Ухвала суду № 103118739, 11.02.2022, Бобринецький районний суд Кіровоградської області

Справа № 383/73/22

Номер провадження 2/383/118/22

УХВАЛА

11 лютого 2022 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі головуючої судді Адаменко І.М. в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області розглянувши матеріали цивільної справи №383/73/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасування записів про державну реєстрацію майна та про відновлення становища, яке існувало до порушення права власності,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною вище позовною заявою до ОСОБА_2 де просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення, скасувати запис про державну реєстрацію від 11.09.2019 року, скасувати запис про державну реєстрацію від 18.05.2020 року та відновити становище, яке існувало до порушення права власності.

За змістом ст. 187 ЦПК України суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви, а також до документів, які додаються до неї, встановлені ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.3) ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Пунктом 9) частини 1 статті 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності не нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності від дійсної вартості нерухомого майна.

Але, в порушення п.3) ч.3 ст.175 ЦПК України, позивачем не зазначено ціни позову за вимогу майнового характеру.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Але, в порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви взагалі не додані документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач ОСОБА_1 в позові заявляє одну вимогу майнового характеру про повернення земельної ділянки, а також три вимоги немайнового характеру, а саме, про скасування запису про державну реєстрацію від 11.09.2019 року, про скасування запису про державну реєстрацію від 18.05.2020 року та про відновлення становища, яке існувало до порушення права власності, при цьому не надав до суду квитанцій про сплату судового збору в передбаченому законом порядку та розмірі, при цьому позивач разом з позовною заявою подав до суду клопотання про звільнення від судового збору на підставі п.13.ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», де на огрунтування клопотання вказав, що має пільги під час звернення до суду як учасник бойових дій, та надав копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 07.04.2016 року.

Однак, перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені у ст. 12 Закону «Про статус ветеранів, війни, гарантії їх соціального захисту», в якій відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до заявлених у даній справі, тобто, які не зачіпають порядку обсягу його соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту ветеранів війни.

Згідно положень п.13 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі № 545/1149/17, норма п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Так, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Тому, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України № 3674-VI «Про судовий збір», суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12,22 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 12 лютого 2020 року здійснено висновок про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав, як учасників бойових дій.

З урахуванням вище викладеного, вважаю, що даний спір не стосується захисту права позивача, як учасника бойових дій, а тому підстав для звільнення його від сплати судового збору не вбачаю.

Відповідно до абзацу 1 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового на немайнового характеру.

Відповідно до абзацу 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п.1) ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, ставка судового збору за подачу фізичною особою позовної заяви майнового характеру – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.2) ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ, ставка судового збору за подачу фізичною особою позовної заяви не майнового характеру – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення до суду становить 992,40 грн.

Таким чином, сума судового збору, яку має сплатити позивач за три вимоги немайнового характеру 2977,20 грн. (992,40 грн. + 992,40 грн. + 992,40 грн.), а також визначивши ціну позову сплатити за вимогу майнового характеру від ціни позову.

Згідно ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частина 3 ст. 185 ЦПК України вказує, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладені обставини, та оскільки дана позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175,177 ЦПК України, вважаю доцільним залишити позов ОСОБА_1 без руху та надати строк для виправлення його недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, роз`яснити позивачу, що в разі невиконання ухвали в зазначений судом строк позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Керуючись ст. ст. 175, 176, 177, 185, 260 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, шляхом її повернення, скасування запису про державну реєстрацію від 11.09.2019 року, скасування запису про державну реєстрацію від 18.05.2020 року та про відновлення становища, яке існувало до порушення права власності – залишити без руху.

Запропонувати позивачу ОСОБА_1 виправити недоліки позову протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали, а саме зазначити ціну позову щодо вимоги майнового характеру та відповідно зазначеної ціни позову сплатити судовий збір, крім того сплатити судовий збір за три позовні вимоги немайнового характеру в сумі 2977,20 грн..

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг м.Бобрин/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37918230, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA488999980313121206000011467, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Бобринецький районний суд Кіровоградської області.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя І. М. Адаменко