Ухвала суду № 103104292, 04.02.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/4143/22

Провадження № 1-кс/947/1551/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.02.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Слюсара Б.В., захисника підозрюваного - адвоката Бережної Т.Г., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Неміро В.В., погоджене прокурором Слюсарем Б.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42021160000000654 від 29.12.2021 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Білгород-Дністровський Одеської області, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, працюючого на посаді головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування стороною обвинувачення клопотання про застосування запобіжного заходу.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що наказом начальника Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні від 15.07.2021 за № 628-к ОСОБА_1 призначений на посаду головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні.

Згідно з Положенням про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 р. № 667 Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем`єр-міністра України - Міністра економіки та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Держпродспоживслужба у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Основними завданнями Держпродспоживслужби є: 1) реалізація державної політики у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і реклами в цій сфері; 2) здійснення відповідно до закону державного ветеринарно-санітарного контролю, державного нагляду (контролю) за дотриманням санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), здоров`ям та благополуччям тварин, безпечністю та окремими показниками якості харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивним матеріалом, племінною справою у тваринництві, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами, кормами та іншими об`єктами санітарних заходів, застосуванням санітарних та ветеринарно-санітарних заходів, профілактичних і протиепідемічних заходів щодо охорони в межах компетенції території України від проникнення хвороб людей, тварин та рослин з території інших держав або карантинних зон, вимог законодавства у сфері насінництва та розсадництва, дотриманням законодавства про захист прав споживачів, за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, законодавства щодо зберігання, транспортування, торгівлі та застосування засобів захисту рослин, показників вмісту шкідливих для здоров`я людини речовин та інгредієнтів у тютюнових виробах, які реалізуються на території України, дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони прав на сорти рослин, у сфері туризму та курортів, за якістю зерна та продуктів його переробки, за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованих організмів у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування, за діяльністю суб`єктів господарювання, які здійснюють виробництво, перевезення, зберігання, реалізацію органічної продукції (сировини);

3) здійснення контролю за виконанням фітосанітарних заходів; 4) здійснення ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності; 5) здійснення метрологічного нагляду; 6) здійснення в межах компетенції контролю за факторами середовища життєдіяльності людини, що мають шкідливий вплив на здоров`я населення.

Положенням про Південне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні затвердженого Наказом Держпродспоживслужби від 13.11.2020 № 762, визначено, що Південне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні (надалі Міжрегіональне головне управління) є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

Пунктом 3 зазначеного Положення, основним завданням Міжрегіонального головного управління є реалізація повноважень Держпродспоживслужби у сфері ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів.

Міжрегіональне головне управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) забезпечує здійснення державного контролю на державному кордоні України за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побочні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

2) здійснює документальні перевірки вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі перевіряє міжнародні сертифікати на відповідність вимогам законодавства;

3) здійснює перевірки відповідності вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

4) здійснює фізичні перевірки вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

5) затримує вантажі та приймає рішення про поводження з вантажам, які не відповідають законодавству, у порядку, установленому законом;

6) забезпечує застосування періодичності перевірок вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, затвердженої Держпродспоживслужби;

7) надає митному органу інформацію, необхідну для здійснення митних формальностей, у тому числі з використанням єдиного державного інформаційного вебпорталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;

8) взаємодіє з митними органами, іншими державним органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення державного контролю вантажів з продуктами, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) з використанням механізму «єдиного вікна»;

12) проводить розширений та вибірковий ветеринарно санітарний контроль товарів;

13) проводить стандартний прикордонний ветеринарно санітарний контроль товарів;

22) організовує роботу та облаштовує призначені прикордонні інспекційні пости та призначені пункти пропуску на державному кордоні України;

23) здійснює інші повноваження, визначені законом.

Відповідно до пункту 11 вказаного Положення встановлено, що працівники Міжрегіонального головного управління, на яких покладено функцій державного контролю, є за посадами державними інспекторами та державними ветеринарними інспекторами.

В свою чергу, Міжрегіональне головне управління з метою організації своєї діяльності забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням.

Відповідно до Положення про відділ прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, затвердженого наказом Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні від 31.12.2020 за № 6 Відділ прикордонного інспекційного контролю «Одеса» є структурним підрозділом управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні.

Відділ у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем`єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, дорученнями та наказами Держпродспоживслужби, дорученнями Голови Держпродспоживслужби та його заступників, актами місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, наказами Міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, дорученнями начальника Міжрегіонального головного управління, Положенням про Південне Міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, а також цим Положенням.

Основними завданнями відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» є: реалізація повноважень міжрегіонального головного управління на території Одеської області; забезпечення здійснення державного контролю на державному кордоні України за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України; здійснення документальних перевірок вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі перевіряє міжнародні сертифікати на відповідність вимогам законодавства; здійснення перевірки відповідності вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України; здійснення фізичних перевірок вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України; затримання вантажів та приймання рішення про поводження з вантажами, які не відповідають законодавству, у порядку, установленому законом; забезпечення застосування періодичності перевірок вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, затвердженої Держпродспоживслужбою.

Стаття 19 Конституції України зобов`язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності

Відповідно до положень ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» правоохоронними органами визначаються інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Таким чином, Південне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні є правоохоронним органом, здійснюючи правозастосовні або правоохоронні функції, у тому числі державний контроль на державному кордоні України за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побочні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України.

Водночас, відповідно до посадової інструкції головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні ОСОБА_1 , затвердженої начальником Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні від 01.01.2021 за № 02.02.-90, мета посади останнього є реалізація повноважень Держпродспоживслужби у сфері ветеринарної медицини та безпечності харчових продуктів в зоні обслуговування відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні. Реалізація повноважень державного ветеринарного інспектора.

Основними посадовими обов`язками ОСОБА_1 визначено:

-державний контроль на державному кордоні України за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров`я та благополуччя тварин, вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

-документальні перевірки вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, у тому числі перевірка міжнародних сертифікатів на відповідність вимогам чинного законодавства;

-перевірки відповідності вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України;

-затримання вантажів та прийняття рішень про поводження з вантажем, які не відповідають законодавству, у порядку, установленому законом;

-застосування періодичності перевірок вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, затвердженої Держпродспоживслужбою;

-взаємодію з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення державного контролю вантажів з продуктами, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) з використанням механізму «єдиного вікна»;

-надання митному органу інформації, необхідної для здійснення митних формальностей, у тому числі з використанням єдиного державного інформаційного веб порталу «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»;

-застосування ветеринарно санітарних заходів для охорони території України від занесення збудників хвороб тварин з території інших країн або з карантинних зон;

-проведення розширеного та вибіркового ветеринарно санітарного контролю товарів;

-проведення стандартного прикордонного ветеринарно санітарного контролю товарів;

-надання в передбачених законодавством випадках платних послуг.

Під час здійснення своєї діяльності ОСОБА_1 керується наступними нормативними актами: Конституцією України, Законом України «Про ветеринарну медицину», Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», Законом України «Про запобігання корупції», Положенням про Південне міжрегіональне головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні затвердженим Наказом Держпродспоживслужби від 13.11.2020 № 762, положенням про відділ прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, затвердженого наказом Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні від 31.12.2020 за № 6, наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 26.03.2018 № 159 «Про затвердження Переліку продуктів, якi підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах», Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини України від 27.12.1999 № 49 «Про затвердження Порядку пропуску вантажів, підконтрольних службі державної ветеринарної медицини, через державний кордон України», Положенням про регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті Державного департаменту ветеринарної медицини затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.1998 № 264 та посадовими обов`язками.

Відповідно до Закону України «Про ветеринарну медицину», державний ветеринарно-санiтарний контроль та нагляд на державному кордонi України та транспортi є обов`язковим у разi ввезення на митну територію України (у тому числi з метою транзиту) об`єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду всiма видами транспорту.

Згідно статті 3 Закону України «Про ветеринарну медицину», основними завданнями держави в галузі ветеринарної медицини є охорона території України від проникнення хвороб тварин з території інших держав або карантинних зон; здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду в процесі виробництва і обігу продуктів тваринного походження, ветеринарних препаратів, субстанцій, штамів мікроорганізмів, репродуктивного і патологічного матеріалу та здійснення державного ветеринарно-санітарного нагляду під час обігу засобів ветеринарної медицини та засобів догляду за тваринами; здійснення стандартного прикордонного ветеринарно-санітарного контролю та/або розширеного ветеринарно-санітарного контролю за об`єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду та інші завдання, передбачені вказаним Законом.

Статтею 10 Закону України «Про ветеринарну медицину» визначено, що державний ветеринарно-санітарний контроль здійснюється державними ветеринарними інспекторами, які відповідно до п. 9 та п. 10 ч. 1 ст. 11 зазначеного Закону, мають право здійснювати стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль за об`єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що перевозяться транзитом; здійснювати стандартний прикордонний ветеринарно-санітарний контроль, а за необхідності - вибірковий або розширений контроль за об`єктами державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що імпортуються або експортуються.

Частиною 2 статті 11 Закону України «Про ветеринарну медицину», визначено, що державні ветеринарні інспектори, які здійснюють державний ветеринарно-санітарний контроль, зобов`язані додержуватися вимог законів і нормативно-правових актів з питань ветеринарної медицини та охорони праці.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» визначено поняття державний ветеринарний інспектор це особа, яка працює в системі компетентного органу, відповідає встановленим цим Законом кваліфікаційним вимогам та до службових обов`язків якої належить здійснення заходів державного контролю харчових продуктів тваринного походження, кормів тваринного походження, побічних продуктів тваринного походження, сіна, соломи, здоров`я та благополуччя тварин.

Цією ж статтею визначено поняття перевірка відповідності на державному кордоні (далі - перевірка відповідності) це форма державного контролю на державному кордоні України, що полягає у візуальному огляді та проводиться з метою перевірки, чи міжнародний сертифікат (сертифікати) та/або документи, які супроводжують вантаж, відповідають маркуванню та вмісту вантажу, що ввозиться (пересилається) на митну територію України.

Основними обов`язками, згідно статті 10 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» державних інспекторів та державних ветеринарних інспекторів під час здійснення заходів державного контролю є дотримання вимог даного Закону та інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин; об`єктивно та неупереджено здійснювати заходи державного контролю у межах повноважень, передбачених законом; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах з операторами ринку, утримуватися від необґрунтованих висновків щодо відповідності діяльності операторів ринку вимогам законодавства, а також від неправомірного та необґрунтованого притягнення операторів ринку до відповідальності та застосування до них примусових заходів.

У статті 13 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» зазначено, що особа, яка обіймає посаду державного ветеринарного інспектора в компетентному органі або його територіальних органах, повинна також відповідати вимогам Закону України «Про державну службу».

Розділом VII «Здійснення державного контролю на кордоні та в країнах експортерах» Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», передбачений порядок та вимоги щодо ввезення (пересилання) вантажів із продуктами та живими тваринами на митну територію України.

Пунктом 6 частини 1 статті 41 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» передбачено, що вантаж із продуктами або живими тваринами приймається до перевірки державним ветеринарним інспектором, якщо оператор ринку або особа, відповідальна за вантаж, надіслала щонайменше за один робочий день на відповідний призначений прикордонний інспекційний пост повідомлення в електронному або письмовому вигляді про його надходження, що містить усю необхідну інформацію (опис продуктів або живих тварин у вантажі, копії міжнародного сертифіката (міжнародного ветеринарного сертифіката для живих тварин) та інших документів, які вимагаються згідно із законом, орієнтовний час прибуття вантажу на призначений прикордонний інспекційний пост), або відповідну заповнену частину загального ветеринарного документа на ввезення.

Положеннями частини 4 статті 42 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин» визначена взаємодія компетентного органу з митними органами, іншими державними органами, установами та організаціями, уповноваженими на здійснення дозвільних або контрольних функцій щодо переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, та іншими заінтересованими особами під час проведення державного контролю вантажів з продуктами, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), здійснюється з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України.

Відомості про результати здійснення державного контролю у формі електронного документа, засвідченого електронним цифровим підписом, вносяться державним ветеринарним інспектором до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" протягом строків, встановлених статтею 319 Митного кодексу України.

Відповідно до зазначеної статті, товари, що ввозяться на митну територію України (у тому числі з метою транзиту), можуть підлягати заходам офіційного контролю.

Вичерпний перелік товарів (з описом та кодом згідно з УКТ ЗЕД), які в разі ввезення на митну територію України (у тому числі з метою транзиту) підлягають заходам офіційного контролю, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Крім того, положеннями зазначеної статті визначений порядок взаємодії митних органів з іншими уповноваженими органами під час переміщення товарів через митний кордон України, шляхом взаємодії через Єдиний державний інформаційний веб-портал «Єдине вікно для міжнародної торгівлі».

Відповідальність за порушення Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин, визначено Розділом IX вказаного закону.

Згідно з ч. 3 ст. 66 Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин`Протокол про порушення цього Закону, законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин (далі - протокол) за результатами здійснення заходів державного контролю мають право складати державні інспектори та державні ветеринарні інспектори.

Також, відповідальність за порушення вимог законодавства про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів визначено ст. 166-22 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП,у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ветеринарної медицини, уповноважених підрозділів ветеринарної міліції (статті 42-1, 42-2, 107, 166-22, 188-22 КУпАП).

Таким чином, відповідальна особа відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса», головний спеціаліст відділу Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні ОСОБА_1 , будучи за посадою державним інспектором та державним ветеринарним інспектором, реалізовує правозастосовну та правоохоронну функції.

Відповідно до статті 1 Закон України «Про державну службу», державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

У статті 4 Закону України «Про державну службу» державна служба здійснюється з дотриманням, з-поміж іншого, принципу доброчесності - спрямованість дій державного службовця на захист публічних інтересів та відмова державного службовця від превалювання приватного інтересу під час здійснення наданих йому повноважень.

Державний службовець, відповідно до ст. 8 Закону України «Про державну службу», зобов`язаний дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; отримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції.

Згідно положень Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агенства України з питань державної служби № 158 від 05.08.2016, державні службовці при виконанні посадових обов`язків повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Державним службовцям забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобов`язані діяти відповідно в державних інтересах чи інтересах територіальної громади.

Згідно до ч. 5 ст. 32 Закону України «Про державну службу» на державних службовців поширюються обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції».

В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» дія даного Закону поширюється, з-поміж іншого, на державних службовців.

Згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція - це використання особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій статті 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Також, відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода - це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Статтею 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Згідно примітки 1 статті 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 368-2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, відповідно до вимог Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», Закону України «Про державну службу», Закону України «Про ветеринарну медицину», Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, ветеринарну медицину та благополуччя тварин», Закону України «Про запобігання корупції», примітки 1 до ст. 364 КК України, ОСОБА_1 будучи відповідальною особою відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса», головним спеціалістом відділу Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, одночасно будучи за посадою державним інспектором та державним ветеринарним інспектором, маючи 9 ранг державного службовця в межах посад категорії «Б», є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, здійснює правозастосовну та правоохоронну функції, а також обіймає посаду в правоохоронному органі.

Проте, незважаючи на обізнаність з вимогами наведених нормативно-правових актів ОСОБА_1 , всупереч обов`язку їх неухильного дотримання, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення став на шлях злочинної діяльності та умисно вчинив корисливий корупційний злочин, а саме - одержав неправомірну вигоду від ОСОБА_2 , за невчинення в інтересах останнього, умисних дій з використанням свого службового становища, за наступних обставин.

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_2 на підставі трудового договору укладеного з ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП» будучи найманим працівником, а також на підставі довіреності, займається митно-брокерською діяльністю.

Основним видом діяльності ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП» визначено поставку овочів та фруктів на територію України.

Так, приблизно в 20х числах грудня 2021 року, точну дату та час слідством не встановлено, отримувачу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», до відділу митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, на підставі зовнішньо-економічного контракту № 3 від 20.11.2021 та товаро супровідних документів надійшов вантаж у вигляді харчових продуктів - овочі свіжі.

У зв`язку із тим, що вказаний вантаж підлягає контролю з питань безпечності харчових продуктів для його огляду прибув представник Південного міжрегіонального ГУ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, посаду та анкетні дані слідством не встановлено.

В ході огляду посадова особа вказаної служби, посаду та анкетні дані слідством не встановлено, відібрала зразки для лабораторних досліджень. За результатами досліджень, виявлено перевищення норми пестицидів у кабачках та ОСОБА_2 повідомлено, про необхідність дослідження усіх овочів з метою проведення лабораторних досліджень.

Наступного дня, точну дату та час слідством не встановлено, з метою уточнення інформації щодо результатів лабораторних досліджень, а також з`ясування можливості відпуску вантажного авто на якому прибули овочі, ОСОБА_2 прибув до приміщення Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, розташованого на території «Чорноморського рибного порту» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1.

У вказаному приміщенні перебував головний спеціаліст відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» Південного міжрегіонального ГУ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні ОСОБА_1 , до якого звернувся ОСОБА_2 щодо уточнення вищевказаної інформації. У свою чергу

ОСОБА_1 повідомив про проведення лабораторного дослідження та про результати якого, ОСОБА_2 повідомлять додатково.

Наступного дня, точну дату та час слідством не встановлено, ОСОБА_1 перебував за своїм робочим місцем, а саме: у відділі прикордонного інспекційного контролю «Одеса», розташованого на території «Чорноморського рибного порту» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, та виконував свої службові обов`язки.

Цього ж дня, точну дату та час слідством не встановлено, до ОСОБА_1 ,з метою уточнення інформації щодо результатів лабораторних досліджень, а також з`ясування можливості відпуску вантажного авто на якому прибули овочі, звернувся ОСОБА_2 .

В цей час, у ОСОБА_1 в супереч інтересам служби та чинному законодавству України, яким останній керується під час здійснення своєї службової діяльності, раптово виник злочинний умисел спрямований на одержання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди шляхом зловживання своїм службовим становищем, що виражається у не створенні штучних перешкод під час проходження ветеринарно-санітарного контролю вантажу на підпорядкованому йому пункті прикордонного інспекційного контролю «Одеса», повідомивши останньому, про можливість посприяти у прискоренні лабораторного дослідження, відпуску авто та частини вантажу.

Наприкінці грудня 2021 року, точну дату та час слідством не встановлено, отримувачу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП» до «Чорноморського рибного порту» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, на підставі зовнішньо-економічного контракту № 3 від 20.11.2021 прибуло 2 вантажних авто, з вантажем - овочами. Із одного з вказаних авто, з кабачками, відібрано зразки для експрес тесту, за результатами якого виявлено перевищення норми пестицидів у кабачках.

Цього ж дня, з метою уточнення інформації щодо результатів лабораторних досліджень, а також з`ясування можливості відпуску вантажного авто на якому прибули овочі, ОСОБА_2 звернувся до головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» Південного міжрегіонального ГУ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні ОСОБА_1 , який перебував на своєму робочому місці. У свою чергу, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про можливість відпуску вантажу, однак для цього необхідно зустрітися 28.12.2021 та обумовити цю можливість.

Так, 28.12.2021, точну дату та час слідством не встановлено, в ході зустрічі між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , яка відбулась на території «Чорноморського рибного порту» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, останній реалізовуючи злочинний умисел спрямований на одержання від ОСОБА_2 неправомірної вигоди шляхом зловживання своїм службовим становищем, що виражається у не створенні штучних перешкод під час проходження ветеринарно-санітарного контролю вантажу на підпорядкованому йому пункті прикордонного інспекційного контролю «Одеса», висунув вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 100 доларів США за одну партію харчових продуктів, тобто за один вантажний автомобіль. Свою вимогу щодо необхідності надання неправомірної вигоди ОСОБА_1 висловив ОСОБА_2 в усній формі.

В свою чергу, ОСОБА_2 , розуміючи, що ОСОБА_1 будучи службовою особою уповноваженою на здійснення ветеринарно санітарного контролю у пункті пропуску прикордонного інспекційного контролю «Одеса» та у разі не надання останньому оголошеної неправомірної вигоди в розмірі 100 доларів США за одну партію харчових продуктів, тобто за один вантажний автомобіль, з боку ОСОБА_1 будуть створені штучні перешкоди при проходженні ветеринарно санітарного контролю у вигляді проведення розширеного ветеринарно санітарного контролю, що призведе у подальшому до затягування проведення митних формальностей та простій вантажу на території Чорноморського рибного порту, у зв`язку з чим, ОСОБА_2 був вимушений погодитись на незаконні вимоги ОСОБА_1 .

Після чого, усвідомлюючи, що ОСОБА_2 погодився на оголошені умови, ОСОБА_1 повідомив про необхідність надіслання через систему обміну повідомлень WhatsApp на його номер телефону НОМЕР_1 , номерів справ з інформаційної бази «Єдине вікно», які присвоюються в момент проходження кордону автомобілем з вантажем у вигляді продуктів харчування, при цьому, ОСОБА_2 необхідно завчасно зателефонувати та повідомити про заплановану партію вантажу.

Проте, зрозумівши протиправність вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , 29.12.2021 добровільно заявив до правоохоронних органів про незаконні дії співробітника правоохоронного органу, направлені на одержання неправомірної вигоди.

На виконання раніше обумовлених домовленостей, 02.01.2022, точний час слідством не встановлено ОСОБА_2 зателефонував ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 , та повідомив, що наступного дня, тобто 03.01.2022 ним буде здійснюватися митне оформлення вантажу.

Цього ж дня, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8060715, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_2 », марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер справи, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 та здійснено телефонний дзвінок останньому.

У свою чергу, ОСОБА_1 повідомив, що жодних перешкод з його боку при проходженні ветеринарно санітарного контролю у вигляді проведення розширеного ветеринарно санітарного контролю по вищевказаному авто, вживатись не буде.

Наступного дня, 03.01.2022, точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - овочі свіжі, який прибув на вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_2 », марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

У подальшому, 08.01.2022 ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8071110, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_3 », марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер справи, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Далі, 08.01.2022, точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - цитруси свіжі, який прибув на вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_3 », на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

Цього ж дня, 08.01.2022, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8071625, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_4 », марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Наступного дня, 08.01.2022, точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - овочі свіжі, який прибув на вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_4 », марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

У подальшому, 12.01.2022, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8078961, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_5 ». марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Наступного дня, 13.01.2022 точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - овочі свіжі, який прибув на вантажному авто «НОМЕР_5», марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

Цього ж дня, близько 15 год 27 хв ОСОБА_1 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив про необхідність прибуття до «Чорноморського рибного порту» розташованого за адресою: м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1.

Прибувши цього ж дня близько 16 год 29 хв за вищевказаною адресою між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відбулась зустріч. В ході зустрічі, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , про митне оформлення 4 вантажних авто з продуктами харчування.

У свою чергу, ОСОБА_1 продовжуючи діяти згідно свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди, характерним кивком голови та фразою: «Да, вполне» підтвердив раніше обумовлені домовленості, а також запевнив ОСОБА_2 , що жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю створюватись не буде, підтвердивши фразою: «Не волнуйся».

Через декілька хвилин, ОСОБА_1 усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення одержав від ОСОБА_2 першу частину неправомірної вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 400 доларів США (станом на 13.01.2022 відповідно до офіційного курсу національного банку України складало 11080 грн) за безперешкодне проходження ветеринарно-санітарного контролю вантажу - продуктів харчування, на підпорядкованому йому пункті прикордонного інспекційного контролю «Одеса», по вантажним авто д.н.з. « НОМЕР_2 », д.н.з. « НОМЕР_3 » д.н.з. « НОМЕР_4 », та д.н.з « НОМЕР_5 », марку та модель авто слідством не встановлено, у яких вантаж адресувався ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП» та митне оформлення яких супроводжував ОСОБА_2 .

Крім того, 15.01.2022, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8093675, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_6 », марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Наступного дня, 16.01.2022, точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - цитруси, який прибув на вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_6 », марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

Також, 17.01.2022, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8098030, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_7 », марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Цього ж дня, 17.01.2022, точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - овочі свіжі, який прибув на вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_7 », марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

Крім того, 24.01.2022, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8129105, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_8 », марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Цього ж дня, 25.01.2022, точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - овочі свіжі, який прибув на вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_8 », марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

Також, 28.01.2022, точний час слідством не встановлено, ОСОБА_2 отримано номер справи з інформаційної бази «Єдине вікно» - 8150265, по вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_9 », марку та модель авто слідством не встановлено, в якому, на адресу ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП», прямували продукти харчування. Вказаний номер, на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 відправлено через систему обміну повідомлень WhatsApp ОСОБА_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .

Цього ж дня, 29.01.2022, точний час слідством не встановлено, у відділі митого оформлення «Чорноморський рибний порт» за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, завершено митне оформлення вантажу у вигляді харчових продуктів - овочі свіжі, який прибув на вантажному авто д.н.з. « НОМЕР_9 », марку та модель авто слідством не встановлено, а ОСОБА_1 , в свою чергу, на виконання раніше обумовлених домовленостей із ОСОБА_2 , не створено жодних перешкод при проходженні ветеринарно санітарного контролю.

У подальшому, 01.02.2022 на виконання раніше обумовлених домовленостей ОСОБА_2 зателефоунвавОСОБА_1 та повідомив, що у звітний період ним супроводжене митне оформлення 4 автомобілів. У свою чергу, ОСОБА_1 продовжуючи діяти згідно свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди, повідомив про необхідність прибуття цього ж дня на 16:00 годину до «Чорноморського рибного порту» розташованого за адресою: м. Чорноморськ, Бурлача балка, вул. Центральна, 1, для особистої зустрічі та обговорення всіх додаткових питань.

На виконання озвучених ОСОБА_1 умов, ОСОБА_2 близько 16:00 години цього ж дня прибув за вищевказаною адресою та попрямували до кафе «Берлога» розташованого неподалік від порту, за адресою: АДРЕСА_3 .

У ході зустрічі, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що ним супроводжене митне оформлення 4 автомобілів та запропонував надати йому грошові кошти у гривнях, а не в доларах. При цьому, ОСОБА_1 продовжуючи діяти згідно свого злочинного умислу на одержання неправомірної вигоди, не вагаючись погодився, та характерним кивком голови підтвердив, раніше обумовлені домовленості.

Через декілька хвилин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення ОСОБА_1 одержав від ОСОБА_2 в якості неправомірної вигоди її другу частину, а саме - 11300 (одинадцять тисяч триста) грн, за безперешкодне проходження ветеринарно-санітарного контролю вантажу - продуктів харчування, на підпорядкованому йому пункті прикордонного інспекційного контролю «Одеса», по вантажним авто д.н.з. «5H36117», д.н.з. « НОМЕР_7 » д.н.з. « НОМЕР_8 », та д.н.з « НОМЕР_9 », марку та модель авто слідством не встановлено, у яких вантаж адресувався ТОВ «АТАЛАНТА-ГРУП» та митне оформлення яких супроводжував ОСОБА_2 .

Загальна сума отриманої неправомірної вигоди ОСОБА_1 складає 22380 (двадцять дві тисячі триста вісімдесят) грн. Відразу після отримання другої частини неправомірної вигоди ОСОБА_1 , викрито у вчиненні злочину працівниками правоохоронних органів та затримано.

Так, 01.02.2022 ОСОБА_1 затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що стороною обвинувачення встановлено наявність усіх наявних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Так, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у вигляді за який законом передбачено покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна з метою уникнення від кримінальної відповідальності може переховуватись від органів досудового розслідування (наприклад шляхом виїзду за кордон через неконтрольовані пункти пропуску на тимчасово окуповані території);

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Зокрема, ОСОБА_1 може використовувати здобутий ним досвід під час проходження служби у правоохоронних органах та з метою уникнення від кримінальної відповідальності спрямовувати вказані навички на знищення речей та документів, що матиме негативний вплив на хід досудового розслідування;

- незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).

На даний час, встановлюються свідки протиправних діянь підозрюваного ОСОБА_1 у тому числі й працівники правоохоронних органів, тривають експертизи. За рахунок займаних посад та реалізації своїх повноважень підозрюваний має стійкі постійні зв`язки з іншими структурними підрозділами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, органами державної влади, місцевими жителями м. Одеси та Одеської області, що дає змогу йому впливати на потерпілих, свідків, експертів, спеціалістів у даному кримінальному провадженні, з використанням цих зв`язків та здобутого в ході проходження в правоохоронних органах досвіду.

Також, ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином (штучне затягування досудового розслідування; розголошення відомостей результатів досудового розслідування, що призведе до його неповноти, втрати доказів тощо).

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, відповідальність за вчинення якого, передбачає позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що згідно ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Враховуючи викладене, а також спосіб життя останнього, на думку сторони обвинувачення, застава у зазначених межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому застава має бути призначена у розмірі 133 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - 329 873 грн.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні просила клопотання задовольнити частково та зменшити розмір застави, вкапавши, що ризики відсутні, підозрюваний має на утриманні малолітнього сина та хворого батька.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Згідно матеріалів поданого клопотання, 02.02.2022 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за кваліфікуючими ознаками: одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, поєднане з вимаганням такої вигоди.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підтверджується: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 29.12.2021 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_2 від 29.12.2021 року, протоколом огляду від 04.01.2022 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 14.01.2022 року, протоколом ідентифікації (огляду) та вручення грошових коштів від 13.01.2022 року, протоколом обшуку від 01.02.2022 року, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.02.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 01.02.2022 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 01.02.2022 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_2 від 02.02.2022 року, протоколом огляду від 02.02.2022 року, та іншими матеріалами клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Зважаючи на дані, які містяться в наданих слідчому судді матеріалах, а також приймаючи до уваги вищевказані рішення ЄСПЛ, слідчий суддя вважає доведеним у судовому засіданні наявність обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі долучених до клопотання доказів, вирішує питання наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінальних правопорушень.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні сторона обвинувачення вказує на ризики: переховування від органів досудового розслідування та суду; знищення, приховування або спотворення будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Так, у своїй практиці ЄСПЛ наголошує на тому (рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»), що на етапі розгляду питання щодо взяття заявника під варту аргументами на користь такого рішення стали серйозність звинувачень, пред`явлених заявникові, та ризик його втечі.

Крім того, слідчий суддя враховує правову позицію ЄСПЛ, викладену у рішенні за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії», відповідно до якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої їх ймовірності.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Санкція статті відносить інкриміноване кримінальне правопорушення до тяжкого і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п`яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Так, при вирішенні питання щодо існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КК України, слідчий суддя враховує обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні умисного, корисливого злочину, яке поєднане з одержанням неправомірної вигоди, з використанням службового становища, його суспільно-небезпечний характер, який підриває авторитет органів державної влади, у зв`язку з чим, існує ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Слід взяти до уваги те, що ОСОБА_1 займає посаду головного спеціаліста відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, що вказує на те, що останній має певний авторитет та вплив серед працівників вказаного управління, а також, який надає йому доступ до службових кабінетів, відповідної документації, та електронних носіїв інформації, які в свою чергу, можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження, у зв`язку з чим, існує ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого знищення підозрюваним важливих для даного кримінального провадження речей та документів, які можуть містити відповідну доказову інформацію в рамках такого кримінального провадження.

Оскільки в рамках даного кримінального провадження наявні особи свідків, на показання яких сторона обвинувачення на теперішній час посилається в обґрунтування існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України. Ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні існує, оскільки є достатні підстави вважати, що підозрюваний може на них впливати, з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності за вчинення тяжкого злочину.

Наведені обставини свідчать про існування ризику вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, направлених на незаконний вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, зокрема, на діючих працівників відділу прикордонного інспекційного контролю «Одеса» управління державного контролю на кордоні Південного міжрегіонального головного управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на державному кордоні, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що перебування у статусі підозрюваного може викликати у ОСОБА_1 активні дії щодо впливу на свідків, з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки жоден зі свідків безпосередньо судом допитаний не був, а показання, що надавалися на досудовому розслідуванні, не можуть лягти в обґрунтуванні судових рішень, зважаючи на положення ч. 4 ст. 95 КПК України, враховуючи положення ч. 4 ст. 95 КПК України, згідно яких суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

В частині посилання сторони обвинувачення на існування в рамках кримінального провадження ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що з огляду на відсутність належного обґрунтування та аргументування стороною обвинувачення існування ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя, з огляду на ту обставину, що у клопотанні необґрунтовано та не зазначено яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, приходить до переконання про формальність посилання сторони обвинувачення на існування такого ризику та про його фактичну відсутність.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановлених ризиків переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків. Крім того, слідчий суддя ґрунтує свої твердження на підставі сукупного аналізу як і обставин можливого вчинення кримінального правопорушення, так і зазначених відомостей, що характеризують особу підозрюваного.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні цього кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є неможливим з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, що не забезпечить належне виконання підозрюваним обов`язків.

Відтак, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак підстав для застосування відносно останнього більш м`якого запобіжного заходу слідчим суддею встановлено не було.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

4.4. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 розміру застави.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить визначити заставу у розмірі 133 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме - 329 873 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 2 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010р., суд зазначив: «п.78. Гарантії передбачені п. 3 статті 5 Конвенції покликані забезпечить не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, вказана сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, чи дій проти поручителів, у випадку його відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. П. 80. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховувано наявність грошових засобів у обвинуваченого».

Така ж позиція щодо помірності розміру грошової застави міститься і в рішенні по справі «Єлоєв проти України»: «Закон визначає сукупність обставин, а також критерії, якими повинен керуватись слідчий суддя, суд при визначенні у кожному конкретному випадку розміру застави. Такими обставинами зокрема є майновий та сімейний стан підозрюваного. Європейський суд з прав людини, неодноразово наголошував на тому, що непомірний розмір застави з статками (майновим станом) підозрюваного, є лише формальним виконанням вимог Європейської конвенції з прав людини, тому у своїх рішення суди повинні керуватись також розмірами прибутків підозрюваного. Це означає, що, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, що загроза її втрати утримувало підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язків, а з іншого - її внесення не призвело до втрати ним та його утриманцями засобів для гідного людяного проживання».

Слідчий суддя зазначає, що у клопотанні сторони обвинувачення не наведено жодної підстави в обґрунтування визначення застави у розмірі ста тридцяти трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, до матеріалів клопотання не було долучено документів на підтвердження майнового стану підозрюваного.

При вирішенні питання щодо визначення розміру застави слідчий суддя бере до уваги фактичні обставини кримінального провадження, характеризуючи підозрюваного матеріали, серед яких наявність у підозрюваного дружини, дитини, постійного місця реєстрації та проживання, відсутність судимості, беручи до уваги встановлені в рамках даного кримінального провадження ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід визначити розмір застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень, який на думку слідчого судді, в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

На підставі вищевикладеного, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність часткового задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві, Неміро В.В., погоджене прокурором Слюсарем Б.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №42021160000000654 від 29.12.2021 року - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Держаній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком на 60 (шістдесят) днів, до 01.04.2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 198 480 (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста вісімдесят) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 01.04.2022 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

1. Прибувати до органу досудового розслідування та/або суду за першою вимогою;

2. Не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та/або суду;

3. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4. Утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні з приводу обставин кримінального правопорушення;

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.