Ухвала суду № 103114499, 11.02.2022, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/532/22

Провадження № 1-кс/307/136/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м.Тячів

Слідчий суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., секретар судового засідання Мельник Б.В., за участю прокурора Кричфалушій О.І., слідчого Крегула С.П., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Крегул С.П. погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури Кричфалушій О.І., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Угля та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022078160000003 від 3.01.2022 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий СВ Тячівського ВП ГУНП в Закарпатській області капітан поліції Крегул С.П. звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором Тячівської окружної прокуратури Кричфалушій О.І. про застосування відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що 3 січня 2022 року, близько 00 години 20 хвилин, ОСОБА_1 , знаходячись біля кафе-ресторану «Роксолана», що в с. Вонігово, по вул. Головна, 344, Тячівського району Закарпатської області, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, їх кримінальну караність та наслідки, маючи на меті спричинити шкоду життю та здоров`ю особи, на грунті раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_2 , наніс останньому один удар кулаком правої руки по обличчю в область носу та один удар кулаком лівої руки по обличчю в область носу. Після чого ОСОБА_2 , намагався відійти в сторону з метою уникнення конфлікту, однак ОСОБА_1 , продовжив реалізувати свій злочинний намір направлений на умисне спричинення тілесних ушкоджень та продовжив наносити удари ОСОБА_2 у вигляді одного удару кулаком правої руки в область нижньої губи, одного удару кулаком лівої руки в область щелепи з правого боку та двох ударів кулаком лівої руки в обличчя в область носу. Від отриманих ударів останній втратив рівновагу та впав спиною на землю, а ОСОБА_1 , в цей час продовжив наносити йому два удари лівою ногою в область тім?яно ділянки голови, два удари лівою ногою в область правого стегна, один удар лівою ногою в область спини, два удари правою ногою по обличчю в область носу, один удар правою ногою по обличчю в область щелепи, два удари правою ногою в область шиї. При цьому не зупиняючись останній нахилився над ОСОБА_2 та наніс два удари кулаком лівої руки в обличчя в область правої щоки та три удари кулаком правої руки в обличчя в область лівої щоки в результаті чого ОСОБА_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної травми голови у вигляді гематом обох очниць, субконюнктивального крововиливу обох очних яблук, багато-уламкового перелому кісток зовнішнього носу й носової перетинки з переходом на комірки решітчастої кістки, перелому передньої стінки гайморової пазухи зліва, наявності вільного повітря в позаочному просторі справа та струсу головного мозку, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 2 від 03.01.2022, відноситься до групи тяжких тілесних ушкоджень, так як являється небезпечним для життя потерпілого в момент спричинення.

3 лютого 2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, яке небезпечне для життя в момент заподіяння.

Як вказує слідчий, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від ОСОБА_2 , висновком судово-медичної експертизи №2 від 03.01.2022, допитом потерпілого ОСОБА_2 , допитами свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , постановою про визнання речовим доказом від 05.01.2022.

Слідчий зазначає, що враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, та незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Слідчий зазначає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання вищевказаних ризиків наявна необхідність застосування найбільш суворого запобіжного заходу, оскільки жоден менш суворий запобіжний захід не дозволить уникнути вищевказаних ризиків та не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, та просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому, та просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні ствердив, що наміру переховуватися від слідства та суду він не має. Зауважив, що за умов визнання ним обставин події та відсутність претензій з боку потерпілого застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недоречним, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Заслухавши думку прокурора, та слідчого з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

У судовому засіданні встановлено, що слідчим СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022078160000003, відомості про яке 03.01.2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 125 КК України. Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводилося сектором дізнання Тячівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області.

В подальшому до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відомості та змінено правову кваліфікацію кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та досудове розслідування перебувало в Тячівському РВП ГУНП в Закарпатській області (а.с. 5).

3.02.2022 року у рамках даного кримінального провадження слідчий СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції Вадим Стойка повідомлено про підозру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, а саме умисному тяжкому тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння.

Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Згідно з ч. 2 цієї ж статті підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, який згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини та вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру та навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів щодо можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, містяться в їх сукупності в матеріалах, здобутих під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та доданих до клопотання, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 від 03.01.2022 року (а.с. 7) висновком судово-медичної експертизи №2 від 03.01.2022, відповідно до якої у ОСОБА_2 були виявлені тілесні ушкодження, які належать до групи тяжких та легких тілесних ушкоджень (а.с. 8-10) протоколами допиту потерпілого ОСОБА_2 , від 04.01.2022 року та 05.01.2022 року (а.с. 12-14) протоколами допитів свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , (а.с. 14-25), протоколом проведення відео-перегляду від 05.01.2022 року, відповідно до якого встановлено, зокрема, що о 00 годині 27 хвилин 06 секунд 03 січня 2022 року в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 підходить до потерпілого ОСОБА_2 та наносить йому удар в обличчя та в подальшому переслідує потерпілого з метою нанесення тілесних ушкоджень (а.с. 30-32) постановою про визнання речовим доказом від 05.01.2022 року (а.с. 33) та протоколом допиту підозрюваного від 03.02.2022 року (а.с. 37-38).

Приймаючи вказані дані з точки зору належності, допустимості, достовірності, та їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, слідчий суддя вважає їх достатніми для визначення поняття обґрунтованої підозри ОСОБА_1 на даній стадії досудового розслідування.

Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Оцінюючи наявність ризиків у кримінальному провадженні слідчий суддя виходить з того, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання за ч. 1 ст. 121 КК України, що загрожує йому в разі визнання його винуватим у вказаному кримінальному правопорушенні, характер пред`явленої підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише його прав, але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, вік підозрюваного, який є молодою особою, та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, який одружений, наявність у підозрюваного постійного місця проживання в місті Львів та відсутність постійного місця роботи і джерела доходу, майновий стан підозрюваного.

Разом з цим в судовому засіданні під час розгляду клопотання та згідно довідки №8-21012022/21043 ВІТ ГУНП в Закарпатській області встановлено, що вироком Тячівського районного суду Закарпатської області від 22.11.2010 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст.186, ч. 1 ст. 296 КК України і призначено йому покарання за ч.2 ст.186, ч. 1 ст. 296 КК України в виді позбавлення волі строком на один рік. За вказаним вироком ОСОБА_1 11.06.2011 р. звільнений у зв`язку з відбуттям покарання. Та в силу ст. 89 КК України за цим вироком є несудимим.

Разом з цим Вироком Васильківського міськрайонного суду Київської області від 25.12.2012 року ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч. 2 ст. 187 КК України і призначено йому покарання за ст. 70, ч.2 ст.186, ч. 2 ст. 187 КК України в виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією майна.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Львів від 31.08.2018 р. до ОСОБА_1 , застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, невідбутий срок – 1 рік 1 місяць, двадцять два дні (а.с. 28-29).

Разом з цим, в судовому засіданні та згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень, слідчим суддею встановлено в провадженні Тячівського суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України (Справа № 307/2230/20 Провадження № 1-кп/307/767/20).

20 грудня 2021 року в даному кримінальному провадженні ухвалено оголосити розшук ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зупинити провадження до його розшуку.

Таким чином слідчим суддею встановлено, що на час розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_1 має непогашену судимість згідно вироку Васильківського міськрайонного суду Київської області та перебуває в розшуку, а відтак вважає обґрунтованими та доведеними слідчим наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

При вирішенні клопотання про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховуючи санкцію ч.1 ст. 121 КК України, якою визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років, керується положеннями п.5 ч.2 ст. 183 КПК України, згідно якої запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Беручи до уваги наведене та вивчені матеріали внесеного клопотання, обґрунтування сторони обвинувачення, слідчий суддя вважає доведеними під час розгляду клопотання наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 та суворість покарання, що загрожує йому в разі визнання його винуватим, що оцінені в сукупності з даними про особу підозрюваного, який ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 20 грудня 2021 року був оголошений в розшук, можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, виходячи з того, що докази у повному обсязі не зібрано, а тому існує ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків, які під тиском підозрюваного можуть змінити показання, можливість здійснення іншого кримінального правопорушення ОСОБА_1 , який раніше судимий, з огляду на характер діяння, яке інкримінуються підозрюваному, а також наявність в Тячівському суді Закарпатської області кримінального провадження про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.

Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_1 , слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.

Доводи сторони захисту зазначених висновків суду не спростовують.

Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті, яка визначає право, не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На виконання зазначених вимог суд, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію розгляду в даному провадженні, вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, відомостей про наявність у нього нерухомого майна чи доходу органом досудового розслідування не надно, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, – від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначаючи розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, передбачених цим Кодексом, суд виходить з вимог ч. 4 та п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, і вважає, що розмір застави, достатньої для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених цим Кодексом, становить двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, передбаченого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», (2481 грн.) складає 49620(сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, у разі внесення застави на обвинуваченого у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом на даному етапі не встановлено та сторонами кримінального провадження не наведено.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, – з моменту затримання. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 197, 314-316, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області Крегул С.П. погодженого прокурором Тячівської окружної прокуратури Кричфалушій О.І, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Угля та мешканця АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого раніше судимого підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Строк тримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під вартою обчислювати з моменту його фактичного затримання.

Строк дії ухвали закінчується 30 березня 2022 року, включно.

Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язків, передбачених КПК України, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 49620 (сорок дев`ять тисяч шістсот двадцять) грн., встановленого станом на 01 січня поточного року, що становить 2481 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: Отримувач коштів: ТУ ДСА України в Закарпатській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26213408; Розрахунковий рахунок - UA198201720355209001000018501; Банк отримувача: ДКСУ м.Київ; Код банку (МФО) : 820172, призначення платежу – застава.

Роз`яснити, що підозрюваний ОСОБА_1 , або заставодавець мають право в будь -який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У разі внесення застави на ОСОБА_1 , у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду на їх першу вимогу;

не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора та суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

утримувтися від спілкування з потерпілим ОСОБА_2 та свідками: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тячівського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9".

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи "Закарпатська установа виконання покарань №9" негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого СВ Тячівського РВП ГУНП в Закарпатській області, прокурора Тячівської окружної прокуратури та слідчого суддю Тячівського районного суду.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого слідчого відділення Тячівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції Крегул Сергія Петровича, а організацію виконання ухвали про взяття ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , під варту доручити прокурору Тячівської окружної прокуратури Закарпатської області Кричфалушій Олегу Івановичу.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали 11 лютого 2022 року о 11 год. 30 хв.

Слідчий суддя М.М. Бряник