Рішення № 103139477, 25.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/14584/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Волдінера Ф.А.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» (далі – ТОВ «ПП ЗАК», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – відповідач 2) про:

1) визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24 вересня 2021 року №3156652/36205714 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

2) зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов контракту про поставку майбутнього врожаю від 19 серпня 2020 року №19/08/20-Ф ним було проведено попередню оплату (авансовий платіж) за ріпак на суму 1 032 000,00 грн (у тому числі 172 000,00 грн ПДВ) у зв`язку із чим було складено податкову накладну №66 від 17 вересня 2020 року, яка була зареєстрована у Єдиному реєстрі податкових накладних 13 листопада 2020 року (далі - ЄРПН).

У зв`язку із зростанням ринкових цін, та відмовою покупця купівлі товару за вищою ціною, на підставі пункту 4.6 контракту та статей 651, 653 Цивільного кодексу України, за згодою сторін контракт № 19/08/20-Ф про поставку майбутнього врожаю 2021 року було розірвано 23 лютого 2021 року.

Відповідно до п. 4.6 контракту та угоди про розірвання контракту від 23 лютого 2021 року. Продавець - ТОВ «ПП ЗАК» згідно платіжного доручення №3450 від 18 серпня 2021 року повернуло (перерахувало) на рахунок покупця ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» суму отриманої попередньої оплати в розмірі 1 032 000,00 грн, у т.ч. 172 000,00 грн ПДВ.

На виконання вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України 19 серпня 2021 року товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС» подало на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року, складену ТОВ «ПП ЗАК» на коригування кількісних показників, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту на суму ПДВ - 172 000,00 грн, реєстрація якого було зупинена з посиланням на те, що сума компенсації вартості товару/послуги 1205, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Позивачем надані контролюючому органу необхідні пояснення та документи достатні для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН, однак, такі документи не були взяті до уваги податковим органом, який в подальшому прийняв рішення від 24 вересня 2021 року №3156652/36205714 про відмову в реєстрації вищевказаного розрахунку коригування в ЄРПН. Вважає, що таке рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

У відзиві на позовну заяву представник ГУ ДПС у Волинській області та ДПС України позовних вимог не визнав, з тих підстав, що платіжні доручення №3450 від 18 серпня 2021 року, №8695 від 17 вересня 2020 року незавірене належним чином, не містять печаток банку, які не дають змогу ідентифікувати осіб, які підтверджують здійснення оплати господарської операції.

Порядок проведення безготівкових розрахунків врегульовано Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті затвердженою постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року № 22 (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, та обов`язкові для виконання ними (п 1.3. Інструкції).

Відповідно до пункту 3.1. Інструкції, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Додаток №3 до Інструкції встановлює вимоги щодо заповнення та оформлення платіжних доручень.

Додаток №9 до Інструкції тлумачить реквізити, які використовуються у розрахункових документів, зокрема:

Реквізит «51» (Дата виконання) - зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДЦ/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДЦ, місяць - словом, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до своїх службових обов`язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов`язані із здійсненням розрахунків (п. 1.4 Інструкції).

Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов`язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувана – «Дата надходження в банк стягувана» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня» (п. 2.14. Інструкції).

Реквізит «41» (Підписи платника) - ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб (відповідальної особи), які (яка) уповноважені (уповноважена) розпоряджатися рахунком. Під час здійснення операцій за рахунками клієнтів - фізичних осіб (фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність) використовується зразок підпису власника рахунку/довіреної особи, зазначений у договорі банківського рахунку/довіреності або в іншому документі, визначеному внутрішніми положеннями банку.

Відтак у Головного управління ДПС у Волинській області були всі підстави для прийняття рішення від 24 вересня 2021 року №3156652/36205714 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних та вартісних показників №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року.

Представник відповідачів вважає, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні, слід розцінювати як вимогу про втручання в дискреційні повноваження відповідача та яка виходить за межі завдань адміністративного судочинства. З наведених підстав, просила відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Крім того, представник відповідачів у відзиві на позовну заяву просив розгляд справи проводити за участі представника.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду відзив на адміністративний позов з достатніми доказами, суд не вбачає підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

У відповіді на відзив представник позивача просив задовольнити позов повністю, з підстав викладених у позовній заяві.

У запереченнях представник відповідачів зазначив, що оскаржуване рішення Комісії про реєстрацію або відмову в реєстрації розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є обґрунтованим та прийнятим з дотриманням вимог чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, а тому в задоволенні позову просить відмовити.

Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що товариство з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» (ідентифікаційний код юридичної особи 36205714), (правонаступник ПП «ЗАК») є юридичною особою, яка зареєстрована згідно з законодавством України. Основним видом діяльності ТОВ «ПП ЗАК» є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код КВЕД 01.11), що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а. с. 3-10, том 2).

19 серпня 2020 року між ПП «ЗАК» (продавець) та ПП «ЗАК-СЕРВІС» (покупець) укладено контракт № 19/08/20-Ф про поставку майбутнього врожаю 2021 року (надалі - контракт).

Предметом поставки за цим контрактом товаром є ріпак вищого класу врожаю 2021 року, ДСТУ 4966:2008, код УКТЗЕД 1205 10 90 00, в кількості 2 150±5% тонн. Строк поставки до 31 серпня 2021 року. Базис поставки: EXW Волинська обл., с. Чаруків (ст. Несвіч), елеватор ТзОВ «Агротехніка» згідно правил ІНКОТЕРМС-2010 (а. с. 133-136, том 1).

На виконання умов контракту 17 вересня 2020 року ПП «ЗАК-СЕРВІС» згідно платіжного доручення №8695 від 17 вересня 2020 року здійснено попередню оплату (авансовий платіж) ПП «ЗАК» за ріпак на суму 1 032 000,00 грн, у т.ч. 172 000,00 грн ПДВ.

На виконання вимог пункту 201.1, пункту 201.7, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ПП «ЗАК» було складено та подано 17 вересня 2020 року на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 17 вересня 2020 року за №66, виписану на покупця ПП «ЗАК-СЕРВІС» на суму ПДВ 172 000,00 грн на постачання товару - ріпак озимий, врожаю 2021 року, код товару згідно з УКТ ЗЕД - 1205, яка була зареєстрована в ЄРПН 13 листопада 2020 року (а. с. 123, том 1).

У зв`язку із зростанням ринкових цін, та відмовою покупця купівлі товару за вищою ціною, на підставі пункту 4.7 контракту та статей 651, 653 Цивільного кодексу України, за згодою сторін контракт № 19/08/20-Ф про поставку майбутнього врожаю 2021 року було розірвано 23 лютого 2021 року (а. с. 140, том 1).

Відповідно до пункту 4.7 контракту та угоди про розірвання контракту від 23 лютого 2021 року. Продавець - ТОВ «ПП ЗАК» згідно платіжного доручення №3450 від 18 серпня 2021 року повернуло (перерахувало) на рахунок покупця ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» суму отриманої попередньої оплати в розмірі 1 032 000,00 грн, у т.ч. 172 000,00 грн ПДВ.

На виконання вимог пункту 192.1 статті 192 Податкового кодексу України 19 серпня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗАК-СЕРВІС» було подано на реєстрацію в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року (а. с. 126-127, том 1). Розрахунок коригування до податкової накладної складено у зв`язку із поверненням авансових платежів (код причини коригування 103).

Реєстрацію вищезазначеного розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року було зупинено.

В квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 19 серпня 2021 року за №9239555811 зазначено, що сума компенсації вартості товару/послуги 1205, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає пункту 5 Критеріїв ризикованості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацїю/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а. с. 128-129, том 1).

На підтвердження реальності господарських операцій, що відображені у вищевказаних податковій накладній та розрахунку коригування ТОВ «ПП ЗАК» 21 вересня 2021 року надано пояснення №01 з копіями документів (а. с. 25, том 1).

Рішенням комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН від 24 вересня 2021 року №3156652/36205714 в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було відмовлено з підстав ненадання платником податків копій розрахункових документів (платіжні доручення не завірені банківською установою) (а. с. 72-73, том 1).

Спірне рішення комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в ЄРПН від 24 вересня 2021 року №3156652/36205714 про відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних позивач оскаржив в адміністративному порядку, подавши скаргу від 01 жовтня 2021 року та надавши копії документів до скарги, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій (а. с. 74, том 1).

Проте, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС) від 08 жовтня 2021 року №46188/36205714/2, скаргу ТОВ «ПП ЗАК» залишено без задоволення, а оскаржуване рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а. с. 122, том 1).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755VI (далі ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

За правилами пункту 185.1 статті 185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог пункту 187.1 статті 187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.7 статті 207 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

За правилами пункту 201.10. ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 192.1. статті 192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок №1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).

Судом встановлено, що у зв`язку із поверненням позивачем попередньої оплати (авансового платежу) в сумі 1 032 000,00 грн, у т.ч. 172 000,00 грн ПДВ платіжним дорученням №3450 від 18 серпня 2021 року відповідно до приписів пункту 192.1. статті 192 ПК України позивачем було складено розрахунок коригування №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної від №66 від 17 вересня 2020 року, який в подальшому було відправлено на реєстрацію до ЄРПН.

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрацію розрахунку коригування №8 від 18 серпня 2021 року позивача зупинено з підстав того, що сума компенсації вартості товару/послуги 1205, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризикованості здійснення операцій.

У квитанції запропоновано надати пояснення та/або копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування підстави контролюючого органу, суд зазначає, що у додатку 3 до Порядку №1165, визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Зокрема, відповідно до пункту 5 Перевищення суми компенсації вартості товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 р., зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування, складених на отримувача такого/такої товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 р., зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.

Відтак, аналіз пункту 5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку №1165.

Однак відсутність у квитанції про зупинення реєстрації розрахунку коригування зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 5 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає платник податку, свідчить про необґрунтованість віднесення господарської операції до відповідного критерію, що визначений пунктом 5 Критеріїв ризиковості господарських операцій.

Зокрема, контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що сума повернення попередньої оплати є більшою за суму попередньої оплати, яка була отримана позивачем. Відповідного розрахунку не надано відповідачами і суду. Отже, квитанція про зупинення реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної не відповідає вимогам, що встановлені до неї пунктом 11 Порядку №1165 в частині необхідності зазначення критеріїв ризиковості здійснення операцій, на підставі яких зупинено реєстрацію розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за цим критерієм, якому відповідає платник податку.

Крім того, у квитанції не конкретизовано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація розрахунку коригування до податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Формальне зазначення у квитанції пропозиції «надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН» є лише дублюванням норми підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165.

Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Суд зауважує, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Така позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18 та від 10 квітня 2020 року у справі №819/330/18.

Не конкретизування податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, фактично в кінцевому результаті призвело до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до того критерію, на підставі якого зупинено реєстрацію, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Крім того, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутнє рішення контролюючого про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Відповідачами такого рішення для суду також не надано.

Так, 21 вересня 2021 року позивач надіслав контролюючому органу пояснення та копій документів, зокрема: письмові пояснення щодо розрахунку коригування, реєстрацію якої зупинено від 21 вересня 2021 року №1-4/144; податкова накладна №66 від 17 вересня 2020 року; квитанція до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року; розрахунок коригування №8 від 18 серпня 2021 року; квитанція до розрахунку коригування №8 від 18 серпня 2021 року; платіжне доручення №3450 від 18 серпня 2021 року; платіжне доручення №8695 від 17 вересня 2020 року; картка рахунку №361 від 18 серпня 2021 року; контракт №19/08/20-0 від 19 серпня 2020 року; лист ТОВ «ПП ЗАК» №1-4/28/1 від 15 лютого 2021 року; лист ТОВ «ЗАК-СЕРВІС» №1-4/18/1 від 23 лютого 2021 року; угода про розірвання контракту б/н від 23 лютого 2021 року; звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року форми №4-сг (річна) від 02 червня 2021 року (Локачинський р-н); квитанція до звіту форми №4-сг (річна) від 02 червня 2021 року (Локачинський р-н); звіт про посівні площі сільськогосподарських культур під урожай 2021 року форми №4-сг (річна) від 02 червня 2021 року (Горохівський р-н); квитанція до звіту форми №4-сг (річна) від 02 червня 2021 року (Горохівський р-н); звіт про збирання врожаю сільськогосподарських культур форми №37-сг від 02 вересня 2021 року (Локачинський р-н); квитанція до звіту форми №37-сг від 02 вересня 2021 року (Локачинський р-н); податкова декларація платника єдиного податку четвертої групи (загальна звітна) від 22 лютого 2021 року; додаток 1 до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (загальна звітна) від 22 лютого 2021 року; квитанція до податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи (загальна звітна) від 22 лютого 2021 року.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2019 року за № 1245/34216 (далі Порядок № 520).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Згідно пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 4 Порядку № 520 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Пунктом 11 Порядку № 520 встановлено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Комісією Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 24вересня 2021 року №3156652/36205714 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8 від 18 серпня 2021 року.

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено ненадання платником податку: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (платіжні доручення не завірені банківською установою).

Як встановлено судом, 21 вересня 2021 року позивач надіслав контролюючому органу в електронному вигляді пояснення та копії документів щодо реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8.

Тобто, ТОВ «ПП ЗАК» подано контролюючому органу пояснення та відповідні первинні документи.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункту 1 Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за кожним критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, зазначеній в постанові від 18 червня 2019 року, за результатом розгляду справи № 0740/804/18, та в постанові від 23 жовтня 2018 року, за результатом розгляду справи № 822/1817/18.

В даному випадку, позивач надав контролюючому органу копії документів, які передбачені пунктом 5 Порядку № 520, в тому числі розрахункові. Вимоги щодо завірення платіжних документів банківською установою Порядок № 520 не містить.

Відтак, рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не є обґрунтованим та вмотивованим, та не містить переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, оскільки не встановлює, які саме первинні документи позивач не надав податковому органу для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування позивача, у зв`язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 24 вересня 2021 року №3156652/36205714 про відмову у реєстрації розрахунку коригування №8 від 18 серпня 2021 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №8 від 18 серпня 2021 року, суд виходить з наступного.

За приписами підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Обов`язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Виявлення розбіжностей даних у Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг. Таким чином, відсутність реєстрації розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платника податків.

З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття розрахунку коригування для його реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами першою-другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Водночас суд зауважує, що у даному спорі є два відповідача, однак тягар по відшкодуванню судових витрат слід покласти на відповідача 1 - Головне управління ДПС у Волинській області, позаяк саме комісія останнього прийняла спірне рішення, які в подальшому судом визнані протиправними та скасовані. Тобто, вина у виникненні даних спірних правовідносин лежить лише на відповідачу 1, в той час як відповідач 2 у даному спорі не приймав будь-яких рішень та не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, а його обов`язком є лише реєстрація податкових накладних.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 - Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір в розмірі 2 270, 00 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 26 листопада 2021 року № 683 (а. с. 12).

Керуючись статтями 139, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24 вересня 2021 року №3156652/36205714 про відмову в реєстрації розрахунку коригування кількісних і вартісних показників №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування кількісних і вартісних показників товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» №8 від 18 серпня 2021 року до податкової накладної №66 від 17 вересня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судовий збір у розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП ЗАХІДНА АГРАРНА КОМПАНІЯ» (43005, Волинська область, Володимир-Волинський район, селище міського типу Локачі, вулиця Шевченка, будинок 41А, ідентифікаційний код юридичної особи 36205714).

Відповідач 1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679).

Відповідач 2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, ідентифікаційний код юридичної особи 43005393).

Суддя Ф.А. Волдінер