Ухвала суду № 103114552, 08.02.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1628/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.02.2022 місто Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Сарай А.І., за участю секретаря судового засідання Козак А.М., прокурора Юзефіва А.Р., слідчого Пишки В.Я., захисника підозрюваного ОСОБА_1 – адвоката Бурди П.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції скаргу адвоката Бурди Петра Олеговича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення слідчого про підозру від 29.10.2021 у рамках кримінального провадження № 22021070000000018, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 113, ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Бурда П.О. звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, згідно з якою просить скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, від 29.10.2021, яке було складене слідчим 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ в Закарпатській області старшим лейтенантом юстиції Пишкою В.Я., погоджене із прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури Юзефів А.Р., із зобов`язанням компетентної посадової особи Закарпатської обласної прокуратури вчинити дії щодо виключення із Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей у кримінальному провадженні № 22021070000000018 від 06.04.2021 про дату та час повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

В обґрунтування доводів скарги захисник посилається на те, що слідчим відділом Управління СБ України в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021070000000018 від 06.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 113, ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України.

29.10.2021 ОСОБА_1 вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Вважає, що дане повідомлення про підозру є не обґрунтованим та таким, що вручено з порушенням норм КПК України та підлягає до скасування виходячи з наступного.

Захисник зауважує на відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Як зазначає захисник, на думку органу досудового розслідування, ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного інженера ТОВ «Прикарпатзахідтранс», будучи службовою особою та відповідальним за забезпечення виконання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки й раціонального природокористування, а також будучи визначеним відповідальною особою за здійснення контролю при проведенні робіт на платформі 2/1 Росош згідно з п. 8 спільного наказу ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та ПП «Профтех-інженер» від 14.08.2018 № 524/02/14/08, а тому обізнаним із проведенням демонтажних робіт на платформі 2/1 Росош та знаючи, що в них містяться рідини із залишками нафтопродуктів (нафтошлам), в порушення вимог ст. ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не вжив ефективних заходів для утилізації відходів (нафтопродуктів), їх знешкодження та належного розміщення, ст. 33 Закону України «Про відходи» в частині скидання відходів всупереч нормам екологічної безпеки, ст. 46 Закону України «Про охорону земель» в частині запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами на ґрунтовий покрив, своєчасного вивезення чи утилізації відходів, а також розміщення відходів (нафтопродуктів) у місцях, що може створити небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, не вжив належних заходів у межах наданих йому повноважень, спрямованих на утилізацію та належне вивезення рідин з вмістом нафтопродуктів з території платформи 2/1 Росош, не здійснив належний контроль за проведенням демонтажних робіт, які виконувалися невстановленими досудовим розслідуванням особами у період з 16 липня 2018 року та не пізніше серпня 2019 року, що призвело до забруднення ґрунту залишками нафтопродуктів (нафтошламом) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006.

З повідомлення про підозру вбачається, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше 16 липня 2018 року та не пізніше серпня 2019 року невстановленими особами, у зв`язку із, зокрема, протиправною на думку органу до судового розслідування діяльністю головного інженера ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_1 , здійснено самовільне злиття рідин із залишками нафтопродуктів (нафтошлам) із 44 підземних резервуарів у відкритий ґрунт на території розміщення платформи 2/1 Росош ТОВ «Прикарпатзахідтранс», що призвело до забруднення земель, які перебували у користуванні цього товариства.

Неправомірні дії невстановлених осіб, в тому числі посадових осіб ТОВ «Прикарпатзахідтранс», а також головного інженера цього товариства ОСОБА_1 , на думку слідства, призвели до забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006, площею 10431 квадратних метрів, з перевищенням вмісту неполярних вуглеводнів (нафтопродукти), що у перерахунку становить 5500 мг/кг та у 98,92 рази перевищує фоновий вміст (55,6 мг/кг), а також забруднення, площею 8413 квадратних метрів., з перевищенням вмісту неполярних вуглеводнів (нафтопродукти), що у перерахунку становить 16400 мг/кг та перевищує фонові показники у 294,96 разів.

Захисник вказує, що як вбачається із вказаного повідомлення про підозру, одним із найважливіших доказів, на які посилається орган досудового розслідування, є висновок експерта за результатом проведення інженерно-екологічної експертизи Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ від 23.10.2021 № 1850/21-28/2223-2224/21-28, згідно з яким загальний розмір шкоди, заподіяний внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006, становить 34178342,10 грн., що згідно з приміткою 4 до ст. 367 КК України є тяжкими наслідками.

Разом з тим, як наголошує захисник, час, коли саме виникло забруднення на земельній ділянці з вищевказаним кадастровим номером експертом не встановлено.

Орган досудового розслідування вказує, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше 16 липня 2018 року та не пізніше серпня 2019 року невстановленими особами, у зв`язку із протиправною діяльністю головного інженера ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_1 здійснено самовільне злиття рідин із залишками нафтопродуктів (нафтошлам) під час демонтажу 44-х підземних резервуарів у відкритий ґрунт на території розміщення платформи 2/1 Росош ТОВ «Прикарпатзахідтранс», що призвело до забруднення земель, які перебували в користування цього товариства.

Захисник звертає увагу на те, що повідомлення про підозру не містить обставин щодо часу вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. З повідомлення про підозру неможливо встановити час, коли мало місце забруднення ґрунту залишками нафтопродуктів (нафтошламом) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006. В рапорті про виявлений злочин від 06.04.2021 вказано, що роботи з демонтажу труби проводилися в III декаді жовтня 2018 року, тоді як відсутні будь-які дані, що підтверджують як демонтаж труби, так і злиття рідин із залишками нафтопродуктів (нафтошлам) під час демонтажу в період з 16 липня 2018 року та не пізніше серпня 2019 року

Крім того, як зазначає захисник, жоден із вищевказаних нормативно-правових актів не покладає ніяких обов`язків на ОСОБА_1 як головного інженера ТОВ «Прикарпатзахідтранс». Між тим, долученими до матеріалів клопотання доказами також не підтверджується покладення на ОСОБА_1 відповідальності за здійснення контролю за утилізацію та належним вивезенням рідин з вмістом нафтопродуктів з території платформи 2/1 Росош. Вказаний в повідомленні про підозру спільний наказ наказу № 524/02/14/08 не може вважатися таким доказом, адже лише покладає на підозрюваного контроль за виконанням наказу.

Захисник наголошує, що відповідальність за ст. 367 КК України настає лише у випадку, якщо дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті – наслідки, входили у коло службових обов`язків тієї службової особи, іншими словами, якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично був включений (законом, указом, постановою, наказом, тощо) до кола службових повноважень такої особи.

Також зазначає, що матеріали клопотання не містять посадової інструкції № 01-01-02 від 19.06.2018, зазначеної в повідомленні про підозру від 29.10.2021, в якій містилася б відмітка про ознайомлення ОСОБА_1 з такою.

Виходячи з наведеного, на думку захисника, в діях підозрюваного ОСОБА_1 відсутня об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Крім того, вказує, що в період з 02 листопада 2018 року по 14 листопада 2018 року Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, за результатом якого складено акт за результатом проведення № 237/03. Аналіз вказаного акту свідчить, що жодних порушень природоохоронного законодавства, що призвели до призвело до забруднення ґрунту залишками нафтопродуктів (нафтошламом), ТОВ «Прикарпатзахідтранс» допущено не було. У свою чергу, згідно з протоколом відбору та дослідження проб ґрунту від 09.10.2018 № 23-27 санітарний лікар ДУ «Рівненського обласного лабораторного центру МОЗ України» дійшов висновку, що рівень забруднення ґрунтів за ОСОБА_2 (до 1,5 г/кг) є безпечним та відноситься до незабруднених.

Крім того, у скарзі захисник вказує на порушення права на захист підозрюваного та порядок вручення слідчим повідомлення про підозру.

Захисник зазначає, що 29.10.2021 слідчий Управління СБ України в Закарпатській області Пишка В. о 08.50 год., біля будинку підозрюваного по АДРЕСА_1 , в не процесуальний спосіб, в порушення ст. 20 КПК України, якою передбачено, що підозрюваний, має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом, в порушення ч. 1 ст. 42 КПК України, якою передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Наголошує, що слідчий Пишка В. без вжиття заходів для вручення повідомлень, без застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 131 КПК України, в порушення ст. ст. 133, 135 КПК України, якими передбачено виклик та порядок виклику підозрюваного, грубо порушуючи права підозрюваного на захист, які передбачені ст. 42 КПК України повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КПК України, при цьому не роз`яснив у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, не повідомив чітко і своєчасно про його права, передбачені КПК України.

Таким чином, на думку захисника, органом досудового розслідування вищезазначених вимог закону дотримано не було, а саме не вручено під розписку повідомлення про підозру відносно ОСОБА_1 його члену сім`ї чи іншій особі, яка з ним проживає.

Вважає, що слідчий Пишка В., діючи всупереч вимог ст. 20, ч. 1 ст. 278, ст. 111, ст. 131, 133, 135, 136 КПК України з порушенням процесуального порядку вручення повідомлення про підозру вручив 29.10.2021 ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Зазначені обставини, як зазначає захисник, свідчать про порушення прав людини і основоположних свобод та не виконання збоку прокурора свого обов`язку, визначеного в КПК України, як обов`язку здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Захисник вказує, що вказані недоліки, які впливають на подальше повне, всебічне та об`єктивне проведення досудового розслідування чітко найшли своє підтвердження і в ухвалах судів усіх інстанції, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зокрема: № 759/4471/19, № 404/8582/18, № 263/11808/18, № 761/46948/19 та інші. Підставами оскарження, згідно з цими рішеннями, є зокрема порушення процедури виклику і вручення.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 – адвокат Бурда П.О. у судовому засіданні вимоги скарги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені в поданій скарзі, та просив задовольнити. Наголосив на відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України з огляду на те, що у висновку експертизи, який є основним доказом згідно з повідомленою підозрою, не встановлено дату і час, коли саме виникло забруднення на земельній ділянці. Звернув увагу на проведений позаплановий захід, за результатами якого було складено акт, яким не встановлено жодних порушень. Також вказав на порушення порядку вручення його підзахисному повідомлення про підозру, яку йому вручено не під розписку. Зауважив, що відповідно до ст. 135 КПК України особа повідомляється та викликається до слідчого за допомогою повістки, при цьому повідомлення про підозру вручено слідчим 29.10.2021.

Прокурор Юзефів А.Р. та слідчий Пишка В.Я. у судовому засіданні заперечили проти скарги та просили відмовити у її задоволенні. Прокурор зауважив, що наразі досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває та продовжено слідчим суддею до трьох місяців. Прокурор наголосив на наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні ним інкримінованого кримінального правопорушення, зазначивши, що сторона обвинувачення не може з`ясовувати наявність складу правопорушення, оскільки оцінка доказів не надається на даній стадії. Також прокурор зазначив, що повідомлення про підозру було підписано 29.10.2021 та цього ж дня вручено ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, визначеному ч. 1 ст. 278 КПК України, а процесуальний порядок дотримано та необхідності у виклику особи не було.

Заслухавши сторін кримінального провадження, розглянувши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

Статтею 24 КПК України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, передбачено ч. 1 ст. 303 КПК України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом – підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22021070000000018, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 113, ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України.

29.10.2021 слідчим 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Закарпатській області Пишка В.Я., за погодженням з прокурором відділу прокуратури Закарпатської області Юзефів А.Р., у рамках вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

Згідно з даним повідомленням головний інженер ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_1 , будучи службовою особою, підозрюється у вчиненні службової недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.

При цьому в стислому викладі фактичних обставин кримінального правопорушення зазначається, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного інженера ТОВ «Прикарпатзахідтранс», будучи службовою особою та відповідальним за забезпечення виконання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього середовища, екологічної безпеки й раціонального природокористування, а також будучи визначеним відповідальною особою за здійснення контролю при проведенні робіт на платформі 2/1 Росош згідно з п. 8 спільного наказу ТОВ «Прикарпатзахідтранс» та ПП «Профтех-інженер» від 14.08.2018 № 524/02/14/08, а тому обізнаним із проведенням демонтажних робіт на платформі 2/1 Росош та знаючи, що в них містяться рідини із залишками нафтопродуктів (нафтошлам), в порушення вимог ст. ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» не вжив ефективних заходів для утилізації відходів (нафтопродуктів), їх знешкодження та належного розміщення, ст. 33 Закону України «Про відходи» в частині скидання відходів всупереч нормам екологічної безпеки, ст. 46 Закону України «Про охорону земель» в частині запобігання негативному впливу об`єктів поводження з відходами на ґрунтовий покрив, своєчасного вивезення чи утилізації відходів, а також розміщення відходів (нафтопродуктів) у місцях, що може створити небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров`я людини, не вжив належних заходів у межах наданих йому повноважень, спрямованих на утилізацію та належне вивезення рідин з вмістом нафтопродуктів з території платформи 2/1 Росош, не здійснив належний контроль за проведенням демонтажних робіт, які виконувалися невстановленими досудовим розслідуванням особами у період з 16 липня 2018 року та не пізніше серпня 2019 року, що призвело до забруднення ґрунту залишками нафтопродуктів (нафтошламом) на земельній ділянці з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006.

Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, проте не раніше 16 липня 2018 року та не пізніше серпня 2019 року невстановленими особами, у зв`язку із, зокрема, протиправною на думку органу до судового розслідування діяльністю головного інженера ТОВ «Прикарпатзахідтранс» ОСОБА_1 , здійснено самовільне злиття рідин із залишками нафтопродуктів (нафтошлам) із 44 підземних резервуарів у відкритий ґрунт на території розміщення платформи 2/1 Росош ТОВ «Прикарпатзахідтранс», що призвело до забруднення земель, які перебували у користуванні цього товариства.

Неправомірні дії невстановлених осіб, в тому числі посадових осіб ТОВ «Прикарпатзахідтранс», а також головного інженера цього товариства ОСОБА_1 , призвели до забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006, площею 10431 квадратних метрів, з перевищенням вмісту неполярних вуглеводнів (нафтопродукти), що у перерахунку становить 5500 мг/кг та у 98,92 рази перевищує фоновий вміст (55,6 мг/кг), а також забруднення, площею 8413 квадратних метрів., з перевищенням вмісту неполярних вуглеводнів (нафтопродукти), що у перерахунку становить 16400 мг/кг та перевищує фонові показники у 294,96 разів.

Відповідно до висновку експерта Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ від 23.10.2021 №1850/21-28/2223-2224/21-28 загальний розмір шкоди, заподіяний внаслідок забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006 становить 34178342,10 грн., що згідно з приміткою 4 до ст. 367 КК України є тяжкими наслідками.

Згідно з п. 8 зазначеного висновку, дії посадових осіб не відповідали вимогам нормативно-правових актів з охорони навколишнього природного середовища під час здійснення господарської діяльності, що призвело до забруднення земельної ділянки з кадастровим номером 2124082307:03:001:0006 на території АДРЕСА_2 , де розташована платформа 2/1 Росош (об`єкт 243) Лінійної виробничо-диспетчерської станції «Дубриничі». Відповідно дії (бездіяльність) посадових осіб знаходиться з технічної точки зору у причинному зв`язку з настанням досліджуваної події та наслідками у вигляді заподіяної шкоди.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «підозра» є частиною більш широкого поняття «обвинувачення», яке відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України являє собою твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод за тлумаченням Європейського суду з прав людини вміщено концепцію терміну «кримінальне обвинувачення», яка характеризується скоріше матеріальним, аніж формальним характером (справа «Девеєр проти Бельгії», рішення від 27 лютого 1980 року, скарга № 6903/75). У справі «Еклє проти Федеративної Республіки Німеччини» (рішення від 15 липня 1982 року, скарга № 8130/78) Європейський суд з прав людини констатував, що кримінальне обвинувачення може бути визначене як «офіційне повідомлення особи компетентним органом про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення». Розвиваючи зазначену концепцію Європейський суд з прав людини у справі «Фоті та інші проти Італії» (рішення від 10 грудня 1982 року) навів ширше витлумачення цього визначення, включивши до нього також «інші підстави, що підтверджують це звинувачення, і які можуть спричинити серйозні наслідки, що можуть ускладнити становище підозрюваного». Такими підставами, які можуть спричинити серйозні наслідки, можуть бути видача ордеру на арешт, обшук приміщення чи особистий обшук.

З огляду на зазначене, підозра є певним етапом обвинувачення, оскільки під час підозри висувається припущення про можливе вчинення особою кримінального правопорушення, а відтак має відповідати загальним вимогам, які характеризують зміст обвинувачення. Враховуючи, що підозра є припущенням про вчинення конкретною особою кримінального правопорушення, то існування підозри нерозривно пов`язане із наявністю підозрюваного.

Як закріплено в ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, аналіз змісту ч. 1 ст. 42 КПК України дозволяє зробити висновок, що підозра (кримінальне переслідування у формі підозри) починається з моменту, коли особі повідомлено про підозру або ця особа затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Згідно з ч. 3 ст. 111 КПК України повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 276 КПК України повідомлення про підозру обов`язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках: 1) затримання особи на місці вчинення кримінального правопорушення чи безпосередньо після його вчинення; 2) обрання до особи одного з передбачених цим Кодексом запобіжних заходів; 3) наявності достатніх доказів для підозри особи у вчиненні кримінального правопорушення. Особливості повідомлення про підозру окремій категорії осіб визначаються главою 37 цього Кодексу.

За приписами ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором. Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Відповідно до змісту ст. 368 КПК України питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухвалення вироку, тобто на стадії судового провадження.

Контекстний аналіз наведених положень у зіставленні з п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України дає підстави вважати, що під час розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з`ясуванню дотримання під час повідомлення про підозру Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст. 277 КПК України. Повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватися слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою для повідомлення особі про підозру.

Слідчий суддя при розгляді даної категорії скарг повинен перевіряти дотримання органом досудового розслідування вимог ст. ст. 277, 278 КПК України при складанні, затвердженні та врученні повідомлення про підозру, а не вдаватися до оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, встановленню винуватості особи у його вчиненні, та наявності у діях підозрюваного складу кримінального правопорушення, тобто до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду слідчого судді під час досудового розслідування. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та судового розгляду.

В скарзі захисник, як підстави для її задоволення, вказує на відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також порушенні права на захист підозрюваного та порядок вручення слідчим повідомлення про підозру.

Як вбачається з повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29.10.2021 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, у кримінальному провадженні № 22021070000000018, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021, у ньому належним чином вказано зміст підозри, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , із зазначенням статті закону України про кримінальну відповідальність, стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру.

Тобто, оскаржуване повідомлення про підозру за своїм змістом повністю відповідає вимогам ст. 277 КПК України і містить усі необхідні відомості, а відтак стороною кримінального провадження з боку обвинувачення були дотримані зазначені вимоги закону в повному обсязі.

Між тим, виходячи з вимог п. 6 ч. 1 ст. 277 КПК України стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення практично зводиться до найбільш детального опису об`єктивної сторони інкримінованого підозрюваному діяння, відомих на момент повідомлення про підозру.

Звертаючись з даною скаргою сторона захисту посилається на те, що повідомлення про підозру не містить обставин щодо часу вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а також на відсутність достатніх доказів для повідомлення про підозру, однак такі обставини повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати такі питання, та на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Щодо інших доводів сторони захисту у скарзі на повідомлення про підозру, то вони фактично стосуються питань доведеності винуватості та оцінки доказів. Проте з`ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру.

Слідчий суддя зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

За визначенням Європейського суду з прав людини наявність «обґрунтованої підозри» означає, що вже існують факти або інформація, які спроможні переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа, ймовірно, вчинила правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кембелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, серія А, № 182, с. 16, п. 32). Однак факти, які породжують підозру, не обов`язково мають такий саме рівень з`ясовності, який потребується на пізнішому етапі кримінального розслідування (рішення у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. the United Kingdom) від 28 жовтня 1994 року, серія A, № 300-A, с. 27, п. 55).

Оцінюючи в сукупності наведені обставини провадження, слідчий суддя вбачає наявність обґрунтованості підозри ОСОБА_1 у контексті її розуміння Європейським судом з прав людини.

За змістом ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення – у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Повідомлення про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, яке складено 29.10.2021, вручено йому цього ж дня о 08.50 год.

У скарзі заявник посилається на порушення порядку та процедури вручення повідомлення про підозру та порушенням права особи на захист. Зазначені посилання обґрунтовано тим, що 29.10.2021 слідчий біля будинку підозрюваного, в не процесуальний спосіб, у порушення вимог ст. 20, ч. 1 ст. 42 КПК України, без вжиття заходів для вручення повідомлень та застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 131 КПК України, а також у порушення ст. ст. 133, 135 КПК України, грубо порушуючи права підозрюваного на захист, передбачені ст. 42 КПК України, повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, при цьому не роз`яснив у вчиненні якого кримінального правопорушення його підозрюють, не повідомив чітко і своєчасно про його права, передбачені КПК України. За твердженням захисника, органом досудового розслідування цих вимог не дотримано, а саме не вручено під розписку повідомлення про підозру відносно ОСОБА_1 його члену сім`ї чи іншій особі, яка з ним проживає.

Частинами 2, 3 ст. 276 КПК України визначено, що у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов`язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені статтею 42 цього Кодексу. Після повідомлення про права слідчий, прокурор або інша уповноважена службова особа на прохання підозрюваного зобов`язані детально роз`яснити кожне із зазначених прав.

Як вбачається з наявної у матеріалах скарги копії письмового повідомлення про підозру, ОСОБА_1 розписався про його отримання, а також про роз`яснення його прав. Будь-яких зауважень ОСОБА_1 щодо порядку та процедури вручення письмового повідомлення про підозру зазначений процесуальний документ не містить.

З огляду на викладене, наведені доводи захисника слідчий суддя вважає безпідставними, оскільки письмове повідомлення про підозру вручено в день його складення слідчим у відповідності до вимог ст. 278 КПК України.

Особою, яка звернулася зі скаргою, не доведено, що повідомлення про підозру є незаконним та необґрунтованим, не наведено даних, які б спростовували висновок слідчого щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, в межах якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, а також не доведено, що при врученні повідомлення про підозру слідчим допущено суттєві порушення вимог КПК України, які могли б слугувати підставою для її скасування.

Таким чином, в межах своєї компетенції, слідчий суддя вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 від 29.10.2021 у рамках кримінального провадження № 22021070000000018, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, є законним, вмотивованим та відповідає вимогам ст. 277 КПК України, вручено у відповідності до КПК України, а у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно підозрюваного, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановлено, а тому в задоволенні поданої скарги слід відмовити у зв`язку з її необґрунтованістю.

Обґрунтовуючи своє рішення, слідчий суддя бере до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини.

В рішеннях у справах «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torijav. Spain) від 09.12.1994, серія А, № 303А, п. 2958, Seryavin and others v. Ukraine, № 4909/04,§ 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010 Європейський суд з прав людини наголошує, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11 (2008) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень зазначила, що «якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивування. Виклад підстав прийняття рішення не лише полегшує розуміння та сприяє визнанню сторонами суті рішення, але, насамперед, є гарантією проти свавілля. По-перше, це зобов`язує суддю дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі рішення й забезпечують його правосудність; по-друге, це дає можливість суспільству зрозуміти, яким чином функціонує судова система» (пункти 34-35).

В контексті вказаної практики слідчий суддя вважає обґрунтування цього рішення достатнім.

Керуючись ст. ст. 303, 306, 307, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні скарги адвоката Бурди Петра Олеговича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на повідомлення слідчого про підозру від 29.10.2021 у рамках кримінального провадження № 22021070000000018, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06.04.2021 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 113, ч. 2 ст. 239, ч. 2 ст. 367 КК України.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 11 лютого 2022 року о 16 год. 00 хв.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області А.І. Сарай