Рішення № 103121833, 09.02.2022, Демидівський районний суд Рівненської області

Справа № 558/567/21

номер провадження 2/558/7/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2022 року смт. Демидівка

Демидівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Феха Т.С., при секретарі судового засідання Ковальській Л.С., Роюк А.А., з участю позивача ОСОБА_1 , співвідповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Демидівської селищної ради Рівненської області, співвідповідач - ОСОБА_2 про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача Демидівської селищної ради Рівненської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно позовної заяви позивач ОСОБА_1 зазначив про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його баба ОСОБА_3 . Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, зокрема на земельну частку (пай), що розташована на території Демидівської селищної ради Рівненської області. За життя ОСОБА_3 склала заповіт, що був посвідчений секретарем Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області 28 березня 2000 року, та згідно якого сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0239214, заповідала йому, ОСОБА_1 .

Він як спадкоємець за заповітом звернувся до нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилася після смерті ОСОБА_3 . Проте, приватним нотаріусом йому було відмовлено у прийнятті такої заяви.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 зазначає, що дійсно ним був пропущений шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, але після смерті спадкодавця цілий ряд обставин перешкоджали йому вчасно звернутися в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини. Так, він проживає в шлюбі з ОСОБА_4 , у шлюбі в них народилось двоє дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Протягом 2006 року його син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , часто хворів, що ускладнило його звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. На лікування сина необхідні були кошти, а тому змушений був їздити на заробітки в Російську Федерацію. Крім того, після смерті баби ОСОБА_3 його сім`я перебувала у скрутному матеріальному становищі, оскільки в кінці 2005 року з дружиною та дітьми він переїхав проживати з батьківської хати в інший будинок. Він також є юридично необізнаним та йому ніхто не повідомив про необхідність звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у шестимісячний строк.

Позивач ОСОБА_1 у позовній заяві просив визнати поважними причини пропуску ним строку, встановленого для подачі заяви про прийняття спадщини, та визначити йому додатковий строк тривалістю три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Махацький Ю.М. в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача Демидівської селищної ради Рівненської області не з`явився, подав до суду заяву в якій просив справу розглянути без його участі та зазначив про те, що позовні вимоги визнає та проти задоволення позову не заперечує. Просив ухвалити рішення відповідно до чинного законодавства (а.с. 26, 78, 85).

Співвідповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи вважав позовні вимоги позивача необґрунтованими та пояснив, що на час смерті його баби ОСОБА_3 він, а також його дружина та діти, були зареєстрованими і проживали з бабою у її будинку. Після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , він з сім`єю продовжував проживати в будинку баби. Його рідний брат ОСОБА_1 (позивач по справі) знав про те, що їх баба ОСОБА_3 , згідно складеного заповіту, заповідала йому належну їй земельну частку (пай). Проте, брат з заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті баби до нотаріуса не звертався. Земельна частка (пай), що належала їх бабі ОСОБА_3 залишилася у користуванні сільської ради. Хто користується такою земельною ділянкою невідомо. У зв`язку із запровадженням продажу землі та можливого переходу права власності на земельну ділянку у комунальну чи державну власність через її не витребування, знаючи про те, що його брат ОСОБА_1 не вчиняє жодних дій для прийняття спадщини за заповітом після смерті баби та оформлення спадкових прав, він звернувся до нотаріуса та подав заяву про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 . І тільки після того, як 5 серпня 2021 року за його заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 було заведено спадкову справу, брат ОСОБА_1 (позивач по справі) звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та у прийнятті такої заяви йому було відмовлено.

Співвідповідач ОСОБА_2 пояснив, що вважає безпідставними посилання позивача, як на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , на скрутне матеріальне становище, оскільки позивач їздив на заробітки, переїхав проживати у придбаний будинок. Крім того, вважає, що ОСОБА_1 міг, починаючи з 2006 року (після смерті баби) отримувати орендну плату за землю, прийнявши спадщину та оформивши свої спадкові права. Проте, позивач ОСОБА_1 протягом п`ятнадцяти років не вчиняв жодних дій для прийняття спадщини.

Суд, заслухавши вступне слово позивача, його представника, співвідповідача, дослідивши докази по справі та оцінивши їх, як кожен окремо, так і в їх сукупності, за внутрішнім переконанням, що ґрунтується та повному та об`єктивному з`ясуванні всіх обставин справи та дослідженні доказів, приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

В силу вимог ч. 3 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд вирішив справу в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Ухвалою суду від 29 вересня 2021 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Демидівської селищної ради Рівненської області про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини і відкрито провадження у справі № 558/567/21 на підставі такої позовної заяви та залучено за заявою позивача до участі у справі, як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 .

За клопотанням третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ухвалою суду від 10 листопада 2021 року була витребувана у приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Моісєєвої А.В. спадкова справа № 38/2021, що заведена після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 2 лютого 2022 року залучено до участі у справі № 558/567/21 як співвідповідача ОСОБА_2 , замінивши третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на співвідповідача.

У підготовчому засіданні позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій просив викликати до суду як свідка ОСОБА_7 та така заява позивача була задоволена судом.

Інших заяв та/чи клопотань про витребування (забезпечення) доказів сторони до суду не подавали.

Судом по цивільній справі № 558/567/21 25 листопада 2021 року проведено підготовче засідання.

Судові засідання по справі № 558/567/21 призначалися 14 грудня, 29 грудня 2021 року, 2 лютого та 9 лютого 2022 року.

Під час розгляду справи судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Частиною 1 статті 1221 ЦК України визначено, що місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Згідно з ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 7) ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Княгинине, Демидівського району Рівненської області.

Дослідженими в судовому засіданні свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 9) встановлено, що позивач ОСОБА_1 є внуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із змісту заповіту, посвідченого 28 березня 2000 року секретарем Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області Хоміцькою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №61 (а.с. 13), встановлено, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті сертифікат на право на земельну частку (пай) серії РВ № 0239214 заповідала своєму внукові ОСОБА_1 , який проживає в с. Княгинине, Демидівського району Рівненської області.

Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частина 1 статті 1268 ЦК України визначає, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частина 1 статті 1272 ЦК України визначає, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Як встановлено із змісту постанови приватного нотаріуса Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Моісєєвої А.В. № 132/02-31 від 27 вересня 2021 року, у прийнятті заяви на видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з пропуском строку для подачі заяви про прийняття спадщини, що встановлений ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як передбачає абз. 6 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 , як на поважні причини пропуску строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , посилався на часті хвороби малолітнього сина, виїзд на заробітки за кордон, скрутне матеріальне становище його сім`ї та юридичну необізнаність.

Положення ч. 1 ст. 12 ЦПК України визначають, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналогічна правова норма щодо доведення стороною обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, міститься у ч. 3 ст. 12 ЦПК України.

Проте, до суду позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, що підтверджував би лікування малолітнього сина позивача, а також виїзд позивача за кордон та скрутне матеріальне становище його сім`ї.

Разом з тим, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 був обізнаний про наявність заповіту згідно якого його баба ОСОБА_3 заповідала йому земельну частку (пай). У позивача знаходився заповіт та документи про право його баби на земельну частку (пай), які нотаріусу були надані саме ним.

Досліджені докази по справі та встановлені обставини, дають суду підстави прийти до висновку, що зазначені у позовній заяві позивачем причини пропуску строку звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, не можуть вважатися поважними та такими, що протягом більше п`ятнадцяти років суттєво могли перешкоджати зверненню позивача до нотаріуса з такою заявою.

Крім того, із досліджених матеріалів спадкової справи № 38/2021 (а.с. 53-77) встановлено, що співвідповідач ОСОБА_2 є внуком ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватним нотаріусом Дубенського районного нотаріального округу Рівненської області Моісєєвою А.В., за заявою ОСОБА_2 , який проживав з спадкодавцем на час її смерті, заведено спадкову справу.

Із змісту заповіту, посвідченого 16 лютого 2004 року секретарем Княгининської сільської ради Демидівського району Рівненської області Хоміцькою Л.М., зареєстрованого в реєстрі за №18 (а.с. 61), встановлено, що ОСОБА_3 на випадок своєї смерті належний їй житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Княгинине, Демидівського району Рівненської області, заповідала своєму внукові ОСОБА_2 , який проживає разом з нею в с. Княгинине, Демидівського району.

Матеріалами спадкової справи встановлено, що співвідповідач ОСОБА_2 на час смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживав з нею в АДРЕСА_1 (а.с. 34, 57).

Разом з тим, згідно довідки № 1042/21 про реєстрацію місця проживання особи, що видана Демидівською селищною радою 21 липня 2021 року, ОСОБА_2 є зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 з 15 квітня 1998 року по теперішній час (а.с. 32).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина 3 ст. 1272 ЦК України вказує, що за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні співвідповідач ОСОБА_2 , який є рідним братом позивача ОСОБА_1 , та прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3 , відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, не визнавав позовні вимоги позивача, а також заперечував щодо прийняття спадщини позивачем, згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Враховуючи вказані обставини справи та правові норми, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними належними та допустимими доказами, у зв`язку з чим відсутні підстави для їх задоволення.

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 , обгрунтовуючи свої позовні вимоги, посилався на положення ст.ст. 1217, 1218, 1220, 1221, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України.

Застосування вказаних правових норм при вирішенні справи, суд вважає обґрунтованим.

Позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення, а тому понесені позивачем витрати на оплату судового збору (а.с. 1), суд залишає за позивачем, що відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 1233, 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст. 141, 259, 265, 268 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) до Демидівської селищної ради Рівненської області (місцезнаходження: смт. Демидівка, вул. Миру, буд. 19, Рівненської області, код - 04386321), співвідповідач - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 ) про визначення додаткового строку достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.С. Феха.

Повний текст рішення складено 10 лютого 2022 року.