Ухвала суду № 103113036, 10.02.2022, Городенківський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 342/1047/17

Провадження № 4-с/342/1/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2022 року м. Городенка

Городенківський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Андріюк І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Качуровського Д.Р.

розглянувши у судовому засіданні у залі суду в м. Городенка скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тимошенко Ярослава Ігорівна, боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на дії державного виконавця

в с т а н о в и в:

Кедик М.Р. звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця та просить визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І. від 08.11.2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП №63522265; зобов`язати державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І. вжити заходів для виконання виконавчого листа №905*5012246*1*1, виданого Городенківським районним судом Івано-Франківської області 13.05.2020 року.

В обґрунтування скарги зазначив, що рішенням Городенківського районного суду від 25 червня 2019 року по справі №342/1047/17 зобов`язано ТОВ «Кей-Колект» передати споживачеві ОСОБА_1 оригінал договору про надання споживчого кредиту №11155499000 від 18.05.2007 року. На виконання рішення суду видано ОСОБА_1 виконавчий лист №905*5012246*1*1від 13.05.2020 року. Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І. від 11.11.2020 року відкрито провадження ВП №63522265 з виконання виконавчого листа від 13.05.2020 року.

27.11.2021 року ОСОБА_1 , із автоматизованої системи виконавчого провадження, стало відомо про винесення постанови державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І. від 08.11.2021 року про закінчення виконавчого провадження щодо виконавчого листа №342/1047/17, виданого 13.05.2020 року Городенківським районним судом про зобов`язання ТОВ «Кей-Колект» передати споживачеві ОСОБА_1 оригінал договору про надання споживчого кредиту №11155499000 від 18.05.2007 року. У постанові зазначено, що на 08.11.2021 року рішення суду не виконано; у зв`язку з повторним невиконанням постанови суду від 08.11.2021 року державним виконавцем накладено штраф на боржника у подвійному розмірі у сумі 10200 гривень та направлено до Подільського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення з метою вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб ТОВ «Кей-Колект» за невиконання рішення суду.

Вважає постанову державного виконавця такою, що не відповідає закону та підлягає скасуванню, оскільки накладення на боржника штрафу та звернення державного виконавця до правоохоронних органів із повідомленням про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання виконавчого документа і не свідчить про те, що державний виконавець вжив усіх можливих дій з виконання рішення суду, що є підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження. Слід врахувати, що за наслідками прийняття оскаржуваної постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, рішення суду не лише залишилось невиконаним, а і не буде виконаним у майбутньому, що суперечить основним завданням виконанням виконавчого провадження. Зазначає, що державний виконавець не виконав приписи чинного законодавства, а тому оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно і за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.

Ухвалою Городенківського районного суду від 01.12.2021 року відкрито провадження у справі та судовий розгляд призначено на 08.12.2021 року. Через відсутність даних про належне повідомлення боржника та державного виконавця на час розгляду справи, її розгляд відкладено на 20.01.2022 року.

20.01.2022 розгляд справи не відбувся у зв`язку з перебуванням головуючої судді на лікарняному, розгляд справи відкладено на 10.02.2022 року.

19.01.2022 року державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І надіслала на адресу суду відзив. Просила відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_1 та розглядати справу без участі представника відділу. Зазначила, що у діях боржника ТзОВ «Кей-Колект» вбачаються ознаки злочину, що полягають у невиконанні судового рішення шляхом невжиття службовими особами ТОВ «Кей-Колект» заходів щодо повного виконання рішення суду, яке набрало законної сили. 08.11.2021 державний виконавець направила до Головного управління поліції у м.Києві подання про вчинення кримінального правопорушення службовими особами ТОВ «Кей-Колект» за умисне невиконання рішення Городенківського районного суду по справі №342/1047/17 від 13.05.2020. Вважає скаргу ОСОБА_1 безпідставною та необґрунтованою.

Скаржник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Згідно поданої ним 07.12.2021 року заяви, просив судове засідання з розгляду скарги проводити без його участі.

Державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І. у судове засідання не з`явилась.

Представник ТзОВ «Кей-Колект» у судове засідання не з`явився, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином, у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

За таких обставин, суд вважає за можливе скаргу розглянути у відсутності сторін у порядку, визначеному ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Статтею 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ, що набрав законної сили 05 жовтня 2016 року (далі – Закон) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 451 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) – це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Судом встановлено, що рішенням Городенківського районного суду від 25.06.2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов`язано ТОВ «Кей-Колект» передати споживачеві ОСОБА_1 оригінал договору про надання споживчого кредиту №11155499000 від 18.05.2007 року. На виконання рішення Городенківський районний суд 13.05.2020 видав виконавчий лист. Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І. від 11.11.2020 відкрито провадження ВП №63522265 з виконання виконавчого листа від 13.05.2020 року. 14.12.2020 державним виконавцем направлено вимогу боржнику про виконання рішення суду та встановлено термін протягом трьох днів надати підтвердження виконання рішення суду. 22.12.2020 державним виконавцем Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Я.І., винесено постанову про накладення на боржника ТОВ «Кей-Колект» штрафу у розмірі 5100 грн, якою також зобов`язала боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів, а також попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. 11.02.2021 на адресу Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) надійшла заява із додатками ТОВ «Кейт-Колект» від 09.02.2021 про закінчення виконавчого провадження у зв`язку з його фактичним виконанням у повному обсязі.

Постановою державного виконавця від 12.02.2021 закінчено виконавче провадження ВП №63522265 відповідно до пункту 9 частини першої статті 39, ст.40 Закону.

ОСОБА_1 22 лютого 2021 року оскаржив дії державного виконавця у судовому порядку.

Ухвалою Городенківського районного суду від 12.04.2021 відмовлено у задоволені скарги ОСОБА_1 про визнання незаконною постанови державного виконавця та про зобов`язання вчинити дії. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 17 червня 2021 року ухвалу Городенківського районного суду від 12 квітня 2021 року скасовано. Постановлено нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 задоволено. Визнано неправомірною та скасовано постанову державного виконавця Подільського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Тимошенко Я.І. про закінчення виконавчого провадження від 12.02.2021 ВП № 63522265. Зобов`язано державного виконавця Подільського районного відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління МЮ (м. Київ) Тимошенко Я.І. вжити заходів для виконання виконавчого листа № *905*5012246*1*1*, виданого Городенківським районним судом Івано-Франківської області 13.05.2020.

22.07.2021 року державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Тимошенко Я.І. відновлено провадження з виконання виконавчого листа № 342/1047/17, виданого 13.05.2020 року Городенківським районним судом Івано-Франківської області.

Підставою звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою на дії державного виконавця стало винесення 08.11.2021 державним виконавцемПодільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тимошенко Я.І. постанови про закінчення виконавчого провадження щодо виконавчого листа №342/1047/17, виданого 13.05.2020 року Городенківським районним судом про зобов`язання ТОВ «Кей-Колект» передати споживачеві ОСОБА_1 оригінал договору про надання споживчого кредиту №11155499000 від 18.05.2007 року.

Суд, розглянувши матеріали скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ у рішенні «Юрій Миколайович Іванов проти України» наголосив на тому, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

У такому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном.

Саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, виконувалися відповідно до вимог Конвенції. Держава не може виправдовувати нестачею коштів невиконання судових рішень, винесених проти неї або проти установ чи підприємств, які перебувають в державній власності або контролюються державою. Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади.

Конституційний Суд України, беручи до уваги статті 3, 8, частини першу, другу статті 55, частини першу, другу статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом (Рішення Конституційного Суду України від 15 травня 2019 року № 2-рп(ІІ)/2019).

Конституційний Суд України у зазначеному рішенні також наголошує, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Відтак, виконання судового рішення як завершальна стадія судового провадження є невід`ємним елементом права на судовий захист, складовою права на справедливий суд.

Суд вважає доцільним зазначити, що рішення Городенківського районного суду від 25 червня 2019 року, яким зобов`язано ТОВ «Кей-Колект» передати споживачеві ОСОБА_1 оригінал договору про надання споживчого кредиту №11155499000 від 18.05.2007 року на даний час не виконано.

Відповідно до ч. 1 ст.18 Закону виконавець зобов`язаний, вживати передбачених цим законом заходів щодо примусового виконання рішення, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У постанові від 08.11.2021 року про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець керувався п. 11 ч. 1 ст.39 Закону, де передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 63 цього Закону.

В свою чергу, частина 3 ст.63 Закону встановлює, що виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі, якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Наведені положення закону визначають дії державного виконавця щодо рішення суду, виконати яке без участі боржника неможливо.

Згідно матеріалів справи, після відновлення виконавчого провадження 22.07.2021 року, державний виконавець Тимошенко Я.І., 06.09.2021, 08.09.2021 направляла на адресу боржника – ТОВ «Кей-Колект» вимоги про надання на адресу відділу оригінал договору про надання споживчого кредиту №11155499000 від 18.05.2007 року.

08.09.2021 державний виконавець Тимошенко Я.І. направила на адресу ТОВ «Кей-Колект» вимогу-виклик із зобов`язанням керівника ТОВ «Кей-Колект» з`явитися до виконавця щодо виконання за вищевказаним виконавчим документом або надати підтверджуючі документи про виконання та надати пояснення керівника або іншої уповноваженої особи за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання.

Постановою державного виконавця Тимошенко Я.І. від 08.11.2021 накладено на боржника штраф у подвійному розмірі 10200 гривень ( постановою державного виконавця від 22.12.2020 вже накладався штраф через невиконання рішення суду) у зв`язку з невиконанням рішення суду. Боржника зобов`язано виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

08.11.2021 державним виконавцем скеровано до Подільського управління поліції Головним управлінням Національної поліції у місті Києві повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення з метою вирішення питання щодо притягнення до відповідальності винних осіб ТОВ «Кей-Колект» за невиконання рішення суду.

08.11.2021 державним виконавцемПодільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Тимошенко Я.І. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження щодо виконавчого листа №342/1047/17, виданого 13.05.2020 року Городенківським районним судом про зобов`язання ТОВ «Кей-Колект» передати споживачеві ОСОБА_1 оригінал договору про надання споживчого кредиту №11155499000 від 18.05.2007 року.

Отже, відповідно до ч.3 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», встановивши повторне невиконання без поважних причин боржником рішення суду, яке не може бути виконано без участі боржника, ТОВ «Кей-Колект», державний виконавець надіслав органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виніс постанову про закінчення виконавчого провадження, надіславши виконавчий документ до Городенківського районного суду, який його видав.

Верховний Суд у постанові від 11.08.2021 року у справі №523/11518/16 зазначає, що невиконання боржником рішення після накладення на нього штрафу не може свідчити про належне вжиття заходів примусового виконання рішення й не свідчить про неможливість його виконання. Накладення на боржника повторного штрафу та звернення до правоохоронних органів із поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності є лише заходами з метою притягнення до відповідальності боржника за невиконання без поважних причин виконавчого документа. При цьому, накладення штрафів та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам не є достатніми заходами виконання рішення суду, якщо при цьому відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Тож звернення з таким повідомленням до правоохоронних органів не є підставою для висновку про те, що державним виконавцем ужито всіх можливих заходів для виконання рішення суду та встановлено неможливість його виконання. Направлення повідомлення про притягнення до кримінальної відповідальності боржника не є останньою дією після вчинення державним виконавцем усіх можливих дій із виконання рішення суду, після якої державний виконавець повинен винести постанову про закінчення виконавчого провадження, а свідчить лише про вжиття ним передбачених Законом заходів щодо повідомлення уповноважених органів про невиконання обов`язкового рішення суду.

До аналогічних правових висновків Верховний Суд дійшов в постанові від 18 червня 2019 року в справі № 826/14580/16.

Згідно ч.3 ст.18 Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення (пункт 10); здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22). Наведені права державного виконавця підтверджують, що здійснюючи примусове виконання судового рішення немайнового характеру, за яким боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії, державний виконавець, крім накладення штрафу та внесення подання (повідомлення) правоохоронним органам, має право здійснювати інші заходи примусового характеру після внесення відповідного подання, оскільки сам факт направлення подання до правоохоронних органів не є підставою закінчення виконавчого провадження.

Оскільки матеріали справи не підтверджують належного виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства, а Законом України «Про виконавче провадження» на виконавця покладено функції із забезпечення виконання рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень, суд вважає, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження є неправомірною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, відсутні підстави для задоволення вимоги заявника про зобов`язання державного виконавця вжити заходів для виконання виконавчого листа №905*5012246*1*1, виданого Городенківським районним судом Івано-Франківської області 13.05.2020 року, зважаючи на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до Рекомендацій Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради від 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, викладеної справах «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» від 09 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17 грудня 2004 року, завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, а тому суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Отже суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Зазначене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними у постановах від 18 березня 2014 року у справі № 21-11а14 та від 21 травня 2013 року у справі № 21-87а13.

Зобов`язання державного виконавця здійснити заходи примусового виконання рішення суду на підставі виконавчого листа є повноваженням органу державної виконавчої служби, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження», а також іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень. Вчинення таких дій відноситься до дискреційних повноважень державного виконавця, тому суд позбавлений процесуальної можливості перебирати на себе повноваження державного виконавця. Наведене узгоджується із висновком Верховного Суду у справі № 201/12569/16 від 30.06.2021 року.

Враховуючи наведене, у задоволенні скарги у цій частині слід відмовити.

Таким чином, скарга ОСОБА_1 підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 447, 450, 451, 353, 354 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження: державний виконавець Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Ярослави Ігорівни, боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Кей-Колект» на дії державного виконавця задовольнити частково.

Визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Тимошенко Ярослави Ігорівни від 08 листопада 2021 року про закінчення виконавчого провадження ВП №63522265.

У задоволенні решти вимог скарги відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу складено 10.02.2022 року.

Суддя Андріюк І.Г.