Ухвала суду № 103121104, 04.02.2022, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 2-з/537/16/2022

Справа № 1601/11006/2012

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2022 року м. Кременчук

Суддя Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашкової Н.В. від 30.07.2021 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом, з внесеними змінами, ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного Товариства «ПроКредит Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про надання траншу №20.1215/9 від 12.10.2007 року, укладеного між ЗАТ "ПроКредит Банк" та ОСОБА_3 . Призначено судовий розгляд справи по суті в судовому засіданні на 25.08.2021 року о 15 год. 00 хв. в приміщенні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області. За клопотанням позивача ОСОБА_1 постановлено судовий розгляд проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EasyCon» за участю позивача ОСОБА_1

03.02.2022 року від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, в якій вона просила: 1) зупинити виконання та заборонити стягнення за виконавчими листами №2-4952/1, виданими Подільським районним судом м. Києва 06.08.2014 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 2) накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , 3) заборонити АТ "ПроКредитБанк" та іншим особам вчиняти дії з володіння, користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_1 , знімати з реєстрації у вказаній квартирі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , 4) заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та іншим суб`єктам, на яких покладено функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти реєстраційні дії, реєструвати обтяження щодо квартири АДРЕСА_2 ) накласти арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що 23.12.2020 року, із забороною усім особам володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном, забороною включати його у список майна, що стягується під час банкрутства, 6) заборонити вчиняти дії щодо матеріальних цінностей, які знаходяться в приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 . В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що 06.08.2014 року Подільським районним судом м. Києва неправомірно видано виконавчі листи №2-4952/1 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Незважаючи на наведене, за вказаними виконавчими листами було реалізовано нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , належне ОСОБА_1 , яке було забезпеченням виконання зобов`язань за кредитиними довоговорами, а саме оскарженого договору траншу №20.1215/9 та рамковою угодою №9 від 12.10.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ "ПроКредит Банк", а також рамкових угод №10, №11, №12, за якими кредити не видавалися. Так, 23.12.2020 року ДП "Сетам" протиправно реалізував на електронних торгах вказане нерухоме майно, чим порушив майнові права ОСОБА_1 . Переможцем торгів став ПОГ "Текстиль-Трейд", стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство №908/1977/21. Тому невжиття таких заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у справі, що розглядається. Більш того, за вказаними підробленими виконавчими листами проводиться реалізація квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , яке є єдиним житлом для ОСОБА_1 та її доньок ОСОБА_2 , ОСОБА_4 . Судовий збір за подання заяви про забезпечення позову не сплачено. Заявлено клопотання про звільнення від його сплати відповідно до п.8 ст.5 Закону України "Про судовий збір", в обґрунтування якого подано копію посвідчення № НОМЕР_1 , видане ОСОБА_1 , з якого вбачається, що пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.

В ст. 152 ЦПК України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: 1) до подання позовної заяви – за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору – якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; 2) одночасно з пред`явленням позову – до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; 3) після відкриття провадження у справі – до суду, у провадженні якого перебуває справа.

Відповідно до ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 28.08.2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ПАТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_3 про припинення правовідносин за договором поруки, доповнивши його заявою від 22.11.2012 року, із вимогою про визнання недійсним договору про надання траншу №20.1215/9 від 12.10.2007 року. /а.с.2-3 т.1/

17.04.2013 року ОСОБА_3 звернувся із зустрічною позовною заявою до ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання недійсним договору про надання траншу №20.1215/9 від 12.10.2007. /а.с.184-185 т.1/

21.08.2020 року ОСОБА_1 подавала заяву в порядку ст.150 ЦПК України, у якій вона просила зобов`язати: 1) ПАТ «ПроКредит Банк» звернутися до Подільського райсуду м. Києва із заявою про повернення виконавчих листів, визнати незаконним стягнення за ними, а також заборонити банку стягнення із усього рухомого та нерухомого майна, грошових коштів різних за статусом тощо ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , 1/2 частини квартири по АДРЕСА_4 , що не є власністю ОСОБА_1 з 2012 року та яка належить третім особам; 2) Подільський райсуд м.Києва повернути до суду усі підроблені виконавчі листи №2-4952/11, зокрема, щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із ВПВР УЗПВР у м.Києві; 3) начальника та державних виконавців ВПВР УЗПВР у м.Києві у ВП №344453918 щодо ОСОБА_1 та №51748837 щодо ОСОБА_2 повернути указані підроблені виконавчі листи до Подільського суду м.Києва без виконання та вжити заходів до повернення безпідставно стягнутих грошей із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , скасувати незаконні арешти, заборони, обтяження./а.с.44-65 т.4/

Відмовляючи у задоволенні заяви про забезпечення позову ухвалою від 21.08.2020 року, Автозаводський районний суд м. Кременчука керувався положеннями ч.1, ч.2 ст.149 ЦПК України та виходив із того, що заявлені ОСОБА_1 види забезпечення позову не відповідають вимогам ст.150 цього Кодексу./а.с.70-71 т.4/

01.09.2020 АТ «ПроКредит Банк» заявлено про закриття провадження у справі згідно ст.255 ЦПК України./а.с.164-165, 169 т.4/

Рішенням Подільського районного суду м.Києва від 05.12.2013 у справі №2-4952/11: 1) стягнуто із ОСОБА_3 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» 371 431,78 дол. США, еквівалент суми 2 967 739,92 грн. боргу по капіталу, 12 111,83 дол. США, еквівалент суми 96 773,52 грн. боргу по процентах по графіку, 142 184,41 грн. комісії за управління кредитом, 37 122,01 грн. пені. У задоволенні решти позовних вимог АТ «ПроКредит Банк» – відмовлено. 2) у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання правовідносин за договором поруки припиненими – відмовлено. 3) у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_3 про визнання договору про надання траншу недійсним – відмовлено./а.с.180-187 т.4/.

Рішенням Апеляційного суду м.Києва від 10.06.2014 (справа №22-ц/796/757/2014) рішення Подільського районного суду м.Києва від 05.12.2013 в частині відмови ПАТ «ПроКредит Банк» у стягненні кредитної заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , як солідарних із ОСОБА_3 , боржників – скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення наступного змісту. Позов ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково. 1) Солідарно із ОСОБА_3 стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою №9 від 12.10.2007 та договором про надання траншу №20.1215/9 від 12.10.2007 (зі змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 дол. США, еквівалент суми 2 968 854,22 грн. боргу по капіталу, 12 111,83 дол. США, еквівалент суми 96 773,52 грн. боргу по процентах згідно з графіком та 37 122,01 грн. пені. 2) Солідарно із ОСОБА_3 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» заборгованість за рамковою угодою №9 від 12.10.2007 та договором про надання траншу №20.1215/9 від 12.10.2007 (зі змінами та доповненнями) у розмірі 371 431,78 дол. США, еквівалент суми 2 968 854,22 грн. боргу по капіталу, 12 111,83 дол. США, еквівалент суми 96 773,52 грн. боргу по процентах згідно з графіком та 37 122,01 грн. пені. 3) В іншій оскаржуваній частині рішення Подільського районного суду м.Києва від 05.12.2013 залишено без змін. /а.с.188-197 т.4/

Згідно свідоцтва серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.132 т.3/.

Згідно протоколу №518262 ДП «СЕТАМ» проведення електронних торгів, ПОГ «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД» став переможцем торгів, що відбулися 23.12.2020 року за реєстраційним лотом – нежиле приміщення загальною площею 875,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 , за ціною продажу 3 385 410,00 грн./а.с.180 т.5/

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 15.01.2021 року постановлено: 1) закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «ПроКредит Банк», ОСОБА_3 , за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 , - в частині вимог про припинення правовідносин за договором поруки, на підставі положень п.3 ч.1 ст.255 ЦПК України; в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ «ПроКредит Банк» про визнання недійсним договору траншу – п.7 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку зі смертю ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 2) продовжити розгляд справи в частині вимог ОСОБА_1 до ПАТ "ПроКредит Банк", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 в частини позовних вимог про визнання недійсним договору про надання траншу, оскільки такі позовні вимоги не становили предмет розгляду справи №2-49511/11. 3) закрито провадження за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ПАТ "ПроКредит Банк" про визнання недійсним договору про надання траншу. 4) Закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "ПроКредит Банк", за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним договору про надання траншу.

16.01.2021, через систему «Електронний суд», ОСОБА_1 подала заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нежиле приміщення площею 875,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 та заборони ДП «Сетам», АТ «ПроКредит Банк», УПВР у м.Києві, ПОГ «ТЕКСТИЛЬ-ТРЕЙД» та невизначеному колу осіб, зокрема, нотаріусам, державним реєстраторам, що можуть здійснювати державну реєстрацію за результатами електронних торгів (протокол №518262) державну реєстрацію, укладати, підписувати будь-які документи, реєструвати, передавати майно відповідачам один одному під будь-яким приводом, розпоряджатися, користуватися, відчужувати, виконувати інші зобов`язання та вчиняти будь-які інші дії стосовно указаного нежилого приміщення, щодо якого відбулися публічні торги 23.12.2020 за лотом №454643./а.с.146-149 т.5/

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 16.01.2021 року відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, з підстав, що заявником ОСОБА_1 не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, тоді як заявлене забезпечення позову не є співмірним із заявленими позовними вимогами та може призвести до порушення прав АТ «ПроКредит Банк», як стягувача у виконавчому провадженні, і зупинення виконання судового рішення у іншій справі №2-4952/11.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14.04.2021 року залишено без змін ухвали Автозаводського районного суду м. Кременчука від 21.08.2020 року та від 16.01.2021 року про відмову в забезпеченні позову, від 15 січня 2021 року в частині закриття провадження у справі.

В подальшому судді Автозаводського районного суду м. Кременчука, Кременчуцького районного суду та судді Крюківського районного суду м. Кременчука Фадєєва С.О. та Маханьков О.В. заявили самовідводи, які були задоволені.

Ухвалою судді Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області Мурашової Н.В. від 30.07.2021 року прийнято до провадження цивільну справу за позовом, з внесеними змінами, ОСОБА_1 до ПАТ «Про Кредит Банк», за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 , про визнання недійсним договору про надання траншу №20.1215/9 від 12.10.2007 року, укладеного між ЗАТ "Про Кредит Банк" та ОСОБА_3 . Призначено судовий розгляд справи по суті.

Судовий розгляд відкладався з різних підстав.

Справа 1601/11006/2012 за позовом ОСОБА_1 розглядається судами з 2012 року. Рішення по суті справи судами першої інстанції не приймалося.

В період після закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, а саме з 25.08.2021 року по 22.10.2021 року від ОСОБА_4 надійшла заява про заміну сторони у справі, а саме ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , його правонаступницею, тобто донькою ОСОБА_4 . Також від ОСОБА_4 , позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 надійшли заяви про зміну предмету позову при новому розгляді після повернення справи до суду на новий розгляд, у зв`язку зі зміною фактичних обставин справи, що сталися після подачі первинних позовів у 2012 році та смерті позивача ОСОБА_3 , які по суті є заявами третіх осіб, які заявили самостійні вимоги, а також заява позивача ОСОБА_1 про зміну предмету та підстав позову. Разом з тим подані клопотання про об`єднання зазначеної справи 1601/11006/2012 зі справою №761/1035/21, які перебувають у провадженні судді Крюківського районного суду м. Кременчука Мурашової Н.В.

Станом на 04.02.2022 року зазначені заяви та клопотання ОСОБА_4 , позивача ОСОБА_1 та третьої особи ОСОБА_2 не розглянуті в судовому засіданні.

20.10.2021 року від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надійшла заява про забезпечення позову, в якій вони просили накласти арешт на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , що 23.12.2020 року, із забороною усім особам володіти, користуватися та розпоряджатися цим майном, забороною включати його у список майна, що стягується під час банкрутства.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука від 22.10.2021 року відмовлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до пунктів 1, 2 та 4 частини 1 названої норми позов може бути забезпечений накладенням арешту, забороною вчиняти певні дії та забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 02.12.2006 №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Дорани проти Ірландії» від 31.07.2003 зазначено, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Достатньо обґрунтованою для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій відносно предмета спору, які можуть у подальшому утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду (реалізація предмета спору чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладання договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання, тощо). Лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст.81 ЦПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. При цьому тягар доведення таких обставин лежить саме на заявникові.

Вирішуючи питання про забезпечення позову згідно заяви від 03.02.2022 року, суд вважає, що заявником не доведено існування об`єктивних обставин, які б свідчили про те, що заявлене ОСОБА_1 забезпечення позову є співмірним із предметом спору, а їх невжиття може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Доводи заяви про забезпечення позову правильність таких висновків не спростовують, оскільки ґрунтуються не на доказах, надання яких є процесуальним обов`язком заявника, а на її припущеннях та власних оціночних судженнях, зокрема, щодо неправомірності проведення електронних торгів з реалізації нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_3 , оскільки з даного приводу розглядалися численні скарги та позови ОСОБА_1 , правомірність дій державного виконавця при виконанні рішення Подільського районного суд м. Києва у справі № №2-4952/11 підтверджена.

При цьому суд наголошує, що питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом першої інстанції під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Із наведених підстав судом також відхиляються доводи заяви про забезпечення позову стосовно незаконності видачі виконавчих листів та їх примусового виконання органами ДВС.

При цьому, суд не вбачає підстав надавати оцінку доводам заяви, що стягнення заборгованості з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відбувається за підробленими працівниками суду виконавчими листами, як таких, що дискредитують судові органи України та їх посадових осіб. Оцінка дій працівників ДВС та голови правління АТ «ПроКредит Банк», зокрема, на предмет ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.366, ч.3 ст.383, ч.3 ст.209, ч.5 ст.191 КК України, мають давати уповноважені правоохоронні органи, а не суд при вирішення питання застосування заходів забезпечення позову.

Безпідставними є доводи заяви про забезпечення позову щодо реалізації ДП «СЕТАМ» на публічних торгах майна ОСОБА_1 за відсутності правових підстав за очевидно підробленими документами, реалізовано чужу власність, за рахунок якої не могло відбутися стягнення, тим самим збагатилися за рахунок її продажу та приховали відмивання банком грошей. По-перше, такі твердження ґрунтуються на припущеннях; по-друге, обраний позивачем спосіб забезпечення позову зупиняє виконання рішення Подільського районного суду м. Києва у справі №2-4952/11, зі змінами внесеними Апеляційним судом м. Києва, що не ґрунтується на законі та є недопустимим.

Інші доводи заяви про забезпечення позову не підтверджені доказами та є власними судженнями і оцінкою подій позивача ОСОБА_1 .

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року), (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

З огляду на викладене суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає позиції Полтавського апеляційного суду, викладеній в ухвалі від 14.04.2021 року у справі, що розглядається.

Керуючись ст.ст. 149-153, 352, 353 ЦПК України, суддя

у х в а л и в :

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду на протязі п`ятнадцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повний текст ухвали складений 09.02.2022 року.

Суддя Крюківського районного суду

м. Кременчука Полтавської області Мурашова Н.В.