Рішення № 103138190, 14.01.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року ЛуцькСправа № 140/11314/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Нововолинської міської ради Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з позовом до Нововолинської міської ради у Волинській області (далі – Нововолинська міська рада, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області (далі - третя особа, Виконавчий комітет Нововолинської міської ради) про визнання протиправною бездіяльності стосовно відмови та неприйняття рішення щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства, площею 1,2 га., розташованої за адресою: село Кропивщина, Володимир-Волинський район, Волинська область Нововолинської міської ради, з кадастровим номером 0721181202:02:001:0005 та надання її заявнику у власність; зобов`язати відповідача передати у власність позивачу земельну ділянку площею 1,2 га. для ведення особистого селянського господарства, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , з кадастровим номером 0721181202:02:001:0005 шляхом затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 22 грудня 2020 року звернувся до Нововолинської міської ради із заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим № 0721181202:02:001:0005 площею 1,2 га для ведення особистого селянського господарства та передачею йому у власність із земель комунальної власності, що знаходиться за адресою: село Кропивщина, Грядівського старостату на території Нововолинської ОТГ, до якої був доданий виготовлений проект землеустрою за рішенням Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 30 вересня 2020 року №28/2-2 «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність громадянину ОСОБА_1 , а також витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 11 грудня 2020 року.

Однак станом на день подання даного позову рішення по питанню затвердження поданого проекту землеустрою відсутнє, питання затвердження поданого проекту землеустрою постійно відкладається без будь яких пояснень, письмових відповідей та абсолютно безпричинно.

Виконавчий комітет Нововолинської міської ради листом 21 вересня 2021 року №02-40/2769 повідомив, що звернення позивача було розглянуто на черговій сесії міської ради 14 липня 2021 року та за результатами голосування не набрало необхідної кількості ухвалених голосів, а тому рішення не прийнято.

Позивач вказує, що Земельним кодексом України (далі – ЗК України) передбачено вичерпні підстави для відмови у затвердженні землевпорядної документації із землеустрою, в тому числі і проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, відповідно до трактувань статті 25 Закону України «Про землеустрій».

Також, в обґрунтування позовних вимог, наголошує, що проект землеустрою розроблявся та погоджувався відповідним органом місцевого самоврядування, який надавав дозвіл на його розроблення та погоджувався ним на етапі його перевірки на відповідність.

Повідомляє, що спірний масив земельної ділянки, що розташований в селі Кропивщина Грядівського старостату Нововолинської ОТГ, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 1,2 га, який він обробляє із 1997 року, сплачує земельний податок та проінвентаризований за його рахунок, із не визначеним типом власності, тобто технічно не зареєстрований в реєстрі речових прав на нерухоме майно через бездіяльність відповідача та відсутність належного рішення. Дана ділянка, яка знаходиться у його користуванні вже більше 24 років, подається кожного року у декларації про доходи із відповідним контролем фіскальної служби щодо належної сплати ним земельного податку.

Враховуючи зазначене та строки розгляду його заяви - із 22 грудня 2020 року, уважає фактичну бездіяльність щодо законної передачі у власність сформованої ним земельної ділянки, не законними та просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк.спр. 68-69).

Копію ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року Нововолинська міська рада та третя особа отримали 15 листопада 2021 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (арк. спр. 73-74).

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву та третя особа пояснень щодо позову не подали, про причини такого неподання суду не повідомили.

У зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд, керуючись вимогами частини шостої статті 162 КАС України, дійшов висновку про можливість розгляду даного спору за наявними у справі матеріалами.

Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 28 вересня 2020 року звернувся до Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,2 га, за рахунок земель запасу комунальної власності сільськогосподарського призначення, розташованої в селі Кропивщина (арк. спр. 26).

Рішенням Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області від 30 вересня 2020 року №28/2-2 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,20 га для ведення особистого селянського господарства 01.03, яка розташована в селі Кропивщина за рахунок земель запасу 16.00 (земельні ділянки кожної категорії земель, які ненаданні у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (арк. спр. 27).

За замовленням позивача ФОП ОСОБА_2 виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_2 (арк. спр. 19-25).

Висновком від 03 грудня 2020 року №2546/82-20 експерт державної експертизи ОСОБА_3 Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області погодила проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства позивачу, загальною площею 1,20 га за адресою: Волинська область, Іваничівський район, село Кропивщина (арк. спр. 49-50).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1814529982020 від 11 грудня 2020 року зареєстровано земельну ділянку сільськогосподарського призначення, кадастровий 0721181202:02:001:0005, площею 1,2000 га (арк. спр. 16-18).

Позивач звернувся до Нововолинської міської ради, як правонаступника Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області, із заявою від 22 грудня 2020 року за вх. №12301 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0721181202:02:001:0005, площею 1,2000 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Волинська область, село Кропивщина (арк. спр. 15).

Листом від 21 вересня 2021 року №02-40/2769 Виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області повідомив позивача, що його звернення від 22 грудня 2020 року за вх. №12301 про затвердження проекту землеустрою було розглянуто на черговій сесії міської ради 14 липня 2021 року, за результатами голосування рішення не набрало необхідної кількості ухвалених голосів, тому вважається відхиленим, згідно з Регламентом Нововолинської міської ради восьмого скликання, затвердженого рішенням міської ради від 23 грудня 2020 року №2/12(арк. спр. 14).

ОСОБА_1 не погоджуючись із такою бездіяльністю стосовно відмови та неприйняття рішення щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у його власність, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частиною першою статті 3 ЗК України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту «б» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності.

За змістом частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з підпунктом «в» частини третьої статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

За правилами пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Частинами шостою, сьомою статті 118 ЗК України (далі - в редакції, чинній на час подання позивачем заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та заяви про його затвердження) встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Згідно з частинами шостою статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому статтею 186-1-цього Кодексу, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122цього Кодексу.

На час погодження проекту землеустрою діяла норма статті 186-1 ЗК України, яка передбачала, що проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок усіх категорій та форм власності (крім земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи) підлягає обов`язковому погодженню з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша).

Відповідно до частини шостої статті 186-1 ЗК України підставою для відмови у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації.

Частиною дев`ятою статті 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що законом було передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме: 1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність; 2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні); 3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до приписів статті 186-1 ЗК України; 4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі; 5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, який у двотижневий строк зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність.

При цьому з вищенаведених норм ЗК України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 ЗК України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі. Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 ЗК України, норми статті 118 цього Кодексу не містять. Перевірка на відповідність проекту землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів має здійснюватись саме на етапі погодження такого проекту. Право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України не передбачено.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року №820/4852/17, від 06 березня 2019 року у справі №1640/2594/18, від 22 жовтня 2020 року у справі №808/3083/17.

Відповідно до статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону. До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать:1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР(далі - Закон № 280/97-ВР) сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 25 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Згідно із пунктом 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Нормами статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Отже, міська рада на пленарному засіданні вирішує відповідно до закону питання регулювання земельних відносин шляхом прийняття актів у формі рішень, в т. ч. у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, заяву позивача про затвердження проекту землеустрою на даний час не винесено на розгляд сесії міської ради, щодо вказаної заяви Нововолинська міська рада жодного рішення не приймала (зокрема, про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду), а листом від 21 вересня 2021 року №02-40/2769 Виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області повідомив позивача, що його звернення від 22 грудня 2020 року за вх. №12301 про затвердження проекту землеустрою було розглянуто на черговій сесії міської ради 14 липня 2021 року, за результатами голосування рішення не набрало необхідної кількості ухвалених голосів, тому вважається відхиленим (арк. спр. 14).

Таким чином, відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з підстав, не передбачених нормами ЗК України та фактично жодним чином не обґрунтував наявність правових підстав для такої відмови.

Окрім того, чинним законодавством закріплено два альтернативні варіанти правомірної поведінки органу, у разі звернення до нього особи з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою: надати дозвіл або надати мотивовану відмову у наданні дозволу та обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду такого клопотання вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

На думку суду, оскільки вказана заява позивача стосувалася вирішення земельного питання, тому повинна була бути розглянута саме на сесії міської ради із прийняттям відповідного рішення.

Відсутність належним чином оформленого рішення (рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду) після спливу встановленого законом двотижневого строку розгляду заяви (клопотання) особи свідчить про те, що даний орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

При вирішенні даного спору суд враховує аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі № 820/4852/17.

Отже, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку має місце протиправна бездіяльність відповідача Нововолинської міської ради, яка (як правонаступник Грядівської сільської ради Іваничівського району Волинської області) будучи наділена повноваженнями або затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надати її у власність або відмовити у передачі земельної ділянки у власність чи залишити клопотання без розгляду, жодного рішення не прийняла.

А тому, враховуючи, що позивач фактично оскаржує бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою з прийняттям відповідного рішення, тому з урахуванням повноважень, наданих суду статтею 245 КАС України, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності належить задовольнити шляхом визнання протиправною бездіяльності Нововолинської міської ради щодо не розгляду на сесії міської ради з прийняттям відповідного рішення заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, кадастровий номер 0721181202:02:001:0005, площею 1,20 га, для ведення особистого селянського господарства.

При вирішенні позовних вимог зобов`язального характеру суд враховує, що відповідач не прийняв відповідного рішення по суті стосовно вказаної заяви. Прийняття відповідного рішення (рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду) відноситься до дискреційних повноважень селищної ради, та при відсутності відповідного рішення суд позбавлений можливості надати правову оцінку наявності правових підстав для затвердження спірного проекту землеустрою. Відтак, позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії належить задовольнити частково шляхом зобов`язання відповідача на засіданні чергової сесії міської ради повторно розглянути вказану заяву та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, та про відмову у задоволенні вимог щодо зобов`язання затвердити проект землеустрою.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із квитанцією від 05 жовтня 2021 року №1013779513 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок) (арк. спр. 8-9), який зарахований до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджується відповідною випискою (арк. спр. 53).

Оскільки суд задовольняє позов частково, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок), пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 243, 245, 246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Нововолинської міської ради Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, проспект Дружби, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 35055268) третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Виконавчий комітет Нововолинської міської ради Волинської області (45400, Волинська область, місто Нововолинськ, проспект Дружби, 27, ідентифікаційний код юридичної особи 04051342) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Нововолинської міської ради Волинської області щодо не розгляду на сесії міської ради з прийняттям відповідного рішення заяви ОСОБА_1 від 22 грудня 2020 року за вх. №12301 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0721181202:02:001:0005, площею 1,2000 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Волинська область, село Кропивщина.

Зобов`язати Нововолинську міську раду Волинської області на засіданні чергової сесії міської ради повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22 грудня 2020 року за вх. №12301 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 0721181202:02:001:0005, площею 1,2000 га, для ведення особистого селянського господарства за адресою: Волинська область, село Кропивщина та за наслідками розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Нововолинської міської ради Волинської області судовий збір у сумі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.І. Смокович

Повний текст судового рішення складено 14 січня 2022 року.