Ухвала суду № 103136551, 02.02.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 21/8/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

02.02.2022 Справа № 908/2187/21

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Черкаського Володимира Івановича, при секретареві Лісовик О.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/2187/21

Заявник:

Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, адреса для листування - 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570)

Кредитори:

1. ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

2. Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 44118663) - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, б. 8, код ЄДРПОУ 43005393)

Боржник - Фізична особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

банки, здійснюючі розрахунково-касове обслуговування боржника:

1. Акціонерне товариство Комерційний банк “ПриватБанк” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570)

2. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО “ОТП БАНК” (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 43. код ЄДРПОУ 21685166)

Керуючий реструктуризацією - Лященко С.С. (49115, м. Дніпро, вул. Командира Юніна, 95)

про неплатоспроможність

Суддя Черкаський В.І.

За участю представників сторін:

від АТ КБ “ПриватБанк”, Якушев С.О., довіреність № 7756-К-Н-О від 07.09.2021, адвокат;

керуючий реструктуризацією - Лященко С.С., особисто

УСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 18.01.2022 клопотання заявника (вх. № 26435/08-08/21 від 20.12.2021) прийнято до розгляду. Клопотання заявника (вх. № 26435/08-08/21 від 20.12.2021) залишено без задоволення. Попереджено керуючого реструктуризацією про неприпустимість надання правової допомоги учасникам справи № 908/2187/21 з метою недопущення виникнення конфлікту інтересів у розумінні положень Закону України “Про запобігання корупції” та Кодексу України з процедур банкрутства. Відкладено попереднє засідання у справі на 02.02.2022, 11 - 30.

31.01.2022 на електронну адресу суду від керуючого реструктуризацією надійшли пояснення вих. № 28-ПБ від 28.01.2022 (вх. № 2408/08-22 від 31.01.2022) щодо кредиторських вимог АТ КБ “ПриватБанк”. Пояснення підписані електронним цифровим підписом.

01.02.2022 на електронну адресу суду від АТ КБ “ПриватБанк” надійшли пояснення від 31.01.2022 (вх. № 2586/08-08/22 від 01.02.2022) на виконання вимог ухвали суду від 18.01.2022. Пояснення підписані електронним цифровим підписом.

Вищезазначені документи прийняті судом до відома, копії залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 02.02.2022 винесено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено про те, що повний текст ухвали буде виготовлено протягом 5-ти днів.

Кредитори у судове засідання 02.02.2022 не з`явились, представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши у судовому засіданні 02.02.2022 матеріали справи, заяву Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” від 09.09.2021 (вх. № 18943/08-08/21 від 14.09.2021), заслухавши представника заявника та керуючого реструктуризацією, суд установив.

20.02.2008 між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит № DNC0GI0000003575 (надалі - кредитний договір) за яким Банк зобов`язався надати боржнику грошові кошти в сумі 151 500, 00 грн., а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15, 00 % річних, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 0,00 % річних (п. 1.1. кредитного договору).

17.07.2008 ОСОБА_2 звернувся до АТ КБ “ПриватБанк” із листом, в якому просив змінити валюту кредиту по договору № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 р. та конвертувати існуючу заборгованість в розмірі 150 353, 41 грн. (тіло кредиту) в валюту дол. США по курсу на дату заключення додаткової угоди до договору.

22.07.2008 між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду до кредитного договору № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 р. за якою Банк зобов`язався надати боржнику кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_3 на строк з 22.07.2008 р. по 20.02.2013 р. включно, у розмірі 32 544, 03 дол. США на наступні цілі: на придбання нерухомості, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1, 17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 3 % річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п. 7.2. договору.

Станом на 22.07.2008 залишок заборгованості по договору про іпотечний кредит № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 р. складає 150 353, 41 грн., що еквівалентно 32 544, 03 дол. США (п. 8.1 кредитного договору).

При цьому, станом на 22.07.2008 р. за кредитним договором № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 р. наявна заборгованість у національній валюті гривні, яка виникла до укладання додаткової угоди: 189, 08 грн. - проценти; 3 728, 03 грн. - пеня.

АТ КБ “ПриватБанк” виконав свої зобов`язання за кредитним договором № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 р. укладеним із ОСОБА_2 , однак останній допустив прострочення виконання зобов`язання та станом на 12.08.2021 р. має прострочену заборгованість перед Банком у розмірі 25 452, 26 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; 11 028, 63 дол. США - заборгованість за процентами; 2 132,92 дол. США - заборгованість з комісії; 65 336, 09 дол. США - заборгованість з пені (ставка пені визначена у п. 8.4. кредитного договору); 189, 08 грн. - заборгованість за процентами, як нараховані до укладення додаткової угоди (до конвертації тіла кредиту в іноземну валюту); 3 728, 03 грн. - заборгованість з пені, яка нарахована до укладення додаткової угоди (до конвертації тіла кредиту в іноземну валюту).

22.08.2007 між АТ КБ “ПриватБанк” та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № DNC0G100000138 за яким Банк зобов`язався надати боржнику кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк з 22.08.2007 р. по 28.08.2037 р. включно, у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 31 030, 00 дол. США на наступні цілі: купівля квартири у розмірі 23 200, 00 дол. США, а також у розмірі 7 830, 00 дол. США на сплату страхових платежів у випадках та в порядку передбачених п.п. 2.1.3., 2.2.7 Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 1 % від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, щомісяця в період сплати у розмірі 0,20 % від суми виданого кредиту, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно п. 3.11. договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2. даного Договору (п. 7.1. кредитного договору).

Пунктом 7.4. кредитного договору визначено, що при порушенні зобов`язань по погашенню кредиту, передбачених пп. 1.1., 2.2.4., 2.3.3. договору, позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 2,46 % на місяць, розраховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

АТ КБ “ПриватБанк” виконав свої зобов`язання за кредитним договором № DNC0G100000138 від 22.08.2007 р. укладеним із ОСОБА_2 , однак останній допустив прострочення виконання зобов`язання та станом на 12.08.2021 р. має прострочену наступну заборгованість перед Банком у розмірі 23 752, 15 дол. США - заборгованість за тілом кредиту; 39 539, 52 дол. США - заборгованість за процентами (проценти нараховані за правомірне і неправомірне користування кредитними коштами - згідно п. 7.1., 7.4. кредитного договору); 6 470, 80 дол. США - заборгованість з комісії; -121 459, 55 дол. США - заборгованість з пені (ставка пені визначена у п. 4.1. кредитного договору).

Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно зі ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено пі обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом установлено, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 року у справі № 200/6313/15-ц з ОСОБА_2 на користь АТ КБ “ПриватБанк” стягнуто 85 935, 05 доларів США, що за курсом 23, 09 грн. відповідно до службового розпорядження НБУ від 05.03.2015 року, складає 1 987 894 грн. 23 коп., в тому числі: заборгованість за кредитом 23 752, 15 доларів США; сума заборгованості по процентам за користування кредитом 18 566, 34 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом 3 459, 20 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором 36 054, 90 доларів США; сума штрафу (фіксована частина) 10, 83 доларів США; сума штрафу (процентна складова) 4 091, 63 доларів США; судовий збір в розмірі 3 654, 00 грн.

Боржником до суду подано заяву про застосування строків позовної давності (вх. від 05.10.2021).

Розглянувши заяву боржника щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Заявник набув право вимоги до боржника за кредитним договором № DNC0G100000138 від 22.08.2007 ще 05.03.2015 році, пред`явивши вимогу про дострокове повернення кредиту, відтак з цього часу не здійснюється нарахування відсотків.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала позицію про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме такі висновки містяться в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (провадження № 14-10цс18), від 4 липня 2018 року (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) зроблено висновок, що звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення па заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні.

Тому, нарахування Банком заборгованості по процентам та пені включно до 04.08.2020 року не відповідає вищевказаним висновкам Великої Палати Верховного Суду.

У Постанові ВП ВС від 16.01.2019 року у справі № 464/3790/16-ц (14-465цс18). зробила висновок, що 3 % річних передбачені ст. 625 ЦК України, можуть бути визначені у доларах США та нараховуються виходячи із простроченої суми, вираженої у відповідній грошовій валюті. У частині другій статті 625 ЦК України прямо зазначено, що 3 % річних визначаються від простроченої суми за весь час прострочення. Тому при обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 3, 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

За загальним правилом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, позовна давність починає обчислюватися з моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), і з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Відповідно до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду (постанова від 09.09.2021 № 916/4644/15) для цілей застосування частин третьої, четвертої статті 267 ЦК України під час розгляду таких вимог стороною, яка може зробити заяву про застосування позовної давності, слід розуміти інших кредиторів, боржника та розпорядника майна боржника.

Пунктом 5.5 Договору про іпотечний кредит № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 в редакції додаткової угоди б/д та б/н визначено, що терміни позовної давності по вимогах по стягненню кредиту, відсотків за користування кредиторів, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Заявником заявлені вимоги станом на 12.08.2021:

1/ за Договором про іпотечний кредит № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 станом на 12.08.2021 р. з урахуванням реалізації предмету іпотеки за іпотечним договором № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008 на суму 11 757, 43 дол. США, вимоги:

- 25 452, 26 дол. США - заборгованість за тілом кредиту;

- 11028, 63 дол. США - заборгованість за процентами за період 20.02.2008 – 11.08.2021;

- 2 132,92 дол. США - заборгованість з комісії;

- 65 336, 09 дол. США - заборгованість з пені (ставка пені визначена у п. 8.4. кредитного договору) за період 20.02.2008 - 11.08.2021;

- 189, 08 грн. - заборгованість за процентами, як нараховані до укладення додаткової угоди (до конвертації тіла кредиту в іноземну валюту);

- 3 728, 03 грн. - заборгованість з пені, яка нарахована до укладення додаткової угоди (до конвертації тіла кредиту в іноземну валюту).

2/ за кредитним договором № DNC0G100000138 від 22.08.2007 вимоги:

- 23 752, 15 дол. США - заборгованість за тілом кредиту;

- 39 539, 52 дол. США - заборгованість за процентами (проценти нараховані за правомірне і неправомірне користування кредитними коштами - згідно п. 7.1., 7.4. кредитного договору) за період 22.08.2007 – 29.07.2021;

- 6 470, 80 дол. США - заборгованість з комісії;

-121 459, 55 дол. США - заборгованість з пені (ставка пені визначена у п. 4.1. кредитного договору) за період 22.08.2007 – 29.07.2021.

Судом установлено що вимоги у розмірі 39 539, 52 дол. США - заборгованість за процентами (проценти нараховані за правомірне і неправомірне користування кредитними коштами - згідно п. 7.1., 7.4. кредитного договору) за період 22.08.2007 – 29.07.2021 не є процентами у розумінні статті 625 ЦК України, оскільки сторони договору не зробили про це посилання у п. 7.4 кредитного договору № DNC0G100000138 від 22.08.2007.

Враховуючи визначені строки позовної давності у п`ять років (Договором про іпотечний кредит № DNC0GI0000003575 від 20.02.2008) та у три роки (у кредитному договорі № DNC0G100000138 від 22.08.2007 не встановлювались), суд дійшов висновку, що Банком правомірно заявлені вимоги, які підтверджуються рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 року у справі № 200/6313/15-ц, станом на момент подання заяви - 09.09.2021:

85 935, 05 дол. США х 26, 7452 (грн. за 1 дол. США) = 2 298 350, 10 грн. - за заочним рішенням.

2 298 350, 10 грн. + 3 654, 00 грн. (судові витрати - за заочним рішенням) = 2 302 004 грн. 10 коп.

Інші вимоги заявлені заявником з пропуском строків позовної давності.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. ст. 129, 129-1 Конституції України, ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

У Рішенні від 26 червня 2013 р. № 5-рп/2013 (справа щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ч. 2 ст. 17, п. 8 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження”) Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист (абзац 5 п.п. 2.1 п. 2 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013); набрання судовим рішенням законної сили є юридичною подією, з настанням якої виникають, змінюються чи припиняються певні правовідносини, а таке рішення набуває нових властивостей; основною з цих властивостей є обов`язковість - сутнісна ознака судового рішення як акта правосуддя (підпункт 2.4 мотивувальної частини Рішення від 23 листопада 2018 року № 10-р/2018); невід`ємною складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 р. № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

За таких обставин, у суду відсутні підстави для застосування до вимог, що підтверджуються рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 08.10.2015 року у справі № 200/6313/15-ц, норм чинного законодавства про застосування позовної давності.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне заяву АТ КБ “ПриватБанк” від 09.09.2021 (вх. № 18943/08-08/21 від 14.09.2021) задовольнити частково, визнати вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” у розмірі 2 302 004 грн. 10 коп., зобов`язавши керуючого реструктуризацією включити вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. В іншій частині заяви слід відмовити, як необґрунтовані.

Згідно ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства витрати Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” по сплаті судового збору за подання заяви (вх. № 18943/08-08/21 від 14.09.2021) у розмірі 4 540 грн. 00 коп. слід включити до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються: 1) обов`язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали; 2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.

Згідно ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду арбітражний керуючий згідно з цією ухвалою письмово повідомляє кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організовує їх проведення. Участь кредиторів у зборах кредиторів, визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу та учасників зборів кредиторів з правом дорадчого голосу здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб. 2. Основними завданнями зборів кредиторів у процедурі реструктуризації боргів боржника є: 1) розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; 2) розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; 3) прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Проведення зборів кредиторів та голосування на них здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

За таких обставин, слід зобов`язати керуючого реструктуризацією боржника надати суду докази проведення зборів кредиторів та рішення зборів щодо подальших судових процедур у справі.

Призначити судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів/переходу до процедури погашення боргів/про закриття провадження та звіту про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедури реструктуризації заборгованості у справі.

Технічна фіксація судового розгляду здійснюється на комплексі “Акорд”.

Керуючись ст. ст. 2, 122, 123 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232-235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву АТ КБ “ПриватБанк” (вх. № 18943/08-08/21 від 14.09.2021) задовольнити частково.

Визнати вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” у розмірі 2 302 004 грн. 10 коп. Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства. Зобов`язати керуючого реструктуризацією включити витрати Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” по сплаті судового збору за подання заяви (вх. № 18943/08-08/21 від 14.09.2021) у розмірі 4 540 грн. 00 коп. до реєстру вимог кредиторів відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

В іншій частині заяви відмовити.

Призначити засідання у справі для розгляду погодженого кредиторами плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на 28.02.2022, 12 - 00.

Засідання відбудеться в приміщенні господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корпус № 2, к. 120.

Зобов`язати надати суду:

Керуючого реструктуризацією - докази проведення зборів кредиторів та рішення зборів щодо подальших судових процедур у справі.

Копію ухвали направити керуючому реструктуризацією, боржнику, заявнику, кредиторам.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України. Повний текст ухвали буде складено протягом 5-ти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.

Повний текст ухвали, відповідно до ст. 233 ГПК України, складено 09.02.2022.

Суддя Володимир ЧЕРКАСЬКИЙ