Рішення № 103127273, 10.02.2022, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/1057/21

Номер провадження № 2/708/15/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Попельнюха А.О.,

за участю:

секретаря судових засідань - Циріль С.В., Пасічної Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.06.2019 у розмірі 14 827,68 грн. В обґрунтування поданого позову зазначив, що у жовтні 2017 року АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" запустив новий проєкт "Monobank", в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки "Monobank". Після перевірки кредитної історії на платіжних картках "Monobank" за заявою клієнта встановлюється кредитний ліміт.

01.06.2019 ОСОБА_1 звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг від 01.06.2019. Положеннями анкети - заяви визначено, що вона разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету - заяву відповідач підтвердила, що ознайомилась та отримала примірник у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір, та зобов`язалась виконувати його умови.

Окрім того, в Анкеті зазначено наступне:

"6. Прошу вважати наведений зразок власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний / електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті мені в Банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем НОМЕР_1 , яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх дій згідно з Договором." Також відповідач визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях.

На підставі вказаної угоди ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 16 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Позивач свої зобов`язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, у зв`язку із чим станом на 08.07.2021 має заборгованість у розмірі 14 827,68 грн., яка складається із залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 14 827,68 грн.

Ухилення відповідача ОСОБА_1 від виконання своїх зобов`язань стало підставою звернення до суду, тому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором про надання банківських послуг "Monobank" від 01.06.2019у розмірі 14 827,68 грн. станом на 08.07.2021 та відшкодувати понесені позивачем судові витрати у вигляді витрат по оплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Ухвалою від 29.11.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача - за довіреністю Мєшнік К.І. у судове засідання не з`явився, до позовної заяви додав письмове клопотання про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, хоча про день, час та місце судового розгляду справи була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не подала, будь-яких заяв або клопотань на адресу суду від неї не надходило.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши повно та всебічно обставини справи та відповідні їм правовідносини, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 01.06.2019 підписала Анкету - заяву про приєднання до Договору про надання банківських послуг, відповідно до якої просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_2 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку, відповідно до умов договору та наведених нижче умов. (а.с. 10).

Вказана заява має посилання, що відповідач ОСОБА_1 погодилась із тим, що ця анкета - заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, укладення якого відповідач підтверджує та зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього Договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримав їх примірники у мобільному додатку, вони йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

До анкети - заяви позивач додав витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи.

Відповідно до п. 5.1. Умов Банк та Клієнт погодили, що всі правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися Сторонами або кожною Стороною окремо з використанням електронного цифрового підпису (ЕЦП) у Мобільному додатку.

Електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 5.2. Умов).

На підставі п. 5.4. Умов під електронним цифровим підписом розуміється вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувала. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Сторони погодили те, що ЕЦП не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

В обґрунтування позовних вимог представником позивача до позовної заяви долучено витяг з Тарифів за карткою Monobank, на якому у реквізитах сторін мається посилання, що «ПІБ споживача, його підпис та його дата підпису накладені у вигляді електронного цифрового підпису».

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ч. 2 ст. 100 ЦПК України електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (ч. 3 ст. 100 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 100 ЦПК України якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Оскільки долучена до матеріалів справи паперова копія електронного доказу викликала у суду сумніви щодо її відповідності оригіналу (зокрема були відсутні відомості щодо часу підписання такого документу за допомогою ЕЦП відповідачем) ухвалою суду від 20.01.2022 у позивача був витребуваний оригінал вказаного електронного доказу.

На виконання вказаної ухвали представником позивача на адресу суду направлена заява про надання доказів у порядку статті 84 Цивільного процесуального кодексу України, якою надано додаткові пояснення та обґрунтування позову, до заяви долучені додаткові докази, зокрема деталізована виписка про рух коштів по картці за період з 01.06.2019 по 08.07.2021 з відображенням залишку заборгованості на суму 2 627,68 грн., довідка про наявність рахунку від 03.02.2022, довідка про розмір встановленого кредитного ліміту від 03.02.2022, копії видруку пуш-повідомлення з мобільного додатку щодо етапів входу у додаток та копія такої заяви із додатками для відповідача (а.с. 58-95).

З аналізу вказаної заяви вбачається, що оригінал витребуваного електронного доказу суду не надано, тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 100 ЦПК України наявні у матеріалах справи паперові копії електронного доказу не бере до уваги.

Крім того, суд не має об`єктивної можливості приймати до уваги надані разом із заявою від 03.02.2022 додаткові докази, що обґрунтовується наступним.

До основних засад (принципів) цивільного судочинства серед іншого віднесено змагальність сторін та диспозитивність (ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Складовою принципу змагальності є обов`язок сторони довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Аналогічна норма закріплена також у частині 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У свою чергу диспозитивність цивільного судочинства полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Зі змісту статті 83 ЦПК України вбачається, що сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.

Відповідно до частини 4 вказаної статті якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Також, визначаючи процедуру та порядок подання доказів, покладаючи на сторони обов`язок їх подання, законодавець передбачив і можливі негативні наслідки порушення стороною такого обов`язку та/або порядку подання доказів суд.

Зокрема відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. 9 ст. 83 ЦПК України).

За таких обставин, направлена на адресу суду заява від 03.02.2022 із додатковими доказами, які не були додані до позовної заяви представником позивача, без надання відповідного обґрунтування неможливості їх подання у встановлений законом строк та без дотримання вимоги щодо завчасного направлення копій таких доказів відповідачеві суд позбавлений можливості брати їх до уваги під час розгляду справи та ухвалення рішення.

Також суд враховує, що з метою доведення обґрунтованості позовних вимог у даній категорії спорів позивач першочергово зобов`язаний довести факт виникнення правовідносин між сторонами, розмір наявної заборгованості та довести факт порушення взятих боржником не себе зобов`язань в частині їх своєчасного повернення.

Аналізуючи наявні у справі письмові докази у сукупності судом встановлено, що матеріали справи не містять належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних грошових коштів, що виключає можливість встановлення факту виникнення між сторонами боргових правовідносин.

Вказані висновки суду обґрунтовані наступним.

На обґрунтування факту отримання відповідачкою ОСОБА_1 кредитних грошових коштів до матеріалів справи представником позивача долучено розрахунок заборгованості за договором б/н від 01.06.2019, укладеного між Універсал Банк та клієнтом - ОСОБА_1 станом на 08.07.2021.

Аналізуючи вказаний доказ суд приходить до висновку, що підписаний представником банку, повноваження якого не підписання та подання суду відповідних розрахунків не підтверджені, оскільки розрахунок має відмітку, візуально схожу на підпис, без зазначення прізвища та ініціалів підписанта. Відповідно суд позбавлений можливості визначити чи належить цей підпис представнику позивача Мєшніку К.І. , чи підписаний іншою особою, повноваження якою потребують окремого підтвердження.

Крім того, за своєю правовою природою наданий суду розрахунок не є достатнім доказом, оскільки має лише математичні розрахунки загального розміру заборгованості (з урахуванням відсотків, комісії, пені). Такий математичний розрахунок не доводить наявність або відсутність юридичних фактів, оскільки його проведено співробітниками банку одноосібно, а отже він є відображенням односторонніх арифметичних розрахунків позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може бути доказом безспірності заборгованості. Також він не підтверджує факту отримання кредитних коштів відповідачем та момент їх отримання і розмір. Аналогічні розрахунки можливо провести щодо будь-якої суми, але вони можуть бути взяті судом до уваги лише у випадку доведення, що правовідносини між сторонами дійсно виникли щодо заборгованості, розмір якої покладено в основу розрахунків.

Такі висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, висловленими у постанові від 17 грудня 2020 року по справі №278/2177/15-ц (провадження № 61-22158св19). Під час розгляду вказаної справи Верховний Суд зазначив, що з аналізу положень ч. 1 ст. 76, ст. 80, ч. 1 ст. 81 ЦПК України випливає те, що належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок заборгованості), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Тобто для підтвердження факту виникнення боргових зобов`язань у ОСОБА_1 позивач зобов`язаний був надати первинні бухгалтерські документи, які містять інформацію про дату виникнення зобов`язань та їх розмір.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права (ч. 2 ст. 263 ЦПК України).

На підставі ч. 3 ст. 263 ЦПК України судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

За таких обставин, враховуючи, що суду не надано належних, достатніх та допустимих доказів на підтвердження факту отримання відповідачем кредитних коштів та їх розміру, зокрема відсутні виписки по рахунку, суд приходить до висновку, що факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів суду не доведено, тому позов не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 12, 13, 76-89, 141, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У позові АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "УНІВЕРСАЛ БАНК" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "УНІВЕРСАЛ БАНК" (код ЄДРПОУ: 21133352, місцезнаходження: м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19);

Представник позивача: Мєшнік Костянтин Ігорович (РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя А.О.Попельнюх