Рішення № 103114839, 12.01.2022, Запорізький районний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 317/2368/21

Провадження номер 2/317/88/2022

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2022 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Громової І.Б.,

при секретарі: Коваль В.В.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 р. позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Виконавчий комітет Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області усунення перешкод в користуванні майном шляхом визнання фізичної особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Позивач просить усунити перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування будинком за адресою: АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 зазначив, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

В належному йому житловому будинку зареєстрований ОСОБА_3 , однак за місцем реєстрації він ніколи не проживав. В лютому 2005 р. він надав згоду на реєстрацію відповідача у своєму будинку для отримання посвідки на тимчасове проживання. Після реєстрації відповідача більше не бачив.

Вважає, що при таких обставинах ОСОБА_3 втратив право користування житловою площею за місцем реєстрації.

В судове засідання належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи позивач ОСОБА_2 не з`явився.

Представник позивача адвокат Мормуль П.В. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задвольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, неодноразово про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Відзиву або клопотань до суду не надав, скориставшись своїми процесуальними правами на власний розсуд.

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник третьої особи Виконавчого комітету Кушугумської селищної ради Запорізького району Запорізької області до суду не з`явився. Через канцелярію до суду надійшла заява від 12.11.2021 р. про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

Згідно із ст. 130 ЦПК України, у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У відповідності до ст.ст. 76-83 ЦПК України - доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, та це підтверджується документами, наданими стороною позивача, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 що витягом з державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрації права власності № 260768499 від 09.06.2021 р.

Відповідно до довідки № 754 від 25.06.2021 р., яка видана виконавчим комітетом Кушугумською селищною радою, за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований відповідач ОСОБА_3 .

Згідно акту складеного комісійно, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає за нею з 02.02.2005 року.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду пояснили, що вони є сусідками ОСОБА_2 . Вони не знайомі з відповідачем ОСОБА_3 , жодного разу його не бачили. Вони були присутні при складанні акту, та жодних речей ОСОБА_3 у будинку не бачили.

Об`єктом власності особи може бути, зокрема, житло (ст. ст. 379, 383 ЦК України).

Права власника житлового будинку (квартири) визначені ст. 383 ЦК України, ст.150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Виходячи з положень ст.ст. 16, 391, 386 ЦК України власник має право звернутися до суду з вимогою про захист порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право.

У відповідності до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За положеннями ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Однак позивачка ОСОБА_2 таких позовних вимог про стягнення судового збору з відповідача на її користь не заявляла, тому суд вказаного питання не розглядає.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 27, 76-80, 83, 95, 128-130, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст.317, 391, 405 ЦК України, ст.ст.72, 156 ЖК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити в повному обсязі.

Усунути ОСОБА_2 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) усунити перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом визнання ОСОБА_3 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування будинком за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.Б. Громова