Рішення № 103141631, 02.02.2022, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2022 р. справа № 300/6080/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Скільського І.І., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

13.10.2021 ОСОБА_1 (надалі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (надалі - відповідач) про скасування пп.2.3 п.2 рішення від 12.08.2021 №1156 «Про присвоєння, зміну поштових адрес» та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про присвоєння поштової адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта – індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено у присвоєнні поштової адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта позивача – індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 . Позивач зазначив, що ним у відповідності до вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» були надані всі необхідні документи для присвоєння поштової адреси, проте відповідачем без жодного обгрунтування відмовлено у такому присвоєнні. Зазначив, що чинним законодавством передбачено виключні підстави для відмови у присвоєнні адреси та відмова з будь-яких інших підстав не допускається, однак оскаржуване рішення не містить посилання на норми, пункти, статтю, які стали підставою для відмови. Таким чином, зазначене рішення відповідача пп.2.3 п.2 рішення від 12.08.2021 року №1156 «Про присвоєння, зміну поштових адрес» слід скасувати.

Згідно ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року дана позовна заява була залишена без руху, а позивачу наданий десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

У строк установлений судом позивачем усунуто недоліки позовної заяви, а тому ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.11.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечив з мотивів, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Вказав, що відповідачем правомірно відмовлено у присвоєнні адреси, оскільки відповідно до Положення про порядок присвоєння (зміну) та реєстрації адрес об`єктам нерухомості міста Івано-Франківська, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2013 року №1134-36 не присвоюються адреси об`єктам завершеного будівництва щодо яких не сплачено кошти пайової участі. Так, із ОСОБА_1 згідно рішення суду було стягнуто кошти пайової участі, проте позивачем зазначену суму не сплачено. Тому міська рада відмовлячи у присвоєнні адреси діяла в межах своєї повноважень. Також зазначив про неможливість втручання суду у дискреційні повноваження органу місцевого самоврядування та просив відмовити у задоволенні позову.

29.11.2021 року позивачем подано відповідь на відзив, згідно якого подані відповідачем заперечення вважає безпідставними, вказав, що Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом міністрів України, а не рішенням Івано-Франківської міської ради. Зазначив, що у разі невідповідності нормативного акту Конституції та закону України суд повинен застосовувати правовий акт, який має вищу юридичну силу. Просив позов задовольнити.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши і оцінивши докази, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 29.07.2021 року звернувся із заявою про присвоєння поштової адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта – індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .

До вказаної заяви позивачем додано документи передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до пп.2.3 п.2 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.08.2021 року №1156 «Про присвоєння, зміну поштових адрес» відмовлено у присвоєнні поштової адреси індивідуальному житловому будинку, загальною площею 334,2 кв.м, житловою площею 154,9 кв.м (замовник: ОСОБА_1 ) АДРЕСА_1 .

Позивач не погоджуючись із відмовою у присвоєнні об`єкту поштової адреси, вважаючи її необґрунтованою та протиправною, звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Статтею 37 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що до відання міських рад належить такі повноваження як прийняття рішень про присвоєння адреси об`єктів нерухомого майна у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

За змістом частин 3 та 5 статті 26-3 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», адреса присвоюється виконавчим органом міської ради об`єктам будівництва, які є самостійними об`єктами нерухомого майна та знаходяться у межах території на яку поширюються повноваження міської ради або місцевою державною адміністрацією - у разі, якщо об`єкт знаходиться у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради, а також у разі неприйняття органом з присвоєння адреси рішення про присвоєння, зміну, коригування, анулювання адреси у строк, визначений цією статтею.

Частиною 1 статті 51 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що виконавчим органом міської ради є виконавчий комітет ради.

Відповідно до частини 1 статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Вказані норми надають міським радам можливість делегування деяких власних повноважень до своїх виконавчих органів.

Отже, виконавчий комітет визначено як орган, що приймає рішення про присвоєння адреси об`єкту будівництва.

Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 року №3038-VI (надалі – Закон №3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до статті 26-3 Закону №3038-VI адресою об`єкта нерухомого майна (далі - адреса) є унікальна структурована сукупність реквізитів, що використовуються для ідентифікації об`єкта та визначення місця його розташування на місцевості.

Порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Порядок не може передбачати обов`язок фізичних та юридичних осіб щодо отримання будь-яких дозволів, погоджень або інших документів дозвільного характеру, а також повноважень державних органів, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, підприємств, установ, організацій, утворених такими органами, видавати зазначені документи.

Адреса присвоюється об`єктам будівництва, будинкам, будівлям, спорудам, квартирам, гаражним боксам, машиномісцям, іншим житловим та нежитловим приміщенням, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Згідно частини 3 статті 26-4 Закону №3038-VI присвоєння адреси здійснюється за вибором замовника після отримання права на виконання будівельних робіт або після прийняття закінченого будівництвом об`єкта в експлуатацію.

Частиною 5 статті 26-4 Закону №3038-VI встановлено, що для присвоєння адреси подаються такі документи: 1) заява про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва або закінченого будівництвом об`єкта із зазначенням прізвища, імені, по батькові заявника та реєстраційного номера облікової картки платника податків (за наявності) - для фізичної особи або найменування та ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - для юридичної особи, відомостей про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви); 2) копія документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою, на якій споруджується (споруджено) об`єкт (крім випадків, встановлених Кабінетом Міністрів України в Порядку присвоєння адрес), - у разі, якщо право власності або користування земельною ділянкою не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; 3) генеральний план об`єкта будівництва (у разі спорудження об`єкта на підставі проектної документації на будівництво) - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва; 4) копія документа, що дає право на виконання будівельних робіт, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо об`єкта будівництва (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи); 5) копія документа, що засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта, - у разі подання заяви про присвоєння адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта (якщо відомості про такий документ не внесено до електронної системи); 6) копія документа, що посвідчує особу заявника, - у разі подання документів поштовим відправленням; 7) копія документа, що засвідчує повноваження представника, - у разі подання документів представником поштовим відправленням або в електронній формі.

Копії документів, що подаються для присвоєння адреси, засвідчуються замовником (його представником).

Відповідно до частини 7 статті 26-4 Закону №3038-VI орган з присвоєння адреси протягом п`яти робочих днів з дня отримання заяви про присвоєння, коригування адреси: 1) приймає рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси, яке повинно містити відомості про ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до подання заяви); 2) оприлюднює рішення про присвоєння, коригування/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси на своєму офіційному веб-сайті (у разі наявності); 3) вносить інформацію про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси (у тому числі копію рішення про присвоєння, коригування адреси/відмову у присвоєнні, коригуванні адреси) до Реєстру будівельної діяльності.

Рішення про відмову у присвоєнні, коригуванні адреси повинно містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Частиною 8 статті 26-4 Закону №3038-VI встановлено виключні підстави для відмови у присвоєнні, коригування адрес.

Так підставами для відмови у присвоєнні, коригуванні адреси є:

1) подання неповного пакета документів;

2) виявлення неповних або недостовірних відомостей у поданих документах, що підтверджено документально;

3) подання заяви особою, яка не є замовником, або його представником - у разі подання заяви щодо присвоєння, коригування адреси щодо об`єкта будівництва;

4) подання заяви до органу з присвоєння адреси, який не має повноважень приймати рішення про присвоєння, коригування адреси на відповідній території.

Відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Постановою Кабінету Міністрів України № 690 від 07.07.2021, яка набрала чинності з 10.07.2021, затверджено Порядок присвоєння адрес об`єктам будівництва, об`єктам нерухомого майна (далі - Порядок №690). Порядок визначає процедуру присвоєння, зміни, коригування адрес об`єктів будівництва, будинків, будівель, споруд, окремих частин об`єкта, які є самостійними об`єктами права на нерухоме майно (квартир, гаражних боксів, машиномісць, інших житлових та нежитлових приміщень).

Відповідно до пункту 3 даного Порядку перелік документів, що подаються для присвоєння, зміни, коригування, анулювання адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Як встановлено судом, позивач 29.07.2021 року звернувся до органу місцевого самоврядування, до своєї заяви подав всі визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» документи, що передбачені для присвоєння адреси об`єкту нерухомості. Доказів протилежного відповідачем суду не надано та ним не заперечується.

За результатами розгляду даної заяви пп.2.3 п.2 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.08.2021 року №1156 «Про присвоєння, зміну поштових адрес» відмовлено у присвоєнні поштової адреси індивідуальному житловому будинку, загальною площею 334,2 кв.м, житловою площею 154,9 кв.м (замовник: ОСОБА_1 ) АДРЕСА_1 .

Як слідує з матеріалів справи, листом від 28.08.2021р. №5745116 повідомлено, що розгляд звернення позивача щодо присвоєння поштової адреси відбувся на засіданні виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, однак не було підтримано більшістю голосів.

Суд зазначає, що відповідно до частини 7 статті 26-4 Закону №3038-VI рішення про відмову у присвоєнні, зміні, коригуванні адреси повинно додатково містити посилання на відповідну норму (пункт, статтю) законодавства із зазначенням, що саме порушено під час оформлення та подання документів, а також відомості про те, яке саме положення поданого заявником документа не відповідає вимогам законодавства.

Проте оскаржуване рішення не містить жодних посилання на норми, пункти чи статтю, які стали підставою для відмови.

Більше того жодної підстави для відмови у присвоєнні поштової адреси належному позивачу об`єкту нерухомості, передбаченої частиною 8 статті 26-4 Закону №3038-VI відповідачем як в оскаржуваному рішення так і у відзиві на позовну заяву не зазначено, та судом не встановлено.

Окрім цього суд звертає увагу, що відмова у присвоєнні, коригуванні адреси з підстав, не передбачених цією частиною, не допускається.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів та не довів правомірності прийняття оскаржуваних рішень. Натомість позивачем доведено обставин на яких грунтуються його позовні вимоги.

Таким чином відмовляючи у задоволенні заяви позивача про присвоєння адреси відповідач діяв не на підставі та не у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Посилання позивача у відзиві на позовну заяву на те, що рішенням Івано-Франківського міського суду від 16.08.2019 року у справі №344/8834/18 із ОСОБА_1 було стягнуто кошти пайової участі замовників будівництва, які ним не сплачено, а тому відповідно до Положення про порядок присвоєння (зміну) та реєстрації адрес об`єктам нерухомості міста Івано-Франківська, затвердженого рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2013 року №1134-36 адреси об`єктам завершеного будівництва щодо яких не сплачено кошти пайової участі не присвоюються суд вважає безпідставними.

Так відповідно до статті 26-3 Закону №3038-VI порядок присвоєння адрес об`єктів нерухомого майна затверджується Кабінетом Міністрів України. Вказаним порядком передбачено, що перелік документів, що подаються для присвоєння адреси, строки їх розгляду, підстави для відмови у присвоєнні адреси визначаються відповідно до положень статей 26-3, 26-4 і 26-5 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Тобто процедура присвоєння адрес визначається Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» і Порядком, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а не Положенням, затвердженим органом місцевого самоврядування.

Згідно положень частини 3 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягає застосуванню норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а не Положення про порядок присвоєння (зміну) та реєстрації адрес об`єктам нерухомості міста Івано-Франківська, затверджене рішенням Івано-Франківської міської ради від 20.06.2013 року №1134-36, яке визначає додаткові підстави для відмови у присвоєнні поштової адреси.

Більше того суд зазначає, що стягнення з позивача коштів пайової участі замовників будівництва, згідно судового рішення, повинно забезпечуватися шляхом виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, а не відмовою у присвоєнні поштової адреси.

Щодо можливості суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд (дискреційні повноваження), суд зазначає таке.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23 червня 2010 року №1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Натомість, у даній спірній ситуації повноваження відповідача не є дискреційними, оскільки у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов`язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб`єкта владних повноважень.

Отже, повноваження відповідача у спірних правовідносинах не є дискреційними. Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 20.08.2019, у справі №813/2273/18 та від 11.09.2019, у справі №819/570/19.

Таким чином у спірних правовідносинах відповідач не може діяти на власний розсуд, а виключна компетенція органу, на яку посилається відповідач, передбачає обов`язок цього органу приймати відповідні рішення (присвоювати, змінювати адресу) в разі дотримання позивачем процедури подання клопотання та відсутності законом передбачених умов.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у спірному випадку відповідач по відношенню до позивача не діяв на підставі закону, а тому слід визнати протиправним та скасувати пп.2.3 п.2 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.08.2021 року №1156 «Про присвоєння, зміну поштових адрес» та зобов`язати виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради повторно розглянути заяву позивача про присвоєння поштової адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта – індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Стосовно вимог позивача про зобов`язання Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради подати звіт про виконання рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В переліку способів захисту порушеного права, наведених у частині 1 статті 5 КАС України, відсутній такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення, а тому вказане не може розглядатися судом як позовна вимога.

З урахуванням положень частини 1 статті 382 КАС України, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду.

Враховуючи зазначене, а також те, що позивач не надав суду доказів ймовірного уникнення чи зволікання відповідачем, у відновленні порушеного права позивача, на даному етапі розгляду та вирішенні справи, суд не вбачає підстав для встановлення вказаного виду судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі.

У відповідності до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути 908,00 грн., судового збору, сплаченого згідно квитанції АТ «ПриватБанк» №0.0.2326019585.1 від 02.11.2021 року.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пп.2.3 п.2 рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 12.08.2021 року №1156 «Про присвоєння, зміну поштових адрес».

Зобов`язати Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про присвоєння поштової адреси щодо закінченого будівництвом об`єкта – індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, адреса: вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 04054346.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.