливим з позиції їх рівності у правах із суддями, які вийшли або вийдуть у відставку відповідно до Закону 1402-VIII під час дії цієї норми.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 30.05.2019 у справі 9901/805/18 стосовно застосування зазначених положень законодавства для обчислення стажу роботи судді, що надає право на відставку, дійшла висновків, що частину другу статті 137 Закону 1402 потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду. Такий час роботи в сфері права має передувати призначенню (обранню) судді на посаду повноважним органом.

За таких обставин, до стажу роботи на посаді судді позивача також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого була визначена законом на момент його призначення на посаду судді 30.11.2000, та який надавав право для призначення його на посаду судді.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N 2862-XII (в чинній станом на 30.11.2000 редакції) право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Позивач має стаж роботи за юридичною спеціальністю після здобуття вищої юридичної освіти на посаді стажиста судді з 01.08.1997 по 23.03.1999 - 1 рік 7 місяців 23 дні, які мають бути зараховані для обчислення його стажу роботи на посаді судді, що надає право на визначення розміру довічного грошового утримання, додатково відповідно до вимог ч.2 ст.137 Закону 1402-VІІІ.

Крім того, відповідно до абзацу четвертого пункту 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Обмежень щодо дії цього пункту в часі Законом не встановлено.

Відповідно до вимог абзацу другого частини 4 статті 43 Закону України «Про статус суддів» від 15 грудня 1992 року N 2862-XII до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 10.07.1995 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», чинного на день призначення позивачки на посаду судді, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 у справі 812/162/18 встановлено, що загальний стаж позивача як судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного грошового утримання судді у відставці відповідно до законодавства, що діяло станом на дату виходу позивача у відставку, складає 24 роки 06 місяців 19 днів, до якого належать періоди, зазначені в розрахунку стажу судді, а саме: 03 роки 10 місяців 29 днів - навчання ОСОБА_1 в Курганському Вищому військово-політичному авіаційному училищі; 02 роки 04 місяців 27 днів - половина строку навчання в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого; 1 рік 08 місяців 06 днів - робота на посаді начальника Попаснянського районного управління Юстиції Луганської області; 16 років 06 місяців 17 днів - робота на посаді судді Попаснянського районного суду.

Таким чином стаж роботи на посаді судді, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання ОСОБА_1 відповідно до вимог Закону 1402-VІІІ з 19.02.2020 складає: 24 роки 06 місяців 19 днів + 1 рік 7 місяців 23 дні = 26 років 2 місяці 12 днів.

Тому на підставі положень частини третьої статті 142 цього Закону, яка підлягає застосуванню до спірних правовідносин відповідно до практики Верховного Суду, розмір щомісячного довічного грошового утримання позивача повинен збільшуватись за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років на 2 відсотки й відповідно становити: 50% (20 років) + 12% (6 років роботи на посаді судді понад 20 років х 2 %) = 62 % суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Тому позовні вимоги слід задовільнити.

Крім того, для повного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне на підставі вимог ч.2 ст. 9 КАС України вийти за межі позовних вимог з обранням належного способу захисту порушених прав позивача, а саме: визнати протиправними дії відповідача щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу у розмірі 50 %, замість належних 62% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 521/20-вих від 28 лютого 2020 року; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплачувати з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 62% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці 521/20-вих від 28 лютого 2020 рокуіз урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Щодо розподілу судових витрат суд дійшов таких висновків.

При зверненні до суду із позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн, що підтверджується квитанцією від 02.06.2021 0.0.2148302328.1 (арк.спр.3).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Вимоги ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстраціїя: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461, місцезнаходження: 93404, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Шевченка, 9) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 50% , замість 62% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №521/20-вих від 28 лютого 2020 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснити перерахунок та виплачувати з 19 лютого 2020 року ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 62% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, без обмежень граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №521/20-вих від 28 лютого 2020 рокуіз урахуванням раніше проведених виплат за вказаний період.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 16 грудня 2021 року.

Суддя В.С. Шембелян