Рішення № 103141876, 04.02.2022, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/5374/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Казанчук Г.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 , через свого представника – адвоката Майданюка С.І., звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області від 26.02.2021 року;

- зобов`язати Дмитрівську сільську раду Кропивницького району Кіровоградської області затвердити проект землеустрою та передати ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3522281900:02:000:0265, яка знаходиться на території Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що рішенням Іванковецької сільської ради Знам`янського району від 20.10.2020 року №1708 йому було надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,00 га в приватну власність для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності. Реалізуючі дане рішення замовлено та розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Проект землеустрою пройшов всі необхідні погодження передбачені земельним законодавством. З метою затвердження проекту землеустрою позивач передав на затвердження Дмитрівській сільській раді вказаний проект. Проте рішенням Дмитрівської сільської ради від 26.02.2021р. №236 відмовлено у затверджені проекту землеустрою. Зазначена відмова, як на думку представника позивача, є протиправною, оскільки єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише не погодження проекту землеустрою в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках.

Дмитрівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області (надалі відповідач) подано відзив на позов вимоги якого не визнаються з тих підстав, що проект землеустрою містить порушення норм Земельного законодавства. Крім того, відповідач зауважує, що при прийнятті Іванковецькою сільською радою рішення про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою було допущено рядк порушень, які ставлять під сумнів законність прийнятого рішення (а.с.72 – 89).

Дмитрівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи (а.с.91 – 100).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам встановлено процесуальні строки на подання заяв по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням сорок четверної сесії сьомого скликання Іванковецької сільської ради Знам`янського району Кіровоградської області від 20.10.2020 року №1708 ''Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою'' ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки для особистого селянського господарства земельної ділянки площею 2,00 га (рілля) за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського (а.с.19).

На підставі вказаного рішення позивачем було замовлено, а ФОП ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 3522281900:02:000:0265 (а.с.48).

Згідно розпорядження КМУ від 12.06.2020р. №716-р "Про добровільне об`єднання територіальних громад" повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою стосовно якої розроблено проект землеустрою, перейшли до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області.

З метою затвердження проекту землеустрою та передачі земельної ділянки у власність позивач звернувся до відповідача.

Рішенням четвертої сесії восьмого скликання від 26 лютого 2021 року №236 ''Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 ''Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення селянського господарства'' відмовлено у затвердженні проекту землеустрою у зв`язку із невідповідністю місця розташування об`єктів вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, а саме (надалі спірне рішення, а.с.53 – 54):

- згідно плану землекористування колгоспу ім.Шевченка Знам`янського району, Кіровоградської області, зазначена земельна ділянка визначена, як господарський двір, запропонованим проектом із землеустрою визначено склад угідь пасовище, що не відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 ''Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру'';

- у викопіюванні з картограми крупномаштабного обстеження грунтів зазначено шифр 55д, що не відповідає Картограмі агровиробничих груп грунтів колгоспу ім. Шевченка Знам`янського району Кіровоградської області;

- не дотримано вимоги п. 3.2. «Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт» (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2014 № 65), а саме: створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб`єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом;

- в проекті землеустрою відсутня відомість перетворення координат із системи СК-63 у систему УСК-2000, що не відповідає Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 1№ 509);

- згідно технічних характеристик приймача GPS TRIMBLE 5700, за допомогою якого здійснювались геодезичні роботи щодо поділу земельної ділянки, базисна лінія становить до 30 км, а в схемі GNSS- спостережень від базової станції до земельної ділянки вказано 44,191 км.

Отже правомірність та законність спірного рішення є предметом спору, переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 14 Конституції України та статті 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільська, селищна, міська рада питання регулювання земельних відносин повинна вирішувати виключно на пленарних засіданнях і відповідно до закону.

У відповідності зі статтею 5 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Отже, чинним законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади щодо регулювання земельних відносин, є прийняття рішення сесії.

Повноваження сільської, селищної, міської ради у галузі земельних відносин передбачені, зокрема, статтями 12, 122 Земельного кодексу України.

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ст. 122 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини 1 статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

Статтею 12 ЗК України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У процесі децентралізації влади та реформи місцевого самоврядування, у зв`язку із змінами в адміністративно-територіальному устрої України, Іванковецька сільська рада як орган місцевого самоврядування припинила свої повноваження.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 року №716-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області" на території Кіровоградської області затверджено 49 громад, зокрема Дмитрівську територіальну громаду, до складу території якої увійшла територія Іванковецької сільської ради.

Отже Дмитрівська сільська рада стала правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої Іванковецької сільської ради, у тому числі земельних ділянок, розташованих на її території. Новообрана Дмитрівська сільська рада стала правонаступником прав та обов`язків Іванковецької сільської ради та набула повноваження розпоряджатися землями комунальної власності, у тому числі приймати рішення про передачу таких земельних ділянок безоплатно у власність громадянам у порядку, передбаченому статтями 116, 118 ЗК України, за нормами, установленими статтею 121 ЗК України.

У ході судового розгляду справи суд установив, що позивач має право безоплатно набути у власність із земель комунальної власності на підставі рішення органу місцевого самоврядування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Позивач дотримався визначеної законодавством процедури виготовлення та погодження проекту землеустрою. Так, позивач отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою на відведення земельної ділянки, замовив проектну документацію, яка була розроблена та погоджена в установленому порядку.

Відповідно до частини 6 статті 186-1 Земельного кодексу України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

У разі якщо проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації, погоджений проект подається замовником або розробником до центрального органу виконавчої влади, що здійснює реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, або його територіального органу для здійснення такої експертизи.

Таким чином, законодавець визначив, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою можу бути лише те, що проекту землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статті 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках. При цьому жодних інших правових підставі для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статей 186-1 та 118 ЗК України не містить.

Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Суд досліджує спірне рішення в розрізу порушень, які стали підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою.

1. У спірному рішенні вказано, що згідно плану землекористування колгоспу ім. Шевченка Знам`янського району, Кіровоградської області, зазначена земельна ділянка визначена, як господарський двір, запропонованим проектом із землеустрою визначено склад угідь пасовище, що не відповідає Постанові Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 ''Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру''.

Дослідивши зміст проекту землеустрою суд зазначає, згідно завдання на розроблення проекту землеустрою на виконання робіт вказане рішення від20.10.2020 року №1708.

Відповідно до частини першої - третьої статті 50 Закону України ''Про землеустрій'' проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) або зміни цільового призначення земельної ділянки.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають, зокрема: завдання на розроблення проекту землеустрою; пояснювальну записку; копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разі формування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності)…

Дослідивши зміст заяви ОСОБА_1 суд зазначає, що до заяви додані копія паспорту та ідентифікаційного коду; графічні матеріали щодо бажаного місця розташування земельної ділянки (а.с.18). Отже, вказані додатки є невід`ємною частиною заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відтак мають були у проекті землеустрою.

Проте, дослідивши копію проекту землеустрою, долученого представником позивача до матеріалів позову, суд констатує про відсутність вказаних додатків до заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, а відтак суд не вбачає можливим ідентифікувати розроблений проект землеустрою до бажаної земельної ділянки, дозвіл на розробку проекту землеустрою було надано органом місцевого самоврядування. Більш того, взагалі незрозуміло, на яку ж земельну ділянку був розроблений проект землеустрою, оскільки за матеріалами проекту землеустрою (заява та рішення від 20.10.2020 року №1708) не містить кадастрових номерів чи інших посилань на ідентифікацію земельної ділянки та відсутнє графічне позначення розташування бажаної земельної ділянки.

Так, у пояснювальній записки, яка містить в проекті землеустрою зазначено про те, що орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га, в тому числі 2,0000 га пасовище, із цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства. Так, в у пояснювальній записці зазначено про те, що проектом землеустрою передбачається відведення безоплатно у власність ОСОБА_1 земельну ділянку 2,0000 га пасовище (а.с.14 - 15).

У кадастровому плані зовнішніх меж земельної ділянки яка відводиться у власність на території Іванковецької сільської ради, кадастровий номер 3522281900:02:000:0265 у графі ''експлікація земельних угідь'' вказано площа земель 2,0000 га пасовище. Каталозі координат експлікації земельних угідь вказана ''002.02 пасовище''. У графі угіддя за КВЗУ '' до відведення 002.02 пасовище, після відведення – 002.02 пасовище (а.с.40 - 41).

Згідно Висновку про розгляд документації із землеустрою складеного ГУ Держгеокадастру у Чернівецькій області на підставі поданого ФОП ОСОБА_2 проекту землеустрою, у рядку ''склад угідь на момент складання документації із землеустрою'' – пасовище, запропоноване документацією із землеустрою – пасовище (а.с.46).

У проекту землеустрою вказано, що бажана до відведення земельна ділянка як до відведення, так і після відведення має шифр ''002.02 пасовище''.

Натомість, відповідач, відмовляючи у затвердженні проекту землеустрою зазначив, що бажана до відведення земельна ділянка згідно плану землекористування колгоспу ім.Шевченка Знам`янського району, Кіровоградської області визначена, як господарський двір.

Дане підтверджується, наданим відповідачем викопіюванням з карти землекористування колгоспу імені Шевченка Знам`янського району Кіровоградської області (а.с.87). Так, на даному викопіюванні вказана, що бажана до відведення земельна ділянка вказана як ''господарський двір''.

Вказані обставини також підтверджуються актом комісійного обстеження земельної ділянки від 17 січня 2022 року та долученими фото. Так, згідно зазначеного акту комісією під час обстеження встановлено, що на зазначеній земельній ділянці знаходяться залишки залізобетонних конструкцій та залишки асфальтного покриття, що є підтвердженням того, що земельна ділянка відносилась до складу угідь – господарські двори, а саме тракторна бригади, як і зазначено в матеріалах землекористування колгоспу імені Шевченка (а.с.91 – 98).

Вказаний акт був направлений на адресу позивача (та отриманий ним 25.01.2022 року, а.с.101), проте жодних заперечень чи спростувань вказаних обставин, ні позивачем, ні його представником суду не надано.

Більш того, суд зауважує, що позовна заява також не містить жодного доводу на спростування підстав відмови у затвердженні проекту землеустрою, вказаних у спірному рішенні.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Водночас у частині 2 статті 22 Земельного кодексу України визначено, що до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Згідно Переліку угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ) ''Додаток 4 Порядку ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051 (надалі Порядок №1051) 002.02 – це пасовище, підгрупа включає сільськогосподарські угіддя, які систематично використуються до випасання худоби (ГОСТ 26640-85.

Як свідчить проект землеустрою, бажана земельна ділянка не змінює свою підкатегорію, оскільки відводиться саме пасовище, натомість як встановлено відповідачем та підтверджено судом, бажана земельна ділянка має іншу підгатегорію і є землею під господарським двором.

Так, бажана земельна ділянка відноситься до земель сільськогосподарського призначення і позивач має беззаперечне право на відведення її у власність, натомість таке відведення має відбуватись за проектом землеустрою, який би у повній мірі відповідав реальним даним щодо такої ділянки. Проте, як встановлено судом, проект землеустрою не відповідає реальним даним, оскільки замість зазначення у проекті, що бажана земельна ділянка є несільськогосподарськими угіддями (землі під господарським двором), у проекті зазначено, що вона є сільськогосподарськими угіддями - пасовищем.

Заява позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою виготовлена друкованим на комп`ютері текстом та датована 20.10.2020 року, проте містить виправлення річкою у даті на ''16'', за якою прийняте рішення Іванковецькою сільською радою 20.10.2020 року, тобто через 4 дні, що також має певний недолік, з огляду на технічну неможливість в силу регламенту Іванковецької сільської ради сьомого скликання розглянути заяву позивача відповідною земельною комісією та за 10 днів, до дня проведення сесії, та повідомити депутатів про порядок денний саме за 10 днів.

Принагідно суд зауважує, що 20.10.2020 року відбулось одне з останніх засідань Іванковецької сільської ради, з огляду на територіальну реформу.

Крім того, у матеріалах проекту землеустрою міститься відповідь Іванковецького сільського голови від 23.10.2020 року №136 на запит сертифікованого інженера-землевпорядника ОСОБА_3 від 20.10.2020 року (у день прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрю), в якій повідомлено про те, що КСП імені Шевченка було ліквідоване у 2000 році на підставі рішення загальних зборів, з огляду на п.21 Перехідних положень ЗК України, усі землі колективної власності КСП імені Шевченка перейшли у комунальну власність (а.с.17).

В матеріалах справи наявна копія реєстрації звернень громадян із земельних питань по Іванковецький сільській раді на 2020 рік з яких суд убачає про відсутність зареєстрованого звернення ОСОБА_3 20.10.2020 року (а.с.84 -86).

2. Ще однією підставою для відмови у затвредженні проекту землеустрою у спірному рішення вказано те, що у викопіюванні з картограми крупномаштабного обстеження ґрунтів зазначено шифр 55д, що не відповідає Картограмі агровиробничих груп ґрунтів колгоспу ім. Шевченка Знам`янського району Кіровоградської області.

З приводу даного суд зауважує наступне, що ні відзив не містить обгрунтування/опис вказаного недоліку. Позовна заява також не містить доводів на спростування вказаної невідповідності.

Згідно Порядку №1051 шифр ''55д'' відповідає черноземам типовим і чорноземам сильнореградованим слабозмитим середньосуглинковим, при цьому відповідачем не наведено доводів того, що бажана до відведення земельна ділянка має інший шифр.

3. Наступною підствою для відмови у затвердженні проекту землеустрою вказано на не дотримання вимоги п. 3.2. «Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт» (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2014 № 65), а саме: створені виконавцями робіт топографо-геодезичні і картографічні матеріали підписуються керівником суб`єкта господарювання та сертифікованим інженером-геодезистом.

Згідно кваліфікаційного сертифікату інженера – землевпорядника від 10.02.2020 №014437, виданого кваліфікаційною комісією Львівського національного аграрного університету, позивач мала право самостійно складати окремі види документації із землеустрою та документації щодо оцінки земель, виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, при здійсненні землеустрою (а.с.45).

Крім того, п.3.2 Вимог до технічного і технологічного забезпечення виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.02.2014 №65 розповсюджуються на інженерів-геодезистів.

Водночас, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 11.04.2013 № 255 затверджено Вимоги до технічного і технологічного забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою.

Пунктом 1.2 вищевказаного наказу передбачено, що виконавці робіт із землеустрою та розробники документації із землеустрою (далі - виконавці (розробники) робіт із землеустрою) - юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких за основним місцем роботи працюють не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою, та фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Технічне забезпечення виконавців (розробників) робіт із землеустрою - засоби обчислювальної та інформаційної техніки, технічні засоби для виконання геодезичних та інших робіт при здійсненні землеустрою.

З огляду на викладене, вказаний наказ надає право сертифікованому інженеру-землевпоряднику використовувати геодезичне обладнання під час здійснення робіт із землеустрою.

З огляду на вищевикладене, позивач, як сертифікований інженер – землевпорядник вправі була самостійно виконувати топографо-геодезичні і картографічні роботи, підтвердженням чого є кваліфікаційний сертифікат інженера – землевпорядника №014437.

4. У спірному рішенні вказано про те, що в проекті землеустрою відсутня відомість перетворення координат із системи СК-63 у систему УСК-2000, що не відповідає Порядку використання Державної геодезичної референцної системи координат УСК-2000 при здійсненні робіт із землеустрою (Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 02.12.2016 1№ 509);

Дана обставина не могла бути досліджена відповідачем, оскільки він жодного відношення до перевірки відповідності координат не має, при цьому відповідачем не вказано на наявні неточності у визначенні координат земельної ділянки.

5. У спірному рішення зазначено, що згідно технічних характеристик приймача GPS TRIMBLE 5700, за допомогою якого здійснювались геодезичні роботи щодо поділу земельної ділянки, базисна лінія становить до 30 км, а в схемі GNSS- спостережень від базової станції до земельної ділянки вказано 44,191 км.

На переконання суду вказана відстань впливає лише на швидкість ініціалізації між однією/декількома базами мінімум 10 сек + 0,5 сек на довжину базисної лінії до 30 км. Якщо відстань від базисної станції до приладу GPS TRIMBLE 5700 буде більшою, як зазначає відповідачем - 44 км замість 30 км, тоді час фіксованого рішення буде на декілька секунд більшим, ніж зазвичай, але похибка вимірів при фіксованому рішенні буде становити не більше 5 см. Тобто, різниця у відстані при фіксованому рішенні впливає лише на швидкість обробки даних, отриманих за допомогою GPS приладу, але ніяк не на точність його вимірювань.

Вказане також не могло бути підставою для винесення спірного рішення, оскільки швидкість обрахунків не впливає на точність цих обрахунків.

Так, хоча представник позивача і покликається на те, що проект землеустрою перевірявся на відповідність законодавства України, водночас, оскільки наразі мова йде про його затвердження та передачу за таким проектом землеустрою у власність земельної ділянки, на переконання суду проект землеустрою має відповідати усім вимогам земельного законодавства та безпосередньо відтворювати реальний стан земельної ділянки.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Судом підтверджено частково правомірність підстав які слугували підставою для прийняття рішення про відмову в затвердженні проекту землеустрою, а саме в частині невідповідності даних у проекті землеустрою до реальних характеристик бажаної земельної ділянки. Водночас, після усунення недоліку у проекті землеустрою позивач матиме право на звернення до відповідача стосовно вирішення питання про затвердження проекту землеустрою.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що проект землеустрою дійсно містить певні неточності/недоліки про які правомірно було вказано відповідачем у спірному рішення, а відтак у задоволенні позову слід відмовити.

Враховуючи висновок суду про відмову в позові, тому розподіл судових витрат не проводиться.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 257 - 263, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дмитрівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області (площа Перемоги, 4, с. Дмитрівка, Знам`янський район, Кіровоградська область, 27422; код ЄДРПОУ 04365267) про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук