Ухвала суду № 103104394, 09.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/1731/22

Провадження № 1-кс/947/612/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42021160000000589 від 02.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021160000000589 внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України..

Вказане кримінальне провадження розпочато за матеріалами УСР в Одеській області ДСР НП України щодо неправомірних дій службових осіб органів державної влади та органів контролю щодо протиправного заволодіння земельними ділянками природно-заповідного фонду на території Кілійського району Одеської області.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що службовими особами ГУ Держгеокадастр в Одеській області, за попередньою змовою з посадовими особами Кілійської районної державної адміністрації (Надалі Кілійська РДА), шляхом внесення недостовірних відомостей до Державного земельного кадастру та зміни цільового призначення земельних ділянок на території Кілійської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району, які в подальшому розпорядженнями голови Кілійської РДА передано у приватну власність 6 громадянам, для індивідуального дачного будівництва, що спричинило тяжкі наслідки.

Дунайський біосферний заповідник створений відповідно до Указу Президента України від 10.08.1998 № 861/98 «Про створення Дунайського біосферного заповідника».

Відповідно до додатків № 1, 2 до Указу землі площею 22662 га надано Дунайському біосферному заповіднику у постійне користування, а землі площею 23740,9 га включені до складу біосферного заповідника без вилучення у землекористувачів.

Указом Президента України від 02.02.2004 № 117/2004 розширено територію Дунайського біосферного заповідника за рахунок земель площею 1295 га, які передаються біосферному заповіднику у постійне користування та земель площею 3850 га, які включаються до складу заповідника без вилучення у землекористувачів.

Межі Вилківського лісництва, визначені на місцевості на підставі відповідних матеріалів лісовпорядкування, стали відповідно і зовнішніми межами Дунайського біосферного заповідника.

Відповідно до матеріалів лісовпорядкування ДП «Ізмаїльське лісове господарство» до складу Дунайський біосферний заповідник увійшли 1 квартал 14 виділ Вилківського лісництва.

До складу Дунайського біосферного заповідника згідно указу Президента України від 10.08.1998 за № 861 увійшли землі колишнього природного заповідника «Дунайські плавні» (11792,06 га), а також територія Стенцівсько-Жебрянівських плавнів (7234,5 га).

Утім, до Державного земельного кадастру державним кадастровим реєстратором відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_4 у порушення вимог ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» за відсутності землевпорядної документації, у неробочий час, безпідставно 21.03.2021 внесено відомості про державну реєстрацію (формування) 5 нових земельних ділянок та зміну 1 сформованої раніше земельної ділянки, а саме про ділянки з кадастровими номерами: 5122310300:01:001:0089, 5122310300:01:001:0090, 5122310300:01:001:0091, 5122310300:01:001:0093, 5122310300:01:001:0094, у тому числі щодо їх цільового призначення для індивідуального дачного будівництва, а також під приводом виправлень технічних помилок про координати поворотних точок земельної ділянки з кадастровим номером 5122383000:02:001:0916, реєстрацію якої здійснено 27.05.2008 на користь Кілійської районної державної адміністрації на підставі рішення органу місцевого самоврядування датованого 22.12.2017.

Отже, при державній реєстрації земельних ділянок державним кадастровим реєстратором відділу у Кілійському районі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області ОСОБА_4 до Державного земельного кадастру внесені недостовірні відомості щодо цільового призначення новосформованих земельних ділянок, форми власності, а також про їх межі.

Таким чином, датою відкриття поземельної книги щодо 5 земельних ділянок з кадастровими номерами: 5122310300:01:001:0089, 5122310300:01:001:0090, 5122310300:01:001:0091, 5122310300:01:001:0093, 5122310300:01:001:0094 дата формування та реєстрації вказаних земельних ділянок - 21.03.2021, що підтверджується сформованими витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Водночас прийняті головою Кілійської районної державної адміністрації ОСОБА_5 розпорядження про надання у власність земельних ділянок громадянам для індивідуального дачного будівництва, які розташовані на території Приморської сільської ради Кілійського району Одеської області за межами населеного пункту прийняті 17.03.2021, а саме:

1) розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_6 для індивідуального дачного будівництва» № 38, яким передано земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0090;

2) розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_7 для індивідуального дачного будівництва» № 40, яким передано земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0094;

3) розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_8 для індивідуального дачного будівництва» № 41, яким передано земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0089;

4) розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_9 для індивідуального дачного будівництва» № 43, яким передано земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0093;

5) розпорядження «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_10 для індивідуального дачного будівництва» № 44, яким передано земельну ділянку з кадастровим номером 5122310300:01:001:0091.

Розпорядження голови Кілійської районної державної адміністрації «Про надання у власність земельної ділянки державної власності гр. ОСОБА_11 для індивідуального дачного будівництва» з кадастровим номером 5122383000:02:001:0916 прийнято 01.12.2020 за № 201.

З відомостей про вказані 6 земельних ділянок у Публічній кадастровій карті України (знаходиться у відкритому доступі), а також карти лісів розміщеної на сайті https://lk.ukrforest.com/, яким забезпечується доступ до реєстру лісорубних квитків вбачається, що вони знаходяться на території Державного лісового фонду, тобто у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство» та входять в межі Дунайського біосферного заповідника.

Зміна цільового призначення земельної ділянки має відбуватись виключно за відповідним проектом землеустрою щодо її відведення, що передбачено вимогами ч. 1 ст. 20 ЗК України.

Таким чином, державним кадастровим реєстратором умисно змінено у власних інтересах та інтересах третіх осіб форму власності та протиправно сформовано земельні ділянки, що в подальшому послугувало передачі 6 земельних ділянок площею 0,6 га у власність громадянам із земель, які перебувають у постійному користуванні ДП «Ізмаїльське лісове господарство» та знаходяться в межах Дунайського біосферного заповідника, а отже, які належали державі.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право приватної власності на земельні ділянки з кадастровими номерами: 5122383000:02:001:0916 набуто ОСОБА_11 19.02.2021; 5122310300:01:001:0089 набуто ОСОБА_8 15.04.2021; 5122310300:01:001:0090 набуто ОСОБА_6 14.05.2021; 5122310300:01:001:0091 набуто ОСОБА_10 14.05.2021; 5122310300:01:001:0093 набуто ОСОБА_9 15.04.2021; 5122310300:01:001:0094 набуто ОСОБА_7 14.04.2021.

Враховуючи, що існує сукупність достатніх підстав вважати, що вони є об`єктами кримінально протиправних дій, а також встановлені за результатами проведення робіт із землеустрою відомості про розмір земельних ділянок, їх конфігурація, місце розташування, та інші характеристики, можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Так наразі право власності на 6 земельних ділянок з кадастровими номерами 5122383000:02:001:0916; 5122310300:01:001:0089; 5122310300:01:001:0090; 5122310300:01:001:0091; 5122310300:01:001:0093; 5122310300:01:001:0094 неправомірно набуто кримінально-протиправним шляхом.

Постановою про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 11.01.2022 року, вказані об`єкти нерухомого майна визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Оскільки усі земельні ділянки є об`єктами кримінально-протиправних дій, існує ризик їх відчуження, передачі права власності та користування третім особам, а також в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності, протиправної забудови та набуття прав власності на об`єкти будівництва, що можуть надавати права на отримання права на землю у порядку ст. 120 Земельного кодексу України, а також ст. 377 Цивільного кодексу України.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення досягнення завдань кримінального провадження наявна необхідність в накладенні арешту майна на зазначені у клопотанні об`єкти нерухомого майна.

Прокурор надав заяву про розгляд вказаного клопотання за його відсутності.

Слідчий суддя, розглянувши матеріали клопотання з долученими в його обґрунтування додатками, приходить до наступного переконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З урахуванням клопотання сторони обвинувачення, а також положень ст. 172 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про можливість розгляду справи за відсутності власника майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. (ч.1 ст. 170 КПК України).

Відповідно доч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів; спеціальноїконфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В рамках кримінального провадження №42021160000000589 від 02.12.2021 року, на теперішній час здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Матеріалами клопотання підтверджується те, що право власності на 6 земельних ділянокз кадастровими номерами5122383000:02:001:0916; 5122310300:01:001:0089; 5122310300:01:001:0090; 5122310300:01:001:0091; 5122310300:01:001:0093; 5122310300:01:001:0094 неправомірно набуто кримінально-протиправним шляхом, вчинено комплекс протиправних дій щодо вибуття їх з державної власності, а також те, що усі земельні ділянки є об`єктами кримінально-протиправних дій.

Постановою слідчого від 11.01.2022 року, вказані об`єкти нерухомого майна визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки такі є об`єктом кримінальних протиправних дій та набуті кримінальним протиправним шляхом.

Також в рамках вказаного кримінального провадження постановою слідчого від 13.01.2022 року призначено комплексну оціночно-земельну та земельно-технічну експертизи.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Оскільки є підстави вважати, що особи, можуть вчинити дії задля приховування кримінального правопорушення, з метою збереження речових доказів, а саме земельних ділянок зазначених у клопотанні, а також проведення в подальшому інших слідчих дій, слідчий суддя приходить до висновку, що є правові підстави для арешту майна, із забороною відчуження, розпорядження, передачі у користування, вчинення реєстраційних дій, із забороною їх забудови (проведення підготовчих та будівельних робіт).

Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. Відповідно до статті 1 Протоколу 1Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. При цьому, обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є пропорційними меті (Beyeler проти Італії (Рішення Великої Палати від 5 січня 2000 року, заява № 33202/96, параграф 107). При цьому, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи (серед інших, James та інші проти Сполученого Королівства (Рішення від 21 лютого 1986 року, заява № 8793/79, параграф 50).

Слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку необхідний для забезпечення ефективності кримінального провадження, а таке втручання у право на власність є пропорційним, оскільки підлягає оскарженню, відповідно до норм процесуального законодавства щодо оскарження рішень слідчого судді, та скасуванню у порядку, передбаченому ч. 1ст. 174 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт майна у цьому випадку є достатнім для забезпечення збереження речових доказів, є пропорційним втручанням у права осіб, та не матиме надмірних наслідків для таких осіб.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.98, 131,170-173 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні №42021160000000589 від 02.12.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - задовольнити.

Накласти арешт, із забороною відчуження, розпорядження, передачі у користування, вчинення реєстраційних дій, із забороною їх забудови (проведення підготовчих та будівельних робіт) на земельні ділянки з наступними кадастровими номерами:

- 5122383000:02:001:0916 власником якої з 19.02.2021 є ОСОБА_11 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2182874251223, номер запису про право власності: 40696183;

- 5122310300:01:001:0089 власником якої з 15.04.2021 є ОСОБА_8 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2342121151223, номер запису про право власності: 41603542;

- 5122310300:01:001:0090 власником якої з 14.05.2021 є ОСОБА_6 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2360226751223, номер запису про право власності: 41981838,;

- 5122310300:01:001:0091 власником якої з 14.05.2021 є ОСОБА_10 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2360241151223, номер запису про право власності: 41982063;

- 5122310300:01:001:0093 власником якої з 15.04.2021 є ОСОБА_9 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2342098551223, номер запису про право власності: 41603213;

- 5122310300:01:001:0094 власником якої з 14.04.2021 є ОСОБА_7 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2341264551223, номер запису про право власності: 41584998.

Виконання ухвали про арешт майна покласти на слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_12 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1