Ухвала суду № 103136954, 09.02.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.02.2022Справа № 910/884/19

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В. В., за участю секретаря судового засідання Скокіна О.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони по справі

за позовом: Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Іщенка Григорія Дмитровича

про стягнення 57 733,00 грн, -

За участю представників сторін:

від заявника: не з`явився;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Іщенка Григорія Дмитровича про стягнення 57 733,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №011/16826/383276 від 15.12.2017 в частині виконання обов`язку зі сплати кредитної заборгованості в розмірі 57 733,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2019 відмовлено у задоволенні заяви Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2019 позовну заяву Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

12.02.2019 на адресу Господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків в позовній заяві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв`язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

Рішенням від 26.04.2019 Господарського суду міста Києва позовні вимоги Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" до Фізичної особи-підприємця Іщенка Григорія Дмитровича про стягнення 57 733,00 грн задоволено; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Іщенка Григорія Дмитровича на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором в розмірі 57 733 грн та судовий збір у розмірі 1 921 грн.

31.01.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони по справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Ухвалою від 01.02.2022 призначено розгляд заяви на 09.02.2022.

Учасники судового процесу у судове засідання 09.02.2022, проте, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви.

Відповідно до ч. 3 ст. 334 Господарського процесуального кодексу України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Розглянувши у судовому засіданні Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну правонаступником сторони по справі, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для її задоволення з урахуванням того.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що обов`язковість виконання рішення є однією із засад виконання виконавчого провадження.

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; обов`язковість судового рішення.

За змістом статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

У рішенні у справі "Янголенко проти України" від 10.12.2009 Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

За приписами ст. 334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч.5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Правонаступництво як інститут процесуального права нерозривно пов`язане з правонаступництвом як інститутом цивільного права, адже зміни у матеріально-правових відносинах зумовлюють необхідність привести процесуальний стан осіб як учасників таких матеріально-правових відносин у відповідність з їх дійсною юридичною зацікавленістю у перебігу та результаті судового провадження, в тому числі у виконанні рішення суду.

Правонаступництво як інститут цивільного процесуального права має універсальний характер. У разі вибуття правопопередника з виконавчого провадження до правонаступника переходить весь комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних для сторони виконавчого провадження, і, відповідно, комплекс процесуальних прав та обов`язків, притаманних стороні судового провадження, враховуючи стадію, на якій відбулося правонаступництво.

У постанові від 3 листопада 2020 року у справі № 916/16/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, також зазначила про те, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п`ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України (пункти 74 та 75 зазначеної вище постанови).

Основою процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному праві, яке настало після відкриття провадження у справі. Виходячи з цього, особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав та обов`язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, з яких виник спір (постанова Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №5010/2403/2011-14/120).

Зазначеною статтею Господарського процесуального кодексу України передбачено процесуальне правонаступництво у зв`язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб`єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, у тому числі, заміни кредитора або боржника у зобов`язанні (статті відповідно 512 і 520 Цивільного кодексу України).

За приписами п.1 ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст.513 Цивільного кодексу унормовано, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Отже, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Аналогічна правова позиція у таких правовідносинах викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2020 по справі №910/5737/15-г, від 20.03.2020 по справі № 906/703/16, від 06.02.2020 по справі № 908/2251/18, від 15.08.2019 по справі № 904/4253/17, від 16.04.2020 по справі № 5023/5604/11, від 02.11.2022 по справі №905/306/17.

Як вбачається із доданих до заяви документів, 30.11.2021 між Акціонерним товариством "Райффайзен Банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (новий кредитор) було укладено договір №114/2-47 відступлення права вимоги, за умовами п.2.1 якого первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові плату, а новий кредитор приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (портфель заборгованості). Перелік кредитних договорів, боржників, розрахунок, сум заборгованості боржника на дату підписання договору зазначені в додатку 1 до договору (попередній реєстр боржників), що є його невід`ємною частиною.

Згідно п.2.1 договору №114/2-47 від 30.11.2021 відступлення новому кредитору зазначених в попередньому реєстрі боржників (додаток № 1 до договору) прав вимоги відбувається за умови виконання новим кредитором п. 3.2. договору, та з моменту підписання сторонами реєстру(із) боржників, складених за формою, наведеною в додатку №2 до договору. Сторони погодили, що реєстр(и) боржників підписується (ються) сторонами не пізніше 15 робочих днів з дати підписання договору та попереднього реєстру боржників.

За умовами п.2.3 договору №114/2-47 від 30.11.2021 внаслідок передачі (відступлення) портфеля заборгованості за цим договором, новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості і відповідно вказані у реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог первісного кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідривно та без можливістю зворотного відступлення. Загальний розмір прав вимоги, що відступається, згідно попереднього реєстру боржників становить 86 326 697,61 грн.

Договір набирає силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (п.7.1 договору №114/2-47 від 30.11.2021).

Зі змісту додатку до договору №114/2-47 від 30.11.2021 вбачається, що сторонами було включено до реєстру боржників Іщенко Григорія Дмитровича , № 011/16826/383276 від 15.12.2017, загальна сума заборгованості 129 241,78 грн.

Суд звертає увагу на те, що статтею 204 Цивільного кодексу України закріплено презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права і обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 23.01.2018 по справі №203/2612/13-ц та постанові від 19.06.2018 по справі №5023/3905/12.

Слід зауважити, що на теперішній час вказані вище договори про відступлення права вимоги у передбаченому чинним законодавством України порядку недійсним визнано не було. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Отже, виходячи з наведеного вище, з огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір про відступлення права вимоги №114/2-47 від 30.11.2021 як належну підставу для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов`язків, внаслідок чого даний правочин є належною підставою для заміни кредитора в зобов`язанні у розумінні ст.512 Цивільного кодексу України цього Кодексу.

Отже, виходячи з наведеного вище, приймаючи до уваги представлені вище документи, суд дійшов висновку щодо наявності підстав вважати, що права та обов`язки кредитора за договором №114/2-47 від 30.11.2021 в тому числі, в частині сплати кредитної заборгованості, що були предметом спору у справі №910/884/19 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал".

Таким чином, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони правонаступником є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 52, 234-237, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" про заміну сторони правонаступником - задовольнити.

2. Замінити стягувача за рішенням від 26.04.2019 Господарського суду міста Києва по справі №910/884/19 в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №011/16826/383276 від 15.12.2017 з Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" ( 01011, місто Київ, вул.Лєскова, будинок 9, ЄДРПОУ 14305909) на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт Капітал" (04053, місто Київ, вул.Кудрявський Узвіз, будинок 5-Б, ЄДРПОУ 36799749).

У судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини ухвали.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її проголошення (підписання).

Повний текст ухвали складено та підписано 09.02.2022.

Суддя В. В. Князьков