Рішення № 103122885, 19.01.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2022 року Справа№200/12902/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області

Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області

про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої пенсії

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі – відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач-2) про:

- визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій;

- скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.07.2021 року № 057050001508 про відмову в поновленні пенсії;

- зобов`язання призначити пенсію за віком, як учаснику бойових дій;

- стягнення недоплачених пенсійних виплат з 01.09.2019 року у розмірі 64498,50 гривень.

В обґрунтування позову зазначає, що з 30.07.2018 року призначено пенсію як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом відповідача-1 від 04.09.2019 року № 21536/34-1/05 управління повідомило позивача, що за результатами перевірки його пенсійної справи виявлено незаконне призначення пенсії та відмовлено в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій (АТО) згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення від 04.09.2019 року № 224 про відмову в призначенні пенсії.

З зазначених причин позивач повторно у серпні 2021 року звернувся з заявою про призначення пенсії згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте 16 серпня 2021 року отримав відповідь від відповідача у вигляді листа від 16.08.2021 року № 10142-10227/Х-15/8-0500/21, яким позивачу відмовлено в поновленні пенсійних виплат та призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій.

Позивач вважає, що має право на виплату пенсії як учасник бойових дій, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2021 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 листопада 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Прийнято розгляд справи проводити в строки встановлені ст. 258 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2021 року залучено в якості співвідповідача – Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до наказу Донецького окружного адміністративного суду від 09.12.2021 року № 453/В-г суддя Голубова Л.Б. у період з 28.12.2021 року по 14.01.2022 року перебувала в щорічній додатковій відпустці, у зв`язку з чим, розгляд адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) здійснюється після виходу з відпустки.

За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Згідно з нормами частини третьої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідачем-1 надано відзив на позовну заяву від 19.11.2021 року № 0500-2207-8/107821 (а.с. 62-63). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач 30.07.2018 року звернувся з заявою про призначення пенсії за віком згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 04.09.2018 року № 224 відмовлено в призначенні пенсії як учаснику бойових дій, оскільки на момент призначення пенсії він працював водієм аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області, тобто, не був військовослужбовцем, що на думку відповідача суперечить п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зазначає, що діяв в межах Закону України № 1058 від 09.07.2003 року.

24.07.2021 року позивачем надана заява № 6807 про призначення пенсії за віком відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Рішенням від 28.07.2021 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки він не є військовослужбовцем.

Наголошує, що дії управління не суперечать чинному законодавству, тому просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідача-1 від 03.12.2021 року, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 105-111).

Відповідачем-2 надано відзив на позовну заяву від 23.12.2021 року № 2300-0902-8/78624 (а.с. 146-150). В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що позивач 24.07.2021 року звернувся з заявою про поновлення пенсії за віком, яку 30.07.2018 року йому було призначено згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та припинено 01.09.2019 року згідно рішення № 224 від 04.09.2019 року про відмову в призначенні пенсії.

Зазначає, що позивач дійсно брав участь в АТО, проте відповідно до трудової книжки з 14.05.2015 року був прийнятий до аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області на посаду водія, де він працює по дійсний час, тобто ОСОБА_1 не є військовослужбовцем. За таких обставин рішенням від 28.07.2021 року відмовлено в поновленні пенсії позивачу оскільки не досяг пенсійного віку. Право на призначення пенсії позивач матиме при досягненні віку 60 років.

З зазначених причин відповідач-2 просив відмовити в позові ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивачем надано відповідь на відзив відповідача-2 від 06.01.2022 року, в якій наполягає на задоволенні позовних вимог (а.с. 166-169).

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є громадянином України, про що свідчить ID-паспорт № НОМЕР_1 (а.с. 7-8). Згідно довідки про реєстрацію місця проживання особи позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 9).

Відповідно до посвідчення, виданого Державною службою України з надзвичайних ситуацій 07.06.2018 року серії НОМЕР_2 позивач є учасником бойових дій (а.с 10). Наведене також підтверджується довідкою про безпосередню участь в АТО від 13.07.2018 року № 434, виданої Головним управлінням ДСНС України у Донецькій області (а.с. 11).

З 30.07.2018 року позивачеві було призначено пенсію як учаснику бойових дій відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відповідно до його заяви від 30.07.2018 року № 4330 (а.с. 91), про що зазначено в листі № 10142-10227/Х-15/8-0500/21 від 16.08.2021 року та рішенні № 057050001508 від 28.07.2021 року (а.с. 38-40, 95-96).

Листом від 16.08.2021 року відповідач-1 повідомив позивача, що за результатами перевірки пенсійної справи виявлено незаконне призначення пенсії та відмовлено в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій (АТО) згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та прийнято рішення від 04.09.2019 року № 224 про відмову в призначенні пенсії (а.с. 38-40).

З зазначених причин позивач 24.07.2021 року повторно звернувся з заявою про призначення пенсії згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 93).

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.07.2021 року № 057050001508 позивачу відмовлено в поновленні пенсії (а.с. 95-96). В рішенні зазначено, що позивач дійсно брав участь в АТО, проте відповідно до трудової книжки з 14.05.2015 року був прийнятий до аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області на посаду водія, де він працює по дійсний час, тобто ОСОБА_1 не є військовослужбовцем. Право на призначення пенсії позивач матиме при досягненні віку 60 років.

Перевіряючи правомірність дій відповідача щодо не поновлення позивачу пенсії як учаснику бойових дій, суд виходить з наступного.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-XII (далі - Закон №1788) та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (далі - Закон № 1058) та Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного Фонду України «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі Порядок № 22-1).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 право на призначення дострокової пенсії за віком мають: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

Відтак, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 чоловік має право на призначення пенсії за умов досягнення 55 років, наявності страхового стажу не менше 25 років та належності до однієї з восьми категорій осіб, перелічених у п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058.

Судом встановлено, що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на дату звернення з заявою про призначення пенсії досяг 59 років.

Статтею 62 Закону № 1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до записів трудової книжки позивача НОМЕР_3 з 14.05.2015 року ОСОБА_1 був прийнятий до аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України у Донецькій області на посаду водія, де він працює по дійсний час (а.с. 27-35).

Також позивач є військовозобов`язаним, що підтверджується його військовим квитком НОМЕР_4 (а.с. 13-26).

Таким чином, спору між сторонами стосовно наявності у позивача необхідного страхового стажу 25 років немає. Також немає спору щодо наявності у позивача статусу учасника бойових дій. Більш того, сторонами підтверджується факт призначення позивачу з 30.07.2018 року пенсію як учаснику бойових дій. Проте, призначену пенсію було скасовано рішенням Маріупольського об`єднаного управління ПФУ Донецької області № 224 від 04.09.2019 року (а.а. 36-37). Вказане рішення позивачем не оскаржене. Підставою рішення № 224 від 04.09.2019 року також став той факт, що позивач є учасником бойових дій, проте не є військовослужбовцем, оскільки на момент призначення пенсії відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 працював в органах ДСНС України та не мав статусу військовослужбовця.

Отже, спірним питанням даної справи є наявність статусу військовослужбовця у позивача при призначенні йому пенсії на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058.

Як зазначено вище, відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058 чоловік має право на призначення пенсії за умов досягнення 55 років, наявності страхового стажу не менше 25 років та належності до однієї з восьми категорій осіб, зокрема особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Судом встановлено, що позивач є особою, якій надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується витягом з протоколу № 33 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій від 07.06.2018 року та посвідченням, виданим Державною службою України з надзвичайних ситуацій 07.06.2018 року серії НОМЕР_2 (а.с. 10, 12), тому має право на призначення пенсії як учасник бойових дій.

Таким чином, дії відповідача-2 щодо відмови в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій є протиправними, а рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.07.2021 року № 057050001508 про відмову в поновленні пенсії підлягає скасуванню як незаконне.

За таких обставин відповідач-1 зобов`язаний призначити позивачу пенсію у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058.

Щодо вимог про стягнення недоплачених пенсійних виплат з 01.09.2019 року у розмірі 64498,50 гривень, суд зазначає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки позивачу припинено виплату пенсії відповідно до рішення від 04.09.2019 року № 224, яке позивач не оскаржив.

Таким чином, стягнути не нараховані органом ПФУ суми пенсії не передбачається можливим, тому в цих вимогах слід відмовити.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 10 ч. 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору під час розгляду даної справи в усіх судових інстанціях, як учасник бойових дій. Докази понесення позивачем інших судових витрат суду не надано, тому судові витрати, що підлягають відшкодуванню, відсутні.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місце реєстрації відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, буд. 23, код ЄДРПОУ 21366538) про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення недоплаченої пенсії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком, як учаснику бойових дій.

Скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.07.2021 року № 057050001508 про відмову в поновленні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику бойових дій з 24.07.2021 року.

В решті позовних вимог – відмовити.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 19 січня 2022 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Б. Голубова